Как выгнать людей из не их дома, при нелегальном подключении газа. При этом заплатить минимальный штраф владельцу дома, с учётом того что он не проживает в нём?

Вітаю.

На жаль, якщо вони там проживають, примусово виселити їх буде складно. Якщо немає добровільної згоди на виїзд, можна спробувати подати позов про примусове зняття їх з реєстрації, у тому числі з підстав порушення умов користування житловими будинками.

Як правило, в таких справах ключовою умова про непроживання в квартирі протягом останнього року. Але гадаю, що в даній ситуаціі можна спробувати подати позов і так.

Але Ви зможете це зробити лише після того, як повністю оформите на себе спадщину та отримаєте відповідне свідоцтво.

Успіхів!

Доброго дня, тут треба комплексний підхід, ви єдиний власник домівки?

Виписати можливо лише через рішення суду, але це буде дуже складно.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня!

Виселити людину не так просто, на жаль...

Відповідно до частини 3 статті 47 Конституції України «Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Проте в наш час не поодинокими є випадки примусового виселення громадян без законних підстав, а саме з шахрайських мотивів.

Потрібно чітко відрізняти законне виселення та виселення без законних підстав.

Процедура законного виселення чітко встановлена законодавством. Відповідно до статті 109 Житлового кодексу «Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жилеприміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Законне виселення можливе з наданням іншого жилого приміщення державою та без такого. З наданням іншого жилого приміщення громадян виселяються у разі якщо: — будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; — будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; — будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

Незаконне виселення – це виселення без достатніх правових підстав. По всій України трапляються випадки незаконного виселення громадян з жилих приміщень. Схеми шахраїв досить різноманітні. Однією з поширених схем шахраїв є укладення договору купівлі-продажу квартири з пенсіонерами під виглядом договору довічного утримання. Тобто, обіцяючи доглядати за пенсіонером вони укладають договір, що по суті не зазначає їх обов’язків по догляду, а фактично передає у їх власність квартиру. Подібні випадки останнім часом були поширені на сході України.

Ви можете це зробити без проблем, як тільки отримаєте свідоцтво про спадщину.

Виникнуть додаткові питання, тисніть кнопку "!звернутись" біля мого профілю. Гоьтовий на них відповісти!

ДОБРОГО ДНЯ!

По Вашому питанню повідомляю:

1. Якщо є договір і він не виконується то для врегулювання спору можливий судовий порядок вирішення, але необхідно додержання Вами процесуальних умов досудового врегулювання спору з квартирантами, а саме: направлення Вами письмової претензії на адресу квартирантів з обгрунтуванням причин для розірвання договору, та доказами вказаних причин(неоплачені квитанції і т.д.) (ст.530 ЦК України) надсилаєте рекомендованим листом з описом вкладення та відміткою про вручення, далі незалежно від надходження відповіді , через 30-ть днів з дати відправлення, що зазначена на штампі конверту подаєте позовну заяву до суду, про відшкодування збитків та виселення з помешкання, до заяви додаєте: копію договору, копію претензії , докази щодо її відправки (чеки з пошти, трек відстеження доставки на папері, завірений датою та підписом, розрахунок суми збитків) - всі документи у двох примірниках подаються до канцелярії суду за місцем Вашої реєстрації. Чекаєте ухвалу суду про відкриття провадження - надійде сторонам поштою.

2. Якщо договору не має: Якщо за документами Ви є власником квартири та знаєте місцезнаходження її (адресу), то Вам необхідно викликати дільничного працівника поліції та разом з ним прийти до квартири з правовстановлюючими документами на неї та на правах власника заявити орендарям про виселення. (таким документом є витяг з ЕДР Речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - видається реєстратором ЦНАПу ціна 80 грн, або самостійно замовляється Вами онлайн через онлайн сервіси мін. юстиції України - платно) З зазначеним документом поліція допоможе Вам виселити сторонніх осіб з житла.

Всі інші питання щодо податкової не мають юридичного сенсу, адже зрозуміло, що підтвердження документального про оплату за прживання у орендарів не з явиться , є лише слова - жодного юридичного факту. Відмова покинути приміщення означатиме незаконне захоплення приватної власності без згоди власника , тут Вам допоможе дільничний.

