Як написати позов до суду

Добрий вечір, Наталья!

Рекомендую Вам дочекатися розгляду адмінінстративної справи про домашнє насильство за ст.173-2 КУпАП, а вже після отримання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, яке набере законної сили:

1) спочатку треба подавати заяву до органу опіки та піклування місцевої державної адміністрації.

2) якщо не буде результату, то тоді вже отримати з цього приводу позитивний висновок органу опіки і піклування місцевої державної адміністрації та звертатися до суду з позовною заявою для встановлення обмеження для батька під час спілкування з дитиною і лише у Вашої присутності, на підставі Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.

У разі навяності питань, звертайтеся.

Всього доброго!

Закон регулирует привлечение к ответственности за совершение домашнего насилия, насилия по признаку пола, невыполнение запретного предписания. Правонарушитель может быть привлечен к ответственности в течение 6 месяцев после совершения преступления.

За насилие, которое причинило или могло повредить физическому или психическому состоянию, предусмотрен штраф до 340 грн, общественные работы 30-40 часов. Альтернативное наказание – административный арест на 10 суток. Если нарушение будет совершено повторно в течение года, штраф составит до 680 грн, или 40-60 часов общественных работ, или арест на 15 суток.

Домашнее насилие — это действия или бездействия, совершаемые не только в семье, но и между родственниками, бывшими супругами или между другими лицами, которые совместно проживали одной семьей, но не состояли в браке. Проявления насилия могут быть различными:

• экономическое насилие включает лишение жилья, еды, одежды, другого имущества, денежных средств и документов, оставление без присмотра, запрет работать или учиться и тому подобное;
• психологическое насилие включает словесные оскорбления, угрозы, унижение, преследование, запугивание, если такие действия повлекли эмоциональную неуверенность, неспособность защитить себя или нанесли вред психическому здоровью человека;
• сексуальное насилие включает любые действия сексуального характера, совершенные в отношении совершеннолетнего лица без его согласия или в отношении ребенка, независимо от его согласия, или в присутствии ребенка и тому подобное;
• физическое насилие включает в себя определенные действия насильственного характера: пощечины, кусание, нанесение побоев, истязание, причинение телесных повреждений различной степени тяжести, а также незаконное лишение свободы и т.д.

К специальным мероприятиям по противодействию домашнему насилию Закон относит:

1) срочное запрещающее предписание относительно обидчика;

2) ограничительное предписание относительно обидчика;

3) постановка на профилактический учет обидчика и проведение с ним профилактической работы;

4) направление обидчика на прохождение программы для обидчиков.

Сегодня мы рассмотрим применение ограничительного предписания относительно обидчика как средства, наиболее тесно связанного с судебной деятельностью.

Так, лицо, которое страдает от домашнего насилия (его родители, опекун или попечитель) может обратиться в суд с заявлением о выдаче ограничительного предписания относительно обидчика.

Поскольку данная категория дел рассматривается в порядке особого производства, к заявлению предъявляются следующие минимальные требования относительно формы и содержания:

1) наименование суда, в который подается заявление — подается в суд по месту жительства или пребывания пострадавшего лица, пострадавшего от домашнего насилия, или по местонахождению учреждения общих или специализированных служб поддержки пострадавших;

2) фамилия, имя и отчество заявителя и заинтересованного лица;

3) место жительства или пребывания заявителя и заинтересованного лица, почтовый индекс, известные номера средств связи и адреса электронной почты,

4) если заявление подается родителями и другими законными представителями ребенка, родственниками ребенка или органом опеки и попечительства в интересах ребенка или недееспособного лица, отмечается также фамилия, имя и отчество таких лиц, их места жительства или пребывания, почтовый индекс, известные номера средств связи и адреса электронной почты, а также фамилию, имя и отчество ребенка или недееспособного лица, в интересах которого подается заявление, место его жительства или пребывания, почтовый индекс, известные номера средств связи и адреса электронной почты, если таковые известны;

5) обстоятельства, свидетельствующие о необходимости выдачи судом ограничительного предписания и подтверждающие доказательства (в случае невозможности предоставить доказательства, можно подать ходатайство об их истребовании).

В соответствии с Законом Украины «О судебном сборе», с подачи таких заявлений судебный сбор заявителем не уплачивается, а все расходы, связанные с рассмотрением дела, относятся на счет государства, поэтому добавлять квитанцию об уплате судебного сбора не требуется.

Дело о выдаче ограничительного предписания рассматривается судом не позднее 72 часов после поступления заявления с участием заявителя и заинтересованных лиц (ими могут быть обидчик, другие физические лица, прав и интересов которых касается заявление о выдаче ограничительного предписания, а также органы государственной власти и органы местного самоуправления в пределах их компетенции). В то же время их неявка не препятствует рассмотрению дела, а если участие жертвы насилия будет представлять угрозу дальнейшей дискриминации или насилия в отношении нее, дело может рассматриваться и без заявителя.

Суд по результатам рассмотрения дела может принять решение об отказе в удовлетворении заявления или о его удовлетворении, выдав ограничительное предписание в виде одного или нескольких мероприятий временного ограничения прав обидчика сроком от одного до шести месяцев. Наиболее эффективную меру ограничения должен выбрать сам заявитель и указать её в просительной части поданного заявления, ведь суд самостоятельно не может по своему усмотрению изменять требование заявителя.

Законом предусмотрены следующие ограничительные мероприятия:

1) запрет находиться в месте совместного проживания (пребывания) с пострадавшим лицом;

2) устранение препятствий в пользовании общим имуществом;

3) ограничение общения с пострадавшим ребенком;

4) запрет приближаться на определенное расстояние к месту жительства (пребывания), учебы, работы, других мест частого посещения пострадавшим лицом;

5) запрет лично и через третьих лиц разыскивать пострадавшее лицо, если оно по собственному желанию находится в месте, неизвестном обидчику, преследовать его и любым способом общаться с ним;

6) запрет вести переписку, телефонные переговоры с пострадавшим лицом или контактировать с ним через другие средства связи лично и через третьих лиц.

