Перетин кордону близькому родичу зниклого військовослужбовця

Доброго дня, Олексію!

Ви маєте право на перетин кордону згідно Пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України в якому зазначено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також пункті 2-14 цих Правил.

Згідно абзацу 9 частини 3 статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають мобілізації жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Для перетину кордону підготуйте такі документи (нотаріальні копії):

• Закордонний паспорт
• Ваше свідоцтво про народження
• свідоцтво про народження брата
• свідоцтво про смерть брата
• документи військового характеру, що свідчить про зникнення безвісти брата (це можуть бути : сповіщення сім’ї центром комплектування, результати розслідування про зникнення, довідка військової частини про те, що брат пропав безвісти під час заходів з оборони і стримування агресії Російської Федерації, довідка з ТЦК, рішення суду про визнання особи зниклою безвісти).

Ви можете зробити нотаріальні копії документів, які має дружина брата.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів!

Вітаю.

Для початку Вам потрібно офіційно визнати його безвісно відсутнім в судовому порядку.

Тривала відсутність фізичної особи в місці її проживання може мати ряд негативних наслідків як для третіх осіб, так і для майна самої фізичної особи. Саме для запобігання таким наслідкам Цивільним кодексом України надано можливість зацікавленим особам, в установленому порядку, визнати фізичну особу безвісно відсутньою.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Цивільного кодексу України, для визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинні бути наявними наступні умови:

–відсутність протягом одного року в місці постійного проживання фізичної особи;

– відсутність відомостей в місці такого проживання про фізичну особу протягом року;

– неможливість установлення місця перебування фізичної особи (в такому разі відповідно до ч. 2 ст. 43 Цивільного кодексу України, початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.

Оголошення особи померлою на відміну від визнання особи безвісно відсутньою, можливе, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.

Хоча є обставини, коли це можна зробити і раніше:

• якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку – протягом шести місяців;
• за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Оголошення померлою особу, яка пропала в зоні бойових дій (АТО)

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Цивільного кодексу України, суд може оголосити особу померлою, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями через два роки від дня закінчення воєнних дій, але в разі, коли є конкретні обставини (був бій, і не повернувся, пішов у розвідку і не повернувся тощо), то в такому разі, особа може бути оголошена померлою після спливу шести місяців, не раніше.

Варто наголосити, що відповідно до ч. 3 ст. 46 Цивільного кодексу України особа, яка визнається померлою у зв’язку з воєнними діями, може бути визнана такою з дня її вірогідної смерті, а не з того дня, коли рішення суду набуде чинності. Це важливо, адже виплати будуть призначатися сім’ї від дати визнання особи померлою.

Відповідно до ст. 306 Цивільного процесуального кодексу України, для визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, потрібно подати відповідну заяву до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Так, відповідно до ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що в заяві повинно бути зазначено:

– для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою;

– обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.