Выплата долгов супруга/супруги

Добрый день!

1. Что грозит супругу в случае невыплаты долга? - 99% ничем. Вы, теоретически, можете отвечать за долги супруга, если в судебном порядке будет установлено и доказано, что деньги были использованы в интересах семьи.

2. В каком случае часть долга выплачивает супруга и его родители? - Супруга в 2-х случаях. 1-ый - то, что описал выше и в случае смерти супруга (если вы приняли наследство). Родители отвечают в случае, если они пережили сына и вступили в наследство.

3. Читала, что жена тоже выплачивает долг, если будет доказано, что занятые деньги пошли не на бизнес, а в семью. Так ли это? - Да, это так, но это все нужно доказать (действительно ли эти деньги были использованы в интересах семьи - что маловероятно, повторюсь).

4. Как можно доказать, что деньги не пошли в семью, а пошли на бизнес? - для того, чтобы Вы солидарно отвечали по долгам вашего супруга, Кредитор (заёмщик мужа) должен в судебном порядке доказать то, что эти деньги, которые занимал супругу были использованы в интересах вашей семьи (это он должен доказать, а не вы должны доказать обратное)

Подытожу, отвечать солидарно в вашем конкретном случае Вам не придётся.

Антон Анатольевич, спасибо за ответ!

В первом вопросе имела ввиду не себя, а супруга: что ЕМУ грозит, если он сам не выплатит долг?

Прошу прощения за некорректную формулировку

Ему может грозить 2 исхода:

1) на него подадут в суд для принудительного взыскания задолженности . Сумму по решению суда будут требовать больше, чем он занял (простым языком требуемая сумма будет больше за счет инфляции, пени, 3% годовых).

2) на него могут написать заявление в полицию с формулировкой, что ваш супруг мошенник и совершил мошеннические действия по завладеванию денежных средств путем обмана и/или злоупотреблением доверия.

То, что подадут в суд - это 100% (если сумма значительна) , а то что подадут в полицию тоже вероятно, но привлечь супруга к уголовной ответственности маловероятно, хоть и возможно. Вкратце: для того, чтобы привлечь к уголовной ответственности, полиции нужно собрать доказательства и в судебном порядке доказать что ваш супруг совершил такие действия (а это не так просто в вашем случае). Хотя не исключено, что у кредитора такие доказательства будут, гарантировать, что невозможно привлечь - нельзя.

Антон Анатольевич!

Спасибо бльшое за четкое разъяснение

Все понятно

Благодарю

Подскажите, как это сделать?

Хорошо. Благодарю!

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

У Вашому випадку аби Ви несли солідарну відповідальність за боргами чоловіка ,кредитний договір повинен бути укладений під час шлюбу. Якщо кредитний договір укладений до шлюбу, тоді це кредитне зобов’язання залишається лише за тим із подружжя, хто його уклав, навіть, якщо чоловік брав кредит на придбання помешкання, де згодом він проживав із дружиною.

У Вашому випадку приватний бізнес чоловіка не має відношення до сім ї ,якщо не приносив доходу у сім'ю

Далі необхідно з’ясувати, чи укладено цей договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя. Ключовим кретерієм у даному випадку є інтереси сім’ї. У разі, якщо, скажімо, чоловік, уклавши відповідний договір, отримує кредит на лікування дитини, тоді у дружини виникає зобов’язання щодо повернення цих коштів разом із чоловіком. Або ж дружина уклала договір іпотеки для купівлі помешкання, котре використовується як місце проживання подружжя, і це майно при розлученні підлягатиме розподілу. Адже частиною четвертою статті 65 Сімейного кодексу України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Зазначу, що й Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» висловив правову позицію, яка полягає в тому, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.

Однак, якщо грошові кошти отримані чоловіком чи дружиною для власних потреб, тоді таке боргове зобов’язання розподілу не підлягає. Скажімо, відомі факти, коли один із подружжя брав кредит на купівлю автомобіля для себе і продовжував ним користуватися після розлучення. Тоді на тому з подружжя і залишається обов’язок сплатити кошти за таким кредитом.

