Довіреність виписана на особу без прописки

Вітаю, Людмиле.

Представником може бути будь-який дієздатний громадянин України, який досяг 18 річчя. Щодо реєстрації спробуйте ось що.

Через "Дію" замовте Витяг з місця реєстрації. І якщо там зазначено певну адресу, її і зобовязаний прийняти нотаріус.

Андрій Брильов

Вітаю!

ІНСТИТУТ ПРОПИСКИ СКАСОВАНО - ЗАРАЗ РЕЄСТРАЦІЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ.

НАЯВНІСТЬ МІСЦЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПОВІРЕНОЇ ОСОБИ НЕ Є НЕОБХІДНОЮ УМОВОЮ ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ ДОВІРЕНОСТІ - ДОСТАТНЬО ВКАЗАТИ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ.

Довіреність – це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (стаття 244 Цивільного кодексу України).

Вимоги до змісту та форми довіреності регламентовано, зокрема статтею 245 Кодексу та главою 4 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження – для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають.

Згідно зі ст. 29 ЦК (в поточній редакції від 02.09.2014) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до абз. 5 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (далі — Закон № 1382-IV) в редакції за період з 11.12.2003 по 02.09.2014 місце проживання — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно з абз. 5 ст. 3 Закону № 1382-IV поточної редакції місце проживання — житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Отже, з 02.09.2014 ст. 29 ЦК та абз. 5 ст. 3 Закону № 1382-IV містять тотожні визначення терміну «місце проживання».

АЛЕ БАГАТО БУДЕ ЗАЛЕЖАТИ ВІД ПОЗИЦІЇ НОТАРІУСА.

Доброго дня, Людмила!

Справа в тім, що на законодавчому рівні не є обов'язковою умовою мати саме місце реєстрації для оформлення довіренності. Ви вже обрали нотаріуса, у якого чоловік оформлюватиме довіреність? Чи він буде робити це в частині?

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Особи, які відповідно до законодавства мають право посвідчувати довіреності

Відповідно до положень Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні, у тому числі посвідчення довіреностей, покладається на нотаріусів.

Водночас до нотаріально посвідчуваних довіреностей прирівнюються:

• довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем;
• довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу;
• довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора;
• довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;
• довіреність суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Звертаємо увагу, що під час дії воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164 довіреності, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою.

Форма та зміст довіреності

Вимоги до змісту та форми довіреності регламентовано, зокрема Цивільним кодексом України (далі – Кодекс) та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають.

У довіреності на укладання договору дарування обов’язково зазначаються прізвище, ім’я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною.

У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім’я адвокатів, можуть зазначатися їхній статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання).

Вимоги до довіреності, у тому числі щодо її змісту, нотаріального посвідчення, можуть встановлюватися також організаціями та установами, яким цей документ подається.

Чи це є підставою для відмови нотаріусом оформляти Довіреність?

Ні, відсутність в Вас та в чоловіка місця реєстрації не можу бути підставою для відмови в оформленні довіреності.

Право на оформлення довіреності мають особи, які досягли повноліття та є дієздатними, або представники юридичних осіб, визначені установчими документами.

Отже, Ви є повнолітніми та дієздатними громадянами України, тож Вам не можуть відмовити у оформленні довіреності тільки на підставі того, що відсутнє місце реєстрації. Якщо так станеться, то таку відмову можна буде оскаржити.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, пані ЛЮДМИЛО!

Місце реєстрації не є обов"язковим роквізитом правочинів, але іноді є допустимим. Як правило ідентифікуючими персональними даними в довіреності є - Прізвище, ім"я та по батькові, дата народження, посилання на паспорт громадянина чи інший документ, що посвідчує особу, РНОКПП (податковий номер), тобто речі незмінні або малозмінні.

Тому нічого в цьому страшного немає. На жаль з закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" прибрали до війни норму, що наявність чи відсутність місця реєстрації не звужує законні права.

Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Такий припис містила стаття 2 зазначеного Закону в редакціях до 05.11.2021 р.

{Частину другу статті 2 виключено на підставі Закону № 1871-IX від 05.11.2021}

Але по замовчуванню так воно і є, незалежно чи записано це прямо в законі чи ні.

Наразі навіть точиться дискусія чи "по батькові" є обов"язковим реквізитом, якщо закордонний паспорт посвідчує особу на рівні з ID-карткою, але не містить по батькові. А за місце реєстрації і розмовляти немає сенсу.

Вже десятки довіреностей готували клієнтам. Жодних питань щодо відсутності адреси реєстрації не було.

