Коммерческие услуги в бюджетной сфере

это вы должны обсуждать при подписании документов

Нормальная продолжительность рабочего времени не может превышать 40 часов в неделю. Это прямо прописано в ст. 50 КЗоТ. Вместе с тем по договоренности между работником и работодателем либо по инициативе работодателя при приеме на работу работника или во время работы, на определенный срок либо без ограничения срока, работнику может быть установлена меньшая продолжительность рабочего времени — неполное рабочее время. Каким образом? Путем:

— уменьшения продолжительности ежедневной работы (неполный рабочий день);

— уменьшения количества дней работы (неполная рабочая неделя);

— одновременного уменьшения количества часов работы в течение рабочего дня и количества дней работы.Часть 3 ст. 32 КЗоТ дает право работодателю по своей инициативе (в одностороннем порядке) установить работникам неполное рабочее время, изменять их режим работы при продолжении работы по той же специальности, квалификации или должности.

Правда, в этом случае должно выполняться одно условие. Какое? Установить работникам неполное рабочее время, изменить их режим работы при продолжении работы по той же специальности, квалификации или должности можно только вследствие произошедших изменений в организации производства и труда.Как же документально оформить установление режима неполного рабочего времени по инициативе работодателя? Для этого необходимо:

1) согласовать решение об установлении неполного рабочего времени с выборным органом первичной профсоюзной организации, действующей на предприятии ( п. 4 ч. 1 ст. 247 КЗоТ);

2) издать приказ об установлении неполного рабочего времени в связи с изменениями в организации производства и труда. Согласия работника для установления ему неполного рабочего времени на основании ч. 3 ст. 32 КЗоТ не требуется;

3) предупредить работников не позднее чем за 2 месяца о предстоящих изменениях (ст. 32 и 103 КЗоТ). Например, вручить каждому работнику под подпись уведомление об изменении существенных условий труда, составленное в произвольной форме;

Добрий день.

Ніякої суми роботодавцю сплачувати Ви не повинні. Це його обов'язок виплатити вам заробітню плату.

Якщо я правильною розумію, то Ви працюєте в бюджетній організації, в якій є госпрозрахункове відділення, яке надає платні послуги населенню.

Саме в цьому відділені Вам пропонують працювати на 0,25 ставки. Який саме посадовий оклад встановлений для цієї посади Вам треба запитати в бухгалтерії.

Однак, на руки Ви отримуватимете заробітню плату відповідно до кількості осіб, яким Ви надали ці послуги, а не пропорційно відпрацьованому часу.

Тобто, Вам оплачується не робочий день на 0,25 ставки (2 годинии), а саме кількість наданих комерційних послуг.

Всього доброго.

Добрий день.

Не зовсім зрозуміла ситуація, що за гроші вимагають у Вас щоб Ви сплачували.

Оскільки, якщо Ви будете працювати на 0,25 ставки на підприємтсві, відповідно Вам буде виплачуватися зарплата роботодавцем, і з цієї зарплати роботодавець буде сплачувати податки. Ви нічого не повинні платити.

честно говоря ничего не понятно - позвоните - проконсультирую - контакты в нете

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Вам краще оформити працю за сумісництвом на цьому ж підприємстві(внутрішне сумісництво) за згодою з керівником

1) режим роботи (тривалість роботи за сумісництвом і графік роботи). Скажу , що на законодавчому рівні обмеження тривалості роботи за сумісництвом встановлено тільки для працівників державних підприємств ). Решта співробітників мають право присвятити сумісництву весь вільний від основної роботи час. Важливо тільки, щоб час роботи за сумісництвом не перевищував нормальної тривалості робочого часу, встановленої КЗпП; 2) випробування при прийнятті на роботу. Його встановлюють за угодою сторін, тобто за домовленістю між працівником і роботодавцем ( ч. 1 ст. 26 КЗпП).

Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати:

— для робітників — 1 місяць;

— для інших працівників — 3 місяців, а в окремих випадках, за умови його узгодження не тільки з працівником, а й з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — 6 місяців;

3) матеріальна відповідальність працівника;

4) нерозголошення комерційної таємниці .

Роботодавець і кандидат на посаду влаштовують один одного? Тоді за загальним правилом майбутній працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу. У ній він зазначає посаду (професію), на яку його приймають, і умови роботи (робота за сумісництвом, графік роботи).

Разом із заявою працівник надає документи, необхідні для укладення трудового договору. Наприклад, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, військово-обліковий документ (посвідчення про приписку до призовної дільниці — для призовників, військовий квиток або тимчасове посвідчення — для військовозобов’язаних), інші документи, які згідно зі ст. 25 КЗпП не заборонено вимагати від осіб, які приймаються на роботу.

За загальним правилом форму трудового договору сторони обирають на свій розсуд. Тобто це може бути як письмова, так і усна форма. Але

якщо кандидату у працівники ще немає 18 років або особа працевлаштується до підприємця, то дотримання письмової форми трудового договору обов’язкове

Укладення трудового договору оформляють наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття працівника на роботу за сумісництвом. З наказом ознайомлюють працівника під підпис.

