Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
916 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Здравствуйте, скажите, пожалуйста, имеет ли право мать вывезти ребёнка на ПМЖ за границу без согласия отца в мирное время. Мы сейчас ещё не в разводе. Бракоразводный процес ещё не начался. Большое спасибо.
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (18)
Адвокат, м. Київ, 26 років досвіду
Здравствуйте!
Выезд ребенка из Украины на постоянное место жительства в другую страну без согласия отца (матери) проводится по решению суда. Таким образом, если папа или мама не дают разрешение на отъезд детей на ПМЖ, решить этот вопрос можно путем подачи искового заявления в суд.
Основанием для выезда на ПМЖ с ребенком без согласия и разрешения отца (матери) являются следующие документы: копия свидетельства о смерти отца (матери); решение суда о лишении родительских прав; признании лица ограниченно дееспособным или недееспособным; о признании второго из родителей безвестно отсутствующим или объявлении его умершим.
Перед тем как вывезти ребенка на ПМЖ из Украины, одному из родителей придется представить в консульство или дипломатическое представительство того государства, куда происходит уезд вместе с детьми на постоянное место жительства, разрешение от второго родителя. Также этот документ в обязательном порядке затребуют в ОВИРе и в пунктах пограничного контроля.
Чтобы оформить согласие одного из родителей в законном порядке, необходимо посетить государственного нотариуса, в присутствии которого составляется и подписывается разрешение, что должно снизить вероятность подлога. При подписании этого документа необходимо присутствие обоих родителей.
В разрешении обязательно нужно указать:
1. Если один супруг уезжает с ребенком на ПМЖ, а второй остается, то требуется отметить, в какое государство происходит выезд.
2. Если документ составляется для предъявления в консульстве, то необходимо отобразить в верхушке его полное название.
Важно отметить: в некоторых случаях иностранные дипломатические представительства и консульства могут потребовать, чтобы заверенное нотариусом разрешение было дополнительно подписано представителями Минюста и МИД Украины.
Для вывоза детей не требуется разрешение второго родителя, если соответствующим судебным решением его лишили родительских прав. В таком случае главное иметь на руках оформленное должным образом решение, которое обязательно должны заверить Минюст и МИД Украины.
Если есть ребенок, то, естественно, в его "производстве" принимали участие мужчина и женщина. Т.е. биологический отец присутствует. И когда мать выезжает за рубеж, то наши справки о матери-одиночке не подходят.За рубежом в данном случае считают, что биологический отец, если он не умер, имеет такие же права на ребенка как и мать. Поэтому и требуют либо решение суда, что мать как ЕДИНСТВЕННЫЙ опекун имеет все права на ребенка, либо свидетельство о смерти отца либо решение суда о лишении его родительских прав и присвоении матери прав единственного опекуна ребенка.
Адвокат, м. Чернігів, 7 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю!
Я так розумію, Ви маєте на увазі все таки воєнний час, а не мирний.
За звичайних умов (не під час режиму воєнного стану) для вивозу дітей діють визначені законом вимоги. Зокрема, під час перетину кордону дитиною з одним із батьків обов’язково вимагалася нотаріально посвідчена згода іншого з батьків. Якщо дитина виїжджала з іншими особами, то необхідною була нотаріальна згода обох батьків.
Щодо воєнного стану, то наразі згода батька дитини на виїзд за кордон НЕ ВИМАГАЄТЬСЯ.
Для виїзду в супроводі одного з батьків мають бути наявні документи, що підтверджують сімейні зв’язки супроводжуючої особи з дитиною (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).
Всього доброго!
Меня интересует возможность вернуть ребёнка после окончания войны. Так как мать против. Я работаю, имею жилплощадь, родительских прав не лишён. Спасибо.
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Влад!
Вы имеете право принимать участие в воспитании ребенка на равных условиях с его матерью.
Вы имеете право в судебном порядке получить решение суда, которым обязать мать обеспечить Вам условия для принятия участия в воспитании ребенка.
Решение суда, является обязательным для исполнения, а если нет, то: "У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним" (ч.4 ст.159 СК Украины); "Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини" (ч.5 ст.159 СК Украины).
В соответствии со ст. 141 СК Украины, мать, отец имеют равные права и обязанности относительно ребенка, независимо от того, находились ли они в браке между собой.
Статьей 153 СК Украины предусмотрено, что мать, отец и ребенок имеют право на беспрепятственное общение между собой, кроме случаев, когда такое право ограничено законом.
Статья 157 СК Украины предусматривает, что вопросы воспитания ребенка решается родителями совместно. Тот из родителей, который проживает отдельно от ребенка, обязан принимать участие в его воспитании и имеет право на личное общение с ним. Тот из родителей, с кем проживает ребенок, не имеет права препятствовать тому из родителей, который проживает отдельно, общаться с ребенком и участвовать в его воспитании, если такое общение не препятствует нормальному развитию ребенка.
СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135):
Сімейний кодекс України | від 10.01.2002 № 2947-III (rada.gov.ua)
"Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу.
Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування
1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Стаття 154. Права батьків по захисту дитини
1. Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
2. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
3. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини
1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.
2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
5. Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:
1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
Стаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання дитини
1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
3. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Стаття 161. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини
1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
2. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
3. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
Стаття 162. Правові наслідки протиправної поведінки одного з батьків або іншої особи при визначенні місця проживання малолітньої дитини
1. Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
2. Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Стаття 163. Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.
2. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
3. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.
Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.
6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини".
У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".
Всього доброго!
Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду
Влад!
Для оформления ПМЖ вашей жене все равно нужно будет возвращаться в Украину.
Ознакомьтесь - https://dmsu.gov.ua/poslugi/dokumenti-dlya-vijzdu-...
