Невыполнение апелляционного суда

Добрый день, решение судов обязательно к исполнению всеми физическими и юридическими лицами.

За умышленное неисполнение решения суда предусмотрена уголовная ответственность по статье 382 УК Украины. Поэтому лучше не доводить до того, чтоб на Вас жаловались в исполнительную службу, службу по делам детей.

Кроме этого предусмотрена ответственность в виде штрафа согласно закона об исполнительном производстве. Ст. 75 закона установлен штраф в размере 1700 грн. Потом двойной штраф, то есть 3400.

В конечном итоге они могут инициировать процесс определения места жительства ребенка с отцом. Но одного факта неисполнения Вами решения суда для этого будет мало.

Доброго дня!

Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

У випадку невиконання рішення суду особою з якою проживає дитина за заявою того з батьків, хто проживає окремо виконавчий документ пред’являється до органу державної виконавчої служби за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини. Після чого рішення суду виконується в примусовому порядку з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Однак, зверніть увагу на наступне: небажання дитини спілкуватися з батьком, може бути поважною причиною невиконання матір’ю рішення суду про усунення перешкод в участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною (ВС КАС справа № 640/11833/19 від 08.07.2021 р.) - https://protocol.ua/ru/nebagannya_ditini_spilkuvat...

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Здравствуйте, Елизавета!

Коллеги описали Вам последтсвия невыполнения решения суда, и они действительно могут быть серьезными.

В свою очередь скажу следующее, забрать конечно ребенка у Вас не смогут, но невыполняя решения суда Вы ставите себя в рамки, когда отец ребенка существенно сможет усилить свои позиции.

Дело в том, что конечно на Вам негативно повлияет привлечение к уголовной ответсвенности, и отец как минимум сможет подать в суд о лишении Вас права видеться в ребенком.

Но в итоге Вы придете к тому, что решения суда нужно будет выполнять. И тогда главный вопрос, зачем все это?

Удачи!

Здравствуйте.

Згідно із статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за невиконання судового рішення:

1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Исходя из личной практики - полиция очень неохотно открывает уголовное производство по этой категории дел; но при должной настойчивости добиться можно - в итоге может быть судимость.

Ребенка могут забрать только по решению суда, т. е. нужно обращаться в суд с иском об установлении места жительства ребенка или о лишении родительских прав.

Или что могут сделать или не сделать, может быть какая то ответственность в реальности и стоит ли вообще боятся чего-то или нет, потому что ребенка давать видеть я ему не буду.

Нужно было грамотно аргументировать свою позицию в судах. "На сейчас" - возможно подать кассацию если не прошли сроки (нужно видеть решение судов).

Или подавать заново в суд об определении места жительства в связи с изменением условий.

Для правового анализа ситуации нужно детально знать хронологию событий.

Если есть вопросы или нужна помощь - обращайтесь.

Добрый вечер!

Решение суда обязательно к исполнению.

В случае невыполнения решения суда родителем, с которым проживает ребенок в добровольном порядке, по заявлению родителя, проживающего отдельно, исполнительный документ предъявляется в органы исполнительной службы по месту регистрации или фактическому месту проживания ребенка.

После чего открывается исполнительное производство и решение суда выполняется в принудительном порядке.

В случае неисполнения без уважительных причин решения, государственный исполнитель выносит постановление о наложении штрафа в размере 100 необлагаемых минимумов доходов граждан и предупреждает об уголовной ответственности за умышленное неисполнение приговора, решения, определения, постановления суда, которые вступили в законную силу.

В случае повторного невыполнения без уважительных причин должником решения, государственный исполнитель принимает следующие меры воздействия:

• выносит постановление о наложении на должника штрафа в двойном размере – 200 необлагаемых минимумов доходов граждан;
• посылает в орган досудебного расследования уведомление о совершении должником уголовного правонарушения;
• обращается с представлением в суд о временном ограничении должника в праве выезда за пределы Украины;
• выносит мотивированное постановление об установлении временного ограничения должника в праве управления транспортными средствами.

За умышленное невыполнение решения суда наступает уголовная ответственность, что предусмотрено ст. 382 Уголовного кодекса Украины, а именно: умышленное невыполнение приговора, решения, определения, постановления суда, что вступили в законную силу, или препятствование их выполнению – наказывается штрафом от пятисот до одной тысячи необлагаемых минимумов доходов граждан или лишением свободы на срок до трех лет.

