Погрози коллекторів по чужому боргу, вимагання, приниження по телефону, погрози

Співчуваю.У Вашому випадку потрібно звертатись до суду, але тут потрібно ще залучати Вашу сестру та встановлювати причинний звязок між смертю вашої дитини та погрозами.У нас є розроблена стратегія захисту від незаконних і необґрунтованих вимог мфо, банків, яка дозволяє позичальнику відстоювати свої права, й в кінцевому результаті сплатити лише законно обґрунтовану суму по позиці.

Наступне пишеться звернення, де витребовується повний, вичерпний пакет документів по позиці включно із калькуляцією. Забороняється позикодавцю чи підрядним третім особам Вам телефонувати та здійснювати інший тиск по сплаті зобов*язань.

На основі відповіді на звернення і чинного законодавства проводиться правильна - законно обґрунтована калькуляція і створюється алгоритм подальших дій для вирішення питання погашення заборгованості у досудовому, чи судовому порядку.

Пам*ятайте, що подають позикодавці на кінцевих термінах позики (під закінчення позовної давності), одразу ніколи, це залякування. На суд Вас повинні запросити під підпис. На суді Ви маєте право розірвати договір з метою припинення подальших нарахувань, після рішення суду до повного погашення позики. Заявити свої заперечення.

Як свідчить практика в 81% випадків вдається врегулювати спір у досудовому порядку. Шляхом надсилання звернень, скарг, заяв до позикодавця, регулятора, правоохоронних органів.

Тому Вам вирішувати, що краще. Платите фантазії позикодавця, чи ту суму, яку має право нараховувати позикодавець за законом. Повірте різниця значуща. В разі відсутності конструктивного діалогу з боку позикодавця, Ви самі можете подати судовий позов про розірвання договору й надати власну калькуляцію по позиці Розмір боргу можна суттєво зменшити.

Для написання звернення одразу проводиться аналіз.

Для повного розуміння проведеної роботи:

Аналіз включає в себе перевірку підписаного договору, додатків, правил, установчих та інших документів, які відносяться до угоди на відповідність чинному законодавству.

Повідомлень, листів, дзвінків, які Вам надходили.

На основі проведеного аналізу пишуться звернення до позикодавця, регулятора, правоохоронних органів, суду.

Звертайтесь.

Существующие на сегодняшний день методы работы коллекторских компаний состоят в осуществлении навязчивых телефонных звонков должникам, рассылке СМС-сообщений и писем (soft-collection), а также в проведении визитов по месту жительства и работы должника, для переговоров как с ним самим, так и с лицами, которые связаны с ним в социальной жизни (hard-collection). Цель всех этих действий – принуждение к исполнению гражданско-правовых обязательств (погашению долга) во внесудебном порядке.

Существующие сегодня законодательные нормы коллекторскую деятельность или не регламентируют, или запрещают. В частности, пункт 11 статьи 11 Закона Украины «О защите прав потребителей» указывает, что кредитодателю запрещается:

• Предоставлять неправдивую информацию о последствиях неуплаты потребительского кредита;
• Изымать продукцию у потребителя без его согласия или без получения соответствующего судебного решения;
• Указывать на конвертах с почтовыми извещениями о том, что они касаются неуплаты долга или потребительского кредита;
• Требовать взыскания каких-либо сумм, не указанных в договоре о предоставлении потребительского кредита;
• Обращаться без согласия потребителя за информацией про его финансовое положение к третьим лицам, которые связаны с потребителем семейными, личными, деловыми, профессиональными или иными отношениями в социальной жизни потребителя;
• Осуществлять действия, которые считаются нечестной предпринимательской практикой;
• Требовать возврата потребительского кредита, срок давности которого истёк.

Пункт 5 статьи 19 Закона Украины «О защите прав потребителей» указывает, что как агрессивные запрещается такие формы предпринимательской практики:

• Осуществление длительных и/или периодических визитов по месту жительства потребителя, несмотря на требование потребителя о прекращении таких действий или уходе из жилья.
• Совершение постоянных телефонных, факсимильных, электронных или иных сообщений без согласия на это потребителя.

Перечень форм агрессивной предпринимательской практики не является исчерпывающим.

Указанные нормы закона в настоящее время не работают, поскольку механизм ответственности за совершение запрещённых деяний или не прописан, или неэффективен. Также отсутствует механизм контроля за соблюдением перечисленных норм законодательства. Неоднократные жалобы в территориальные управления по делам защиты прав потребителей на те, или иные факты нарушения норм этого закона кредитными учреждениями, заканчивались лишь отписками о том, что указанному банку и Национальному Банку Украины отправлено письмо. Безусловно, подобные «устные замечания» не могут эффективно пресечь вымогательство, если речь идёт о 10 миллиардах гривен.

