обмеження 15 тисяч грн

Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18

Згідно із Законом №1702 «верифікація клієнта» визначається як «встановлення (підтвердження) суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним» (п.3. ст.1).

«Ідентифікаційними даними» при цьому Закон №1702 визнає такі відомості про фізичну особу:

- прізвище, ім'я та по батькові,

- дату народження,

- номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів),

- дату видачі та орган, що його видав,

- реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії (п.17 ст.1, ст.9).

Окрім того, відповідно до ст.6 Закону №1702 банк зобов’ язаний підтверджувати під час проведення верифікації відповідність ідентифікаційних даних особи клієнта (представника клієнта) відомостям, зазначеним в отриманих від нього офіційних документах, а також відповідність оформлення офіційних документів вимогам законодавства та перевіряти їх чинність (дійсність).

Якщо буквально тлумачити наведений вище термін «верифікації», то ця процедура, ймовірно, полягає у тому, що, дивлячись на особу, представник банку має запитати (а клієнт, відповідно, дати відповідь) про тe:

- яке особа має прізвище, ім'я та по батькові,

- яка її дата народження,

- який номер (та за наявності - серія) її паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів) (далі у цій статті – паспорт),

- які дата видачі та орган, що видав паспорт,

- який реєстраційний номер її облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серія) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії (далі у цій статті – ідентифікаційний номер);

Якщо відповіді на ці запитання співпадають з даними, що містяться в наданих особою документах (зазвичай, паспорті), то вважається, що клієнт верифікований, його особа встановлена (підтверджена). Та не кожна особа пам‘ятає, скажімо, номер, серію, дату і орган видачі паспорту, ба більше свого ідентифікаційного номера, та навряд чи може їх назвати. Формально (за визначенням «верифікації»), така особа не може вважатись такою, що пройшла верифікацію. Але зазвичай у банківській практиці ніхто нікого ні про що нe запитує та достатнім для верифікації вважають бодай саму присутність особи у банку.

у Положенні №417 НБУ зазначає, що у разі відкриття поточного, вкладного (депозитного), кореспондентського рахунку верифікація проводиться відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття відповідних рахунків (п.55). Згідно із п.2.6. Інструкції №492 передбачено, що верифікація клієнта здійснюється уповноваженим працівником банку під час укладення з клієнтом договору банківського вкладу або договору банківського рахунку в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку.

Отже, НБУ не ставить особливих вимог до процесу верифікації клієнтів під час відкриття банківських рахунків клієнтам, а лише зазначає, що вона може бути здійснена у порядку, врегульованому внутрішніми положеннями банку. Однак, якщо (1) клієнтом-фізичною особою здійснюється переказ без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або її еквівалент, але є меншою за 150 000 грн. або (2) клієнтом - фізичною особою або юридичною особою здійснюється разова фінансова операції на значну сумУ, або отримання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, або надання коштів на умовах субординованого боргу, НБУ встановлює особливий порядок верифікації клієнтів фізичних осіб, їх представників та представників юридичних осіб (п.55).

Добрий вечір, Сергій!

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно статті 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі-Закон) зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу в процесі обслуговування клієнта зобов’язаний уточнювати інформацію про клієнта в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до зазначеного Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

Зазначені у частині першій цієї статті документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт первинного фінансового моніторингу встановив ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі:

– встановлення ділових відносин (за винятком ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 5 000 гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 000 гривень; проведення платіжною організацією, учасником чи членом платіжної системи, банком, філією іноземного банку фінансових операцій, що здійснюються без відкриття рахунка, на суму, що є меншою ніж 150 000 гривень, або сума якого еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості);

– виникнення підозри;

– проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

– проведення переказів (у тому числі міжнародних) фізичною особою, фізичною особою – підприємцем, що здійснюється без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону;

– проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує 150 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах.

Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції ідентифікація, верифікація клієнта здійснюються також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 Закону, незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, які можуть бути пов’язані між собою.

У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний провести поглиблену перевірку клієнта.

