Задайте вопрос юристу

508 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

+38 (093) 138-30-83

Задать вопрос на сайте

Медицинское право, 21 апреля 2021, вопрос №41472 100 грн.

Чи може лікар консультувати самостійно «на дому»?

Доброго дня. Якщо лікар працює за спеціальністю в лікарні, має всі дозвільні документи (категорія, медкнижка...), чи може він ІНКОЛИ консультувати пацієнта поза лікарнею. Наприклад, коли сусідка попросила, чи знайома? Чи вважається це порушенням законодавства? Дякую!

Ответы юристов (8)

    Винограденко Антон Анатольевич
    25%
    Винограденко Антон Анатольевич 2 месяца назад

    Юрист, г. Харьков, 10 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня!

    Це може вважатися порушенням законодавства. Для того, щоб не порушувати законодавство та отримувати легальний дохід такий лікар повинен, як мінімум, бути оформлений як суб'єкт господарства (наприклад зареєструвати себе фізичною особою - підприємцем, мати відповідну ліцензію) АЛЕ! Я не впевнений, що за консультації за телефоном (тим паче, якщо такі консультації будуть "інколи") до такого лікаря коли-небудь можуть бути застосувані санкції.Тобто я вважаю, що з юридичної точки зору - це порушення, з практичної точки зору: за рідкі консультації такого лікаря притягнути до відповідальності важко. Найголовніше щоб такі консультації не призвели до тяжких наслідків або смерті пацієнта.

    0 / 0
    Гончаренко Константин
    20%
    Гончаренко Константин 2 месяца назад

    Юрист, г. Сумы, 2 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня!

    Повідомляю наступне:

    Консультація лікаря на дому включає огляд хворого та проведення екстрених діагностичних заходів, що допомагають визначити стан хворого, складність захворювання або травми. Лікар терапевт може встановити попередній діагноз та призначити лікування та додаткову діагностику. Це може відбуватись за телефоном.

    Якщо такі консультаціі будуть інколи проходити та не матимуть на меті отримання прибутку - це не буде порушенням ,особливо ,якщо медична практика у Вас оформлена належним чином наявна ліцензія ,укладений договір з НСЗУ. Є офіціне місце проведення медичноіі практики(лікарня, або приватний кабінет лікаря)

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    0 / 0
    Адвокат Евгений Александрович
    30%
    Адвокат Евгений Александрович 2 месяца назад

    Адвокат, г. Киев, 27 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий вечір, Ольга!

    Все повинно відбуватися у форматі передбаченому законом.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Основи законодавства України про охорону здоров'я

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19):

    Основи законодавства Україн... | від 19.11.1992 № 2801-XII (rada.gov.ua)

    "Розділ VМЕДИЧНА ДОПОМОГА

    Стаття 33. Забезпечення надання медичної допомоги

    Медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

    ...

    Медична допомога за видами поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну.

    Порядок надання медичної допомоги лікарями та іншими медичними працівниками і порядок направлення пацієнтів до закладу охорони здоров'я, що надає медичну допомогу відповідного виду, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, якщо інше не передбачено законом".

    "Стаття 34. Лікуючий лікар

    Лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров'я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.

    ...

    Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.

    Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.

    Лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

    Нормативи навантаження лікуючих лікарів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".

    "Стаття 35. Екстрена медична допомога

    Екстрена медична допомога - медична допомога, яка полягає у здійсненні медичними працівниками відповідно до закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я.

    Правові, організаційні та інші засади надання екстреної медичної допомоги визначаються законом".

    "Стаття 35-1. Первинна медична допомога

    Первинна медична допомога - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

    Надання первинної медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров’я та фізичні особи - підприємці, які одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку.

    Первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики - сімейні лікарі, лікарі інших спеціальностей, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та інші медичні працівники, які працюють під їх керівництвом.

    Пацієнт має право обирати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

    Первинна медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров’я та фізичними особами - підприємцями, які одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення.

    Первинна медична допомога може надаватися в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я".