Однако, Закон Украины «О защите прав потребителей» не единственный акт, положения которого нарушаются действиями коллекторских компаний. Так статьёй 182 Уголовного кодекса Украины, незаконный сбор, хранение, использование или распространение конфиденциальной информации о лице без его согласия, определено, как уголовное преступление. И наказание за него – от штрафа до полугодового ареста, или трёх лет ограничения свободы. Именно под эту статью подпадает сбор телефонных номеров родственников, друзей, коллег должника и последующие звонки им, чем нередко промышляют коллекторы.Статья 189 Уголовного кодекса – вымогательство – предусматривает, помимо прочего, требование передать чужое имущество (в данном случае - деньги) с угрозой ограничения прав, свобод или законных интересов потерпевшего или его близких родственников, или разглашения сведений, которые потерпевший или его близкие родственники желают сохранить в тайне. Фактически, это именно то, что чаще всего приходится читать в угрожающих письмах и СМС-сообщениях коллекторских компаний, слушать от их сотрудников по телефону. Это при том, что за такое преступление предусмотрено наказание в виде лишения свободы на срок от семи до двенадцати лет с конфискацией имущества.

Принуждение к исполнению гражданско-правовых обязательств – ещё одно преступление, состав которого усматривается в деятельности коллекторских компаний. Статьёй 355 Уголовного кодекса Украины за его совершение предусматривается наказание в виде лишения свободы на срок от 4 до 8 лет.И все вышеуказанные нормы уголовного законодательства почему-то, опять же, не работают, в отношении коллекторских компаний.

Таким образом, нельзя сказать, что сегодня коллекторская деятельность не отрегулирована законодательно. Отрегулирована. И запрещена. Всех посылайте в сад и нискем не ведите беседы .Блокируйте и нетратьте себе здоровье на всякое дерьмо .Всех благ и будьте благорозумны берегите себя

Добрый день.

Действия коллекторов могут быть квалифицированы по следующим статьям Уголовного кодекса:

- ст. 189 УК Украины – «вымогательство» (требование передать имущество или совершить какие-либо действия имущественного характера с угрозой применения насилия над потерпевшим или его близкими родственниками, повреждения их имущества и т.д.)

- ст. 355 УК Украины – «принуждение к выполнению гражданско-правовых обязательств» с угрозой насилия над потерпевшим или его родственниками, при отсутствии признаков вымогательства.

Как только Вы собрали доказательства, подтверждающие противоправные действия коллекторов, необходимо подать заявление в полицию, проконтролировать регистрацию Вашего заявления в Едином реестре досудебных расследований (ЕРДР), ну и, естественно, контактировать со следователем.

Размер компенсации морального ущерба законодательством Украины не определен Вы можете определить ущерб по собственному усмотрению. Суд, учитывая ваши аргументы, решает, сколько вам нужно присудить компенсации морального ущерба.

Здравствуйте, Ольга!

Действия коллекторских компаний незаконные.

В Вашей ситуации, Вы имеете право действовать двумя способами:

1) заявление в полицию или прокуратуру о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о вмешательстве в личную жизнь по статье 182 Уголовного кодекса Украины и о вымогательстве по статье 189 Уголовного кодекса Украины;

2) иск в суд о защите чести, достоинства и возмещении морального ущерба, в порядке Гражданского кодекса Украины и Гражданского процессуального кодекса Украины.

По первому способу:

Так, на основании статей 60 и 214 Уголовного процессуального кодекса Украины, Вы имеете право подать заявление в полицию или в прокуратуру о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о вмешательстве в личную жизнь по ст.182 Уголовного кодекса Украины и о вымогательстве по статье 189 Уголовного кодекса Украины, с приложением наявных документов.

Уголовный кодекс Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

"Стаття 182.Порушення недоторканності приватного життя.

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

"Стаття 189. Вимагання

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.

4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна".

Уголовный процессуальный кодекс Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

"Стаття 60. Заявник

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

"Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

Таким образом, "Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримільне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримільного провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України). У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на потязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України)".

