Иск по невыполненному договору с предпринимателем, закрывшим свою деятельность.

У постанові Великої Палати від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18 міститься наступне положення.

Господарським кодексом встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Згідно з ЦК, ГК, Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

ФОП (навіть ліквідований, як у даному випадку) відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились і спір належить господарської юрисдикції.

Позов подається за адресою вказаною у ЄДРПОУ.

Однак, оскільки ви фізична особа, без статусу СГД то спір можливо розглядати у цивільному процесі.

Подавати позов доцільно. Щодо підсудності - треба ознайомитись з Вашими документами. Якщо потрібна допомога в підготовці позову - звертайтесь. Господарський процесуальний кодекс:Стаття 27. Пред’явлення позову за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача

1. Позов пред’являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

2. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

3. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Стаття 29. Підсудність справ за вибором позивача

1. Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

2. Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред’являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.

3. Позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

{Частина третя статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}

4. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред’являтися також за місцем його виконання.

5. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

6. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності.

7. Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред’являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).

8. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

9. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть пред’являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.

10. Позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна.

Доброго дня.

Згідно до ст. 27 ЦПК України "...Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом..."

Є виключення (ст. 28 ЦПК України) - Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

Але з урахуванням того, що в данному випадку особа більше діяльності, як підприємець не веде - то фактично у прийнятті до розгляду позову в Києві, може бути відмовлено. Якщо ж в Договорі (розписці) було визначено що виконання відбуватиметься саме у Києві, то можна спробувати.

Єдине, що потребує уваги - це визначені в ст. 256-257 ЦК України, строки позовної давності - 3 роки!!! Встигніть звернутись до суду у строк!!!

Й пам'ятайте, якщо розписки, платіжні документи, на виконання меблів - були саме від приватного підприємця, а не від фізичної особи, то задоволення позовних вимог може й не відбутись, вам може бути відмовлено. Уважно опрацюйте й передивіться всі докази, що у вас є перед тим, як йти до суду.

Здравствуйте, Лариса!

Вы имеете право подать иск в суд о защите прав потребителей, возмещении причиненного материального и морального ущербов, взыскании денежных средств по месту регистрации потребителя, в порядке Гражданского процессуального кодекса Украины, Гражданского кодекса Украины.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

Споживачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (частина третя статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").

Всего доброго!

Удачи Вам!

Хотел бы заострить внимание, что не имеет значение, что какой-либо документ подписан в статусе ФЛП, посколько его прекращение попросту переводит обязательство на ФЛП как на стандартное физическое лицо.

По поводу спора в хозяйственной юрисдикции не согласен, поскольку п.1 ч.1 ст.20 ХПК устанавливает, что Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Поскольку вы не предприниматель, исходя из контекста обращения, то спор будет в гражданской юрисдикции.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю:

Згідно статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків вже у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

• безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
• відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
• безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
• відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
• реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Ця вимога може бути пред'явлена споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Алгоритм дій у випадку порушення прав споживача

У разі порушення своїх прав, споживач має право спробувати вирішити спір у досудовому порядку, звернувшись до територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) (Головних управліннь Держпродспоживслужби в областях, в місті Києві; районних управлінь Головних управліннь Держпродспоживслужби в областях, в місті Києві).Також споживач може підготувати позовну заяву та вирішити спір у суді.

Досудове врегулювання

Головні управління Держпродспоживслужби розглядають скарги, заяви i пропозиції громадян з питань захисту прав споживачів i вживають необхідних заходів для їхнього розв'язання; консультують споживачів з питань законодавства про захист прав споживачів.

Звернення до Держпродспоживслужби розглядаються в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Аби звернення було розглянуто, воно повинно відповідати таким вимогам:

• повинно бути адресованим (чи органу державної влади, чи посадовій особі);
• у зверненні має бути зазначено Ваше прізвище, ім ' я, по-батькові, місце проживання , викладено суть питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;
• повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так i групою осіб (колективне). На рівні районів і міст обласного значення звернення щодо захисту прав споживачів також приймають відділи по захисту прав споживачів у місцевих державних адмістраціях, виконавчих органах місцевих рад.

Судове врегулювання спору:

По-перше: негайно після виявлення факту порушення своїх прав, споживачу необхідно звернутися до продавця із письмовою заявою-претензією з вимогою щодо відновлення порушеного права. Претензія складається в двох примірниках в довільній формі і адресується продавцю (керівнику юридичної особи, фізичній особі-підприємцю).

Важливо отримати на другому примірнику претензії відмітку про її отримання продавцем (із зазначенням дати, прізвища і посади особи, яка прийняла претензію, її підписом, печаткою юридичної особи, фізичної особи-підприємця). У випадку ухилення продавця від прийняття або реєстрації претензії слід направити її засобами поштового зв’язку на юридичну адресу продавця з описом вкладеної кореспонденції та повідомленням про вручення.