    Стаття 35-2. Вторинна (спеціалізована) медична допомога

    Вторинна (спеціалізована) медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги з іншої спеціалізації або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

    Надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров'я:

    в стаціонарних умовах - багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування, лікарні відновного, планового лікування, хоспіси, спеціалізовані медичні центри;

    в амбулаторних умовах - консультативно-діагностичні підрозділи лікарень, центри з медичних консультацій та діагностики (консультативно-діагностичні центри).

    Вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу також можуть надавати лікарі, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

    Лікуючим лікарем з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги є лікар закладу охорони здоров'я, де надається така допомога, або лікар, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець, які отримали підготовку за відповідною спеціальністю (крім спеціальності "загальна практика - сімейна медицина").

    ...

    Лікуючого лікаря з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в закладі охорони здоров'я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керівник цього закладу або уповноважена ним на прийняття відповідних рішень особа.

    Вторинна (спеціалізована) медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров'я, що забезпечують надання такої допомоги, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення.

    Вторинна (спеціалізована) медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря закладу охорони здоров'я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) чи третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

    Без направлення вторинна (спеціалізована) медична допомога відповідно до медичних показань надається безоплатно закладами охорони здоров'я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення, пацієнтам, які звернулися до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, та пацієнтам із хронічними захворюваннями, які перебувають на диспансерному обліку в цьому закладі охорони здоров'я.

    Без направлення вторинна (спеціалізована) медична допомога відповідно до медичних показань також надається безоплатно в закладах охорони здоров'я, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) допомоги, пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані.

    Порядок направлення пацієнтів відповідно до медичних показань до закладів охорони здоров'я, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, а також порядок надання такої допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".

    "Стаття 35-3. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога

    Третинна (високоспеціалізована) медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, ведення фізіологічних станів (під час вагітності та пологів) із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з іншої спеціалізації.

    Надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги здійснюється високоспеціалізованими багатопрофільними або однопрофільними закладами охорони здоров'я.

    Лікуючим лікарем з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги є лікар закладу охорони здоров'я, що забезпечує надання такої допомоги, який отримав підготовку за відповідною спеціальністю і має кваліфікаційну категорію не нижче першої.

    З метою забезпечення освітнього процесу третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу можуть надавати науково-педагогічні працівники закладів вищої (післядипломної) освіти, які здійснюють підготовку кадрів у сфері охорони здоров’я, за умови, що вони мають сертифікат лікаря-спеціаліста та отримали погодження керівника закладу охорони здоров’я на надання медичної допомоги пацієнту. Такі науково-педагогічні працівники також можуть бути лікуючим лікарем з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

    Лікуючого лікаря з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в закладі охорони здоров'я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керівник цього закладу або уповноважена ним на прийняття відповідних рішень особа.

    Третинна (високоспеціалізована) медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров'я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення.

    Третинна (високоспеціалізована) медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної чи вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги або закладу охорони здоров'я, який забезпечує надання первинної, вторинної (спеціалізованої) чи третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, у тому числі й іншої спеціалізації.

    Без направлення третинна (високоспеціалізована) медична допомога надається безоплатно відповідно до медичних показань у закладах охорони здоров'я, з якими укладені договори про медичне обслуговування населення, пацієнтам із хронічними захворюваннями, які перебувають на диспансерному обліку у відповідному високоспеціалізованому багатопрофільному або однопрофільному закладі охорони здоров'я.

    Без направлення третинна (високоспеціалізована) медична допомога також надається безоплатно відповідно до медичних показань у закладах охорони здоров'я пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані.

    Порядок направлення пацієнтів відповідно до медичних показань до закладів охорони здоров'я, що забезпечують надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, а також порядок надання такої допомоги встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".

    "Стаття 35-4. Паліативна допомога

    На останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань пацієнтам надається паліативна допомога, яка включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, а також надання психосоціальної і моральної підтримки членам їх сімей.