Суд проти Вас не має сенсу, адже для суду необхідні належним чином оформлені докази про порушення тих чи інших прав.

Особисто можна прийти за адресою та виселити їх у поза робочий час коли орендарі будуть на території помешкання.

Після виселення можете у присутності поліції винести речі орендарів та в подальшому змінити замки , як власник Ви можете зробити це у будь -який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК до правомочностей власника належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Під правомочністю володіння розуміється передбачена законом (тобто юридично забезпечена) можливість мати (утримувати) у себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс тощо).

Правомочності користування означають передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочності розпорядження означають юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка тощо).

У сукупності ці правомочності охоплюють усі надані власнику можливості. Причому інколи всі разом або окремі з них можуть належати не власнику, а іншому володільцю майна, наприклад довірчому власнику майна, орендарю тощо. На відміну від прав власника правомочності іншого законного володільця, навіть зі схожими правомочностями власника, не тільки не виключають прав самого власника на це майно, а і, зазвичай, виникають з волі останнього і в передбачених ним межах, наприклад, договір найму, договір управління майном.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись винятково власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, котрі, однак, не повинні суперечити закону та порушувати права інших осіб та інтереси суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власник може бути зобов'язаний допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Опалювальний сезон, карантин воєнний стан і інші претензії не мають нічого спільного з Вашою приватною власністю, вирішувати питання розпорядження своїм майном Ви маєте в будь-який час і воля інших Вас не має хвилювати жодним чином!

питання незаконних комунікацій документується представниками служб ЖКХ і демонтуються , далі якщо служба звернеться до суду проти власника , треба у суді довести факт , того , що комунікації ви не погоджували , не встановлювали та не використовували, а під час їх встановлення згоду не надавали та не були присутні.

---

Теперь рассмотрим вариант, как собственник может выписать человека из квартиры, если этот человек не является бывшим владельцем, а просто перешел вам в "наследство" вместе с квартирой.,алгоритм действий может быть разным.одни ЦПАУ спокойно снимают таких людей с прописки, в то время как другие отказываются. Законодательством не предусмотрено обжалование такого отказа в суде.( но письменный отказ будет доказательством). Для выписки вам придется подать иск в суд, но ответчиком будет не ЦПАУ, а лицо, прописанное в вашей квартире. Когда получите на руки решение суда, которое вступило в законную силу, нужно будет опять-таки писать заявление в ЦПАУ о выписке, и приложить к нему копию решения.

https://diia.gov.ua/services/znyattya-iz-zareyestrovanogo-miscya-prozhivannya тут можна зробити це онлайн

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

щодо зняття з реєстрації невідомих осіб:

Станом на 1.07.19 р. Є 3 варіанти зняття людини з реєстрації в помешканні:

• добровільне звернення;
• за рішенням суду;
• згідно свідоцтву про смерть.

Перший варіант передбачає:

Необхідно звернутися в ЦНАП або інший державний орган з такими функціями за місцем проживання або за адресою, де людина збирається зареєструватися. Заповнюється заява на зняття з реєстрації встановленого зразка, до якого додається квитанція про оплату адміністративного збору та необхідні документи:

документ, у який вносяться відмітка про зняття з реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку.

Другий варіант передбачає: ( подається позов до суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням з наступним обгрунтуванням):

У судовому порядку з чітких підстав:

член сім'ї не проживає в квартирі тривалий час і свідки (сусіди) можуть це підтвердити; мешканець був зареєстрований з порушенням українського законодавства; мешканець колишній власник нерухомості, який відмовляється зніматися з реєстрації після завершення угоди.

Можна зняти з реєстрації через суд, якщо він без поважних причин не проживав в квартирі протягом року – для членів сім'ї (родичів і тих, з ким велося спільне господарство), або півроку – для інших осіб.

У судовому порядку знімаються з реєстрації мешканці, які: не мають законних прав на проживання за адресою; визнані безвісно відсутніми; оголошені померлими; порушують правила спільного проживання; використовують жиле приміщення не за призначенням; псують майно або квартиру.

Третій варіант передбачає:

Подачу документів до органів реєстрації з додаванням свідоцтва про смерть мешканця і таким чином реєстратор проводить всі необхідні дії.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Дорого дня!

В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ:

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня!