После открытия уголовного производства, в рамках уголовного дела:

- Вы должны быть признаны потерпевшей, с вручением Памятки о процессуальных правах и обязанностях потерпевшего (статья 55 Уголовного процессуального кодекса Украины);

- в отношении Вас должна быть проведена комиссионная судебно-медицинская экспертизу, для установления причин того, что появились преждевременные роды и смерть ребёнка, наличие причиной связи между такими действиями и наявными последствиями, получив

- основании всех медицинских документов и заключения комиссионной судебно-медицинской экспертизы, провести судебно-психологическую экспертизу, по поводу установления того, что имело ли место доведение коллекторами до стрессового состояния, какие действия были психотравматическими, причинен ли моральный ущерб и какая сумма причиненного морального ущерба;

- подать иск о возмещении морального ущерба к подозреваемому (статьи 61 и 128 Уголовного процессуального кодекса Украины);

- подать ходатайство в суд следственному судье для наложения ареста на имущество подозреваемого (статьи 170-173, 175 Уголовного процессуального кодекса Украины).

По второму способу:

Рекомендую:

1) подать в больницу информационный запрос (срок рассмотрения до 30 дней) в больницу или по договору об оказании правовой помощи, с адвокатом - адвокатский запрос (срок рассмотрения до 5 рабочих дней), с целью истребования копий: истории болезни и иных медицинских документов;

2) если будет сделано в уголовном производстве, модно взять с разрешения следователя или прокурора копия с уголовного дела, если не будет, то самостоятельно по истребованным всем медицинским документам, путём обращения в бюро СМЭ, провести комиссионную судебно-медицинскую экспертизу, для установления причин того, что появились преждевременные роды и смерть ребёнка, наличие причиной связи между такими действиями и наявными последствиями, получив заключение экспертизы;

3) если будет сделано в уголовном производстве, модно взять с разрешения следователя или прокурора копия с уголовного дела, если не будет, то самостоятельно, на основании всех медицинских документов и заключения комиссионной судебно-медицинской экспертизы, провести судебно-психологическую экспертизу, по поводу установления того, что имело ли место доведение коллекторами до стрессового состояния, какие действия были психотравматическими, причинен ли моральный ущерб и какая сумма причиненного морального ущерба, получив заключение экспертизы.

После этого, она на основании собранных доказательств - копий документов, заключений экспертов, Вы имеете право подать иск в суд о защите чести, достоинства и возмещении морального ущерба к ответчику (ответчикам): коллекторским компаниям, в порядке Гражданского процессуального кодекса Украины, Гражданского кодекса Украины.

Гражданский процесуальний кодекс Украины (статьи 174-177):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

Вместе с иском в суд, Вы имеете право подать заявление об обеспечении иска в виде наложения судом ареста на имущество ответчиков - коллекторских компаний (статьи 149-153, 157 Гражданского процессуального кодекса Украины).

Гражданский кодекс Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

Так, моральный вред, причиненный физическому или юридическому лицу неправомерными решениями, действиями или бездеятельностью, возмещается лицом, которое его нанесло, при наличии его вины (ст. 1167 Гражданского кодекса Украины).

Лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения ее прав (ст. 23 ГК Украины). Моральный вред заключается: в физической боли и страданиях, которое физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением ее имущества.

Моральный вред, причиненный увечьем или иным повреждением здоровья, может быть возмещен единовременно или путем осуществления ежемесячных платежей (ч. 1 ст. 1168 ГК Украины).

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго дня,

В даній ситуації необхідно зібрати якомога більше інформації про фірму та її працівників, які Вам телефонують та погрожують (адреса місцязнаходження, ПІБ посадової особи, посада, реквізити договору, якими вони мотивують свої вимоги щодо повернення коштів, найменування банку кредитора, його місцезнаходження, на якій правовій підставі вони заявляють вимоги, які належать банку і т.д.) У разі збору вищенаведеної інформації, необхідно звернутися листом-претензією до банку, який нібито виступає кредитором та викласти всі обставини справи, звернути увагу їх, що в разі подальших дзвінків колекторів Ви будете звертатися в поліцію, а такою в Державну службу з питань захисту персональних даних з відповідними скаргами. Окрім цього, можна направити лист-претензію то так званих "колекторів" з необхідністю Вам направити всі документи, якими вони обгрунтовують свої вимоги, та акцентувати, що у разі подальших телефонних дзвінків Ви звернетись в поліцію.

Окрім цього, варто написати заяву в поліцію за ст. 189 КК України (вимагання).

Лише у випадку належним чином зібраної доказової бази інформації, яка буде підтверджувати, що Вам дійсно погрожуть та вимагають кошти, Ви можете подавати в суд позов про відшкодування майнової та моральної шкоди. дана категорія спорів є досить складна, оскільки необхідно довести: протиправну поведінку, вину, шкоду та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою.