    Паліативна допомога надається безоплатно за направленням закладу охорони здоров'я, в якому пацієнтові надавалася вторинна (спеціалізована) чи третинна (високоспеціалізована) медична допомога, з яким укладено договір про медичне обслуговування населення.

    Порядок надання паліативної допомоги та перелік медичних показань для її надання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".

    "Стаття 35-6. Надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини

    Медична допомога із застосуванням телемедицини передбачає можливість надання пацієнту медичних послуг з консультування, діагностики, лікування із використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну інформацією в електронній формі, у тому числі шляхом передачі електронних повідомлень, проведення відеоконференцій.

    Медична допомога із застосуванням телемедицини надається з метою забезпечення пацієнту своєчасного доступу до медичної допомоги належної якості, у тому числі якщо відстань і час є критичними чинниками її надання.

    Надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини забезпечують заклади охорони здоров’я або фізичні особи - підприємці, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

    Надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини здійснюється шляхом телемедичного консультування, телемедичного консиліуму, телеметрії, домашнього телеконсультування, виконання медичних маніпуляцій та операцій.

    При проведенні телемедичного консультування, телемедичних консиліумів, телеметрії, домашнього телеконсультування, виконання медичних маніпуляцій та операцій за допомогою електронних та програмних засобів може проводитися їх запис, у тому числі аудіо-, відео-, а також запис параметрів медичного обладнання в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

    Порядок надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я".

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    0 / 0
    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович 2 месяца назад

    Адвокат, г. Киев, 22 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрый вечер!

    Если Вы оказали помощь соседке, как врач, то это не является нарушением и не считается медицинской практикой.

    Если Вы оказываете медицинскую помощь регулярно и за деньги, то это будет считаться медицинской практикой и требует наличие лицензии.

    Лицензия на медпрактику (получение медицинской лицензии, лицензия на медицинскую практику) - это процедура, которая направлена на получение разрешения, на осуществление деятельности по оказанию медицинских услуг.Согласно действующему в Украине законодательству медицинская практика относится к видам хозяйственной деятельности, которые разрешено осуществлять только при наличии лицензии, которую выдает Орган лицензирования. Органом лицензирования в сфере медицинской деятельности является Министерство здравоохранения Украины.Лицензирование - это целый комплекс процедур, который включает не только выдачу, переоформление и аннулирование лицензии, получение дубликата или копии лицензии, ведение лицензионных дел и реестров, но и контроль соблюдения лицензиатами (те, кто получил лицензию) лицензионных условий, выдачу распоряжений об устранении нарушений Лицензионных условий.Лицензия на осуществление медицинской практики - документ государственного образца, который засвидетельствует право лицензиата на осуществление медицинской практики при условии выполнения ним квалификационных, организационных и иных специальных требований, установленных Лицензионными условиями.Согласно действующему законодательству, лицензия на медицинскую практику дает право юридическому или физическому лицу-предпринимателю оказывать медицинские услуги на соответствующей территории (место ведения деятельности) - бессрочно.

    Согласно требованиям Закона Украины "О лицензировании видов хозяйственной деятельности" и Лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по медицинской практике, утвержденных постановлением КМУ Украины № 285 от 02.03.2016 г., субъект хозяйствования, который намерен осуществлять хозяйственную деятельность по медицинской практике, лично или через уполномоченный им орган или лицо обращается в Минздрав Украины с заявлением о выдаче лицензии по форме, приведенной в приложении 1 к Лицензионным условиям.

    0 / 0
    Мєньков Андрій Васильович
    Мєньков Андрій Васильович 2 месяца назад

    Юрист, г. Херсон, 15 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня Ольго!

    Медична практика - це ліцензована господарська діяльність.

    Якщо Ваші консультації будуть оплачуватись і матимуть систематичний характер, то Вам необхідно буде зареєструватися як фізична особа-підприємець або створити наприклад ТОВ і отримати ліцензію. Без цих документів ваша діяльність буде незаконною. Проте законодавство не містить конкретизації, яка діяльність є систематичною. Верховний Суд України вважав, що це три і більше разів протягом року. Законодавчого підгрунтя такому висновку наразі немає, тому в кожному конкретному випадку систематична діяльність чи ні буде оцінюватись залежно від обставин справи.

