Задайте вопрос юристу

921 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Трудовое право, 28 марта 2025, вопрос №129851 340₴

Робота лише у нічні зміни

Доброго дня.
Є необхідність прийняти працівника на роботу лише у нічні зміни (графік п"ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу, неділю з тривалістю зміни 7 годин (з 24:00 до 07:00)).
Як в такому разі розраховується норма тривалості робочого часу - це буде 35 годин, чи неповний робочий час і відповідно він буде отримувати не повний оклад, а пропорційно відпрацьованому часу?
З повагою, Ірина.

Ответы юристов (7)

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Згідно статті 54 КЗпП

    При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51).

    ПРОТЕ! У період дії воєнного стану норми частини першої статті 54 не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022

    Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

    У Вашому випадку вважається, що працівник у нічний час працюватиме лише 6 годин, а потім 1 годину в звичайний час.

    Якщо ж підприємство встановлює для працівника індивідуальний графік роботи, де він працює менше, ніж передбачена норма (35 годин на тиждень), тоді це буде неповний робочий час, і оклад розраховується пропорційно.

    Відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Карпенко Андрій Володимирович
    Карпенко Андрій Володимирович месяц назад

    Адвокат, г. Киев, 26 лет опыта

    Вітаю!

    Питання тривалості, режиму і порядку обліку робочого часу регулюються Кодексом законів про працю України. Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку.

    Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Стаття 54 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) передбачає, що за умов роботи у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.

    Це правило не поширюється на працівників для яких уже передбачено скорочення робочого часу, а саме — для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень та для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

    Тривалість роботи також не скорочується, якщо робітник прийнятий для роботи лише у нічний час.

    ОТЖЕ У ВАШОМУ ВИПАДКУ - 35 ГОДИН.

    ТАКОЖ МАЙТЕ НА УВАЗІ, ЩО З 6.00 ДО 7.00 ВЖЕ НЕ РОБОТА В НІЧНИЙ ЧАС (ОПЛАТА БЕЗ ПІДВИЩЕННЯ).

    ОКЛАД ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ЗГІДНО ДОГОВОРУ МІЖ ПРАЦІВНИКОМ ТА РОБОТОДАВЦЕМ.

    Тривалість нічної роботи може прирівнюватись до денної у таких випадках:

    • коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, в безперервних виробництвах;
    • на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

    Як оплачується робота у нічний час?

    Робота у нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 КЗпП України).

    Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат (ст. 31 Закону України «Про оплату праці»).

    Згідно зі ст. 55 КЗпП України до роботи у нічний час забороняється залучати:

    • вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;
    • осіб, молодших вісімнадцяти років;
    • працівників інших категорій, передбачених законодавством, зокрема, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.

    Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Зазначені обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.

    До роботи у нічний час, за деяких умов, можливо залучати такі категорії працівників:

    1) осіб з інвалідністю — лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям;2) осіб похилого віку — тільки за їх згодою та за умови, що це дозволяється їм за станом здоров’я.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Ірина!

    Згідно статті 54 КЗпП:

    "При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51).

    Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

    Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку".

    Якщо на Вашому підприємстві затверджено 40-годинний робочий тиждень, а працівник працює тільки 35 годин, то це вважатиметься неповним робочим часом й при тому заробітня плата буде пропорційною.

    Пам'ятайте, що нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами й колективним договором (якщо нема колдоговору – положення про оплату праці), але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Тобто це є мінімум. Цей мінімум встановлений законодавством і здійснювати оплату за роботу у нічний час нижче цієї межі або взагалі не оплачувати роботу у нічний час звісно не можна.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас!

    Доброго дня.Є необхідність прийняти працівника на роботу лише у нічні зміни (графік п"ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу, неділю з тривалістю зміни 7 годин (з 24:00 до 07:00)).Як в такому разі розраховується норма тривалості робочого часу - це буде 35 годин, чи неповний робочий час і відповідно він буде отримувати не повний оклад, а пропорційно відпрацьованому часу?З повагою, Ірина.

    Законодавство України не встановлює обов'язкової доплати за роботу у вечірній час для однозмінного режиму роботи. Багатозмінний режим передбачає роботу підприємства у дві чи більше зміни протягом доби. У вашому випадку, якщо працівники працюють в одну зміну з 15:00 до 23:00, це вважається однозмінним режимом, і обов'язкової доплати за вечірній час немає. Однак, такі доплати можуть бути передбачені колективним договором підприємства.

    Визначення вечірнього і нічного часу

    • Вечірній час: з 18:00 до 22:00.
    • Нічний час: з 22:00 до 06:00.

    Це визначено статтею 54 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

    Оплата за роботу в нічний час

    Якщо графіком виходу на роботу передбачено роботу в нічний час, тривалість цієї роботи включається до загальної тривалості зміни працівника. Компенсацією за роботу в нічний час є доплата, яка здійснюється за фактично відпрацьовані години.

    Відповідно до статті 108 КЗпП, робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, визначеному генеральною, галузевими (регіональними) угодами та колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. За

    З повагою! Щасти Вам!

