Сумісництво неспоріднених професій

Доброго дня!

Так, Ви можете працювати за сумісництвом юристом у державній установі, в якій обіймаєте посаду лікаря.

Закон забороняє лише деяким категоріям працівників працювати на умовах сумісництва (ст. 25 Закону України "Про запобігання корупції"). До них відносяться:

• Держслужбовці та посадові особи місцевого самоврядування (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту).
• особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом) та ін.

Для внутрішнього сумісництва необхідно укладати окремий трудовий договір. Ви повинні написати заяву про прийняття на роботу за сумісництвом, а керівник установи видає відповідний наказ.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, так це цілком можливо, якщо це не заборонено вашим коллективний договором, (це можна запитати у голови профспілки або проаналізувати коллективний договір) та буде відбуватися у вільний від роботи час. Це задача до кадровика , вигадати вам відповідний графік праці

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України).

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. (ст. 1021 КЗпП України).

Обмеження сумісництва

Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України обмеження щодо сумісництва можуть вводитися законодавством, зокрема і колективним договором, а також трудовим договором, який є для працівника основним.

Так, наприклад:

• Закон України "Про запобігання корупції" встановлює обмеження щодо сумісництва, зокрема державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, суддей тощо (стаття 25);
• Закон України "Про прокуратуру" - щодо прокурорів (стаття 18);
• Закон України "Про нотаріат" - щодо нотаріусів (стаття 3);
• Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - щодо адвокатів (стаття 7 та 16).

Важливо! Під час воєнного стану зміни торкнулися і роботи сумісників.

У листопаді 2022 року Кабінет Міністрів скасував обмеження стосовно тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, підстави припинення трудового договору зі сумісниками, а також обмеження роботи за сумісництвом.

Доброго дня, Світлана!

Так, Ви можете працювати за сумісництвом, якщо немає обмежень відповідно до колективного або трудового договору.

Згідно статті 21 КЗпП:

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, уклавши трудовий договір на одному або на декількох робочих місцях одночасно, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до статті 102-1 КЗпП:

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

У статті 25 Закону України "Про запобігання корупції" визначено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону

Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, заборонено займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

У листопаді 2022 року Кабінет Міністрів скасував обмеження стосовно тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, підстави припинення трудового договору зі сумісниками, а також обмеження роботи за сумісництвом.

Їх встановлювали постанова від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», яку скасували Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306, і наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», який скасувало розпорядження № 1047-р цього ж дня.

Водночас Закон України «Про запобігання корупції», наведений вище, встановлює обмеження для окремих категорій працівників державного сектору економіки. Також, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 21 КЗпП, обмеження щодо сумісництва можуть передбачатися законодавством, колективним договором або угодою сторін.

При оформленні сумісництва з працівником слід укладати окремий трудовий договір, навіть якщо особа працюватиме за сумісництвом у тій же організації, яка є для неї основним місцем роботи.

Трудовий договір про роботу за сумісництвом (як зовнішнім, так і внутрішнім) укладають відповідно до тих самих норм законодавства, що і при прийнятті на основне місце роботи. Зокрема, у випадках, передбачених законодавством, при прийнятті на роботу за сумісництвом можна укладати строковий трудовий договір (контракт), встановлювати випробування. Так само на сумісників поширюються вимоги щодо проходження за необхідності попереднього медичного огляду.

При укладанні трудового договору про роботу за внутрішнім сумісництвом між роботодавцем і працівником мають бути узгоджені всі основні умови такого договору: система, розмір і порядок оплати праці, тривалість робочого часу, графік роботи, встановлення випробування та його тривалість, форма працевлаштування (за сумісництвом), наявність повної матеріальної відповідальності за посадою за сумісництвом тощо.

Як правило, сумісники працюють за графіком, відмінним від графіка, визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку організації (далі — ПВТР).

Індивідуальний графік роботи внутрішньому суміснику також може бути встановлено у випадку, коли графік його роботи за основним місцем роботи не дає можливості працювати за сумісництвом за графіком роботи, який визначений ПВТР чи графіками змінності для працівників даної категорії.

Укладення трудового договору слід оформити наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття на роботу. У наказі закріпіть основні умови укладеного трудового договору:

• посада;
• форма працевлаштування (за сумісництвом);
• строковість трудового договору (за потреби);
• тривалість випробування;
• тривалість робочого часу (повний/неповний);
• режим і графік роботи;
• система оплати праці (почасова/відрядна);
• розмір посадового окладу (годинна тарифна ставка);
• особливості оплати праці (пропорційно відпрацьованому часу, за фактично виконану роботу тощо);
• наявність і розмір доплат, надбавок;
• наявність повної матеріальної відповідальності тощо.