Порядок доручення фінансовими установами третім особам здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта може визначатися нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до Закону виконують функції державного регулювання та нагляду за відповідними фінансовими установами.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується ідентифікації та/або що необхідна для вивчення клієнта, уточнення інформації про нього або проведення поглибленої перевірки клієнта. Зазначена інформація подається безоплатно. Порядок подання інформації визначається Кабінетом Міністрів України.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну для ідентифікації, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб’єкт первинного фінансового моніторингу витребовує у клієнта – юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.

Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка, місце проживання або місце перебування фізичної особи – резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи – нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган, а також інша інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюються суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації,одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до/або під час встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених Законом), але до проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

Верифікація клієнта здійснюється також в інших випадках, встановлених Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до Закону здійснює державне регулювання і нагляд.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:

1) для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії;

2) для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про проведення державної рреєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності);

3) для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

Під час ідентифікації та верифікації нерезидентів суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:

1) для фізичної особи – прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності – серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство;

2) для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; з’ясовують відомості про органи управління; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами Закону.

У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати та верифікувати також особу, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, а також встановити вигодоодержувача.

У разі якщо особа діє як представник клієнта, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.

З 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника та отримувача, що повинна супроводжувати переказ коштів, однак це, за оцінками Національного банку, не матиме суттєвого впливу на здійснення переважної більшості операцій із переказу коштів.

Нові вимоги запроваджуються у зв’язку з набуттям чинності Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон).

Декілька засобів масової інформації розповсюдили неправдиву інформацію, що з 28 квітня цього року будуть зупинені платіжні системи. І, як нібито наслідок, здійснити звичайні операції – сплатити комунальні послуги, здійснити грошові перекази, сплатити за товари/послуги – буде не можливо. Це не відповідає дійсності.

Законом передбачені такі дві основні вимоги:

- здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;

- супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

Звертаємо увагу, що оновлені вимоги Закону непоширюються на:

• сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
• сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
• перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
• всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
• зняття коштів з власного рахунку.

Національний банк, постійно комунікуючи з учасниками ринку фінансових послуг, надіслав відповідні роз’яснення банкам та небанківським фінансовим установам листом від 13.04.2020 №25-0006/18603. Регулятор рекомендував їм завчасно проаналізувати свої внутрішні процедури (процеси) та привести їх у відповідність до вимог Закону, а також налаштувати автоматизовані системи таким чином, щоб забезпечити супроводження переказів коштів необхідною інформацією про платника та отримувача.

Національний банк наголошує, що сплата комунальних послуг є низькоризиковою операцією відповідно до проведеної Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Ці операції потребують мінімальної уваги і спрощених заходів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів. Вимоги статті 14 Закону щодо супроводження переказу коштів інформацією щодо платника та отримувача не поширюється на операції зі сплати комунальних платежів.

Отже, запровадження нових норм Закону з одночасним запровадженням механізмів віддаленої ідентифікації мають значно розширити інструментарій банків і небанківських фінансових установ щодо віддаленого ініціювання і проведення зазначених операцій

Доброго вечора.

По-перше, 28 квітня 2020 року набуває чинності нова редакція закону - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#n170.

Стаття 11. Належна перевірка

3. Належна перевірка здійснюється в разі:

здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону.

Тобто, з 28 квітня верифікація буде проводитися вже при здійсненні переказів на суму 30 тис., а не 15.

Питання 1. Обмеження 15 тисяч на одну операцію чи на суму всіх операцій за фінансовий день? - в законі чітко прописано: на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч. Тобто, обмеження саме на одну фінансову операцію за фінансовий день, яка дорівнює чи перевищує 30 тисяч.

Питання 2. Як проводиться верифікація клієнта (копія паспорту з підписанням та вказанням дати, скан паспорту...)? - необхідна буде копія вашого паспорту (або іншого офіційного документу, що посвідчує вашу особу), на підставі якого можна встановити ваше прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) ), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Всього доброго.

Добрий вечір, Сергій!

