Позов на погашення суми кредиту

Доброго дня, Максиме!

В такому випадку діє наступний алгоритм:

1. У випадку непогашеної заборгованості по кредитному договору банк звертається до суду з метою примусового стягнення суми непогашеного кредиту.

2. Після набрання законної сили рішення, суд видає виконавчий документ на підставі якого державний виконавець здійснює примусове виконання рішення суду.

3. У випадку відсутності у боржника коштів (зазвичай коштів немає) державний виконавець видає постанову про накладення арешту на все майно боржника (нерухомість, транспорт, рахунки в банках).

4. Після арешту майна, здійснюється його оцінка (за виключенням рахунків) і в результаті продаж майна. Однак частина майна може бути набута в шлюбі і є спільною сумісною власністю подружжя. Реалізація цього майна в погашення боргових зобов’язань є прямим порушенням прав сторони подружжя яка не отримувала кредиту.

Висновки ВСУ від 01.02.2014 (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0001700-14):

«Власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження таким майном.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України. За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи зазначену вище норму права та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.»

Також аналізуючи зміст ст. 65 СК України, що при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Згідно ч. 2 ст. 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом установлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і одержане за договором використано на її потреби.

Якщо ж майно придбане частково за рахунок отриманого подружжям кредиту, частково - за спільні кошти подружжя, а частково - за рахунок грошових коштів, належних одному з подружжя, то спільною сумісною власністю буде лише та частка майна, що придбана за рахунок кредиту, отриманого подружжям, та за спільні кошти подружжя. Інша ж частка майна, придбана за рахунок грошових коштів, що належали одному з подружжя, буде особистою приватною власністю того з подружжя, за чиї особисті кошти вона придбана. На підтвердження цього положеннями ч. 7 ст. 57 СКУ визначає: якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка в цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Витяг із постанови ВСУ у справі 6-38цс15від 03.06.2015р. номер ЄДРСР 44666116 – «Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Стаття 57 СК України дає визначення майна, яке належить до особистої приватної власності кожного з подружжя.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є:

1) час набуття такого майна,

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),

3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма статті 60 СК України вважається правильно застосованою».

Підсумовуючи, слід наголосити, що у відносинах (кредит+подружжя) значну роль відіграють обставини, щодо розміру часток чоловіка та дружини у спільному майні та спосіб його поділу залежать і від джерела та часу придбання майна, і від стану погашення кредиту за придбане майно, і від можливості поділу майна в натурі, а також від багатьох інших чинників, які лише в сукупності дозволяють визначити правильний порядок поділу майна подружжя.

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче на них відповім!

Вітаю, Максиме.

Шанси того, що кредитор буде замінений на чоловіка, дуже низькі. А тим більше, якщо все майно отримав до моменту укладення шлюбу.

За таких умов взагалі немає про що боятись.

Всього доброго! Якщо Вам потрібна детальна консультація або алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго Вам ранку. Якщо гроші, позичені дружиною, були витрачені на спільні потреби сім'ї, то в деяких випадках претензії кредиторів можуть бути звернені і до чоловіка дружини, а стягнення кредиторів деколи може бути звернено і на майно чоловіка.

Ви можете звертатись до мене для надання різноманітних додаткових правових послуг з цього чи інших запитань. Я можу надати Вам детальну юридичну консультацію з цілим рядом різних правничих послуг, написати тексти юридичних документів чи надати інші правничі послуги.