Как разделить имущество с гражданской женой

Добрый день! Если не получается с женой договориться о мирном разделе совместно нажитого имущества то Вам надо обратиться в суд с иском об установлении факта проживания с гражданской женой семьей без регистрации брака и разделе совместно нажитого имущества. Так как автомобиль пополам не делится, то надо будет просить взыскать с нее половину стоимости автомобиля, или наоборот, признать за Вами право собственности на автомобиль с выплатой жене половины его стоимости.

Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно частини 1 та 2 статті 21 Сімейного кодексу України чітко визначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України у разі якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Про ознаки проживання однією сім’єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім’ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв’язках. Обов’язковою умовою для визнання їх членами сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, а також фактичних шлюбних выдносин встановлюються судом.

Вам необхідно звернутись до суду з позовною заявою про встановлення зазначених фактів. Саме це стане підставою для розподіл майна.

Добрий день, Денис!

Це можливо зробити добровільно по договору у нотаріуса, або примусово в судовому порядку, при наявності умов і доказів, які викладені нижче:

Так, згідно статті 74 Сімейного кодексу України(далі – СК) 1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу".

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:

- спільне проживання чоловіка і жінки;

- спільний побут;

- взаємні права і обов’язки.

Щодо ознак проживання однією сім’єю висловився Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99 серед яких:

- наявність спільних витрат;

- спільний бюджет;

- спільне харчування;

- купівля майна для спільного користування;

- участі у витратах на утримання житла, його ремонт;

- надання взаємної допомоги;

- наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;

- інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Так, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Водночас, ст. 74 СК закріплено право фактичного подружжя відступити від положень глави 8 СК та встановити, що їхнє спільне проживання однією сім’єю не породжує правових наслідків відповідно до ст. 74 СК, тобто не породжує виникнення справа спільної сумісної власності на майно, що набуте ними під час фактичного шлюбу.

Для цього фактичне подружжя повинно укласти письмовий договір, яким врегулювати свої майнові відносини.

При цьому, сторона, права якої порушені або не визнаються, вимушена звертатись до суду з позовом. Йдеться про позови щодо визнання права спільної сумісної власності, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, та про визнання договорів недійсними через відсутність згоди співвласника на розпорядження майном.Слід наголосити, що на відміну від подружжя, спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю підлягає доказуванню з погляду всіх ознак фактичного шлюбу, про які згадувалося раніше. І лише за умови, що один із фактичного подружжя доведе в суді, що між фактичним подружжям склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, майно, набуте ними за час спільного проживання, може бути визнано їхньою спільною сумісною власністю.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Враховуючи викладене, особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте),а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Рішення обґрунтовують належними і допустимими доказами, про що зазначають у мотивах прийнятого рішення з посиланням на конкретні факти.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-2253цс15 від 08 червня 2016 року, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Согласно статьи 21 Семейного кодекса Украины браком является семейный союз женщины и мужчины, зарегистрированный в государственном органе регистрации актов гражданского состояния.Проживание одной семьей женщины и мужчины без брака не является основанием для возникновения у них прав и обязанностей супругов.Что касается вопросов имущества, в том числе и недвижимого, при проживании гражданским бараком, то в соответствии со статьёй 74 того же Кодекса если женщина и мужчина проживают одной семьей, но не находятся в браке между собой или в каком-нибудь другом браке, имущество, приобретеное ими во время общего проживания, принадлежит им на праве общей совместной собственности, если другое не установлено письменным договором между ними.Началом совместного проживания является начало совместного проживания, о чем должны быть документы, свидетели. С этого момента и начинается гражданский брак со всеми вытекающими То что сейчас в быту называют "гражданским браком" на юридическом языке называется сожительством.И если никаких правовых последствий не имеет, за исключением радя случаев, описанных в законодательстве.Например, признание отцовства со всеми вытекающими последствиями в виде алиментов или раздел совместно нажитого имущества, факт требующий доказательства в суде.То есть для тех кто в судах "не копенгаген" сожительство никакой угрозы не представляет. Только если вы попались на аферистов специализирующихся на таких афера, вам есть что терять, но тут ведь можно и амбивалентно поступить и прижать самих аферистов.Понятие «гражданский брак» в законодательстве вообще не закреплено. Есть Семейный Кодекс, который регламентирует правоотношения, возникшие в браке и связанные с браком и семьей. Там есть понятие брака – семейный союз мужчины и женщины, зарегистрированный в органах регистрации актов гражданского состояния. Той же статьей, которая устанавливает понятие брака, указано, что фактическое проживание мужчины и женщины одной семьей не порождает правовых последствий брака. Поэтому понятие гражданского брака – это понятие народное, которое возникло в обиходе» Семейный Кодекс является достаточно передовым, и приравнивает имущественные отношения лиц, которые фактически проживают в брачных отношениях, к тем имущественным отношениям, которые возникают между мужем и женой. сославшись на статью 74 Семейного Кодекса, что на момент приобретения этого имущества способом, который допускает возникновение права общей совместной собственности, они проживали одной семьей, между ними состоялся фактический семейный уклад и быт. Эта необходимость доказывания и отсутствие сложившегося правила, то есть презумпции совместности имущества, усложняет ситуацию. Тем не менее, доказав и собрав необходимую информацию, можно прийти к тем же правовым последствиям, о которых мы говорим и в случае заключения брака»