І це слушно. Бо уявіть ситуацію. Надумала людина продавати ЄДИНЕ житло і переїздити за кордон. Покупець не бажає купляти житло в якому хтось зареєстрований, щоб потім йти в ЦНАП і знімати з реєстрації колишнього власника.

Людина знялася з реєстрації і укладає угоду про купівлю-продаж житла... Що їй ставати будь-де на облік (реєструвати місце проживання), щоб виконати формальності?!

А інша ситуація... Громадянин України має нерухомість в Києві, але кілька років тому оформив в ДМСУ виїзд на постійне місце проживання в Німеччину... І звісно тому не має в Україні зареєстрованого / задекларованого місця проживання. То що власник не може продати своє житло в Києві, бо у нього немає "прописки"?!

Звісно, що людина не може бути обмежена в правах.

До речі часто рекомендую як додаткову ідентифікуючу ознаку в довіреностях на родичів вказувати - рідство. У Вашому випадку можна вказати, що "уповноважую свою дружину". І тоді окрім паспорта додатковим документом, що посвідчує та ідентифікує особу - буде свідоцтво про шлюб та/або витяг з ДРАЦСГ про шлюб.

Додатково маю відзначити, що інститут декларування / реєстрації місця проживання є неконституційним, адже фактично після того як Конституційний Суд України ще в 2001 році скасував правовий інститут "прописки" як радянський злочинний пережиток, виконавча влада вдалася до шахрайської дії і не знайшла нічого нового як перейменувати той же правовий механізм та інститут з "прописки" на "реєстрацію / декларування" місця проживання. На жаль усі десятиліття зберігався політичний консенсус, щоб не оскаржувати таке рішення та не скасовувати і цей елемент "закріпачення" громадян не скасували.

Демократичним інститут декларування місця проживання стане лише тоді, коли буде знято бюрократичну процедуру цього процесу, а людина зможе як у декларації про доходи вказувати адресу на свій розсуд і це не матиме тягаря наслідків як то перекладення боргу за комунальні послуги на людину солідарно з іншими зареєстрованими в житлі, тощо.

А так поки що маємо цей рудимент у перейменованому вигляді.

Але зазначу наостанок, що такий реквізит не є обов"язковим для цивільних правочинів і людина має право на свободу договору в цьому плані, адже прямо в Цивільному кодексі України як основному нормативно-правовому акті з питань правочинів - не вказано, що місце реєстрації є обов"язковим реквізитом чи ідентифікуючою ознакою людини.

Верховним Судом у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19, наголошено, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення

Ми часто укладаємо договори доручення (глава 68 Цивільного кодексу України). Іноді це викликано тим, що повірений має більше можливостей, аніж довіритель, а інколи - доцільністю доручення вчинення тих чи тих юридичних дій іншій особі.

За своєю правовою природою він є договором про представництво, за яким одна особа зобов'язана діяти від імені і за рахунок іншої особи: "За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок іншої сторони (довірителя) певні юридичні дії" (п.1 ст. 1000 ЦК України ( 435-15 ).

У частині першій ст.1004 ЦК України зазначено, що повірений зобов'язаний вчиняти дії згідно з переліком юридичних дій, визначених у договорі доручення або в довіреності, виданій довірителем. Правовою основою регулювання питання представництва за довіреністю є глава 17 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України:

1. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно зі статтею 245 ЦК України:

1. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

2. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

3. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

{Абзац другий частини третьої статті 245 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2435-VI від 06.07.2010 }

Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

{Абзац третій частини третьої статті 245 в редакції Закону № 1254-VI від 14.04.2009 }

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

{Частину третю статті 245 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 5477-VI від 06.11.2012 - зміна набирає чинності поетапно після початку діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги - див. розділ II Закону № 5477-VI від 06.11.2012 }

Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

{Частина третя статті 245 в редакції Закону № 1055-VI від 03.03.2009 }

4. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

5. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Щасти Вам у реалізації задуманого!

З повагою та розумінням, Ярослав ТУРЧИН

Доброго дня.

По замовчуванню, в таких випадках нотаріуси зазвичай прописують останнє місце реєстрації особи, яка на дату видачі нотаріального документу не має зареєстрованого місця проживання.

Так що відмова нотаріуса не є правомірною.

В Банках якщо немає дійсної прописки беруть дані із Анкети Клієнта. Клієнт самостійно вказує місце його проживання.

Реакцію інших підприємств та організацій важно передбачити так як вона залежить від кваліфікації їх юристів.