Примером привлечения матери к уголовной ответственности является приговор Краснокутского районного суда от 16.01.2014 года по делу № 627/716/13-к, в котором мать не давала отцу общаться с дочерью и не выполняла решение Краснокутского районного суда от 24.09.2012 года, который, в свою очередь, установил порядок общения с ребенком при разводе. 11 января 2013 года было открыто исполнительное производство, но мать препятствовала отцу в общении с дочерью, поэтому судом было признано мать виновной в совершении преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 382 Уголовного кодекса Украины и принято решение присудить наказание в виде одного года лишения свободы с испытательным сроком на 1 год.

Исходя из изложенного выше можно сделать вывод, что добиться выполнения установленного порядка свиданий с ребёнком, если мать препятствует, можно законным путем, обращаясь в государственные органы, а именно: органы опеки и попечительства, суды, исполнительные службы и в полицию с соответствующими заявлениями, ведь при установлении факта препятствия встреч отцу с ребенком, матери Законом предусмотрена как административная ответственность в виде штрафа, так и уголовная ответственность в виде лишения свободы сроком до трех лет.

Стоит учесть, что определенная Законом ответственность для матери ребенка взыскания и штрафы, а также лишение свободы, на практике встречаются крайне редко, при этом эффективность такого наказания равна практически нолю, ведь взыскивая денежные средства с матери, государство тем самым лишает этих денег ребенка, которые она получила за счет алиментов или сама заработала и в итоге потратила не на ребенка, а на штраф. Наказание в виде лишения свободы также очень редко «срабатывает» на практике, ведь суд, учитывая психоэмоциональную связь матери с ребенком, «не посадит» последнюю, а если и находит основания привлечь мать к уголовной ответственности, то «дает» ей условно, либо же устанавливает испытательный срок.

Доброго дня!

Рішення судів мають виконуватися добровільно чи примусов.

Якщо Ви будете ухилятися, батько звернеться до суду з заявою про забезпечення примусового виконання , суд видасть виконавчий документ і направить його в орган ДВС для виконання. Державний виконааець видасть постанову про відкриття провадження і далі буде вживати заходи з розшуку Вас і забезпечення примусової організації побачень з дитиною ,його батьку. Навіть під контролем виконавця.

Треба знайти поважні причини для обмеження побачень з батьком.

Не виконання рішення може нести від адміністративної до кримінальної відповідальності на Вас.

___

Згідно із ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про:

стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України;надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку;видачу або продовження обмежувального припису.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.

Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Підставою для виконання суб’єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб’єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України (ч. 2 ст. 431 ЦПК України).

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до органів державної виконавчої служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. Для якомога скорішого вирішення питання з виконання судового рішення може розглядатися питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Дане питання вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої вирішено питання має право на оскарження дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця до вищестоящого органу чи безпосередньо до суду.

Кримінальна відповідальність

Згідно із статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за невиконання судового рішення:

1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідальність у виконавчому провадженніВідповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі

Відповідно до ст. 75 ЗУ “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження”

За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог даного Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Крім того, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов’язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Зміст та форма скарги у виконавчому провадженні

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

найменування органу виконавчої служби або суду, до якого вона подається;повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Строки для звернення із скаргою

Скаргу може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги

Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Виконання ухвали суду

Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Особливі випадкиВідстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою ст. 33 ЗУ “Про виконавче провадження”. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

1. Подумайте о ребенке. Ему нужен отец.

Попробуйте договориться с бывшим мужем.

2. Хороший адвокат стоит денег - их лучше потратить на ребенка.

3. Место проживания Вы определяете сами. Но если от Ваших переездов будет страдать ребенок - у Вас органы опеки его отберут и передадут на воспитание отцу.

Конституция Украины.

Статья 33. Каждому, кто на законных основаниях находится на территории Украины, гарантируется свобода передвижения, свободный выбор места жительства, право свободно покидать территорию Украины, за исключением ограничений, устанавливаемых законом.

Гражданский кодекс Украины.

Статья 313. Право на свободу передвижения

1. Физическое лицо имеет право на свободу передвижения.

2. Физическое лицо, достигшее четырнадцати лет, имеет право на свободное самостоятельное передвижение по территории Украины и на выбор места пребывания.