І остання ознака: чи одержаний кредит використаний в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя. Бувають випадки, коли кредит взятий дружиною для будівництва житлового будинку, але він був використаний як капіталовкладення для розвитку її власного підприємства, яке вона створила ще до заміжжя. Після розлучення їй залишилося підприємство, і, звичайно, борги за цим кредитним договором. Як бачимо, кредит взятий на будівництво будинку не був використаний за призначенням в інтересах сім’ї.

Яким чином можна себе захистити від проблем з розподілом боргів у майбутньому:

За спільною згодою подружжя може підписати шлюбний договір, у якому варто детально зазначити умови, що врегульовують майнові відносини між ними. Серед інших пунктів необхідно прописати порядок користування грошовими коштами та визначити, кому з подружжя і в якому розмірі може перейти борг по кредиту, іпотеці тощо. Окрім того, може бути також вказана деталізація виду кредитних зобов’язань. Скажімо, якщо договір кредиту був укладений з метою оплати послуг за навчання одного з подружжя, тоді зобов’язання щодо повернення грошових коштів лягає на того, хто навчався.

Або також необхідно зібрати документи про те,що це були його особисті кошти ,які не мали відношення до сім'ї.

Якщо питання буде вирішуватись у суді то документи стануть Вашими доказами.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Дякую, пане Костянтине!

Добрый день!

У супругов кроме права общей совместной собственности на полученные денежные средства и приобретенную недвижимость в результате заключения кредитного договора также возникает обязательство в интересах семьи в виде возврата кредитных средств, исполнение которого супруги осуществляют солидарно.

Согласно части 1 статьи 60 Семейного кодекса (СК) Украины имущество, приобретенное супругами за время брака, принадлежит жене и мужу на праве общей совместной собственности независимо от того, что один из них не имел по уважительной причине (обучение, ведение домашнего хозяйства, уход за детьми, болезнь и т.п.) самостоятельного заработка (дохода). Считается, что каждая вещь, приобретенная за время брака, кроме вещей индивидуального пользования, является объектом права общей совместной собственности супругов.

Конструкция нормы статьи 60 СК Украины свидетельствует о презумпции общности права собственности супругов на имущество, приобретенное ими в период брака. Вместе с тем указанная презумпция может быть опровергнута, и один из супругов может оспаривать распространение правового режима общего имущества на определенный объект, в том числе в судебном порядке. Бремя доказывания обстоятельств, необходимых для опровержения презумпции, возлагается на того из супругов, который ее опровергает.

Принадлежность имущества к объектам права общей совместной собственности определена статьей 61 СК Украины, согласно части 3 которой если одним из супругов заключен договор в интересах семьи, то деньги, иное имущество, в том числе гонорар, выигрыш, полученные по этому договору, являются объектом права общей совместной собственности супругов.

Норма части 3 статьи 61 СК Украины корреспондируется с частью 4 статьи 65 СК Украины, которая предусматривает, что договор, заключенный одним из супругов в интересах семьи, создает обязанности для второго из супругов, если имущество, полученное по договору, использовано в интересах семьи.

При таких обстоятельствах по нормам семейного законодательства условием принадлежности имущества, полученного по договору, заключенному одним из супругов, к объектам общей совместной собственности супругов является определенная законом цель заключения договора — интересы семьи, а не собственные, не связанные с семьей интересы одного из супругов.

В состав имущества, подлежащего разделу, входит общее имущество, имеющееся у супругов на время рассмотрения дела, и имущество, находящееся у третьих лиц.

Вместе с тем при разделе имущества учитываются также долги супругов и правоотношения по обязательствам, возникшим в интересах семьи.

Таким образом, если одним из супругов заключен договор в интересах семьи, то гражданские права и обязанности по этому договору возникают у обоих супругов.

Если наличие долговых обязательств подтверждается соответствующими средствами доказывания, такие долговые обязательства должны учитываться при разделе имущества супругов.

Таким образом, у супругов кроме права общей совместной собственности на полученные денежные средства и приобретенную недвижимость в результате заключения кредитного договора также возникает обязательство в интересах семьи в виде возврата кредитных средств, исполнение которого супруги осуществляют солидарно.

