Банк может спросить за происхождение средств?

Доброго дня, Артеме!

Раджу не забувати про фінансовий моніторинг, який постійно здійснються банками в процесі користування рахунками фізособами. Саме він може бути причиною виникнення проблем у людини, яка збирається займатися такого роду транзакціями.

Законодавчою основою фінансового моніторингу є Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361.

Важливо знати, що пороговими цифрами обсягу готівкових і безготівкових операцій у фінансовому моніторингу є 5 тис. грн, 30 тис. грн, 55 тис. грн, 400 тис. грн, а також значна сума при операції з готівкою. Вони впливають на обрання тих чи інших заходів фінансового моніторингу. Однак банк за своїми внутрішніми правилами визнати підозрілою будь-яку операцію незалежно від суми, а також визначати значимість суми тих чи інших операцій з готівкою.

Увага: обсяг платіжної операції впливає, але не є вирішальним.

Під фінансовий моніторинг, у першу чергу, потрапляють видаткові операції (перекази коштів) у безготівковій формі, готівкою в залежності від суми платежу. Ідентифікація клієнта здійснюється зокрема за допомогою банківської картки чи кваліфікованого електронного підпису. Верифікація операції потребує додаткових підтверджень, зокрема можливий дзвінок з банку, сканування обличчя, перевірка даних платежу, підтвердження особи платника, чи дійсно саме власник картки її використовує, з’ясування мети операції та походження коштів тощо.

Вартісні межі фінансового моніторингу 2022 такі:

1. Для переказу безготівкових коштів для зарахування на рахунок отримувача в оплату вартості товарів, робіт, послуг, погашення зобов’язання за кредитом (пп «5» ч. 18 ст. 14 Закону № 361)

Коли банки не зобов'язані реагувати - менше 3000 грн.

Коли можлива перевірка - від 30 тис. грн до 400 тис. грн.

Повідомлення до органу фінмоніторингу- більше 400 тис. грн.

2. Для переказу готівкових коштів (пп. «8» ч. 18 ст. 14 Закону № 361) - 5 тис. грн та менше (можна без ідентифікації особи платника, у т.ч. при переказі без відкриття рахунка).

Коли банки не зобов'язані реагувати - 5000 грн. та менше.*

Коли можлива перевірка - більше 5 тис. грн до 400 тис. грн.

Повідомлення до органу фінмоніторингу- більше 400 тис. грн.

*(можна без ідентифікації особи платника, у т.ч. при переказі без відкриття рахунка).

Ну і насамкінець, не треба забувати про відповідальність за порушення правил валютних операцій.

Валютними операціями визнаються дії, які мають хоча б одну з таких ознак:

операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

торгівля валютними цінностями;

транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції». Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України. Валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Адміністративну відповідальність за незаконні валютні операції передбачено статтею 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У ній визначено, що незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері обігу валютних цінностей. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в здійсненні незаконних скуповування, продажу, обміну, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Суб'єктами правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.

Якщо після накладення адміністративного штрафу тією ж особою протягом року будуть повторно вчинені незаконні валютні операції, то за їх здійснення передбачається вже кримінальна відповідальність, передбачена ст. 80 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає застосування до порушників таких карних покарань:

– позбавлення волі на термін до п'яти років з конфіскацією валютних цінностей;

– виправні роботи терміном до двох років;

– штраф до 100 мінімальних розмірів заробітної плати (9000 грн.) із конфіскацією валютних цінностей.

Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче на них відповім!

Якщо ж консультація Вас задовільнила, активуйте зелену галочку та залиште відгук

Здравствуйте, Артем!

Банк 100% спросит у Вас документы/информацию об источнике этих средств. Потому нужно тщательно подготовиться. Могу предоставить детальную консультацию с порядком ваших действий.

Обращайтесь, при обращении указывайте свою е-почту.