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно статті 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі-Закон) зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу в процесі обслуговування клієнта зобов’язаний уточнювати інформацію про клієнта в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до зазначеного Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

Зазначені у частині першій цієї статті документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт первинного фінансового моніторингу встановив ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі:

– встановлення ділових відносин (за винятком ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 5 000 гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 000 гривень; проведення платіжною організацією, учасником чи членом платіжної системи, банком, філією іноземного банку фінансових операцій, що здійснюються без відкриття рахунка, на суму, що є меншою ніж 150 000 гривень, або сума якого еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості);

– виникнення підозри;

– проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

– проведення переказів (у тому числі міжнародних) фізичною особою, фізичною особою – підприємцем, що здійснюється без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону;

– проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує 150 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах.

Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції ідентифікація, верифікація клієнта здійснюються також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 Закону, незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, які можуть бути пов’язані між собою.

У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний провести поглиблену перевірку клієнта.

Порядок доручення фінансовими установами третім особам здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта може визначатися нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до Закону виконують функції державного регулювання та нагляду за відповідними фінансовими установами.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується ідентифікації та/або що необхідна для вивчення клієнта, уточнення інформації про нього або проведення поглибленої перевірки клієнта. Зазначена інформація подається безоплатно. Порядок подання інформації визначається Кабінетом Міністрів України.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну для ідентифікації, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб’єкт первинного фінансового моніторингу витребовує у клієнта – юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.

Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка, місце проживання або місце перебування фізичної особи – резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи – нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган, а також інша інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюються суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації,одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до/або під час встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених Законом), але до проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

Верифікація клієнта здійснюється також в інших випадках, встановлених Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до Закону здійснює державне регулювання і нагляд.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:

1) для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії;

2) для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про проведення державної рреєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності);

3) для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

Під час ідентифікації та верифікації нерезидентів суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:

1) для фізичної особи – прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності – серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство;

2) для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; з’ясовують відомості про органи управління; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами Закону.

У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати та верифікувати також особу, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, а також встановити вигодоодержувача.

У разі якщо особа діє як представник клієнта, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.

Добрий вечір!

Відповідно до Закону 1702-VII верифікація клієнта передбачає встановлення (підтвердження) суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим ідентифікаційним даним.

Відповідно до п. 23 розділу І Постанови Правління НБУ № 417 від 26.06.2015 р. «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» разова фінансова операція на значну суму - проведення фінансової операції з готівкою (банківськими металами) на значну суму без відкриття рахунку клієнту. Відповідно до п. 10 розділу І Постанови Правління НБУ № 417 від 26.06.2015 р. «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» значна сума - сума коштів, на яку здійснюється фінансова операція, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень.

Таким чином обмеження на 15000 грн стосується разової (однієї) проведеної операції.

Щодо питання про ідентифікацію повідомляю наступне.

Згідно положень ч. 9, 10 ст. 9 Закону 1702-VII під час ідентифікації та верифікації в залежності від статусу особи (фізична/юридична особа/фізична особа –підприємець, резидент/нерезидет) встановлюються дані, що містяться у:

- Паспорті;

- Реєстраційній обліковій картці платника податків (ідентифікаційний код)

- Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації;

- У банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка

- у легалізованому витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

З огляду на положення п. 55. Постанови Правління НБУ № 417 від 26.06.2015 р. «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк з метою здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів/представника клієнта встановлює відомості в такому порядку:

у разі здійснення фізичною особою - ініціатором (платником) переказу, що здійснюється без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, ….. у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, …. - уповноважений працівник банку робить у присутності цієї особи копії сторінок паспорта громадянина України/паспорта фізичної особи-нерезидента (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів); якщо немає інформації, визначеної частиною дванадцятою статті 9 Закону, про місце проживання (або місце перебування фізичної особи-резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи-нерезидента в Україні) та дату і місце народження - копію документа, що містить реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії, або інших документів та/або інформації, одержаної від клієнта, що містять відомості про місце проживання (або місце перебування фізичної особи-резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи-нерезидента в Україні);

Копії документів засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та фізичної особи - клієнта банку як такі, що відповідають оригіналу.