Договор заключен одним из супругов, создает обязанность для другого супруга только в том случае, если договор заключен в интересах семьи, а имущество полученное по этому договору используется для нужд семьи. Если договор одним из супругов заключен не в интересах семьи, он не создает обязанности для второго из супругов и согласия последнего на его заключение законом не требуется и отсутствие такого согласия не может быть основанием для признания такого договора недействительным.

Один из супругов, заключая тот или иной договор не только распоряжается общим имуществом супругов, но и создает для супругов дополнительные обязанности, в том числе и долговые. Поэтому Семейный кодекс Украины от 10.01.2002г. № 2947-III (с изменениями) закрепил разветвленную систему выявления согласия второго супруга на заключение договора в зависимости от особенностей объектов права собственности, которые составляют его предмет, а также указал особенности и требования к нему.

Так вот, в теории юриспруденции есть такой термин как "секретный долг супругов". Под ним подразумевается сокрытие одним супругом от другого взятого в банке займа. Поэтому тот до поры до времени не знает и не может узнать в силу "банковской тайны" о возникших кредитных обязательствах, которые могут коснуться и его, например в случае раздела имущества супругов. Напомню, что согласно ст. 60 Закона Украины «О банках и банковской деятельности» информация относительно деятельности и финансового состояния клиента, которая стала известна банку в процессе обслуживания клиента и взаимоотношений с ним или третьим лицам при предоставлении услуг банка, является банковской тайной. Поскольку согласно ст. 62 указанного закона, банк имеет право раскрыть такую информацию только с письменного разрешения владельца информации, то есть с разрешения самого клиента.

Согласно ч. 4 ст. 65 Семейного кодекса Украины договор, заключенный одним из супругов в интересах семьи, создает обязанности для второго из супругов, если имущество, полученное по договору использовано в интересах семьи. Таким образом, жена и муж независимо от прекращения брака имеют равные права и обязанности по совместно нажитого в браке имущества, и расторжение брака не освобождает супругов от обязательств по кредиту.

В этом случае стороне, которая пострадала от действий своего супруга, следует доказать свою непричастность к займу. И делать это не просто, поскольку действует презумпция того, что деньги были взяты с ведома обоих членов.

В соответствии с частью второй статьи 369 Гражданского кодекса Украины и части второй статьи 65 Семейного кодекса Украины при заключении одним из супругов договора по распоряжению общим имуществом считается, что он действует с согласия другого супруга.

С этой целью супруге или супругу, который был неусведомлён об кредите, следует аргументированно дать понять, что взятые деньги не использовались для траты на пользу семье. Более того, она или он вообще ничего не знала о заключении кредитного договора.

Более того, стоит понимать и то, что согласно ч.3 ст. 65 Семейного кодекса Украины для заключения одним из супругов договоров, требующих нотариального удостоверения и (или) государственной регистрации, а также договоров относительно ценного имущества, согласие второго из супругов должно быть подано в письменном виде. Согласие на заключение договора, который требует нотариального удостоверения и (или) государственной регистрации, должна быть нотариально засвидетельствована. То есть, поскольку кредитный договор не подлежит нотариальному удостоверению, письменное согласие другого супруга на его заключение не требуется.

Теперь ответы на Ваши вопросы:

1. Арест принадлежащего ему имущества.

2. Жена отвечает по кредитным обязательствам, если средства использовались в интересах семьи. Родители не отвечают по кредитным обязательствам сына.

3. Да.

4. Если доход от бизнеса шел на семью, то и кредитные деньги для бизнеса - считаются средствами на семью.

5. А вообще в каждом конкретном случае необходимо разбираться индивидуально.

1. Что грозит супругу в случае невыплаты долга? - суд, полиция, взыскание долга , исполнительное производство, реализация имущество и т.д

2. В каком случае часть долга выплачивает супруга и его родители? родители - нет , супруга - да, если будет доказано что деньги брались на нужды семьи

3. Читала, что жена тоже выплачивает долг, если будет доказано, что занятые деньги пошли не на бизнес, а в семью. Так ли это? - да

4. Как можно доказать, что деньги не пошли в семью, а пошли на бизнес?вариантов доказывания много - изначально нужно смотреть расписку, понимать какие суммы брались , на что тратились многое другое

но основное иск должен подать супруг на вас - на раздел кредитов

Здравствуйте, Ирина!

1. Что грозит супругу в случае невыплаты долга?

