Задайте вопрос юристу

861 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 10 июля 2024, вопрос №114902 350₴

Алгоритм процесів після 16 липня, якщо людина не оновили дані в Резерв+

Прошу описати черговість процесів (та тривалість кожного з них), які відбуватимуться після 16 липня, якщо людина не оновила (чи не встигла оновити) дані в Резерв+ за тих чи інших обставин. Йдеться про сповіщення, штрафи, розшук, арешт рахунків тощо.

В якому разі (і після якого етапу, через скільки днів) може відбутися арешт житла (найраніший з можливих за настанням варіантів). Не стягнення житла, а саме арешт.

В разі сплати штрафу коли найраніше може відбутися наступний (і чи можуть його призначити ще до факту сплати військовозабов'язаним попереднього штрафу)

Ответы юристов (3)

    Корнійчук Євген Іванович
    38.6%

    Доброго дня, надаю відповіді на ваші запитання

    В якому разі (і після якого етапу, через скільки днів) може відбутися арешт житла (найраніший з можливих за настанням варіантів). Не стягнення житла, а саме арешт.

    В разі сплати штрафу коли найраніше може відбутися наступний (і чи можуть його призначити ще до факту сплати військовозабов'язаним попереднього штрафу)

    штраф за не оновлення даних можуть накласти лише один раз.

    Стаття 61. Конституція України Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

    Штраф може бути накладено лише у вашій присутності або якщо вас належним чином було повідомлено про дату час розгляду справи.

    Притягнути до відповідальності можуть відповідно до ст 38 адміністративного кодексу.

    Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

    У разі накладення штрафу, його можна буде оскаржувити у судовому порядку протягом 10 днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу.

    Після не оплати штрафу, на вас буде відкрито виконавче провадження з примусового стягнення штрафу, дек виконавець подасть запит до реєстрі, про наявність рухомого не рухомого майна, відкриті банківській рахунки.

    У разі наявності майна буде накладено арешт, це не позбавить вас право власності, ви лише не зможете вчиняти нотаріальні дії, продати подарувати.

    З рахунками кошти будуть поступати а ви не зможете їх використовувати.

    Арешт знімається при оплаті або оскарженні штрафу.

    Про штраф ви зможете дізнатися з додатку дія, розділ виконавчі провадження, Що стосується оновлення даних, є примітка до ст.210 адміністративного кодексу про порушення правил військового обліку

    Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи

    Тобто у нас діджетал країна, і вони ваші дані можуть оновити самостійно через інші реєстри.

    На мою думку всі штрафи за не поновлення даних можно буде з легкістю скасувати у судовому порядку.

    З таких підстав:Нормою прийнятого закону зазначається , що всі військово'язані повинні оновити свої дані протягом 60 днів з моменту отримання мобілізації. Указом президента оголошення мобілізації було у 2022 році, всі інші укази мають іншу назву а саме "продовження мобілізації" тому це вже різні речі і тут вступаю в силу норма ст. 58 Конституції України. Стаття 58.Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.Особа не може бути притягнена до відповідальності, тому що термін 60 днів для оновлення даних вже давно сплив. Штрафи,додаток Резерв, це є пряма маніпуляція свідомістю людини примушення до цивільних відносин, які можно охарактеризувати як шахрайство зі сторони держави.

    Штрафи досить великі, тому у будь якому випадку треба їх оскаржувати.
    Айвазян Юрий Климентьевич
    28.6%

    Доброго дня, Дмитро!

    Прошу описати черговість процесів (та тривалість кожного з них), які відбуватимуться після 16 липня, якщо людина не оновила (чи не встигла оновити) дані в Резерв+ за тих чи інших обставин. Йдеться про сповіщення, штрафи, розшук, арешт рахунків тощо.
    Стаття 258 КУпАП:

    "Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 2101 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику".

