Чоловіки хоче позбавити батьківських прав щоб получати гроші від держави

Добрий день, Олена!

Позбавлення батьківських прав можливе лише в судовому порядку, у разі наявності підстав, які передбачені ст.164 Сімейного кодексу України.

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135):

Сімейний кодекс України | від 10.01.2002 № 2947-III (rada.gov.ua)

"Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини".

Опіку над дорослими людьми поділяють на повне опікунство і патронаж. Повне опікунство, як правило, встановлюється над психічно хворим або літньою людиною з психологічними відхиленнями, повністю недієздатною особою, такий варіант опікунства визначається судом.

Всього доброго!

Добрый день!

Коллега порядок лишения родительских прав описал.

Я ниже расскажу порядок установления опеки над взрослыми.

Опека и попечительство предусматривает назначение государством лиц, которые заботятся о детях, оставшихся без родительского внимания, и гражданах, лишённых возможности самостоятельно отвечать за свои действия.

Опека и попечительство – понятия разные. В чём разница между ними?

Опека может быть установлена над малолетними гражданами (не достигшими 14 лет) и над недееспособными лицами. Попечитель же может быть назначен детям в возрасте от 14 до 18 лет и ограниченно дееспособным лицам (ст.ст. 58, 59 ГК Украины).

Опекунство (попечительство) в отношении взрослого назначается на основании судебного решения, признающего человека недееспособным (ограниченно дееспособным).

С целью признания гражданина таковым в суд вправе обратиться органы опеки, родственники лица, члены его семьи, а также психиатрические учреждения (ч. 1 ст. 237 ГПК Украины). Рассмотрение дела осуществляется в присутствии заявителя и представителя отдела опеки (ст. 240 ГПК Украины).

Если суд признаёт лицо недееспособным (ограниченно дееспособным), он направляет соответствующее решение органу опеки. Этот документ служит основанием для назначения гражданину человека, который будет за ним осуществлять уход.

Обычно в Украине опекунство назначается над пожилыми людьми, а также инвалидами 1 группы. По закону установить опекунство может только судья, при этом человек должен быть признан недееспособным.

Чтобы признать человека недееспособным, в суд могут обратиться члены семьи и родственники, а также работники службы опеки.

Опекуном инвалида может быть человек, не имеющий ограничений в дееспособности, а также серьезных проблем со здоровьем.

Опекунство устанавливается над лицами, которым была присуждена инвалидность 1 группы. В случае, если требуется дополнительный уход лицам со 2 или 3 группами инвалидности, им назначается патронаж.

Интересно! Патронаж – это частичный уход и помощь в бытовых вопросам лицам, которые могут самостоятельно о себе позаботиться, но требуют сторонней помощи в некоторых вопросах.

Процесс оформления статуса опекуна для инвалида 1 группы:

• получение решения суда о факте недееспособности;
• будущий опекун собирает требуемые документы и предоставляет их в отдел опеки;
• составления заявления о желании взять под опеку лицо с инвалидностью.

Представитель должен собрать следующий пакет документов:

• копия паспорта гражданина Украины;
• характеристика, представленная с места работы;
• автобиография;
• справка о доходах;
• справка из медицинского учреждения, подтверждающая удовлетворительное состояние здоровья;
• справка об отсутствии судимостей;
• согласие от членов семьи на оформление опеки над недееспособным человеком;
• акт, составленный на основе осмотра места проживания.

Добрый день!

Забрать ребенка у матери и лишить ребенка контактов с матерью можно только путем лишения ее родительских прав через суд. Это возможно при наличии существенных оснований, а именно, в таких случаях:

- мать ребенка не исполняет свои родительские обязанности (не содержит ребенка, не заботится о его здоровье и развитии, не участвует в воспитании и не хочет этого);

- жестоко обращается с ребенком;

- злоупотребляет алкоголем или наркотиками;

- эксплуатирует ребенка, принуждает к бродяжничеству / попрошайничеству;

- осуждена за совершение умышленного уголовного преступления в отношении ребенка.

Лишение родительских прав - это крайняя мера, которую суд применяет редко, поэтому без серьезных оснований, к тому же с учетом возраста ребенка, иск его отца не удовлетворят.

Если отец ребенка будет пытаться его забрать, немедленно обращайтесь в полицию.

При этом, следует учитывать, что отец ребенка имеет право с ним общаться и видеться, участвовать в его воспитании. Родители ребенка могут заключить нотариальный договор об осуществлении родительских прав, в котором прописать место проживания ребенка (с матерью), порядок и частоту встреч отца с ребенком. Если есть спор относительно места проживания ребенка, способов участия отца в воспитании ребенка, отец или мать могут обратиться в органы опеки для его решения. В случае неисполнения решения органов опеки спор может быть решен в суде.

---

Относительно опеки:

Ознакомьтесь с этими документами и для Вас должно быть все понятно

1. https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/162001537 - ПОРЯДОК провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини

2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 - Правила опіки та піклування

3. https://ursambo.com/ukr/zahist-prav-simyi/yak-proh...