Візьміть до уваги: ви маєте право допустити працівника до роботи, тільки якщо:

1) уклали з ним трудовий договір, оформлений наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Проігноруєте цю умову, поплатитеся штрафом у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення. На сьогодні розмір цього штрафу — 96000 грн. за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення ( абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП);

2) повідомили орган ДФСУ про працевлаштування такого працівника. До речі, ця норма стосується і такого найманого працівника, як директор, який працюватиме за сумісництвом (див. лист Мінсоцполітики від 18.09.2015 р. № 14209/0/14-15/13). Форму Повідомлення наведено в додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413 (ср. 025069200). За невиконання цієї вимоги загрожує штраф у розмірі 1 мінзарплати ( абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Після того, як наказ (розпорядження) про прийняття на роботу підписано, відділ кадрів формує особову справу працівника-сумісника і заповнює на нього Особову картку. Адже

Особова картка є основним первинним документом з особового складу і заповнюється на всіх працівників, прийнятих на підприємство, у тому числі за сумісництвом

На держслужбовців заповнюють форму Особової картки державного службовця, що затверджена наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 р. № 156.

На решту працівників заповнюють типову форму первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника», затверджену спільним наказом Держкомстату і Міноборони від 25.12.2009 р. № 495/656.

звільнення сумісника з роботи:

Трудовий договір з працівником-сумісником розривають у загальному порядку за підставами, встановленими КЗпП, іншими нормативно-правовими актами ( ст. 7 КЗпП).

З підставами для звільнення, передбаченими КЗпП, ви можете ознайомитися в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 16, с. 45.

А от для сумісників, які працюють на держпідприємствах, п. 8 Положення № 43 передбачено додаткові підстави для звільнення. Так, держпідприємство має право звільнити працівника-сумісника з власної ініціативи у випадку:

— прийняття на робоче місце, зайняте таким сумісником, постійного працівника;

— обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами і режимом праці.

Цікавий момент. Звільняючи сумісника за підставами, переліченими в п. 8 Положення № 43, держпідприємство не зобов’язане отримувати згоду профспілкового органу на розірвання трудового договору з таким працівником ( ст. 431 КЗпП).

Суміснику, який став непотрібним, якого звільняють за цими підставами, вихідна допомога при звільненні не світить (п. 8 Положення № 43). ☹

Оформляють припинення трудового договору із сумісником у будь-якому разі наказом (розпорядженням) керівника про припинення трудового договору.

Але якщо сумісника звільняють за підставами, зазначеними в п. 8 Положення № 43, то в тексті наказу (розпорядження) про припинення трудового договору ще й роблять посилання на ст. 7 КЗпП і п. 8 Положення № 43 (див. лист Мінпраці від 06.08.2007 р. № 199/06/186-07).

У день звільнення роботодавець видає працівнику копію наказу про звільнення (на вимогу працівника) і здійснює з ним остаточний розрахунок, тобто виплачує всі належні йому відповідно до трудового законодавства суми, а саме:

— заробітну плату за фактично відпрацьований час у місяці звільнення;

— вихідну допомогу у випадках, передбачених ст. 44 КЗпП;

— компенсацію за невикористану відпустку.

Остаточний розрахунок з працівником, який звільняється, проводите незалежно від того, є він зовнішнім чи внутрішнім сумісником

Припустимо, роботодавець з внутрішнім сумісником розриває трудовий договір про роботу за сумісництвом. При цьому працівник продовжує тут же працювати за основним місцем роботи.

У такій ситуації роботодавець зобов’язаний у загальному порядку нарахувати і виплатити всі належні цьому працівнику суми у зв’язку із звільненням з неосновного місця роботи, у тому числі й компенсацію за невикористані дні відпустки за неосновним місцем роботи (зрозуміло, за наявності таких днів).

Сумісник і трудова книжка

Якщо працівник працює у вас за сумісництвом (зовнішній сумісник), запис до його трудової книжки ви не вносите. Чому? Тому що цей документ зберігається за основним місцем роботи працівника ( п. 1.1 Інструкції № 58). Отримати її на руки можна тільки при звільненні з основного місця роботи. Саме тому при працевлаштуванні за сумісництвом трудову книжку не пред’являють.

якщо працівник-сумісник все ж бажає бачити у своїй трудовій книжці запис про роботу за сумісництвом

Такий запис за бажанням працівника вносить до його трудової книжки окремим рядком основний роботодавець ( п. 2.14 Інструкції № 58). Яким чином? На підставі довідки про роботу за сумісництвом або виписок з відповідних наказів про прийняття на роботу за сумісництвом (звільнення), виданих неосновним роботодавцем.

У якій формі складають довідку? У довільній. У ній наводять усі необхідні дані для заповнення трудової книжки: дати і номери наказів про прийняття та звільнення, найменування підприємства, на якому працівник працював за сумісництвом, а також відомості про прийняття на роботу і звільнення, що зазначаються у графі 3 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Закон Украины "Про державну службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19):

ст.1 - "2. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.";

ст.8 - "1. Державний службовець зобов’язаний:...

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;";

ст.9 - "6. Державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов’язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов’язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.

7. Якщо державний службовець виконав наказ (розпорядження), доручення, визнані у встановленому законом порядку незаконними, і не вчинив дій, зазначених у частині шостій цієї статті, він несе відповідальність за своє діяння відповідно до закону.".

Закон Украины "Про запобігання корупції" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18):

ст.3 - "1. Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є:...

в) державні службовці, ...";

"Стаття 25. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

1. Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;".

Таким образом, эта "деятельность", коммерческие услуги подпадают под признаки коррупционных действий, которые следует, как я считаю, прекратить как можно быстрее.