как можно решить Эту проблему

По описанным Вами обстоятельствам усматривается состав уголовного правонарушения. Нужно обращаться в полицию, результат рассмотрения полицией Вашего заявления зависит от качества составленных документов (заявления, пояснений). Подробно изложить обстоятельства в заявлении и пояснении с учетом квалифицирующих признаков уголовного правонарушения, что б не было возможности трактовать содержание иначе. В течении суток должны внести в ЕРДР (открыть уголовное производство), в противном случае обжаловать невнесение к следственному судье.

Если есть вопросы или нужна помощь - обращайтесь.

Добрый день!

Безусловно Вас шантажируют, но на данный момент уголовный кодекс не содержит статьи за шантаж. Если у Вас будет информация о том, что фото все же размещены на определенном сайте, далее все зависит от того какой домен у сайта. Если UA, то есть перспективы получить реальную судебную защиту и добиться удаления фото и моральной компенсации. Если же сайт будет иметь иной домен, то все зависит от администрации сайта могут удалить, могут вообще проигнорировать Ваше обращение.

Доброго дня! особа вчинила злочин, звертайтеся до поліції.

ЩО писати?

зразок є тут в самому низу сторінки http://www.uaaa.org.ua/uk/page/formi-zvernenna

якщо особа вимагає від вас дій інтимного характеру, то це замах на згвалтування ч.2 ст.15, ст. 152 КК;

якщо особа вимагає грошей або інші дії, пов'язані з майном - то це 189 КК - вимагання;

розповсюдження фото - 182 КК - втручання в особисте життя.

До заяви долучаєте скрін-шоти переписки, погроз

Куди писати?

1) райвідділок поліції. Виконайте всі побажання колег, що виклали свої думки на сайті;

2) також рекомендую спробувати подати заяву до Кіберполіції і самій ШАНТАЖУВАТИ злочинця.

https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ онлайн форма

повідомляєте, злочинця, що ви подали заяву до кіберполіції, робите скрін-шот, у вас там близькі знайомі мають посаду і справу візьмуть під жорсткий контроль і вичислять. У разі, якщо фото попадуть у мережу, то у в'язниця злочинцю організують "теплий" прийом.

Якщо особа іноземець, то шанси захистити себе 0. Будьте обережні на майбутнє. Щасти вам!

Доброго дня!

За описаної Вами ситуації потрібно звернутися до правоохоронних органів. Можете звернутися до будь-якого відділу поліції і написати заяву, у які потрібно детально описати ситуацію, що склалася, оскільки у діях вказаної особи наявний склад кримінального правопорушення.

Доброго дня!

на жаль за погрози викласти фото відповідальності законодавством не передбачено,

Ви можете вжити заходи про попередження потенційної завданої шкоди на сайтах якими ви користуєтесь, шляхом попередження власників сайтів та власників хостів, про потенційне розповсюдження з е- mail, ІР фотографій обмеженого контенту тощо.

Здравствуйте!

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність".

Если ещё имеют место требования материального характера, то дополнительно:

"Стаття 189. Вимагання

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.

4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна".

Так. Вы имеете право подать заявление в полицию о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о вмешательства в личную жизнь по ст.182 Уголовного кодекса Украины и при наличии требований материального характера дополнительно по ст.189 Уголовного кодекса Украины, о чём в полиции Вам должны выдать извлечение из Единого реестра досудебных расследований.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Зверніться письмово до адміністратора скрвісу, якого підозрюєте в організації таких дій. Викладіть детально ситуацію. Профіль особи яка здійснила розповсюдження даних,( ім я , порядковий номер ідентифікатор сторінки та ін) у Вас є , тож в своїй заяві вкажіть його дані, поясніть причину нерозуміння між вами, та вкажіть на своє припущення щодо незаконного розповсюдження Ваших контактів та даних . Переписку викладіть на папері та нотаріально посвідчіть аби вона мала юридичний факт

Я вважаю, що проблема в конкретному власнику профіля . Вимагайте від адміністратора сервісу проведення внутрішнього розслідування даного інциденту. Додайте в якості підтвердження адреси інтернет, з яких були зафіксовані розповсюдження особистих даних. Наголошуйте на порушенні захисту персональних даних. Вимагайте письмової відповіді і напишіть, що в разі ігнорування листа, напишете заяву в поліцію за фактом шахрайства(ст. 190 Кримінального Кодексу України), а також ст. 182 КК України втручання в приватне життя особи , в порядку ст.214 КПК України.

Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації,

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. ст.182 КК України.

щодо наклепу то у разі якщо у Вас є письмові чи аудіо-візуальні докази таких дій, закріплених на носіях інформації( дисках , флешках, диктофонах.) , то Ви маєте право звернутися до суду з позовом " про порушення честі, гідності та ділової репутації особи" де зазначити суть порушення та вимагати спростування недостовірної інформації з застосуванням публічності та вимагати моральної компенсації збитків , якщо вони мали місце.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

Ситуація дійсно неприємна, але вихід в правовому полі - можливий:

а) у вигляді звернення до поліції.

Єдине, що ви маєте розуміти, це те, що необхідно буде правильно скласти звернення (заяву) до поліції, та надати докази з вашого боку, оцінивши їх на предмет законності ваших дій. Після цього слід також вжити заходів для вилучення фото у володільця, що може бути важко, якщо вони зберігаються десь на "хмарних сховищах".

Крім того, ураховуючи те, що поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи - є альтернативний варіант:

б) вирішення за рахунок звернення до суду з цивільним позовом, і стягненням моральної шкоди.

Відомості про ваше приватне життя, що становлять особисту чи сімейну таємницю (зокрема, інформація про освіту, сімейний стан, релігійність, стан здоров’я, дату і місце народження, майновий стан та інші персональні дані) і поширюються лише за вашим бажанням.

Українське законодавство захищає ваше приватне життя, тобто сферу вашої життєдіяльності, що включає в себе зв’язки з іншими людьми, ваші приватні справи, дружні зв’язки, сімейне життя, родинні, побутові, інтимні відносини тощо, тобто все, що пов’язане з вашим способом життя і не має публічного характеру.

Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 Цивліьного Кодексу.

Фізична особа, яка погодилася на знімання, може вимагати припинення публічного показу матеріалів в тій частині, яка стосується її особистого життя.

Право на повагу до приватного та сімейного життя, що гарантоване статтею 8 Європейської конвенції про права людини та статтею 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права

Регулювання цих правовідносин здійснюється згідно до таких нормативно-правових актів:

• Конституція України
• Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
• Резолюція 1165 (1998) Право на приватність
• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний Кодекс України
• Закон України "Про інформацію"
• Закон України Про телебачення і радіомовлення"
• Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"
• Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"
• Постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"
• Кримінальний кодекс України

Судова практика:

вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 11 лютого 2019 року у справі № 447/105/19.

1. Постанова Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №760/19488/19
2. Постанов Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 280/1402/19
3. Постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №757/72390/17-ц
4. Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі №727/6371/17
5. Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 квітня 2014 року
6. Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року
7. Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року
8. Рішення Європейського суду з прав людини від 8 липня 1986 року(Справа Лінгенса)

Кримінальний кодекс України містить 2 положення, які захищають комунікаційну приватність особи: статтю 163 («Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер») та статтю 182 («Порушення недоторканності приватного життя»).

Стаття 182 КК України забороняє незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу. Максимальною санкцією за вчинення такого злочину є обмеження волі на строк до трьох років, а за наявності обтяжуючих обставин – позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років (при повторності вчинення злочину або ж завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи).

Можливість застосування цієї норми можна обґрунтувати тим, що інтимні фото найчастіше становлять конфіденційну інформацію. Якщо звернутися до профільного законодавства, то Закон України «Про інформацію» у ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 21 визначає конфіденційною інформацію про фізичну особу, а також інформацію, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою; вона може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Подібні норми щодо режиму поширення конфіденційної інформації містяться і у Законах України «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист персональних даних».

Так само дії може бути кваліфіковано за ч. 1 ст. 301 КК України.