Вам необходимо в судебном порядке подтвердить факт проживания одной семьей без регистрации брака, подтвердить факт ведения общего хозяйства и признать автомобиль совместно нажитым имуществом. Это если не удастся договориться полюбовно.

Доброго дня Денисе!

Правовий статус майна, набутого особами в цивільному шлюбі, є таким самим, як і правовий статус майна подружжя, — спільна сумісна власність. Відповідно до норм законодавства поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, відбувається згідно з положенням гл.8 СК. Таким чином, наразі поділ майна осіб, які перебувають у цивільному шлюбі, повністю прирівняно до поділу майна подружжя, яке офіційно оформило свої стосунки.

Нерідко сторони не можуть домовитися про поділ майна в добровільному порядку та, як наслідок, ідуть до суду. Що ж потрібно знати, звертаючись до останнього?

Як довести факт і час початку шлюбу?

Перш за все слід ураховувати положення ст.74 СК, зокрема те, що в разі, коли жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. Таким чином, особі, яка звертається до суду, необхідно довести в першу чергу те, що вона проживала однією сім’єю з іншою особою та що майно, яке вона просить поділити, належить їй та іншій особі на праві спільної сумісної власності.

З цією метою необхідно встановити час, з якого особи перебувають у цивільному шлюбі, тобто проживають чи проживали однією сім’єю (спільне проживання).

Законодавством чітко не встановлено, що саме означають поняття «спільне проживання» або «проживання однією сім’єю осіб, які не перебувають у шлюбі». А отже, і кількість доказів, і їх змістовність залежить від особи, яка доводитиме факт спільного проживання.

У судовому порядку це зробити не так уже й легко. Основним доказом у цьому випадку можуть бути показання свідків. Утім, останні не завжди можуть чітко вказати саме на факт проживання однією сім’єю або спільного проживання. В такому випадку, перш ніж звернутися до суду, особа повинна чітко розуміти, чи достатньо буде лише показань свідків та чи зможуть вони підтвердити факт спільного проживання. Для доказування можна також подавати до суду фотографії, що вказують на спільне проживання (на підтвердження, приміром, спільного відпочинку, ведення побуту тощо).

Ще важче встановити час, з якого особи проживали однією сім’єю. Інколи саме це має визначальне значення при поділі того чи іншого майна. Як показує судова практика, у більшості випадків, якщо друга особа не наводитиме інших доказів, підтвердження свідками факту спільного проживання є достатнім для суду.