Щодо солідарної відповідальності проживаючих осіб за борги по ЖКГ

Стягувати борги мають з власника квартири та солідарну відповідальність нестимуть інші хто проживав з ним та користувався послугами, якщо це буде доведено.(ДОКУМЕНТАМИ , КВИТАНЦІЯМИ , СВІДКАМИ)

Вам краще знятися з реєстрації до іншого житла, і повідомити суду , що ви там не проживали послугами жкг не користувалися, а вашим родичам необхідно залучити регіонального адвоката для напрацювання правової стратегії та позиції захисту власника квартири.

статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

зареєстровані особи понесуть солідарну відповідальність , якщо не доведуть іншого документами, та свідками.

---

1. Вам необхідно, як власнику вказаної кімнати звернутися до суду з позовною заявою "Про стягнення сум заборгованості за ком. послуги з Вашого РОДИЧА , але аби Ви мали право вимагати стягнення коштів з РОДИЧА ЯКИЙ ТАМ ПРОЖИВАВ , Ви за допомогою особистих коштів та інших джерел маєте остаточно сплатити всі наявні борги на вказаній адресі. (ст. 164, 64 ЖК України)

2. Після чого зібрати всі квитанції ( і до і після оплати - для порівняння у суді та обов язково кожну квитанцію з банку про результат оплати, що саме з Вашого рахунку здійснювалось погашення за кожну послугу.) Додаєте вказані документи , як докази та на підставі цих документів вимагаєте на свою користь половину сплачених коштів - розрахунок сум додаєте письмово до заяви.

3. Повідомляєте суд, про те , що відповідач є неблагонадійною особою, а тому потрібно буде забезпечення виконання рішення суду(Шляхом видачі окремо виконавчого листа - судового наказу, для забезпечення виконання рішення у примусовому порядку органами ДВС.

4. Після отримання отримання рішення суду на Вашу користь та окремо судового наказу до нього.( суд направляє рішення та всі документи для виконання в Управління ДВС за місцем знаходження гуртожитку. (копії всіх судових документів , ухвал направляються поштою сторонам у справі поштою.

5. Отримавши рішення та виконавчий документ до нього Вам необхідно особисто звернутися до Управління ДВС , в якому буде відкрито виконавче провадження написати відповідну заяву про відкриття провадження.( всі заяви, постанови та повідомлення виконавець державний доводить до відома сторін провадження письмово особисто або поштою.)

6. Необхідно буде Вам особисто контролювати хід виконавчого провадження та процесс стягнення - це можна робити тут:https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, за загальним правилом та інструкції вчинення виконавчих дій виконання шляхом стягнення здійснюється з наявних доходів боржника або його майна, якщо майно відсутне, то державний виконавець приймає рішення про можливості стягнення заборгованості з інших доходів боржника.

Рекомендую бути на постійному зв язку з виконавцем по Вашому провадженню.

Щодо Розміру відрахувань за виконавчими документами із заробітної плати або пенсії

Відповідь знаходиться у статті 70 Закону Украни "Про виконавче провадження".

Зокрема,

Стаття 70. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника

1. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

{Абзац другий частини другої статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

3. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Дещо додам: Щоб надалі у Вас як у власника не виникало обов язку сплачувати платежі за вказану кімнату брата, Ви маєте право і можете оформити договір дарування цієї кімнати на його ім я одноосібно і надалі ЙОГО ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ХАРАКТЕРУ ПЕРЕСТАНУТЬ ВАС ХВИЛЮВАТИ У ЦІЛОМУ.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Закон України " Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n369):

"Стаття 18. Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування)

1. Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:...

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.".

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння

1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном...

Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду...

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.".

ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text):

"Стаття 169. Виселення наймача в разі припинення договору найму жилого приміщення

У разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.".

---

Доброї ночі, Даріє! По-перше, власник житла має право зняти з реєстрації місця проживання інших осіб, а також їх дітей зверненням до органу реєстрації - без рішення суду. По-друге, Власник житла має право як вимагати звільнення житла наймачами, а у випадку виселення в судовому порядку на підставі ст.169 ЖК та ст.391 ЦК. По-третє, у випадку накладення на Вас штрафу з несакціоноване підключення газу оскаржити рішення з підстав наведеної ч.2 ст.1166 ЦК, що шкоди завдано не з Вашої вини.