В каких случаях устанавливается опека (попечительство)?Опека, попечительство устанавливается над детьми-сиротами и детьми, лишенными родительской опеки. Опеке подлежит ребенок, не достигший 14 лет, а заботе - от 14 до 18 лет.Опека (попечительство) над несовершеннолетними (малолетними) детьми, устанавливается, если родители: умерли, неизвестно их местонахождение, признаны в судебном порядке безвестно отсутствующими или умершими.Опека также устанавливается над совершеннолетним лицом, признанным в судебном порядке недееспособным из-за неспособности осознавать значение своих действий или руководить ими вследствие хронического стойкого психического расстройства.Возможно ли установление опеки (попечительства) при жизни родителей несовершеннолетних?Опеку (попечительство) может быть установлено и при жизни родителей несовершеннолетних (малолетних) детей в случаях, когда родители:- судом лишены и родительских прав или принято решение об отобрании ребенка и передаче его под опеку, независимо от того, лишены они родительских прав или нет, поскольку пребывание с ними опасно для жизни ребенка;- признанные в судебном порядке недееспособными или ограниченно дееспособными (психически больные, умственно отсталые или находятся в частном стационарном лечении в лечебно-профилактическом учреждении или на государственном содержании и домах-интернатах)- более 6 месяцев не могут заниматься воспитанием своих детей (осуждены к лишению свободы на длительное время, по состоянию здоровья и инвалиды I-II групп;- более 6 месяцев не проживают совместно с ребенком и без уважительных причин не принимают участия в его воспитании и содержании, не проявляют в отношении ребенка родительского внимания и заботы или подбросили (оставили) ребенка и это подтверждено соответствующими актами, составленными органами внутренних дел;- отказались от детей в установленном законом порядке;- выехали на постоянное место жительства или постоянное место работы за границу или находящихся в длительном командировке;- находятся под следствием.Кто ответственен за осуществление опеки и попечительства?Согласно ст. 56 Гражданского кодекса Украины органы, на которые возложено осуществление опеки и попечительства, их права и обязанности по обеспечению прав и интересов физических лиц, нуждающихся в опеке и попечительства, устанавливаются законом.Непосредственное ведение дел по опеке и попечительству возлагается в пределах их компетенции в соответствующие отделы и управления местной государственной администрации районов, районов городов Киева и Севастополя, исполнительных комитетов городских или районных в городах советов. В поселках и селах делами опеки и попечительства непосредственно ведающие исполнительные комитеты сельских и поселковых советов.

Процедура установления и прекращения опеки и попечительства над несовершеннолетним лицомОб установлении опеки над малолетним ребенком и попечительства над несовершеннолетним ребенком, судебная процедура установления опеки или попечительства возможна только в случае, если основанием для установления опеки и попечительства является дело в производстве суда, в процессе рассмотрения которой стало известно о наличии ребенка, который остался без родительской попечительства. В таких случаях установления опеки или попечительства осуществляется в том же производстве. Во всех остальных случаях опека и попечительство устанавливаются органами опеки и попечительства.Основанием для прекращения опеки является передача малолетнего ребенка к компетенции органа, а именно органа опеки и попечительства. который принимает соответствующее решение о прекращении опеки или суда.важно знатьОснованием для прекращения опеки является достижение ребенком 15 лет. В этом случае опека автоматически превращается в заботы, и опекун без дополнительного решения становится попечителем с соответствующими правами и обязанностями.Попечительство прекращается в соответствии с оснований, определенных в ст. 77 Гражданского кодекса Украины. В частности такими основаниями являются:достижения физическим лицом совершеннолетия;регистрация брака несовершеннолетнего лица;предоставлении несовершеннолетнему лицу полной гражданской дееспособности;- возобновление гражданской дееспособности физического лица, гражданская дееспособность которого была ограничена.Дополнительными основаниями для прекращения опеки является смерть опекуна или подопечного.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго Дня

Законодавством чітко встановлений порядок позбавлення батьківських прав, - в Україні такий процес відбувається тільки в судовому порядку.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Цей перелік підстав є вичерпним.

Для того, щоб звернутися до суду необхідно завчасно підготувати ряд всіх можливих доказів, які необхідно додати одразу до позовної заяви: довідки, зокрема, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, характеристики, інформація щодо вчинення насильства над дитиною (звернення до поліції), психологічні висновки, довідки про лікування із наркоцентру, акти обстеження умов проживання, аудіо-, фото-, відеофайли, копії судових рішень, які вже є щодо батьків чи дитини тощо. За подання позову необхідно сплатити судовий збір.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Позов подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч. 4, ч. 5, ч. 6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, про позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як вбачається з судової практики, найбільш поширена підстава позбавлення батьківських прав - це ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на це, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав. Але суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла (ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини: при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Успіхів

Чи може батько дітей після розлучення оформити опікунство на свою теперішню жінку як що я проти. Діти проживают із ним так як не маю свого житла - ні, адже розлучення не позбавляє Вас статусу матері.

Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n...):

Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу.

Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування

1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Стаття 154. Права батьків по захисту дитини

1. Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.

2. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

3. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини

1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.

2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

5. Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:

1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

Стаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Всього доброго!

Щасти Вам!