Якщо особи, які перебували в цивільному шлюбі, вказують однаковий час, з якого вони проживали в фактичних шлюбних відносинах, то для суду таких показань сторін буде достатньо, аби встановити як безпосередньо факт їх перебування в фактичних шлюбних відносинах, так і їх тривалість.

На яку обставину звернути увагу?

При зверненні до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ майна слід також зважати на одну з головних обставин — особи, які перебувають у цивільному шлюбі, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому шлюбі. Інколи, не розірвавши шлюб, чоловік чи дружина починає спільно проживати з іншою особою. Таке проживання може тривати як незначний час, так і досить довго. При цьому чоловік та жінка, які проживають у цивільному шлюбі, не звертають уваги на ту обставину, що один із них фактично перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

У такому випадку майно, набуте парою, не підпадатиме під поняття «спільна сумісна власність» у розумінні СК, а тому при його поділі не можна застосовувати гл.8 цього кодексу. За цієї ситуації майно також підлягає поділу в судовому порядку, однак його статус та порядок поділу визначатимуться Цивільним кодексом та іншими законами.

Які документи мають доказову силу?

Одним із важливих питань при поділі спільного майна, набутого особами в цивільному шлюбі, є розмір часток у такому майні. Відповідно до положень ст.70 СК, яка застосовується до відносин осіб, які перебувають або перебували в цивільному шлюбі, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Водночас при розгляді справи про поділ спільного майна особа, яка вважає, що воно набуте не за спільні кошти, а за особисті, для збільшення своєї частки в майні або його вилучення з переліку спільного майна повинна надати відповідні докази. Так, основними аргументами можуть бути докази про те, що один з учасників фактичних шлюбних відносин за період спільного проживання не мав достатніх коштів для придбання або покращення стану майна без залучення особистих коштів іншого.

Доказову силу мають ті документи, які можуть підтвердити наявність ­заробітку чи іншого доходу (договір про отримання кредиту в банку на ім’я одного або обох учасників фактичного шлюбу, про позику, дарування грошей), або документи, що підтверджують витрати на спільне майно.

У цілому судовий процес та доказова база щодо поділу спільного майна осіб, які перебувають або перебували в цивільному шлюбі, мало чим відрізняються від поділу спільного майна подружжя, котре свого часу офіційно зареєструвало шлюб.

Що каже «верховна» інстанція?

Цікавим з точки зору застосування судової практики про поділ майна осіб, які перебували в цивільному шлюбі, є рішення Верховного Суду у справі №6-135цс13 від 25.12.2013. У цьому рішенні розкрито підходи до поділу майна осіб, які перебували у цивільному шлюбі до набрання чинності положеннями СК, які врегулювали такі відносини.

Суди під час розгляду справ про поділ майна між особами, які перебували в цивільному шлюбі до 1 січня 2004 р. та майно яких набувалося до цього часу, відмовляли в задоволенні вимог щодо поділу такого майна, оскільки ці відносини на той час виходили за межі сімейних. Відповідно, суди не могли чітко зорієнтуватися в усіх аспектах стосовно статусу такого майна та прав інших осіб на частку в ньому.

ВС у своєму рішенні підтвердив право осіб, які перебували або перебувають в цивільному шлюбі, на поділ майна, яке вони набули до 1 січня 2004 р. Суд указав, що майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об’єктом їх спільної сумісної власності, якщо майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім’ї (при цьому спільною працею осіб слід уважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, внаслідок яких вони одержали спільні чи особисті доходи, об’єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); або інше не встановлено письмовою угодою між ними.

При цьому ВС указав, що суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім’єю, слід встановити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці. Суд наголосив, що сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без встановлення факту ведення спільного господарства, побуту та бюджету не може бути підставою для визнання права власності на половину майна за кожною із сторін.

Нерідко суди неоднозначно підходили до визначення поняття майна, набутого в результаті спільної праці членів сім’ї. У той же час ВС дав фактично тлумачення цього поняття, що, звісно, вплине на практику застосування законодавства в питаннях поділу майна.