Физическое лицо, которое не достигло четырнадцати лет, имеет право передвигаться по территории Украины только с согласия родителей (усыновителей), опекунов и в их сопровождении или в сопровождении лиц, уполномоченных ими.

3. Физическое лицо, являющееся гражданином Украины, имеет право на беспрепятственное возвращение в Украину.

Физическое лицо, достигшее шестнадцати лет, имеет право на свободный самостоятельный выезд за пределы Украины.

Физическое лицо, не достигшее шестнадцати лет, имеет право на выезд за пределы Украины только с согласия родителей (усыновителей), опекунов и в их сопровождении или в сопровождении лиц, уполномоченных ими, кроме случаев, предусмотренных законом.

4. Физическое лицо может быть ограничено в осуществлении права на передвижение только в случаях, установленных законом.

5. Физическое лицо не может быть выдворено с выбранного им места пребывания, доступ в которое не запрещен законом.

6. Законом могут быть установлены особые правила доступа на отдельные территории, если того требуют интересы государственной безопасности, охраны общественного порядка, жизни и здоровья людей.

Я проживаю с другим человеком, и этого человека она называет папой уже третий год, а родного не видела после 2х лет, а не живёт с ним с одного года. Денег на адвоката хватит, а вот лучше написали какие могут быть законные причины чтобы не давать видится, потому что этого не будет

1. Законных причин нет.

2. Иметь хорошего адвоката, который будет все затягивать и "крючкотворить".

По этому перед тем как такое писать, нужно уточнять, у ребенка есть другой отец который любит и живёт с нами, а вот с тем надо что то решить и с решением суда тоже

Хххххххх

1. Описывать всю ситуацию должны Вы, раз задаете вопрос.

2. Договориться с биологическим отцом, чтобы он дал нотариальное согласие на усыновление ребенка Вашим нынешним мужем.

1) А если я например уехала, и не хочу говорить куда, что тогда? Я же не обязана отчитываться перед кем то. - у рішенні суду вказано конкретне місце його виконання, тому вже сам переїзд до іншого міста буде вважатися його невиконанням та буде підставою для звернення батька дитини до виконавчої служби (про наслідки Ви знаєте).

2) Денег на адвоката хватит, а вот лучше написали какие могут быть законные причины чтобы не давать видится, потому что этого не будет - це повинна бути позиція вашої доньки, а не ваша особиста.

Наприклад, чоловік приїхав забрати дитину (відповідно до графіку побачень), Ви відкрили йому двері, впустили в будинок (тобто, не чините ніяких перешкод), однак донька відмовляється їхати разом із ним, говорить, що хоче залишитися з Вами та не бажає проводити час із ним, вважає своїм справжнім батьком іншого чоловіка, який проживає разом із вами однією сім'ю, виховує її, піклується про її здоров’я тощо.

Якщо він почне влаштовувати сварку, кричати на дитину (можна зафіксувати на відео, викликати поліцію) - то це ще одна поважна причина невиконання рішення суду (з метою захисту вашої доньки від психологічного насильства її батька).

Крім того, це можуть бути скарги дитини вихователю, психологу щодо небажання бачитися зі своїм батьком з таких-то причин.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Добрий вечір, Єлизавета!

У випадку невиконання рішення суду особою, з якою проживає дитина за заявою того з батьків, хто проживає окремо виконавчий документ пред’являється до органу державної виконавчої служби за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини. Після чого рішення суду виконується в примусовому порядку з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Час та (або) місце побачення стягувача з дитиною визначаються, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження, попередньо викликавши їх, та інтереси дитини. Якщо сторона виконавчого провадження не з’явилася на виклик та письмово не повідомила про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції такої сторони. До виконання рішення за потреби залучається органи опіки та піклування.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та попереджає про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець вживає наступних заходів впливу:

• виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі;
• надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;
• звертається з поданням до суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
• виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі виконання боржником рішення виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження. Якщо після закінчення виконавчого боржник перешкоджає побаченню стягувача з дитиною, то за заявою стягувача виконавче провадження відновлюється і повторно вживаються заходи примусового виконання.

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Всього доброго!

Перелік підстав позбавлення баттківських прав наведений у статті 164 Сімейного кодексу.

В даному випадку, немає підстав для позбавлення батьківських прав.

Але за невиконання судового рішення також передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