Скасування договору дарування

Доброго дня, Дмитре!

Ні не можуть.

Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими ст. 724 ЦК України та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин. Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні ст.ст. 726, 727 ЦК України:

• умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

• створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.

Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.

• недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

Слід врахувати, що якщо зазначеної загрози (знищення або пошкодження) дарунку не існує, а дарувальник невдоволений лише тим, що обдаровувана особа поводиться з дарунком іншим чином, ніж бажає того дарувальник, то правові підстави для розірвання договору за даною нормою відсутні. При визначенні правового режиму речей, що становлять історичну, наукову або культурну цінність необхідно враховувати положення законодавства про охорону пам'яток історії та культури.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Дмитре!

Згідно з Цивільним кодексом України, договір дарування вважається виконаним з моменту передачі майна. У випадку з нерухомістю — це державна реєстрація права власності за новою власницею (Вашою матір'ю).

Те, що Ви залишаєтесь там жити та зареєстровані, у сімейних стосунках вважається нормою. Мати, як власниця, має право дозволяти Вам користуватися житлом.

Нотаріус, ймовірно, мав на увазі, що «передача майна» в ідеалі супроводжується передачею ключів та звільненням приміщення. Проте для суду проживання родича в подарованій квартирі не є автоматичним доказом того, що угода була фіктивною.

Судова практика останніх років (особливо постанови Великої Палати Верховного Суду) зосереджена на тому, чи мав дарувальник злий умисел.

Щоб кредитор міг скасувати договір, він має довести, що:

1. На момент дарування у вас вже був борг або тривав суд.
2. Ви подарували майно спеціально, щоб воно не дісталося кредитору (сховали актив).

Якщо на дату підписання договору у Вас не було судових позовів, такий правочин не може бути визнаний фраудаторним. Ви маєте повне право розпоряджатися своїм майном, поки Ви нікому нічого не винні.

Кредитор, який з'явиться через рік, два або п'ять після угоди, практично не має шансів її скасувати. Суди дивляться, чи був зв’язок між даруванням і виникненням боргу. Якщо борг виник через значний час після дарування, зв’язок відсутній. Коли Ви будете брати кредит у майбутньому, кредитор перевірятиме Вашу платоспроможність. Оскільки майна у Вас на той момент вже не буде, кредитор свідомо йде на ризик, видаючи кредит беззаставній особі.

З повагою, юрист Дерій В.О.!