Однак це рішення та встановлені в ньому підходи до поділу майна стосуються лише відносин між особами, які перебували у фактичних сімейних відносинах до вступу в силу положень нового СК, а саме до 1 січня 2004 р.

Таким чином, процедура поділу спільного сумісного майна, набутого особами в цивільному шлюбі з 2004 р., є такою самою, як і майна осіб, які перебувають у офіційному шлюбі. Водночас незареєстрований шлюб має свою специфіку як у питанні правового захисту осіб, так і щодо поділу спільного майна, яке особи набули під час фактичних шлюбних відносин.

https://zib.com.ua/ua/print/73474-scho_slid_znati_...

Добрый день!

По Вашему вопросу сообщаю следующее:

В Семейном кодексе Украины вопрос имущества при фактическом браке регулируется в статье 74, согласно которой: если женщина и мужчина проживают одной семьей, но не находятся в браке между собой или в любом другом браке, имущество, приобретенное ими за время совместного проживания, принадлежит им на праве общей совместной собственности, если иное не установлено письменным договором между ними. Также, все положения СК, применимые к зарегистрированному браку (за исключением некоторых аспектов в праве наследования и алиментов) применимы к браку фактическому (он же гражданский).

Какое имущество подлежит разделению:

• Приобретенное за время совместного проживания имущество (даже если один из супругов не имел дохода);
• любая вещь, кроме вещей индивидуального пользования;
• заработная плата, пенсия, стипендия и другие доходы, полученные супругами во время брака;
• имущество и деньги, полученные в результате договора, заключенного в интересах семьи (гонорар или выигрыш);
• инструменты для проф.направления (оргтехника, электроника, музыкальные и медицинские инструменты);
• недвижимость и земельный участок приобретенные во время брака в результате приватизации.

Супруги, в том числе фактические, имеют равные права на владение, распоряжение и пользование общим имуществом, если между ними не заключен договор, в котором прописаны другие условия пользования собственностью.

Собственность, приобретенная до брака, драгоценности, премии и награды за личные заслуги, страховые выплаты являются личной собственностью жены/мужа. Личной собственностью также может стать имущество, приобретенное за время раздельного жительства супругов в связи с прекращением гражданского брака. Разделить имущество можно по взаимному согласию либо в судебном порядке. Чтобы на гражданский брак распространялись юридические права зарегистрированного, необходимо факт брака доказать.

Доказательством брака для суда могут стать показания свидетелей - соседей, родителей, совместных детей. Фотографии являются сомнительной уликой, и судом могут не приниматься. Лучшим доказательством является договор аренды жилья. Гражданские супруги должны вписать обе фамилии в графу "арендатор". Туристические путевки и гостиничные счета, авиабилеты, чеки (о медобслуживании, автосервисе, химчистке и т.д.) свидетельствуют о фактическом браке. Таким образом, если супруги предусмотрительны - долгой судебной волокиты можно избежать.

Гарантом правомерного раздела имущества в гражданском браке является соглашение. Есть несколько видов таких соглашений:

• О порядке пользования имуществом, которое принадлежит супругам на праве общей совместной собственности;
• О разделе имущества, которое является объектом права общей совместной собственности;
• О выделении в натуре части из имущества, которое находится в общей совместной собственности;
• О совместном проживании и ведении совместного хозяйства.

Дополнительно сообщаю относительно компенсации:

Вам необходимо компенсировать, только те затраты мужа/жены которые он /она действительно понес и может подтвердить документально(чеками).

Все прочее есть исключительно Вашей частной(личной) собственностью.

Вашу часть за авто вы можете получить в финансовом виде в натуре по решению суда о разделе имущества.

С УВАЖЕНИЕМ,

Константин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо зазначеного вами питання:

врегулювання зазначеного питання має мін 2 варіанти:

1. Добровільно ви домовляєтесь з дружиною та оформляєте зазначене в нотаріусу у вигляді договору.

2. В судовому порядку , визначте наявні у вас докази та зверніться за юридичною допомогою для подачі позовної заяви.