-Грозит только гражданско-правовая ответственность.

"2. В каком случае часть долга выплачивает супруга и его родители" ?

"3. Читала, что жена тоже выплачивает долг, если будет доказано, что занятые деньги пошли не на бизнес, а в семью. Так ли это"?

- Супруга, только если кредит был взят на семейные потребности, в противном случае не несёт ответственности или после смерти супруга, в случае принятия наследства в пределах суммы долга относительно суммы наследственной массы.

Родители, только после смерти, в случае принятия наследства в пределах суммы долга относительно суммы наследственной массы.

"4. Как можно доказать, что деньги не пошли в семью, а пошли на бизнес"?

- Должны быть доказательства в виде документов (письменные доказательства), показания свидетелей.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго Дня

Щодо ваших питань,

Так дійсно колеги досить детально надані відповіді на поставлені вам питання

додам по питаннях

1. Что грозит супругу в случае невыплаты долга?

Позови до суду про стягнення сум боргу з відсотками та штрафними санкціями;

Дзвінки, СМС, повідомлення та візити колекторів та зацікавлених осіб не тільки до чоловіка, а й до родичів, на робочі місця тощо.

Внесення в реєстр божників;

Здійснення нотаріусом виконавчого напису на суми боргу;

Арешт рахунків, блокування рахунків, арешт на майно,

Здійснення дій в межах виконавчого провадження.

2. В каком случае часть долга выплачивает супруга и его родители?

У випадку якщо вони підписували договір поруки, або було передано за їх нею згодою їхнє майно в заставу, дружина солідарну, якщо буде встановлено, що кошти витрачені на спільні, сімейні потреби.

3. Читала, что жена тоже выплачивает долг, если будет доказано, что занятые деньги пошли не на бизнес, а в семью. Так ли это?

Так

4. Как можно доказать, что деньги не пошли в семью, а пошли на бизнес?

Чеки, виписки, приходні касові ордери, договора та рахунки зміни до статуту тощо, банківські виписки з операціями поповнення власних обігових коштів тощо ...

Рекомендую розглянути можливості розлучення, обдумати докази, що кошти не пішли на спільний попит, що у подружжя відсутні вагомі вкладення у побут під час спільного проживання тощо.

Успіхів

Добрий вечір, Ірино!

Нормами Сімейного та Цивільного кодексів України прямо не врегульовано питання поділу майнових зобов’язань між подружжям. Однак у правозастосуванні є підхід, за яким існує два види зобов’язань: сімейні та особисті.

Так, якщо кредит отриманий та витрачений у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя, він вважається особистим. Важливо, що для того, аби особистий кредит не був спільним обов’язком подружжя, другий з подружжя не повинен виступати поручителем за таким кредитним договором.

Кредит вважається сімейним, якщо кредитні кошти отримані та витрачаються на спільні потреби сім’ї. Такий випадок чітко врегульований законодавством – частиною четвертою статті 65 Сімейного кодексу України. У Кодексі чітко зазначено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Тобто ключовим критерієм у даному випадку є саме інтереси сім’ї.

У випадку розлучення особистий кредит, на відміну від сімейного, не підлягає поділу. Тому зобов’язання залишається за чоловіком чи дружиною, в залежності від того, ким вони були отримані та для чиїх потреб використані.

Втім, у разі розлучення обов’язки за кредитним договором, укладеним одним із подружжя, можуть бути покладені і на іншого з подружжя. Щоб уникнути такої ситуації, потрібно звернути увагу на наступне.

Грошове зобов’язання не підлягає поділу між подружжям, якщо кошти за кредитним договором були отримані одним із подружжя до шлюбу. Тобто у разі розлучення питання щодо поділу боргів стосуватиметься зобов’язань за кредитними договорами, які були укладені під час шлюбу.

При цьому, отримання одним із подружжя кредиту під час шлюбу не означає, що зобов’язання за таким кредитним договором автоматично буде поділене між подружжям. Так, зобов’язання підлягає поділу лише у тому випадку, якщо кошти були отримані в інтересах сім’ї.

