Дарування нерухомого майна третім особам

Вітаю!

Відповідно до ч.2 ст.177 СК батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов’язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.

Відповідно до ч.6 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК правочин, укладений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним.

Щодо аналогічної вказаної Вами ситуації в минулому році було винесено постанову ВС від 10 лютого 2021 року по справі №385/1598/18, в якій суд вказав, що "Системне тлумачення вказаних норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що органи опіки та піклування надають згоду на відчуження будинку, квартири, якщо таке відчуженння здійснюється батьками або особами, які їх замінюють. ВС виходить з того, що Особа 3 є бабою малолітньої Особи 2, яка зареєстрована у спірному будинку, не є особою, що замінює її батьків, тобто не зобов’язана утримувати та забезпечувати малолітню Особу 2, суди дійшли необґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки для укладення Особою 3 оспорюваного договору дарування будинку згоди органу опіки і піклування не вимагається."

Тобто, бабуся/дідусь не зобов'язані отримувати дозвіл органу опіки та піклування для відчуження нерухомого майна, в якому зареєстровані та проживають її/його онуки.

Якщо нерухоме майно є особистою приватною власністю бабусі, то вона наділена правами розпорядження, володіння та користування цим майном.