Якщо претензія не була прийнята та/або розглянута або на неї не була надана відповідь або відповідь виявилася негативною, необґрунтованою та незаконною, а проведені переговори з продавцем/виробником товару (виконавчцем робіт, послуг) не призвели до задоволення ваших законних вимог, споживач має право оскаржити такі дії до Держпродспоживслужби .

По-друге: у випадку якщо звернення з вимогами про поновлення порушеного права до продавця/виробника (виконавця робіт, послуг) або скарги до Держпродспоживслужби не дали бажаного результату, споживач має право звернутися до суду.

Позов про захист прав споживачів подається до суду: за місцем проживання споживача, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору - на вибір позивача.

Згідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Позовна заява має відповідати загальним вимогам щодо форми i змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли i в чому це виявилось; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками i обґрунтуваннями; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, чек, транспортна чи інша накладна...).

Відшкодування шкоди, завданої споживачу

Відповідно до статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Моральна шкода, згідно із положеннями статті 23 Цивільного кодексу України полягає у:

• - фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
• - душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
• - душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
• - приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Вимогу про відшкодування моральної шкоди може бути заявлено як під час підготовки претензії так і в позовній заяві у разі звернення до суду.

Позов подається за місцем реєстрації ФОП як виконавця послуго, вказуєте адресу реєстрації , та фактичну адресу для листування з судом.

Відповісти на претензію він мав поштою на папері на бланку з підписом з власним найменуванням.

Вам необхідно перенести переписку з вайберу де він визнає свої зобов язання перед Вами , як замовником на папір , завірити у нотаріуса та долучити до позову в якості доказів, також роздрукувати відомості про ФОП для суду і зазначити , що ФОП припинений.

Нехай суд розпочинає розшук фізичної особи , адже ФОП несе відповідальність за зобов язаннями всім своїм особистим майном.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день!

Угроза имуществу ФЛП может возникнуть, если он вовремя не погашает свои долги:

1) перед бюджетом;

2) перед контрагентами.

Взыскание имущества в счет погашения долгов в любом случае возможно только по решению суда!

Ст. 52 ГКУ и ч. 2 ст. 128 ХКУ: ФЛП отвечает по своим предпринимательским обязательствам всем своим имуществом, независимо от того, использовалось ли оно для осуществления предпринимательской деятельности или предназначено для удовлетворения личных и бытовых нужд этого физлица.

Более того, если ФЛП состоит в браке, то забрать могут даже часть имущества, которое принадлежит ему на правах совместной собственности с супругой (супругом). Правда, обратить взыскание на такую собственность очень непросто. Дело в том, что, прежде чем забрать ее, сначала нужно выделить в натуре часть, принадлежащую ФЛП ( ст. 371 ГКУ, ст. 379 ГПКУ*). Но на практике бывает так, что выделить долю в натуре вообще невозможно, особенно если речь идет об общей квартире. В таком случае кредитор может настаивать на продаже доли и получении денег от ее продажи.

Впрочем, у кредитора есть шанс обратить взыскание и на все имущество семьи (а не только на часть ФЛП), если в суде будет доказано, что договор был заключен одним из супругов в интересах семьи и то, что было получено по договору, использовано на ее нужды ( ч. 2 ст. 73 СКУ**).

Аннулирование предпринимательского статуса проблему вашего должника не решаетт. Дело в том, что ФЛП — это не новый субъект права, отличный от ФЛ. ФЛП — это то же самое физлицо, только обладающее дополнительным статусом, — «предприниматель». Этот статус всего лишь дает ему право заниматься хоздеятельностью. А утрата оного никак не прекращает обязательств физлица по заключенным ранее договорам ( ст. 598 — 609 ГКУ ), так как субъект права — одно и то же физлицо.

Проще говоря, по своим предпринимательским обязательствам отвечает именно физлицо, причем не важно, есть ли у него на данный момент статус предпринимателя или его уже нет. Таким образом, даже если юридически он уже не ФЛП, это никак не поможет избавиться ему от долгов или уменьшить их.

НКУ: «65.10.8. <….> внесение в Государственный реестр записи о прекращении <…> деятельности физическим лицом не прекращает его обязательства, возникшие при осуществлении предпринимательской <…> деятельности, и не изменяет сроки, порядки выполнения таких обязательств и применения санкций за их невыполнение».

Касаемо подсудности, коллеги Вам все разъяснили.

УДАЧИ!

Как предприниматель тоже закрыл свою деятельность. Что можно сделать в данной ситуации? Есть смысл подавать иск, если да, то можно ли его подать по месту нахождения истца, а не в Хмельницкую область?