Тому у разі виникнення спору щодо грошових зобов’язань подружжя, суди досліджують, в чиїх саме інтересах були отримані кошти.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй постанові від 2020 року зазначив, що кредитні договори, укладені в інтересах сім’ї, передбачають солідарну відповідальність для обох з подружжя, незважаючи на відсутність посилання на солідарність зобов’язання у таких договорах. При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов’язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім’ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов’язаннями солідарно усім своїм майном.

Аналогічна позиція про солідарний характер відповідальності подружжя була неодноразово висловлена Великою Палатою Верховного Суду.

Окрім мети, з якою отримано кредит, важливим є також факт використання коштів. Тобто поділу підлягають лише ті зобов’язання, кошти за якими були не лише отримані, а й використані за призначенням в інтересах сім’ї. В іншому випадку, грошові зобов’язання доведеться виконувати саме тій особі, яка отримала кошти.

Так, у судовій практиці за 2019 рік наявний випадок, коли чоловік просив визнати за ним та колишньою дружиною по 1/2 частині боргових зобов’язань. Касаційний цивільний суд Верховного Суду підтвердив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки матеріали справи не містять доказів про укладення договору позики в інтересах сім’ї та використання отриманих у борг грошових коштів за цим договором для задоволення потреб сім’ї, а саме: для придбання спірних будинку і земельної ділянки. Крім того, матеріалами справи не підтверджується, що дружина давала згоду на укладення такого договору і знала про придбання будинку та земельної ділянки за ці грошові кошти.

В іншій справі суди відмовили у задоволенні позову дружини про визнання договору позики недійсним, зазначивши, що оспорювані договори позики укладені в інтересах сім’ї, а тому відсутність формальної письмової згоди одного з подружжя на отримання позики не надає правових підстав для визнання такого договору недійсним.

Тому варто зважати, що навіть якщо один із подружжя не є стороною кредитного договору, це не означає, що зобов’язання за таким договором йому не доведеться виконувати. У разі виникнення спору будуть досліджуватись питання, для чиїх саме потреб були отримані кредитні кошти та на що вони були використані.

Цікавим також є питання щодо того, хто саме здійснював погашення боргу та за які кошти. Так, у разі, якщо один із подружжя за рахунок власних коштів погасив борг за договором, укладеним в інтересах сім’ї, то такі кошти можуть бути стягнені з іншого з подружжя у порядку регресу. Тобто той, хто оплатив сімейний кредит, матиме змогу вимагати від іншого повернення половини таких коштів на свою користь.

Так, у постанові 2020 року Касаційний цивільний суд Верховного Суду зазначив, що для правильного вирішення справи необхідно встановити, за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, чи не вносились особисті кошти кожного із подружжя у рахунок погашення кредитних зобов’язань.

Наприклад, наявна судова практика, коли один із подружжя звернувся із позовом до іншого та просив стягнути з відповідача половину сплачених позивачем коштів за спільним кредитом. Розглядаючи дану справу, Касаційний цивільний суд Верховного Суду зазначив, що кошти за укладеним за час шлюбу кредитним договором одержані для купівлі квартири, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Після розірвання шлюбу між сторонами залишилися непогашені кредитні кошти, які було сплачено позивачем. Встановивши, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що погашення кредитних коштів в період шлюбу здійснювалось за особисті кошти, суди зробили правильний висновок про часткове задоволення зустрічного позову в частині стягнення коштів, сплачених позивачем лише після розірвання шлюбу.

Тобто, якщо майно, набуте за договором, поділене між подружжям у рівних частках, то й сума боргу підлягає поділу в рівних частинах. У разі заявлення вимоги про стягнення коштів в порядку регресу за погашення спільного боргу, необхідно довести, що таке погашення відбувалось саме за власні кошти одного із подружжя.

Таким чином, у разі виникнення спору у кожному конкретному випадку необхідно доказувати в чиїх інтересах (власних чи інтересах сім’ї) був укладений кредитний договір та використані кредитні кошти, а також за рахунок чиїх коштів виконувалось зобов’язання за таким договором. Варіантом убезпечення подружжя від майнових спорів може бути підписання за спільною згодою шлюбного договору, у якому можливо детально зазначити умови, що врегульовують майнові відносини подружжя, у тому числі, щодо поділу зобов’язань.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Семейный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text):

"Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя...

2. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового....".