Годовой полный отпуск до сокращения штатов

Добрий вечір, Олена!

Дії роботодавця неправомірні.

Стосовно тривалості відпустки перед звільненням зазначимо, що частиною першою ст. 3 Закону про відпустки, де йдеться про обов’язок роботодавця надати працівнику перед його звільненням (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) невикористану відпустку, її тривалість не обмежена.

Тобто працівник має право використати відпустку повністю, навіть якщо вона перевищує два місяці.

Трудові відносини із працівником, попередженим про наступне вивільнення, мають продовжуватися до останнього дня відпустки, який і стане днем звільнення.

При цьому повторно попереджати працівника про звільнення за скороченням не потрібно.

Невідбута частина відпустки повинна бути компенсована.

Ухваливши рішення про вивільнення працівників, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний не пізніше, ніж за два місяці до запланованого звільнення повідомити про це особисто кожного працівника за його підписом.Законодавством передбачено, що водночас з попередженням про звільнення власник або уповноважений орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж самому підприємстві, установі, організації, якщо така є можливість.

За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, звільнений працівник звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.Тільки після затвердження нового штатного розпису підприємства працівники, посади яких скорочено, згідно зі ст. 492 КЗпП України, персонально попереджаються про вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

Працівники, яких попереджено про наступне звільнення, і посади яких вже вилучені із штатного розпису, продовжують працювати ще не менше двох місяців і отримують заробітну плату. Виплата заробітної плати здійснюється на підставі чинного трудового договору, дія якого не припинена згідно (ст. 94 КЗпП ). Слід наголосити на тому, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого органу в період його тимчасової непрацездатності, а також під час перебування у відпустці.

Звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України можливе лише за умови, якщо працівник відмовився від переведення на іншу роботу, тому при скороченні штату роботодавець зобов'язаний одночасно з попередженням про звільнення, пропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.В разі звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним повний розрахунок(край, наступного дня) (ст.116). Днем звільнення вважається останній день коли працівник працював.

Роботодавець повинен виплатити особам, які підлягають скороченню, передбачену вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячного заробітку, заробітну плату за відпрацьований період, і компенсацію про невикористані відпустки(чергової + додаткової). Звертаємо увагу на те, що відповідно до змін, які внесені Законом від 20.12.2005 р. № 3248 до КЗпП України, працівника необхідно письмово (за заявою) повідомити про нараховані суми, належні йому при звільненні, перед виплатою зазначених сум (ст. 116).У разі несвоєчасного розрахунку при звільненні роботодавець зобов'язаний компенсувати працівнику середній заробіток за весь час зволікання. Варто підкреслити, що сума отриманої заробітної плати за новим місцем роботи не зменшує розмір такої компенсації (ст. 117). Інструкцією №12 визначено, що прибутковий податок із сум вихідної допомоги в межах норм, передбачених законодавством, не утримується.

Надалі виплачується (службою занятості) середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більше ніж за три місяці з дня звільнення. Якщо ж такий звільнений працівник влаштувався на роботу раніше, до закінчення терміну трьох місяців, виплата зазначених сум припиняється достроково.Також слід зазначити, що працівник, з яким розірвано трудовий договір за підставами, передбаченими п.1 ст. 40 Кодексу (крім повної ліквідації), впродовж одного року має право на укладення трудового договору в разі повторного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації , проводити оплачувану професійну перепідготовку( п. 2.3 КД, Галузева угода) .

Звільнення згідно ст. 42 КЗпП України, дає право адміністрації при скорочені чисельності штату працівників надавати переважне право залишення на роботі працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.У процесі такого порівняльного аналізу потрібно враховувати такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломну освіту, документи про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, відсутність браку, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних робіт, відсутність рекламацій на вироблену продукцію, рівень виконання норм виробітку або нормованих завдань, обсяги виконуваних робіт, дотримання строків доручених завдань тощо.

Звільнення за скороченням штату можливе тільки після закінчення двомісячного попереджувального строку.

Якщо на підприємстві є можливість продовжувати трудові відносини після закінчення цього строку, то за згодою працівника трудові відносини можуть тривати ще певний період без повторного попередження про звільнення.

Відповідно до ст. 184 КЗпП Українизабороняється звільнення за скороченням штату вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів – за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда. Таких жінок взагалі не можна звільняти за жодними підставами, окрім повної ліквідації підприємства, установи, організації, але з обов'язковим подальшим працевлаштуванням. Згідно зі статтею 186-1 КЗпП зазначена гарантія поширюється також на батьків, які виховують дітей без матері (в т. ч. в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників).