    Стаття 268 КУпАП. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

    Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

    Стаття 277 КУпАП. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

    Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

    Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

    Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів

    Згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штраф, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

    Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

    Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

    Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

    Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

    Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

    У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

    Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

    Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходиа автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:

    • державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
    • інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
    • державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
    • банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
    • державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
    • банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.
    Стаття 24 Закону України "Про Національну поліцію":

    "5. За зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".

    Дане звернення ТЦК є підставою для внесення Вас до бази АРМОР.

    В якому разі (і після якого етапу, через скільки днів) може відбутися арешт житла (найраніший з можливих за настанням варіантів). Не стягнення житла, а саме арешт.

    Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

    Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

    Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

    Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику (ч.

    У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (з 01 квітня 2024 року - 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

    В разі сплати штрафу коли найраніше може відбутися наступний (і чи можуть його призначити ще до факту сплати військовозабов'язаним попереднього штрафу).

    Коли буде винесена наступна постанова про притягнення Вас до адмінистративної відповідальності. За неоновлення даних Вас можуть притягнути до відповідальності лише один раз. Інша справа - неявка по повістці до ТЦК, кожного разу це буде вважатись повторним порушенням.

    Той факт, що Ви ще не сплатили попередній штраф значення немає.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    32.9%

    Вітаю Вас!

    Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень закону ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набув чинності 18 травня) громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

    У разі перебування на території України уточнити дані можливо:

    • шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або
    • до центру надання адміністративних послуг, або
    • через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

    За неоновлення даних можливий штраф за статтею 210 КУпАП.

    Проте, положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

    Тобто, якщо ТЦК отримає необхідну інформацію з інших реєстрів - Вас не повинні притягнути до відповідальності за неуточнення даних. Поки що судової практики по цьому питанню немає, тому яку позицію займе ТЦК невідомо.

    За неоновлення даних або неявку по повістці для уточнення даних передбачена лише адміністративна відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП.

    Кримінальна відповідальність можлива лише якщо Ви пройдете ВЛК, Вам вручать повістку на відправку, а Ви по ній без поважних причин не явитесь.

    Згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

    Тому, якщо Вас все ж таки зможуть притягнути до адміністративної відповідальності за неоновлення даних - другий раз не мають права накладати штраф саме за неоновлення даних.

    Але, якщо громадянину вручили повістку - він не явився, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

    Якщо після сплати/несплати штрафу чоловіку знову виписали повістку та він не з'явився до ТЦК - тоді це буде вважатися повторним правопорушенням.

    Ви повинні знати, що без виненесення постанови керівником ТЦК про притягнення до відповідальності - штраф сплачувати не потрібно.

    Сам процес накладення штрафу виглядає так:

    1. Спочатку ТЦК повинен належним чином повідомити військовозобов'язаного про місце та час розгляду справи.

    2. Потім проходить сам розгляд справи за присутності військовзобов’язаного. Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

    3. Після розгляду справи, керівник ТЦК виносить постанову, яка повинна містити:

    • найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
    • дату розгляду справи;
    • відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
    • опис обставин, установлених під час розгляду справи;
    • зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
    • прийняте у справі рішення.

    ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

    Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, особисте вручення повідомлення. При цьому, надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

    ОТЖЕ, якщо ВАС не повідомлять про час та місце розгляд справи та винесуть постанову про накладення штрафу - ТЦК порушить ВАШІ права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таке рішення ТЦК може бути оскаржене у судовому порядку.

    Теоретично, якщо Ви порушили законодавство про мобілізацію, Вас притягнули до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, Ви цей штраф не сплатили, то ТЦК може звернутись до виконавчої служби щоб арештувати Ваші рахунки чи майно. Проте, якщо штраф виписали незаконно - Ви його можете оскаржити.

    Оскаржити штраф Ви можете протягом 10 днів після вручення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо постанову Вам не прислали і ТЦК відразу звернулись до виконавчої служби - тоді потрібно обов'язково звертатись до суду.

    З повгаою, юрист Дерій В.О.!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України