Чи можуть не впустити в Україну недієздатну особу, якщо опікун залишився за кордоном?

Доброго дня, Максиме!

По-перше, це питання дискусійне, а тут дають відповіді тим, хто дійсно потребує практичної допомоги.

По-друге, чи не здається Вам надмірним завантажувати такою роботою правників, які надають безоплатні консультації виключно з харитативних міркувань?

Врахуйте це наступного разу, коли будете звертатись знову до цього сайту.

Станом на 27 липня 2026 року наведена інформація є частково неправильною.

Виходжу з того, що повнолітня недієздатна особа є громадянином України та має документ, що дає право на перетин державного кордону.

1. Чи можуть не впустити недієздатну особу в Україну без опікуна

Ні. Сам факт прибуття повнолітньої недієздатної особи без опікуна не є законною підставою для відмови їй у в’їзді в Україну.

Відповідно до частини другої статті 33 Конституції України:

"...громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну".

Таке саме право закріплено у статті 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII: громадянин України має право виїхати з України у передбаченому законом порядку та в’їхати в Україну.

Визнання особи недієздатною:

• не припиняє її громадянства;
• не позбавляє її конституційного права повернутися в Україну;
• не перетворює відсутність опікуна на підставу для відмови у пропуску.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» не містить положення, за яким повнолітній громадянин України, визнаний недієздатним, може в’їхати в Україну виключно разом з опікуном. Чинна редакція Правил № 57 діє з 20 травня 2026 року.

Прикордонники можуть:

• перевірити документи та громадянство особи;
• з’ясувати обставини її самостійного повернення;
• за потреби залучити поліцію, соціальні служби, медичних працівників або орган опіки та піклування;
• організувати безпечну передачу особи родичам, іншому представнику чи відповідній установі.

Але це заходи для забезпечення безпеки підопічного, а не підстава залишити громадянина України за межами державного кордону.

Окремо необхідно враховувати правила перевізника. Авіакомпанія, автобусний перевізник або інша іноземна організація можуть вимагати попереднього оформлення супроводу для пасажира, який не здатний самостійно подорожувати. Проте така відмова перевізника не є відмовою України у в’їзді.

2. Чи зобов’язаний опікун повернутися разом із підопічним

Тут інформація частково відповідає законодавству, але стосується не кожного опікуна.

Пункт 2-1 Правил № 57 передбачає право на виїзд за кордон, зокрема, для опікунів осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб, за наявності рішення про призначення опікуна.

У цьому ж пункті встановлено, що громадяни України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, які виїхали, супроводжуючи осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, зобов’язані:

"...повернутися в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували".

Ця норма міститься у чинному тексті Правил № 57.

Відповідне правило було запроваджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року № 1044 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України», яка набрала чинності 27 вересня 2022 року. Державна прикордонна служба тоді окремо офіційно повідомляла про обов’язок супроводжуючих повернутися не пізніше осіб, яких вони супроводжували.

Отже:

• недієздатна особа може повернутися в Україну сама;
• але якщо її супроводжував при виїзді опікун — громадянин України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, він за Правилами № 57 повинен повернутися не пізніше підопічного;
• жодного окремого строку, наприклад «протягом трьох», «десяти» чи «тридцяти днів», не встановлено — строк визначається саме датою повернення супроводжуваної особи;
• спеціальне правило пункту 2-1 сформульоване саме щодо чоловіків 23–60 років, які скористалися правом виїзду як супроводжуючі. Воно не поширюється автоматично на опікуна-жінку або чоловіка іншого віку.

3. Чи передбачена кримінальна відповідальність за неповернення опікуна

Автоматичної кримінальної відповідальності лише за те, що опікун не повернувся одночасно з підопічним, чинне законодавство не встановлює.

Правила № 57 встановлюють обов’язок повернутися, але не містять санкції у вигляді штрафу, арешту або позбавлення волі за саме порушення цього обов’язку.

Стаття 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосується незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону. Вона не встановлює окремої відповідальності за те, що особа законно виїхала, але не повернулася разом із підопічним.

У Кримінальному кодексі України також немає чинної спеціальної статті «неповернення опікуна разом із підопічним».

Однак кримінальна відповідальність теоретично може наставати не за сам факт різних дат повернення, а за інші конкретні дії опікуна, якщо вони мають усі ознаки відповідного кримінального правопорушення.

Наприклад:

• стаття 166 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за злісне невиконання опікуном установлених законом обов’язків щодо догляду за особою, над якою встановлено опіку, якщо це спричинило тяжкі наслідки;
• стаття 135 Кримінального кодексу України може застосовуватися у випадку завідомого залишення без допомоги особи, яка перебувала у небезпечному для життя стані, не могла вжити заходів до самозбереження, а винний був зобов’язаний про неї піклуватися і мав можливість надати допомогу.

Тобто для кримінальної відповідальності недостатньо встановити, що підопічний повернувся сьогодні, а опікун залишився за кордоном. Необхідно довести злісне невиконання обов’язків, небезпечний стан, тяжкі наслідки, причинний зв’язок та відповідну форму вини.

4. Можливі наслідки за законодавством про опіку

Незалежно від правил перетину кордону опікун зобов’язаний:

• дбати про підопічного;
• створювати йому необхідні побутові умови;
• забезпечувати догляд та лікування;
• захищати його цивільні права та інтереси.

Це прямо встановлено статтею 67 Цивільного кодексу України.

Якщо, залишившись за кордоном, опікун фактично припинив виконувати свої обов’язки, залишив підопічного без догляду або порушив його права, орган опіки та піклування може звернутися до суду із заявою про звільнення такої особи від повноважень опікуна. Така можливість передбачена статтею 75 Цивільного кодексу України.

Отже, реальнішим наслідком може бути перевірка органом опіки та питання про заміну опікуна, а не автоматичне відкриття кримінального провадження.

5. Чи був законопроєкт про кримінальну відповідальність

Так, ймовірно, саме він став джерелом наведеної інформації.

21 серпня 2025 року Кабінет Міністрів України вніс законопроєкт № 13673 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані з перетинанням державного кордону України». Серед іншого пропонувалося встановити кримінальну відповідальність для призовників, військовозобов’язаних або резервістів за умисне порушення встановленого законодавством строку повернення в Україну під час воєнного стану.

Проте цей законопроєкт:

• не став законом;
• не набрав чинності;
• 16 липня 2026 року був відкликаний і знятий з розгляду.

Це прямо зазначено в офіційній картці Верховної Ради України: «16.07.2026 — проєкт відкликано», стан проходження — «знято з розгляду».

Підсумковий висновок

1. Повнолітнього недієздатного громадянина України не можуть не впустити в Україну лише тому, що він повертається без опікуна.
2. Якщо опікун-чоловік віком від 23 до 60 років виїхав за кордон саме як супроводжуючий за пунктом 2-1 Правил № 57, він зобов’язаний повернутися не пізніше підопічного.
3. Чинної спеціальної адміністративної або кримінальної відповідальності лише за порушення цього строку немає.
4. Відповідальність можлива за загальними нормами лише тоді, коли опікун фактично злісно не виконує обов’язки, залишає підопічного в небезпеці або спричиняє тяжкі наслідки. Також можливе звільнення його від повноважень опікуна.
5. Законопроєкт № 13673, який пропонував запровадити відповідальність за порушення строку повернення, був відкликаний 16 липня 2026 року і чинним законом не став.

З повагою, адвокат Юрій Айвазян.