У разі здійснення фінансової операції з переказу коштів без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, надані клієнтом документи та/або інформація щодо ідентифікації та верифікації можуть міститися в справі клієнта або в документах дня банку.

Таким же чином здійснюється верифікація особи, яка не була раніше ідентифікована та верифікована, якщо така особа звернулася для отримання переказу готівкою на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості.

Разом з тим, відповідно до п. 17 Постанови Правління НБУ № 417 від 26.06.2015 р. «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк зобов'язаний розробити та затвердити Програму ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку - окремий внутрішній документ з питань фінансового моніторингу, що може вплинути на ризики легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму: Дана Програма може також включати проведення верифікації інших даних клієнта.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Відповідно до пункту 1 частини дев'ятої статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" банки під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії.

Слід зазначити, що стаття 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначає перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до якого в тому числі, крім паспорта громадянина України, належить паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно із статтею 43 Закону України "Про нотаріат" при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).

При цьому, посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

Зважаючи на викладені норми законодавства України, на думку Національного банку, ідентифікація та верифікація фізичної особи - резидента на території України може здійснюватися також на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Враховуючи вимоги статті 9 Закону, вважаємо, що відомості щодо по батькові фізичної особи - резидента у такому випадку можуть встановлюватися банками на підставі інших офіційних документів, які містять відповідну інформацію, зокрема документа, що свідчить про отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків України (або присвоєння ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів).

Роз яснення НБУ ВІД 04.09.2019 № Р/25-0006/45577

З повагою,

Костянтин Гончаренко

С 28 апреля 2020 устанавливаются обновленные требования к перечню информации о плательщике и получателе, которая должна сопровождать перевод средств, однако это, по оценкам Национального банка, не будет существенного влияния на осуществление подавляющего большинства операций по переводу средств.

Новые требования вводятся в связи с вступлением в силу Закона Украины "О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения" (далее - Закон).

Несколько средств массовой информации распространили ложную информацию, что с 28 апреля этого года будут остановлены платежные системы. И, как якобы следствие, осуществить обычные операции - оплатить коммунальные услуги, осуществить денежные переводы, оплатить товары / услуги - будет невозможно. Это не соответствует действительности.

Законом предусмотрены следующие два основных требования:

- осуществить идентификацию и верификацию плательщика;

- сопроводить перевод средств необходимым перечнем данных по плательщика и получателя.

Обращаем внимание, что обновленные требования Закона распространяются на:

оплату жилищно-коммунальных услуг, оплату налогов, штрафов, других обязательных сборов и платежей (независимо от суммы)

уплату кредита в сумме до 30 тыс. грн;

переводы для оплаты товаров и услуг, осуществленные плательщиком с помощью платежной карты (или другого электронного платежного средства), если ее номер сопровождает перевод (независимо от суммы)

все наличные переводы в пределах Украины в сумме до 5 тыс. грн;

снятие средств со своего счета.

Национальный банк постоянно коммуницируя с участниками рынка финансовых услуг, направил соответствующие разъяснения банкам и небанковским финансовым учреждениям письмом от 13.04.2020 №25-0006 / 18603. Регулятор рекомендовал им заблаговременно проанализировать свои внутренние процедуры (процессы) и привести их в соответствие с требованиями Закона, а также настроить автоматизированные системы таким образом, чтобы обеспечить сопровождение переводов средств необходимой информацией о плательщике и получателе.

Национальный банк отмечает, что оплата коммунальных услуг является низкорисковый операцией в соответствии с проведенной Национальной оценки рисков в сфере предотвращения и противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, и финансированию терроризма. Эти операции требуют минимальной внимания и упрощенных мер идентификации, верификации и изучения клиентов. Требования статьи 14 Закона о сопровождении перевода средств информацией о плательщика и получателя не распространяется на операции по уплате коммунальных платежей.

Таким образом, введение новых норм Закона с одновременным введением механизмов удаленной идентификации имеют значительно расширить инструментарий банков и небанковских финансовых учреждений по удаленного инициирования и проведения указанных операций