У разі потреби більш детальної консультації та допомоги в даній справі, звертайтесь.

Добрый день!

По Вашему вопросу сообщаю следующее:

У банков действительно есть общая база данных о клиентах, также есть ООО "УБКИ" (Украинский банк кредитных историй", где все данные имеются. Поэтому и возникла такая ситуация, что Ваши данные стали доступны банку или микро-финансовой организации (МФО).

Такие разговоры с представителями банков и МФО можно и нужно записывать, предупредив об этом собеседника и выяснив его данные (ФИО, должность, место работы), эти данные могут Вам пригодится при обращении в правоохранительные органы или при судебном разбирательстве.

Я Вам рекомендую направить в этот банк или МФО письменное заявление о запрете использования Ваших персональных данных с требованием удалить из базы данных Ваши контакты. Заявление следует отправлять почтой, с описью вложения, курьерской доставкой, у Вас остануться доказательства факта отправки документов (опись, квитанция, чек, уведомление).

Уголовным кодексом предусмотрена ответственность:

Статья 182. Нарушение неприкосновенности частной жизни

1. Незаконное собирание, хранение, использование, уничтожение, распространение конфиденциальной информации о лице или незаконное изменение такой информации, кроме случаев, предусмотренных другими статьями настоящего Кодекса, - наказываются штрафом от пятисот до одной тысячи необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до двух лет, или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до трех лет.

Статья 355. Принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств

1. Принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств, то есть требование выполнить или не выполнить договор, соглашение или другое гражданско-правовое обязательство с угрозой насилия над потерпевшим или его близкими родственниками, повреждение или уничтожение их имущества при отсутствии признаков вымогательства - наказывается исправительными работами на срок до двух лет или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до двух лет.

Статья 189. Вымогательство

1. Требование передачи чужого имущества или права на имущество или совершения каких-либо действий имущественного характера с угрозой насилия над потерпевшим или его близкими родственниками, ограничение прав, свобод или законных интересов этих лиц, повреждение или уничтожение их имущества или имущества, находящегося в их ведении или под охраной, или разглашение сведений, которые потерпевший или его близкие родственники желают сохранить в тайне (вымогательство), - наказываются ограничением свободы на срок до пяти лет или лишением свободы на тот же срок.

Ваши данные не имеют права передавать третьим лицам или распростронять их иным образом, можете обратиться в полицию с заявлением о совершении преступления, по Вашему обращению обязаны внести сведения в ЕРДР (Единый реестр досудебных расследований), провести проверку и выявить правонарушение. Проблема может возникнуть с установлением виновных лиц и как они связаны с банком или МФО, скорей всего выяснится, что люди, которые Вас беспокоят не имеют к ним отношения и не являются их сотрудниками.

После отправления юридических писем кредитору, как правило, прекращают доставать своим вниманием, и конечно следует игнорировать их полностью, что также повлияет на снижение их активности в Ваш адрес.

С уважением,

Константин Гончаренко

Яких ще чекати наслідків? -кроме звонков и смс - они ничего не смогут сделать - только давление

Куди звертатись, щоб припинити цей терор, приниження, вимагання?можете обратиться в полицию . в нац банк с жалобой - но с практики- это мало эффективно - это ихняя фишка - некоторым проще заплатить з чужой кредит лишь бы они не звонили - коллекторы на это и рассчитывают- так что можете их сразу посылать ... в суд если будут звонить

Похожий вопрос https://uristy.ua/ua/question/25537 и мой ответ по нему:

""Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95):

"1.1. Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з Кримінальним ( 2001-05, 2002-05, ) та Кримінально-процесуальним кодексами України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) і цими Правилами. ...

1.5. Згідно з Кримінальним кодексом України розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів: тяжке, середньої тяжкості та легке...

2. Визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

2.1. Тяжке тілесне ушкодження:

2.1.1. Ознаки тяжкого тілесного ушкодження:...

д) переривання вагітності;..."

Уголовный кодекс Украины (УК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14):

"Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, -

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.".

Считаю, что есть основания для подачи заявления в полицию по признакам совершения преступления, предусмотренного ч.2 ст.121 УК".

Добрий день, Ольга!