Именно заявитель должен доказывать факт совершения в отношении него домашнего насилия. Это может быть подтверждено выпиской из Единого реестра досудебных расследований (например, если предварительная правовая квалификация обидчика будет осуществлена по ч. 1 ст. 125 УК Украины — умышленное легкое телесное повреждение), показаниями свидетелей, истребованным из управления полиции видео с нагрудной камеры полицейских, которые приезжали по вызову.

Если судом будет установлено несоответствие заявленного ограничительного предписания конкретным обстоятельствам дела, или же заявитель не докажет факты, на которые ссылается, суд будет вынужден отказать в удовлетворении такого заявления. Примером может быть ситуация, в которой возникает спор по устранению препятствий в общении с ребенком, в свою очередь основанием для применения ограничительного предписания.

Доброго дня!

Вам спочатку треба звернутися з заявою до служби у справах дітей з заявою та отримати їх висновок( їх спеціалісти призначать інспекційне відвідування сім ї , також необхідно зібрати довідки з поліції про проведені процесуальні дії.

Далі з цими документами треба звернутись до суду.(спочатку зібрати всі документи для суду як докази) , для суду важливі документально підтверджені факти письмові.

До Служби у справах дітей Солом‘янської районної в місті Києві державної адміністрації

Заявник (мати):

___

02140, м. Київ, вул. ___,

буд. ___ , кв. ___

засоби зв’язку відсутні

Заінтересована особа (батько):

___

Заява

23.08.2008 року між ___ (Заявник) та ___ було укладено шлюб, про щосвідчить свідоцтво про шлюб від ___ № ___. Від даного шлюбу мають Доньку – ___ 27.07.2009 року народження про що свідчить свідоцтво про народження від ___ року №___.

Як виявилося, Заявник та Матір мають різні характери та погляди на життя. А тому ___ року рішенням Солом'янського районного судум. Києва по справі №___ шлюб між ними було розірвано. При цьому за рішенням суду та за взаємною згодою Заявника та Батька Донька залишилася проживати разом з матір'ю.

Незважаючи на те, що Матір відмовилася від аліментів та будь-якої матеріальної допомоги, Заявник після розлученняматеріально допомагає дитині, про що свідчать квитанції про переказ готівки.

Заявник має постійну роботу, що підтверджується характеристикою з місця роботи від ___ року №__ та довідкою від ___ року №__. На роботі характеризується позитивно. Забезпечений житлом.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 153 СК України батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.

Відповідно ж до ч.2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. А той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 11 ЗУ від 26.04.2001 №2402-III «Про охорону дитинства» Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.

Відповідно до ст. 15 ЗУ від 26.04.2001 №2402-III дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

Таким чином з аналізу вищевикладеного вбачається, що Заявник, сумлінно та добровільно виконуючи покладені на нього обов’язки по утриманню дитини, має такі ж права на участь у вихованні доньки як і матір.Проте Матір перешкоджає побаченням Заявника з донькою і не дозволяє спілкуватися з нею. Тобто матір дитини:

• По-перше порушує право дитини на нормальний духовний розвиток та розвиток особистості, оскільки нормальним розвитком є такий, в якому беруть участь обоє батьків, якщо інше не встановлено судом;
• По-друге, порушує права Заявника як батька, що передбаченіст. 141, 153, 157 Сімейного кодексу, а саме право на особисте спілкування з донькою.

Заявник неодноразово намагався вирішити питання побачень з дитиною мирним шляхом, але безуспішно. А тому змушений звернутися до служби у справах дітей Солом‘янської районної в місті Києві державної адміністрації оскільки відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Як вбачається з довідки з місця роботи від ___року №__, Заявник має плаваючий графік роботи з двома вихідними днями на тиждень, який визначається окремо на кожний тиждень.А тому Заявник просить визначити наступний порядок спілкування зі своєю Донькою:

1. ___ має право на спілкування з ___ двадні на тижденьз урахуванням відвідуваннядошкільного (або шкільного) закладу з яких:

• Один день – субота з 09 год. 00 хв. до21 год. 00 хв.
• Другий день визначається домовленістю між Заявником та Батьком окремо кожного тижня шляхомписьмової домовленості.

2. Спілкування з ___має відбуватися на території фактичного проживання МАТЕРІ або на її розсуд.

3. Зобов’язати батька повідомляти матір про термін від’їздута місце перебування Донькиза межі м. Києва шляхом письмового повідомлення (особисто вручити повідомлення або надіслати цінним листом з описом та повідомленням) не пізніше ніж за10 днів перед від’їздом.

Додатки:

1. Копія свідоцтва про шлюб від ___ № ___;

2. Копія свідоцтва про народження від ___ року №___;

3. Копія рішення суду від ___ року по справі №___;

4. Копія характеристики від ___ року №__;

5. Копія довідки від ___ року №__;

6. Копії квитанцій від ___ року.

«___» ___ 2011 року ___

У тому разі якщо результат розгляду заяви органом опіки Вас не влаштує , отримайте у них висновок та зверніться до суду.

---

У ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ вказувати необхідно адресу реєстрації та фактичну адресу для листування суду поштою

Вимоги до позовної заяви

відповідно Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

1. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
2. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
3. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Стаття 177. Документи, що додаються до позовної заяви

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Вимоги до позовної заяви

відповідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 160. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
5. В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

1. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.
2. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
3. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
4. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Стаття 161. Документи, що додаються до позовної заяви

1. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
2. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

З повагою,

Костянтин Гончаренко