    Якщо ж ваші консультації неоплачувані, то мова не йде про підприємницьку (господарську) діяльність і про медичну практику взагалі, якщо хочете це просто поради однієї людини іншій, тому порушень законодавства у цій сфері немає.

    0 / 0
    Токмач Галина Николаевна
    Токмач Галина Николаевна 2 месяца назад

    Юрист, г. Мирноград, 9 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня, Ольга. З точки зору законодавства це є підприємницькою діяльністю.

    Якщо це поодинокі випадки, знову ж таки, за податковим кодексом, дохід потрібно відображати в річній декларації, що подається до 1 Травня щороку та оподатковується за ставкою 18% плюс 1,5% військовий збір.

    З точки зору, чи взагалі можливо здійснювати підприємницьку діяльність разом з роботою за наймом, так, можливо, законодавство це не забороняє.

    Якщо відбувається поєднання цих видів діяльності, фопу в такому випадку навіть не потрібно з січня 2021 р. сплачувати ЄСВ до Пенсійного фонду за себе.

    З повагою, юрист Галина Токмач

    0 / 0
    Пуха Наталія ТендерОк
    Пуха Наталія ТендерОк 2 месяца назад

    Юрист, г. Ровно

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго Дня

    Щодо вашого питання:

    Дещо не погоджуюсь з думкою колег відповідно до заданого вами питання:

    Так в Україні передбачено порядок та норми, що регулюють надання медико-санітарної допомоги,лікувально-профілактична допомоги, медичної допомоги і він передбачений у ряді нормативних актів в тому числі детально відображений в Законі України "Про Основи законодавства України про охорону здоров'я" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text

    Проте ні зазначений нормативний акт ні інший нормативний акт не позбавляє права та можливості особу, яка має спеціальну медичну освіту надавати поради, рекомендації близьким особам, друзям, знайомим у галузі в якій особа має знання, досвід та компетенцію. Інша сторона, чи прислухатися до зазначених поряд.

    Однак, якщо зазначена вами особа здійснює прийом хворих, надає медичну допомогу, виписує лікарські засоби отримує за зазначені дії кошти, то зазначена діяльність є підприємницькою та потребує відповідного оформлення та ліцензії на право її здійснення.

    Успіхів

    0 / 0
    Крикун Сергій  Павлович
    25%
    Крикун Сергій Павлович месяц назад

    Юрист, г. Днепр, 27 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

    "Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством..."

    (даний припис Конституції України ще має вираз загального дозволеного для осіб приватного права (громадяни та юридичні особи) принципу: "Дозволено все, що прямо не заборонено законом". При цьому Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12) не передбачено заборони надання медичної допомоги громадянам поза медичними закладами - прим. авт..);

    "Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування...".

    Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я":

    "Стаття 3. Поняття і терміни, що вживаються в законодавстві про охорону здоров'я

    У цих Основах та інших актах законодавства про охорону здоров'я основні поняття мають таке значення:...

    медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами;..."

    (не передбачено надання медичної допомоги тільки, виключно, саме у медичних закладах - прим. авт.);

    "Стаття 42. Загальні умови медичного втручання

    Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта.

    Медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли можлива шкода від застосування методів діагностики, профілактики або лікування є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров'я пацієнта іншими методами неможливе.

    Ризиковані методи діагностики, профілактики або лікування визнаються допустимими, якщо вони відповідають сучасним науково обгрунтованим вимогам, спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта, застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта, а лікар вживає всіх належних у таких випадках заходів для відвернення шкоди життю та здоров'ю пацієнта.

    Стаття 43. Згода на медичне втручання

    Згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників.

    Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників.

    Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків.

    Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.

    Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування.".

    В порядку висновку, наведені інформація та дії будуть правомірними за умови відсутності факту отримання винагороди за надання цієї медичної допомоги.

    0 / 0

Похожие вопросы