Без зазначення місця реєстрації предствника довіреність можуть не прийняти, так як чинним Порядком вчинення нотаріальних дій передбачена наявність інформації про місце проживання представника.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

22.02.2012 № 296/5

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України22 лютого 2012 р.за № 282/20595

"Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"

Глава 4 Розділ 2.

2. Вимоги до змісту довіреності

2.1. У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику.

Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

2.2. Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети.

2.3. Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.

2.4. У довіреності на укладання договору дарування обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною.

2.5. У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові ..., місце проживання ... представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).

ДО ВІДОМА:

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 21. Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус":паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.водночас згідно вимог ст. 197 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення":Проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання –тягнуть за собою попередження.

Відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проживають на території України, зобов'язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання протягом 30 календарних днів після прибуття на нову адресу.

Отже, Ваш паспорт є дійсним, навіть якщо у вас немає місця реєстрації.

Доброго дня!

Для оформлення довіреності не обов'язково мати зареєстроване місце проживання. Достатньо вказати поточне місце проживання довірителя та представника.

Пунктом 2 глави 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачені вимоги до змісту довіреності

2.1. У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

2.2. Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети.

2.3. Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.

2.4. У довіреності на укладання договору дарування обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною.

2.5. У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер).

Як бачите, вимоги щоб це було зареєстроване місце проживання - немає.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Необхідно отримати Довіреність від чоловіка, який на даний час знаходиться в ЗСУ. Питання виникає з пропискою. На даний час я (жінка) і чоловік, були прописані в Сумській області, але продали там будинок і нас виписали нові власники. Чи є перешкодою надання Довіреності з чоловіка на дружину, якщо немає Довідки про зареєстроване місце проживання? Він то може надати Довідку з військової частини, де проходить службу або приписне. А я, на кого він оформюватиме Довіреність не маю місця реєстрації поки що. Довіреність необхідна для оформлення права власності на квартиру, і вже після здачі будинку (в березні-квітні 2026 року) буде присвоєно адресу де я зможу тільки потім приписатися. Також мені з цією Довіреністю необхідно буде звертатися в банк, до забудовника, тощо.І як бути якщо немає Довідки про зареєстроване місце проживання?Чи це є підставою для відмови нотаріусом оформляти Довіреність?Є Витяг з Дії про дату коли було зняття з реєстрації.

У подібних ситуаціях відсутність зареєстрованого місця проживання не є прямою підставою для відмови у посвідченні довіреності, якщо особу можна чітко ідентифікувати за паспортом чи іншим офіційним документом. На мій погляд, ключове значення має саме особистість довірителя і довіреної особи, а не їхня реєстрація. Зазвичай нотаріус просто зазначає у тексті довіреності фактичне місце проживання (якщо немає реєстрації) або робить відмітку «місце проживання не зареєстровано».

У випадку, коли чоловік перебуває у ЗСУ, він може оформити довіреність безпосередньо у військовій частині -командир або уповноважена особа має право засвідчувати такі документи згідно зі статтею 40 Закону «Про нотаріат». У такому документі вказують дані з його військового квитка чи довідки з частини. Для Вас, як отримувача довіреності, нотаріусу достатньо буде пред’явити паспорт (або ID-картку) - навіть без чинної прописки.

Стаття 40. Заповіти (крім секретних) і довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених

До нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних) прирівнюються:

1) заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;

2) заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;

3) заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;

4) заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;

5) заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені начальниками таких установ;

6) заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками слідчих ізоляторів.

До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:

1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;

2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;

3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;

4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Посадові особи, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, зобов’язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за місцем проживання заповідача.

Капітани морських суден зобов’язані передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів капітанові морського порту або консулові України в іноземному порту для подальшого надсилання їх до державного нотаріального архіву за місцем проживання заповідача.

Державний нотаріус державного нотаріального архіву зобов’язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на зберігання, та залишити у себе отриманий ним примірник заповіту з повідомленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила заповіт. У разі встановлення невідповідності заповіту законові державний нотаріус державного нотаріального архіву повідомляє про це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.

У разі якщо заповідач не мав місця проживання в Україні або місце проживання заповідача невідоме, заповіт надсилається до Київського державного нотаріального архіву.

На практиці, деякі нотаріуси можуть формально вимагати довідку про місце проживання, але це більше внутрішня пересторога, а не юридична вимога. Якщо нотаріус наполягатиме на такій довідці, можна надати витяг із Дія про зняття з реєстрації та пояснення, що нове місце реєстрації ще не оформлено. Як правило, цього достатньо, щоб посвідчити довіреність і без жодних проблем використовувати її надалі в банку чи у забудовника.

З повагою! Щасти Вам!