Зауважимо, що виплата допомоги з безробіття працівникам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин ( ч. 1 ст. 38 КЗпП ), починається з 91-го календарного дня.Таким чином, така особа порівняно з працівником, який звільнився за згодою сторін, програє: вона не отримає допомогу за 3 місяці, котра в свою чергу своєчасно ставши на облік до ЦЗ (в 7- ми денний термін) на 8-й день отримує статус безробітного та грошову допомогу по безробіттю (у розмірі 100% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75% – протягом 90 к. д. і 50% – протягом наступних 210 к. д., але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, на незаконні дії роботодавця, Ви маєте право подати скаргу до Державної інспекції праці для проведення перевірки та прийняття мір реагування.

Успіхів Вам!

Доброго дня.

Ні, це неправомірно.

Роботодавець повинен надати Вам відпустку повної тривалості та не має права самостійно її ділити.

Якщо Ви в заяві вказали надати Вам відпустку 35 днів, то саме такий строк повинен бути вказаний в наказі (інакше наказ не відповідатиме вашій заяві, яка і є підставою для видачі такого наказу).

Звичайно, якщо Ви на прохання кадровика переписали заяву про надання відпустки та вказали в ній 15 днів, дії керівництва - правомірні.

Якщо ж Ви заяви не переписували, а ваш керівник погодив саме заяву, в якій вказано 35 днів - саме цей строк повинен бути вказаний в наказі.

І Ви маєте право вимагати у відділу кадрів, щоб Вам надали відпустку згідно вашої заяви (тобто 35 днів) та попередити їх про оскарження незаконних дій до Держпраці України.

Закон України "Про відпустки" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80):

Стаття 3. Право на відпустки у разі звільнення

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Стаття 12. Поділ щорічної відпустки на частини. Відкликання з відпустки

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Всього доброго. Пишіть, якщо будуть додаткові питання.

ТривалІсть відпустки перед звільненням відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону про відпустки, про обов’язок роботодавця надати працівнику перед його звільненням (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) невикористану відпустку, її тривалість не обмежена.

Тобто працівник має право використати відпустку повністю, Трудові відносини із працівником, попередженим про наступне вивільнення, мають продовжуватися до останнього дня відпустки, який і стане днем звільнення.

Але можливо по службовій необхідності Вам не можуть надати відпустку в повному обсязі. І частину - сплатять компенсацією при звільненні.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Кожна особа, яка працює на підприємстві будь-якої форми власності або у фізичної особи, має право на щорічну відпустку. Відповідно до положень КЗпП та ЗУ Про відпустки в Україні

Ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена:

• фінансова відповідальність – накладається на роботодавця (підприємство або підприємця) у вигляді штрафу в розмірі 1 МЗП (у 2020 році МЗП становить 4723 грн.);
• адміністративна відповідальність – накладається на посадових осіб підприємства або на роботодавця-підприємця у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ .

Якщо на прохання працівника щорічну відпустку поділено на частини і він використав не всі з них, невикористану частину (невикористані частини) відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Отже, законодавством передбачено, що кожного року працівник повинен відпочивати від роботи, тобто, йти у відпустку. Однак на практиці це правило не завжди виконується, в результаті чого в окремих працівників накопичуються відпустки за два, три або більше років.

Щодо Невикористаних відпусток - днів:

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник може втратити право на використання відпустки за минулі робочі роки. Немає також заборони надавати в майбутньому щорічну відпустку, невикористану в поточному році. Це означає, що відпустки, не використані в минулих роках, не «зникають». Тому, за наявності невикористаних відпусток, наприклад спочатку надають їх, а вже потім – дні відпустки за поточний робочий рік. Це правило нормативно не закріплене: воно склалося на практиці, але така рекомендація міститься і в листі Мінсоцполітики від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13.

Види відпусток, які накопичуються:

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон №504) в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І. Це означає, що накопичувати, а потім використати або отримати компенсацію можна тільки за щорічні відпустки та додаткову соціальну відпустку на дітей.

До таких належать наступні відпустки:

• щорічна основна відпустка;
• щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
• щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці;
• інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством;
• додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І.

Для відпусток за минулі роки не застосовується обмеження їх тривалості

Якщо працівник подає заяву про надання йому підряд декількох відпусток, невикористаних протягом минулих років, підстав не надавати йому одразу усі невикористані відпустки, немає. Роботодавець може обмежити їх тривалість лише у зв'язку з тим, що відсутність працівника протягом такого часу може негативно вплинути на виробничий процес.

Кадрова служба має вести облік невикористаних відпусток

Роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, які надаються працівникам. Під цим слід розуміти, що стосовно кожного працівника має бути відображена інформація про кількість належних йому днів щорічної відпустки (та інших відпусток) за певний робочий рік, а також про їх фактичне використання. Завдяки такому обліку, на будь-яку дату відомо, у кого з працівників є невикористані відпустки та за які робочі роки.

