Кодекс України з процедур банкрутства
Розділ I
Стаття 42

Стаття 42. Визнання недійсними правочинів боржника

1. Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог.

2. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник уклав договір із заінтересованою особою;

боржник уклав договір дарування.

3. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

4. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.

Популярные вопросы пользователей

Стуктура Кодекс України з процедур банкрутства

Книга перша

Розділ I

Стаття 1

Стаття 2

Стаття 3

Стаття 4

Стаття 5

Стаття 6

Стаття 7

Стаття 8

Стаття 9

Книга друга

Розділ I

Стаття 10

Стаття 11

Стаття 12

Стаття 13

Стаття 14

Стаття 15

Стаття 16

Стаття 17

Стаття 18

Стаття 19

Стаття 20

Стаття 21

Стаття 22

Стаття 23

Стаття 24

Стаття 25

Стаття 26

Стаття 27

Стаття 28

Стаття 29

Стаття 30

Стаття 31

Розділ II

Стаття 32

Стаття 33

Книга третя

Розділ I

Стаття 34

Стаття 35

Стаття 36

Стаття 37

Стаття 38

Стаття 39

Стаття 40

Стаття 41

Стаття 42

Стаття 43

Розділ II

Стаття 44

Стаття 45

Стаття 46

Стаття 47

Стаття 48

Стаття 49

Розділ III

Стаття 50

Стаття 51

Стаття 52

Стаття 53

Стаття 54

Стаття 55

Стаття 56

Стаття 57

Розділ IV

Стаття 58

Стаття 59

Стаття 60

Стаття 61

Стаття 62

Стаття 63

Стаття 64

Стаття 65

Стаття 66

Стаття 67

Розділ V

Стаття 68

Стаття 69

Стаття 70

Стаття 71

Стаття 72

Стаття 73

Стаття 74

Стаття 75

Стаття 76

Стаття 77

Стаття 78

Стаття 79

Стаття 80

Стаття 81

Стаття 82

Стаття 83

Стаття 84

Стаття 85

Стаття 86

Стаття 87

Стаття 88

Стаття 89

Розділ VI

Стаття 90

Розділ VII

Стаття 91

Стаття 92

Стаття 93

Стаття 94

Стаття 95

Стаття 96

Розділ VIII

Стаття 97

Стаття 98

Стаття 99

Стаття 100

Стаття 101

Стаття 102

Стаття 103

Стаття 104

Стаття 105

Стаття 106

Стаття 107

Стаття 108

Стаття 109

Стаття 110

Стаття 111

Стаття 112

Книга четверта

Розділ I

Стаття 113

Стаття 114

Стаття 115

Розділ II

Стаття 116

Стаття 117

Стаття 118

Стаття 119

Стаття 120

Стаття 121

Стаття 122

Стаття 123

Розділ III

Стаття 124

Стаття 125

Стаття 126

Стаття 127

Стаття 128

Стаття 129

Розділ IV

Стаття 130

Стаття 131

Стаття 132

Стаття 133

Розділ V

Стаття 134

Стаття 135

Розділ VI

Стаття 136

Стаття 137