Як написати заяву про скасування заочного рішення суду про розлучення? Розлучення

Добрый день!

Вопрос места жительства ребенка можно решать в отдельном судебном производстве, которое абсолютно не связано с вопросом развода. Если Вы не против развода, тогда и оспаривать нечего.

При решении Суда о месте проживания ребенка учитываются следующие факторы:

- Мнение детей.

- Место проживания детей в настоящее время.

- Наличие жилья.

- Наличие доходов.

- Образ жизни отца и матери.

Доброго дня, Віталій. При розлученні таке питання, з ким буде проживати дитина, може в не вирішуватись. Це окрема позовна вимога.

Вам доцільно зараз подавати окремий позов про визначення місця проживання дитини з вами.

За участю органу опіки та піклування.

Орган опіки або суд не може передати дитину тому із батьків, хто не має свого житла та доходу.

Якщо необхідна допомога в складанні позову, звертайтесь до мене напряму через кнопку "Звернутись до юриста".

Добрий день. Ваше питання щодо місця проживання дитини не має відношення до позову про розлучення (окрім того, якщо дружина зазначила це питання в існуючому позові). Наскільки зрозуміло ви не проти розлучення. Заяву про скасування заочного рішення вам може допомогти написати юрист або подивіться зразок в Гуглі. Окремо подавайте\готуйте позов щодо встановлення місця проживання дитини.

Гарного дня.

Цим рішенням суду розірвано шлюб між Вами та дружиною. Питання, з ким залишиться дитина після розірвання шлюбу в цьому процесі не вирішувалось та дружиною такі позовні вимоги не заявлялись. Ви можете оскаржити заочне рішення суду, але навіть в разі його перегляду рішення суду залишиться в силі, так як примусово Вашу дружину залишитись у шлюбі неможливо.

Якщо Ви бажаєте, щоб після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом з Вами (і це похвально) , Вам потрібно не чекаючи перших кроків від дружини, самому звернутися до суду з позовом про визначення імсця проживання дитини разомм з батьком. При цьому Вам потрібно буде надати докази того, що Ви забезпечені житловим приміщеням в якому дитині виділено та облаштовано її приміщення, докази того, що Ви маєте фінансову можливість забезпечувати дитину, маєте гарний стан здоров'я, не стоїте на обліку у нарколога та психіатра, маєте добру характеристку, не судимі і т.д Батьки мають рівні права та обов'язки по відношенню до диитини, тому вже суд буде вирішувати, з ким краще буде жити дитині. Буде потрібна допомога в складанні позовної заяви до суду та збиранні доказів для звернення до суду, звертайтеся.

Добрий день, Віталій!

Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

Цивільний процесуальний коде... | від 18.03.2004 № 1618-IV (rada.gov.ua)

"!Стаття 284. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення

1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Стаття 285. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення

1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів.

5. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

7. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

8. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Стаття 286. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення

1. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

2. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження.

Стаття 287. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення

1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

2. Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто з учасників справи з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення.

3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

4. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Стаття 288. Скасування та оскарження заочного рішення

1. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

2. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

3. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 289. Законна сила заочного рішення

1. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи".

Всього доброго!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Порядок і строк подання заяви про перегляд

заочного рішення

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.

До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Розгляд заяви про перегляд заочного рішення

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Скасування та оскарження заочного рішення

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Приклад заяви:

«___» ___ 20__ року

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра 49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська,будинок 9

Позивач: «___»

ЄДРПОУ ___

Адреса: ___

електронна пошта: ___

офіційна електронна адреса відсутня

Тел. ___

Відповідач (заявник): ___

Адрса: ___

ІПН ___

електронна пошта: ___

офіційна електронна адреса відсутня

Тел. ___

Представник Відповідача (заявника):

Адвокат ___

Адрса: ___

електронна пошта: ___

офіційна електронна адреса відсутня

Тел. ___

Справа № ___ Суддя: ___

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Отже проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у п. 1 ч.2 ст. 223, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, п.1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Відповідно до ч. 2 статті 284 Цивільного процесуального кодексу України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до ч. 3 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. При оголошенні заочного рішення суду відповідач присутній не був. Копію заочного рішення суду відповідач отримав від свого представника ___ ___ 201__ року. Керуючись ч. 3 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, відраховуючи двадцяти денний строк від 21 травня 2018 року (дата отримання повного тексту заочного рішення) закінчення строку припадає на ___ ___ 201__ року – тому відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення (до заяви додається клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення). Відповідач вважає за необхідне переглянути вказане заочне рішення з наступних підстав. Позивач (представник позивача)

дата підпис ПІБ

---

ЩОДО МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ ТО ЦЕ ОКРЕМЕ СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Якщо між батьками, які проживають окремо виникає спір про визначення місця проживання дитини, то в багатьох випадках без допомоги юриста в даних справах не обійтись. Вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини регулюється Сімейним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини».