Відпустки за минулі роки слід вносити до графіка відпусток

Усі невикористані відпустки мають бути внесені до графіка відпусток на поточний рік. Тобто, у зазначеному графіку щодо кожного працівника має бути інформація про належні йому відпустки як за поточний рік, так і за минулі робочі роки.

Відпустка за минулі роки оформлюється так само, як і відпустка за поточний рік

Порядок надання відпустки за минулі роки такий самий, як і поточних відпусток. Нагадуємо, що для відпусток за минулі роки діє правило поділу на частини, встановлене ч. 1 ст. 12 Закону № 504 – основна безперервна частина щорічної відпустки за кожний робочий рік має становити не менше 14 календарних днів.

Середня зарплата розраховується за останні 12 календарних місяців

Середня заробітна плата для розрахунку відпускних визначається, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, які передують місяцю виходу у відпустку. Це правило розрахунку середньої зарплати діє і для розрахунку відпускних за минулі роки.

Заміна грошовою компенсацією

Законодавством передбачена за бажанням працівника заміна частини щорічної відпустки грошовою компенсацією (ч. 4 ст. 24 Закону № 504). Разом з цим, тривалість наданої працівнику щорічної та додаткових відпусток не має бути меншою ніж 24 календарних дні. Тому, компенсація можлива лише в межах робочого року та після його закінчення за умови, якщо працівник використав 24 календарних днів щорічної основної та додаткових відпусток за цей робочий рік. Якщо ж у працівника є невикористані щорічні основні відпустки тривалістю 24 календарні дні кожна, то компенсації він отримати не зможе. Також зверніть увагу, що окремій категорії працівників – особам віком до 18 років – заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

У разі звільнення – виплачується грошова компенсація:

Якщо працівник звільняється і має невикористані відпустки за минулі роки чи поточний рік, але не хоче їх брати, підприємство виплачує йому грошову компенсацію за всі дні цих відпусток. Сума компенсації розраховується аналогічно відпускним: для розрахунку середньої зарплати також враховуються виплати за останні 12 календарних місяців перед звільненням. Сума компенсації обчислюється як добуток середньоденного заробітку та кількості календарних днів невикористаних відпусток.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Безусловно, основная масса трудящегося населения заслужила ежегодный основной отпуск, продолжительность которого не может быть менее 24 календарных дней за отработанный рабочий год, который отсчитывается со дня заключения трудового договора (ст. 75 КЗоТ) или трудового контракта. Если вы собрались увольняться и отгулять положенный отпуск, то наниматель обязан предоставить неиспользованный отпуск с последующим увольнением. В таком случае, датой увольнения будет являться последний день отпуска (ст. 3 ЗУ "Об отпусках"). При отсутствии желания "отгулять" наниматель обязан при окончательном расчете выплатить работнику и компенсацию за неиспользованный отпуск.

КЗоТ Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08):

ст.38 - "Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.";

ст.44 - "При припиненні трудового договору з підстав....працівникові виплачується вихідна допомога...внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;...".

Мало того, что Вас сокращают в период действия форс-мажорных обстоятельств (карантин и стихийное бедствие - эпидемия-пандемия коронавируса), так еще уволить по-людски отказываются. Формально отказом в предоставлении отпуска при увольнении, нарушением ст.3 Закона Украины "Про відпустки", о чем изложено коллегами выше, поэтому Вы имеете право и возможность использовать нарушение администрации в свою пользу и подать, не дожидаясь наступления момента увольнения по сокращению, подать заявление об увольнении по собственному желанию в связи с нарушением администрации предприятия законодательства о труде (отказ предоставить перед увольнением ежегодный отпуск в полном объеме, нарушение ст.3 Закона об отпусках) со дня по Вашему усмотрению (хоть со следующего дня). В этом случае, кроме надлежащих сумм по расчету, Вам обязаны выплатить трех-месячное выходное пособие (при сокращении - месячное), а также компенсация за неиспользованный отпуск. Кроме того, увольнение по этому основанию дает работнику право на получение помощи по безработице через месяц со дня увольнения (а не дня регистрации в ЦЗ). Лучшая защита - это нападение.

Доброго дня, Олена)

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Тобто щорічну відпустку можна поділити на частини лише за вашим проханням. Дії роботодавця є незаконними, п тому ви вправі подати скаргу до Інспекції праці з метою проведення перевірки

Добриі день. Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про відпустки" - За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Отже, у випадку звільнення, Ви маєте право взяти невикористану відпустку з наступним звільненням!