Діяльність колекторів не врегульована жодним спеціальним законодавчим актом. Разом з тим, вона прямо не заборонена законом.Тому, визначаючи основні вимоги до цієї діяльності необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавства. Так, підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів:

• доручення (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України);
• відступлення права вимоги (ст. 512 ЦК України);
• факторингу (ст. 1077 ЦК України).

В будь-якому разі у боржника є право вимагати номер договору, дату його оформлення, дані первинного кредитора і тип договору між кредитором та колекторами (факторинг, доручення тощо). А також є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів. Адже, згідно з ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Варто звернути увагу, що у випадку відмови колишнього кредитора прийняти належне зобов’язання за договором і до моменту одержання всіх документів, які підтверджують повноваження нового кредитора, виникає прострочення кредитора, при якому нарахування процентів за договором припиняється (ст. 613 ЦК України).

Потрібно згадати про ще один важливий момент. Банк чи інша організація, яка передає борги, передаючи інформацію про позичальника, має враховувати положення ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де вказано, що інформація щодо діяльності й фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене, хоча й допускається лише у виняткових випадках, передбачених законом.

Водночас у ч. 3 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» якраз йдеться про те, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».Але не варто забувати про інші нормативні документи, які регулюють передання персональних даних про фізичну особу. Насамперед, згідно зі ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про:

• національність;
• освіту;
• сімейний стан;
• релігійні переконання;
• стан здоров’я;
• адреса, дата й місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію»).

Водночас Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вищезгаданої, ще й відомості про її майновий стан й інші персональні дані (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп). Отже, інформація, яку фізична особа надає банку, є конфіденційною. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним. У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії, пов'язані зі збором, зберіганням і обробкою його персональних даних до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду. Нерідко дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля настільки, що містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України(далі- КК України), а саме: ст. 182 КК України – «Порушення недоторканності приватного життя»; ст. 189 КК України – «Вимагання»; ст. 355 КК України - «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань» Якщо фізична особа постраждала від таких дій з боку колекторів, їй потрібно звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції.

Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність.

Стаття 189. Вимагання

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.

4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань

1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Слід зазначити, що термін позовної давності (3 роки за основним зобов'язанням і 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), якщо інше не встановлено умовами договору) починає спливати з моменту настання терміну виконання зобов'язання або виникнення у кредитора права пред'явити вимогу про його виконання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 Цивільного кодексу України).

Колектори не мають права примусово стягувати заборгованості. Водночас вони мають право звернутися до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби для стягнення заборгованості. Слід зазначити, що колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості. Відбувається це з ряду причин: небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо.За умови надання всіх необхідних документів боржник сам може звернутися до суду щодо умов договору, зокрема вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтування заборгованості (оскільки колектори зазвичай багатьох цих речей не мають, то їм буде непросто довести свою правоту). Крім того, можна будувати свою правову позицію на тому, що цей договір нерозривно пов’язані з особами, які його уклали, а відповідно не можна було передавати борги по цьому договору.

На даний час розглядається Закон України "Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності" який визначає загальні організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері здійснення колекторської діяльності .

Всього доброго!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду

1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3 ППВСУ від 31.03.1995 № 4).

Підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути:

• порушення майнових (ст.386, ст.396 ЦК України);
• особистих немайнових прав особи(ст.280 ЦК України), а також зобов’язань у випадках, передбачених договором або законом або розірвання договору (ст.611 ЦК України);
• прийняття неправомірних рішень, а також дій чи бездіяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб ( ст. 1167 ЦК України);
• заподіяння каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті особи (ст.1168 ЦК України) тощо.

Моральна шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Незалежно від наявності вини відшкодовується шкода у випадках, передбачених ч.2 ст.1176 ЦК України.

Частиною другою п.5 ППВСУ від 31 березня 1995 року №4 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:

• наявність такої шкоди;
• протиправність діяння її заподіювача;
• наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача;
• вини останнього в її заподіянні.

Вищевказані складові є необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Докази, що обґрунтовують розмір моральної шкоди:

Доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд установлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги й заперечення сторін та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад медичними довідками, висновками) та іншими документами тощо, що підтверджують обставини, що мають значення для доказування факту заподіяння моральної шкоди, обґрунтування визначеного позивачем розміру компенсації і т.ін.

У відповідності до вимог ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

До вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність чи ділову репутацію фізичної або юридичної особи, згідно з п.2 ч.2 ст.258 ЦКУ застосовується строк позовної давності в один рік.

До інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності відповідно до ст.268 ЦКУ не застосовуються.

При наявності запитань - звертайтесь.

Всього доброго!