Згідно ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Кодексом визначено, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Не зважаючи на те, що Сімейним кодексом України передбачено, що спір може розглядатись органом опіки та піклування або судом існує судова практика відмови у розгляді позовної заяви судом, якщо батьки не звернулись до досудового способу урегулювання спору.

Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.10.2019 року по справі № 755/16134/19 встановлено:

«Разом з тим, звертаючись до суду з позовною вимогою про визначення місця проживання дитини, позивачем не здійснено заходів обов`язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дитини для розв`язання спору та можливості його урегулювання з урахуванням прав та законних інтересів дитини, відповідно до обов`язкової процедури урегулювання таких спірних правовідносин, встановленої Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей, затвердженим

Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, - що є обов`язковою умовою також і відповідно до частини 3

ст. 19 Сімейного кодексу України, тобто урегулювання правовідносин щодо захисту прав органом опіки та піклування, в тому числі і прав дітей, має передувати урегулюванню спору щодо таких правовідносин у судовому порядку.»

Тобто процедура визначення місця проживання дитини має три етапи:

Усні переговори між батьками та розгляд варіанту досягнення компромісу усно або фіксація умов виховання дитини у письмовому договорі.

Звернення із заявою для розв’язання спору до органів опіки та піклування.

Якщо рішення органів опіки та піклування не задовільняє одного з батьків, він має право на звернення до суду.

Думка дитини буде врахована судом , адже вона старше 7 -ми років

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Пост. Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07):

"4. Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК ( 1618-15 ) повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК...

10. Проголошена Конституцією України ( 254к/96-ВР ) охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Передбачене ч. 1 ст. 111 СК ( 2947-14 ) вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК) ( 1618-15 ). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей...

14. У випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини...".

У цій частині фактично Вами, подружжям, згоди про місце проживання з ким із батьків дитини не досягнуто, тому справа про розлучення без вирішення цього цього питання не могла бути розглянута і вирішена. Викладена позиція всіх без виключення колег про правомірність винесеного рішення суду (про право окремого позову) не витримує критики і заслуговує відповідної оцінки.

Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15):

"Стаття 280. Умови проведення заочного розгляду справи

1. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи...

Стаття 284. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення

1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Стаття 285. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення

1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів.

5. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

7. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

8. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Стаття 286. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення

1. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

2. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження...";

"Стаття 82. Підстави звільнення від доказування..

4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом...".

Вважаю за необхідне подавати заяву про перегляд заонго рішення: по-перше, не виключно, що суд у справі за Вашим позовом про місце проживання дитини послеться на це заочне рішення і відмовить у позові; по-друге, не виключно, а скоріше всього дружина не бутде з'являтись до суду за цим Вашим позовом і справа буде затягнута на невизначений строк.

Вы конечно можете подать заяву на пересмотр , но это не имеет никакого отношения к определению проживания ребенка с мамой или с папой - если Вы хотите чтоб ребенок жил с Вами - подавайте иск в суд

а с кем хочет жить ребенок ? так как уже учитывается его мнение

нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов ( заявы, иски т .п.) - обращайтесь через сайт, с ув Виктория Костромина

Доброго дня! Раджу Вам ознайомитися з матеріалами справи, або уважно прочитати заочне рішення, якщо в позові або в рішенні є фраза " Спору, що до місця проживння неповнолітньої дитини у сторін немає, дитина проживає з матірю " то раджу рішення оскаржити , та зазначитии, що спір існує. Якщо таке формулювання відсутнє то ви можете окремо подавати позов про визначення місця проживання дитини без зволікань. Перед подачею такого позову раджу добре все обміркувати та зважити, це довготривалий процес та дуже напружений, якщо дитині біля матері немає ніякої загрози здоровю життю, мати не веде аморальний спосіб життя, то Вам доведеться добре постаратись, щоб дитину залишили проживати з Вами! Бажаю Вам успіхів, нехай всі образи на дружину не вплинуть на відносини дитини з батьками, дитині потрібні двоє батьків!