Дело о задолженности по кредиту?

Доброго дня, Іване!

Так, відповідач може не бути особисто присутнім у засіданні, якщо його інтереси представляє представник, або якщо він подав відзив/заперечення і заяву про розгляд справи за його відсутності. За частиною першою статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у процесі особисто та/або через представника. Особиста участь не є обов’язковою сама по собі, крім ситуації, коли суд прямо визнав явку відповідача обов’язковою.

Щодо “довіреної особи”: не завжди будь-яка особа за довіреністю може бути представником. За частиною першою статті 60 Цивільного процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Але за частиною другою статті 60 цього Кодексу у малозначних справах представником може бути також повнолітня дієздатна особа, якщо вона не належить до осіб, яким заборонено бути представником. Тому треба дивитися ухвалу суду: якщо справа розглядається як малозначна, теоретично може бути не адвокат; якщо ні — краще адвокат.

Повноваження представника підтверджуються довіреністю, а повноваження адвоката — ордером або довіреністю. Це прямо передбачено частинами першою, другою та четвертою статті 62 Цивільного процесуального кодексу України. Представник, який має повноваження на ведення справи, здійснює від імені відповідача його процесуальні права та обов’язки, якщо обмеження не прописані в довіреності або ордері.

Якщо відповідач не з’явиться і його належно повідомили, це не зупиняє справу автоматично. За частиною першою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасника справи, належно повідомленого про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Перша неявка може бути підставою для відкладення, якщо завчасно повідомлено поважні причини, але у разі повторної неявки відповідача суд може вирішити справу за наявними матеріалами і постановити заочне рішення.

Окремо: відповідач або його представник може просити про участь у засіданні через відеоконференцію. За частинами першою та другою статті 212 Цивільного процесуального кодексу України така заява подається не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання, а її копія в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Щодо позовної давності: загальне правило Ви розумієте правильно — за статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить 3 роки. Але тут важливі винятки за період карантину та воєнного стану.

По-перше, Закон України від 30.03.2020 № 540-IX доповнив розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України пунктом 12, за яким під час дії карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257 і 258 Цивільного кодексу України, продовжувалися на строк дії карантину. Карантин було відмінено з 24:00 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

По-друге, Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX доповнив розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України пунктом 19, за яким у період дії воєнного стану строки, визначені статтями 257–259 Цивільного кодексу України, продовжувалися на строк його дії. Надалі Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX виключив пункт 19, і цей Закон набрав чинності 04.09.2025.

Тому, якщо останній платіж був у березні 2022 року, а позов подано у травні 2026 року, то суто через календарні “4 роки” ще не можна казати, що строк точно пропущений. Через карантинне продовження та воєнне продовження/зупинення до 04.09.2025 у більшості таких кредитних справ позов, поданий у травні 2026 року, може бути в межах позовної давності.

Але все одно у відзиві варто заявляти про застосування позовної давності, якщо є підстави. За частинами третьою і четвертою статті 267 Цивільного кодексу України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони, зробленою до ухвалення рішення; якщо про це не заявити, суд самостійно її не застосує.

Також важливо: передача боргу від банку до “Діджи Фінанс” не обнуляє і не перезапускає строк позовної давності. За статтею 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Отже Вам не треба чекати самого засідання, а подати відзив у строк, визначений судом в ухвалі про відкриття провадження. За частинами першою, сьомою і восьмою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України саме у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; строк для відзиву встановлює суд, але він не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали; якщо відзив не подати без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Якщо відповідач не зможе бути присутнім на засіданні, то справу по кредитній заборгованості розглянуть без нього.

Як варіант відповідач може брати участь у суді через відеозвʼязок або через представника.

Щодо строків давності, то під час воєнного стану вони були призупинені, а поновлені лише з 4 вересня 2025 року і кредитор подав все в межах закону.

Загалом потрібно ознайомитись із матеріалами справи, адже якщо Вам нарахували незаконні штрафи та пеню, то це є підставою для зменшення позовних вимог.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

• Іване, доброго дня!
• Так, якщо відповідач не має можливості приймати особисто участь у судовому засіданні, його інтереси може представляти інша особа, яка буде у судовому процесі - представником відповідача.
• Якщо потрібне представництво в суді звертайтеся особливо.
• З повагою до Вас юрист Олена Дудченко.