если Вы хотите вернуть деньги - у Вас есть 2 варианта - или ждать что он их сам вернет или обращаться в суд

иск Вы можете подать по месту заключения договора - но лучше по месту его регистрации

исковая давность 3 года

смысл подать иск есть - Вы можете взыскать не только аванс а еще и моральный ущерб и упущенную выгоду

спасибо за ответы. только есть некоторые противоречия в вопросе куда подавать. озвучено два противоположных мнения: "Позов подається за місцем реєстрації ФОП як виконавця послуг" и "подається до суду: за місцем проживання споживача, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору - на вибір позивача". то есть не очень понятно "на выбір позивача" или всё же по месту регистрации ответчика (в моем случае это Летичев). конечно больше бы устроил Киев даже с точки зрения рассмотрения иска, поскольку есть мнение что в местечковых судах получить положительное решение в пользу столичных истцов будет крайне сложно.

Судебная защита прав потребителей осуществляется общими судами по правилам гражданского судопроизводства в порядке искового производства по искам физических лиц – потребителей товаров, работ и услуг.

Потребитель имеет право подавать иск в суд:

– по местонахождению ответчика;

– по зарегистрированному месту проживания или нахождения потребителя;

– по месту причинения вреда или выполнения договора.

"Позов подається за місцем реєстрації ФОП як виконавця послуг" и "подається до суду: за місцем проживання споживача, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору - на вибір позивача". то есть не очень понятно "на выбір позивача" или всё же по месту регистрации ответчика (в моем случае это Летичев). конечно больше бы устроил Киев даже с точки зрения рассмотрения иска, поскольку есть мнение что в местечковых судах получить положительное решение в пользу столичных истцов будет крайне сложно.

если брать по договору ФОП - то по месту хаключения \выполнения договора - киев

а если по Физлицу - то по месту его регистрации - летичев

Надаю позицію Великої Палати Верховного Суду, яка поставила крапку у підсудності.

Позиція Великої Палати

Господарським кодексом встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції – позивачами і відповідачами – можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (цей випадок до них не належить).

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Згідно з ЦК, ГК, ст. 46 Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП (навіть ліквідований, як у даному випадку) відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про належність спору до господарської юрисдикції.

Для суду потрібен договір і квитанції.

Доброго Дня

щодо вашого питання:

перевірте достовірність відомостей щодо припинення підприємницької діяльності на сайті https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/per...

Позов пред'являєте в суд загальної юрисдикцій за місцем реєстрації за місцем знаходження Відповідача ( тобто з Хмельницька область) у позові обов'язково обґрунтовуйте територіальну підсудність, виходьте з принципу припинення підприємницької діяльності не припиняє взятих зобов'язань, та що припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Вказуйте що позов є про стягнення коштів.

Успіху

Доброго Дня

щодо вашого питання:

перевірте достовірність відомостей щодо припинення підприємницької діяльності на сайті https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/per...

Позов пред'являєте в суд загальної юрисдикцій за місцем реєстрації за місцем знаходження Відповідача ( тобто з Хмельницька область) у позові обов'язково обґрунтовуйте територіальну підсудність, виходьте з принципу припинення підприємницької діяльності не припиняє взятих зобов'язань, та що припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Вказуйте що позов є про стягнення коштів, та захист прав споживача

Успіху

Лариса!

"спасибо за ответы. только есть некоторые противоречия в вопросе куда подавать. озвучено два противоположных мнения: "Позов подається за місцем реєстрації ФОП як виконавця послуг" и "подається до суду: за місцем проживання споживача, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору - на вибір позивача". то есть не очень понятно "на выбір позивача" или всё же по месту регистрации ответчика (в моем случае это Летичев). конечно больше бы устроил Киев даже с точки зрения рассмотрения иска, поскольку есть мнение что в местечковых судах получить положительное решение в пользу столичных истцов будет крайне сложно".

.ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 28. Підсудність справ за вибором позивача

...

5. Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. ...".

Доброго дня! Ви зможете стягнути заборгованість лише через суд. Не зволікайте та сягуйте свої кошти!

навіть після зняття з реєстрації ФОП буде нести перед Вами відповідальність як фізична особа, в тому числі власним майном!

Бажаю Вам вдалого вирішення своєї проблеми!

Доброго вечора, Ларисо!

У позиції Великої Палати Верховного Суду, яку Вам навела колега Шульга Светлана Леонидовна, сторонами договору були суб'єкти господарювання (ФОП та АТ "КБ "Приватбанк"), а тому в даному випадку з позовом про стягнення заборгованості дійсно потрібно було звертатися не до цивільного суду, а до господарського.

Ось повний текст рішення - https://verdictum.ligazakon.net/document/84911267?...

У вашому випадку необхідно виходити з того чи являєтесь Ви по цьому договору суб'єктом господарювання.

Якщо так - то позов необхідно подавати до господарського суду, якщо ж ні - до цивільного.

Упевнений, що договір Ви заключали як звичайна фізична особа, а не ФОП. Тоді Ви як споживач маєте право подати позов за місцем вашого проживання.

Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

Стаття 28. Підсудність справ за вибором позивача

5. Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога (через Звернутися біля фото).

Всього доброго!

Щасти Вам!