З наказом про прийняття на роботу на умовах внутрішнього сумісництва працівника слід ознайомити під особистий підпис.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Це не заборонено.

Згідно ст. 105 КЗПП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Важливо відрізняти суміщення посад від роботи за сумісництвом, оскільки трудові відносини у цих випадках регулюються різними нормами права, по-різному оплачуються і оформляються.

Сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві.

З працівником, який працює за сумісництвом, укладається окремий трудовий договір. На відміну від сумісництва, суміщення посад обо професій здійснюється за одним трудовим договором, завжди на одному підприємстві та в межах встановленої тривалості робочого дня.

Як правило, суміщення посад застосовується у разі тимчасової відсутності працівника на робочому місці: через хворобу, відпустку, відрядження тощо.

Суміщення професій (посад) допускається в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної роботи, так і суміщеної (додаткової) роботи.

Існують також інші обмеження на роботу за суміщенням, встановлені, зокрема, ч.3 ст.22 КЗпП, де передбачено, що законодавством можуть бути встановлені вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника, і ст.25-1 КЗпП, якою встановлено обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації.

В доповнення до своєї відповіді...

За сумісництвом можна працювати виключно у вільний від основної роботи час.

Згідно з п. 12 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на її підставі.

А відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колдоговором або угодою сторін.

Згідно ст. 102-1 Кодексу законів про працю України Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Працювати за сумісництвом можна і повний робочий день, якщо є умови для цього, адже законодавство не обмежує тривалість роботи за сумісництвом.

Зараз вже не діють нормативні документи, які встановлювали обмеження щодо роботи за сумісництвом для бюджетників та держпідприємств. Так з 25.11.2022 скасовано постанову КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а у слід за нею і Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінфіну від 28.06.1993 № 43, у яких йшлося про обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом.

Тобто наразі вже немає заборони, що за сумісництвом працівник державного підприємства може працювати не більш ніж половину тривалості робочого часу. Отже, й державні підприємства можуть приймати працівників за сумісництвом на повну зайнятість. Законодавство про працю в таких випадках не буде порушене. Відсутня заборона працювати за сумісництвом й для керівників.

Єдина умова, яка повинна дотримуватись: робота за сумісництвом виконується у вільний від основної роботи час. Тож, якщо Ви як сумісник бажаєте працювати на повну або неповну зайнятість, Ви маєте вказати на це у заяві про прийняття на роботу із зазначенням в які дні, з якої та по яку годину Ви працюватимете.

Звісно, фізично Ви не можете працювати одночасно на три повні «ставки» (8 годин х 3 = 24 години), адже окрім роботи, Вам потрібно ще й відпочивати. Тому, коли за основним місцем роботи Ви працюєте в інший час, чи не працюєте, наприклад, через призупинення дії трудового договору або відпустку без збереження зарплати, то за сумісництвом Ви цілком можете працювати по 8 годин з понеділка по п’ятницю.

Вітаю Вас.

Чи можу згідно чинного законодавства, взяти сумісництво юриста в державній установі, в якій працюю на посаді лікаря? Диплом повної медичної та юридичної освіти наявний

Однією з особливостей регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану є правове регулювання роботи за сумісництвом.

Відповідно до ст. 102-1 КЗпП України сумісництво - виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

- працівник в силу статті 21 КЗпП може працювати на декількох роботодавців за трудовим договором. Він має основну і додаткову роботу, ці роботи оплачувані, але що важливо — у вільний від основної роботи час.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, уклавши трудовий договір на одному або на декількох робочих місцях одночасно, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Це регулюється відповідно до ст. 21 КЗпП України.

- не варто плутати сумісництво та суміщення. Останнє відбувається в межах одного і того ж трудового договору. Сумісництво може бути внутрішнє, на тому ж підприємстві, і зовнішнє, на іншому підприємстві, і відбувається у вільний від роботи час. Суміщення можливе тільки на тому ж підприємстві, в межах робочого часу працівника.

У листопаді 2022 року Кабінет Міністрів скасував обмеження стосовно тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, підстави припинення трудового договору зі сумісниками, а також обмеження роботи за сумісництвом.

Їх встановлювали постанова від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», яку скасували Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306, і наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», який скасувало розпорядження № 1047-р цього ж дня.

У будь-якому випадку, рекомендував би Вам звернутися до кадрових працівників Вашого місця працевлаштування.

З повагою!