Успіху

Добрый день Денис!

Вы спрашивали: Как разделить автомобиль с гражданской женой если, он оформлен на неё?С женой были 12 лет в гражданском браке, есть общий ребёнок.

Отвечаю: Вам необходимо обратиться в суд с иском об установлении факта проживания одной семьей в течении 12 лет (с __ по ___), и заявить требование о разделе совместно нажитого имущества и признание за Вами 1/2 части автомобиля купленного в период гражданского брака.

Сімейний Кодекс України

Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі

{Назва статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Если Вам нужна будет юридическая помощь по разделу в суде автомобиля купленного в период гражданского брака обращайтесь, я занимаюсь такими делами.

Мои контакты есть в интернете, просто погуглите и найдете мои контактные данные. Потом звоните.

С уважением юрист Царев Роман Валерьевич.

Доброго дня, Денисе!

Чоловік і жінка мають право поділити майно:

1. за взаємною згодою;
2. шляхом укладення нотаріально посвідченого договору;
3. шляхом звернення до суду з позовом про визнання факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ такого майна.

При зверненні до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю та позовом про поділ майна слід зважати на одну з головних обставин — особи, які перебувають у цивільному шлюбі, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому шлюбі.

Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу в порядку окремого провадження подається до суду за місцем проживання заявника. Предметом доказування в заяві має бути:

1. спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю;
2. термін спільного проживання не менше п’яти років;
3. мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна);
4. відсутність спору.

Позовна заява про поділ майна, набутого за час спільного проживання, пред’являється в суд за місцем проживання відповідача, а у разі, якщо спір виник з приводу нерухомого майна – за місцем знаходження майна або основної його частини.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності осіб що проживали в цивільному шлюбі, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Розмір судового збору за подання заяви в порядку окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Розмір судового збору за подання позовної заяви становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Вирішуючи спір про поділ майна, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна і з’ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім’єю; спільний побут; взаємні права та обов’язки (статті 3, 74 СК України).

Стаття 74 СК України не обмежує і не встановлює часу спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу для поділу спільно набутого майна — вони повинні довести суду початок і кінець такого проживання і набуття в цей період спірного майна.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Отже, якщо цивільна дружина проти добровільного поділу майна, то Вам необхідно звернутися до суду з позовом, в якому просити встановити факт проживання з жінкою однією сім'єю без реєстрації, визнати придбаний автомобіль спільним сумісним майном, визнати за Вами право власності на частину вказаного автомобіля та стягнути в порядку поділу майна з цивільної дружини на вашу користь вартість частини автомобіля.

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Как разделить автомобиль с гражданской женой если, он оформлен на неё? С женой были 12 лет в гражданском браке, есть общий ребёнок.

или добровольно или в судебном порядке - для этого нужно изначально установить факт совместного проживания

нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов ( заявы, иски т .п.) - обращайтесь через сайт, с ув Виктория Костромина

Гражданский процессуальный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15):

"Стаття 293. Окреме провадження...

2. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:...

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;...";

"Стаття 20. Розгляд кількох пов’язаних між собою вимог

1. Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.".

Семейный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14):

"Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.",

Пост. ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07):

"20. При застосуванні ст. 74 СК ( 2947-14 ), що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю."

Мой ответ заключается в том, что если следовать вышеизложенным консультациям коллег в части необходимости установления факта совместного проживания мужчины и женщины, то этот факт подлежит разрешению в порядке отдельного судебного судопроизводства, а вопрос раздела общего совместного имущества - в порядке искового судопроизводства; при этом рассмотрение этих вопросов в одном производстве, как выше мной изложено (предусмотрено ГПК), запрещено. Как я считаю, ни ст.74 СК, ни п.20 пост. ВСУ при разделе имущества в таком случае установления юридического факта совместного проживания не требуют - достаточно самих фактических обстоятельств этого совместного проживания (присущих супругам), тем более при наличии, содержания и воспитания общего ребенка.