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня. Нормальна тривалість робочого часу

    Статею 1 Конвенції МОП про скорочення тривалості робочого часу до сорока годин на тиждень та статтею 50 КЗпП України встановлено: нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу ніж 40 годин на тиждень.

    Відповідно до статті 52 КЗпП України для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

    При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної організації профспілки (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

    На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

    Скорочена тривалість робочого часу

    Скорочена тривалість робочого часу згідно статті 51 КЗпП України встановлюється:

    • Для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень.
    • Для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

    Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.

    Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством. Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

    • Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій для працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладіВстановлення скороченого робочого часу не впливає на розмір заробітної плати. Це означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов'язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин (стаття 53 КЗпП України).
    Скорочення робочого часу при роботі у нічний час

    Стаття 54 КЗпП України передбачає скорочення робочого часу на 1 годину при роботі в нічний час. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

    Заборона роботи в нічний час

    Забороняється залучення до роботи в нічний час:

    1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років

    2) осіб, молодших вісімнадцяти років

    3) інших категорій працівників, передбачених законодавством.

    Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 175 цього Кодексу. Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям .

    Робота, яка виконується в нічний час, оплачується в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральною, галузевою, регіональною угодами і колективним договором, але не повинен бути менше за 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (статті 108 КЗпП України).

    Неповний робочий час

    Неповний робочий час може мати вигляд у формі:

    • неповного робочого дня (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин);
    • неповного робочого тижня (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень).

    За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (частина перша статті 56 КЗпП України). В такому випадку це право роботодавця погодитись або відмовити працівнику у встановленні неповного робочого часу.

    Важливо!На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

    Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

    Оплата праці у випадку, коли працівник працює неповний робочий час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

    Як правило, на умовах неповного робочого часу працюють сумісники, тобто особи, що уклали два або більше трудових договорів (з двома або декількома роботодавцями).

    Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50 – 53, 67 і 73 КЗпП України.

    Робочий час при окремих видах організації праці

    Можливі варіанти встановлення на підприємстві за рішенням власника чи заявою працівника режимів:

    • гнучкого робочого часу (стаття 60 КЗпП України), який передбачає встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.
    • переведення на надомну роботу (стаття 60-1 КЗпП України) - використовується така ж тривалість робочого часу як і на підприємстві.
    • переведення працівників на дистанційну роботу (ст. 60-2 КЗпП України) - працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

    У всіх цих випадках загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП України.

    Середницький Євгеній Вікторович

    Вітаю! Відповідно до чинного трудового законодавства України, а саме статті 54 КЗпП, при роботі у нічний час встановлена тривалість зміни, як правило, скорочується на одну годину. Такий підхід дозволяє врахувати підвищене навантаження на організм працівника під час нічної зміни. Втім із цього правила є винятки, скорочення не застосовується до осіб, у яких вже передбачено зменшення робочого часу за іншими нормами наприклад, за станом здоров’я або віком (про це йдеться у статті 51 КЗпП).

    Важливо також додати, що у період воєнного стану, згідно із Законом України № 2136-IX від 15.03.2022, норма щодо обов’язкового скорочення тривалості нічної зміни тимчасово не діє. Тобто роботодавець має право встановлювати повну зміну навіть у нічний час.

    Отже, період із 22:00 до 06:00 офіційно вважається нічним. Саме за цей час працівникам передбачена надбавка до заробітної плати. Робота в нічний час підлягає додатковій оплаті. Згідно зі статтею 108 КЗпП, вона не може бути меншою ніж 20% від тарифної ставки (окладу) за кожну годину нічної роботи. Цей мінімум встановлений на рівні законодавства. Конкретний розмір надбавки може бути збільшений у колективному договорі, галузевій чи регіональній угоді, або у внутрішньому положенні про оплату праці. Якщо працівник має графік, за яким працює менше ніж 40 годин на тиждень, це розцінюється як неповний робочий час. В такому рази оплата праці здійснюється пропорційно фактично відпрацьованому часу.

    Таким чином роботодавець зобов’язаний оплачувати роботу в нічні години з урахуванням законодавчого мінімуму (не менше 20% надбавки) Правило про скорочення нічної зміни наразі не діє під час воєнного стану, тому працівники можуть працювати повну зміну вночі. Водночас для працівників із скороченим робочим тижнем діють норми про пропорційну оплату.

    З повагою, адвокат Євгеній Середницький

    Токмач Галина Миколаївна

    Добрий день!

    Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про особливості трудових відносин під час воєнного стану» (далі – Закону №2136) у період дії воєнного стану норми частин 1 і 2 ст. 54 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) не застосовуються.

    Тобто, в період воєнного стану при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) не скорочується на одну годину, а також тривалість нічної роботи може зрівнюватись з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

    Відповідно до ч. 3 ст. 54 КЗпП нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

    Робота у нічний час (ст. 54 КЗпП) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час відповідно до ст. 108 КЗпП.

    У разі, коли колективним договором, укладеним на підприємстві, передбачено оплату праці в нічний час вище за державну гарантію, встановлену ст. 108 КЗпП, а відповідно до ст. 11 Закону №2136 дія даного положення колективного договору зупинена за ініціативою роботодавця, має застосовуватися доплата, передбачена на рівні законодавства.

    Всього найкращого!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України