После приезда в Украину без вашего разрешения, удостоверенного нотариально, жена не сможет увезти вашего общего ребенка за границу на ПМЖ.
Если после возвращения в Украину жена будет препятствовать вашему общению с ребенком - нужно будет обращаться в органы опеки или даже в суд.
Сейчас Вы имеете право обратиться за помощью в Посольство/Консульство Украины в стране пребывания жены и ребенка.
ВСЕГО ДОБРОГО!
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіВлад!
Питання, з ким буде жити дитина і де, вирішуються в судовому порядку під час процедури розірвання шлюбу.
Адвокат, м. Чернігів, 7 років досвіду
Спілкуватися у чатіу подальшому Ви матимете повне право вимагати вирішення Вашої участі у вихованні дитини і право на проведення часу з дитиною.
Дане питання в майбутньому Ви зможете ініціювати або в судовому порядку, або за допомогою нотаріуса, шляхом укладення відповідного договору.
Колега адвокат Евгений Александрович нижче навів нормативну базу для вирішення цього питання.
Владе, потрібно розуміти, що вивезти дитину під час воєнного стану на ПМП дуже складно. Вони за кордоном матимуть один із 2 статусів: або тимчасовий захист, або біженці. Ні про яке ПМП мова не йде.
Успіхів!
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чаті.Влад!
Крім того, дружина не зможе отримати вид на проживання з дитиною за кордоном без Вашої згоди, якщо Вас хвилює саме це.
Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду
Здравствуйте, Влад!
Согласно Закона Украины "О порядке выезда из Украины и въезда в Украину граждан Украины" граждане Украины могут выехать за границу на основании документов, которые дают права выезда с территории Украины, а именно:
Оформление проездного документа ребенка или детского загранпаспорта необходимо нотариально заверенное ходатайство от родителей или законных представителей ребенка. При отсутствии согласия одного из родителей на оформление проездного документа ребенка, спор может быть разрешен на основании решения суда.
С 1 апреля 2015 года проездной документ ребенка не выдается. Но старые детские проездные документы, как и отметки о детях в паспорте, не теряют силы до окончания срока их действия.
Детский загран паспорт можно оформить с самого рождения до 16 лет. Если ребенку исполнилось 14 лет, то для выезда заграницу ему обязательно нужен детский загран паспорт. Срок действия детского загран паспорта - 4 года.
В случае выезда ребенка на постоянное место жительства с одним из родителей:
1. один из родителей ребенка должен дать нотариально заверенное разрешение второму из родителей на вывоз ребенка на ПМЖ в другое государство (обязательно указать в какое).
После получения такого разрешения, родитель подает заявление в территориальный орган Государственной миграционной службы Украины по месту регистрации на территории Украины, следующие документы:
Для несовершеннолетнего ребенка:
После получения разрешения, родитель должен сдать свой внутренний паспорт, выписаться из последнего места проживания на территории Украины и выписать ребенка. После выписки с места проживания в загранпаспорт родителя и в детский загранпаспорт или проездной документ ставится отметка "ПОСТОЯННОЕ ПРОЖИВАНИЕ", с обязательным указание страны постоянного места жительства.
Так же есть случаи, когда нотариально заверенное разрешение второго родителя на выезд ребенка на ПМЖ заграницу не требуется:
В этих случаях, процедура получения разрешения на вывоз ребенка на ПМЖ заграницу такая же, за исключением получения нотариально заверенного разрешения второго из родителей на вывоз ребенка, оно не требуется.
В условиях войны действуют такие Правила пересечения границы для детей до 16 лет
➤ Ребенка может сопровождать родитель, бабушка, дед, совершеннолетний брат, сестра, мачеха, отчим или другое лицо, уполномоченное одним из родителей.
➤ Для выезда в сопровождении одного из родителей, бабушки, деда, совершеннолетнего брата, сестры, мачехи, отчима должны быть в наличие документы, подтверждающие семейные связи сопровождающего лица с ребенком (свидетельство о рождении, свидетельство о браке и т.п.).
➤ Нотариально удостоверенное согласие родителя на выезд ребенка за границу требуется в случае выезда ребенка в сопровождении лица, не являющегося одним из его родителей, бабушкой, дедом, братом, сестрой, мачехой или отчимом. Заверить справку можно в органах опеки и попечительства органов местного самоуправления.
➤ Если документы были утеряны: некоторые страны могут пропустить вас с ребенком и без документов. Однако советуем не рисковать и проверять информацию на сайте Министерства иностранных дел страны, к которой направляетесь.
Если возникнут дополнительные вопросы, обращайтесь через кнопку "Обратиться" и я отвечу на них в индивидуальном порядке.
Всего доброго!
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Добрий день, Влад!
Для початку необхідно звернутись із заявою та передбаченими законодавством документами до відповідного територіального підрозділу ДМС України (за місцем реєстрації) або до закордонного дипломатичного представництва України чи консульської установи (у випадку перебування особи за межами України).
Процес оформлення виїзду на ПМП займає 3 місяці. За цей час орган ДМС України проводить перевірку особи заявника, надсилаючи запити в СБУ, органи внутрішніх справ та військові комісаріати за місцем реєстрації заявника в Україні. За результатами перевірок приймається позитивне або негативне рішення щодо виїзду заявника на ПМП за кордон.
У випадку отримання позитивного рішення щодо виїзду, заявник повинен бути знятий з реєстрації місця проживання в Україні.
Після цього, в закордонному паспорті заявника проставляється штамп «ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ» із зазначенням країни, в яку він виїжджає, разом відміткою про дату внесення запису, прізвище, посаду та підпис особи, що внесла такий запис.
Підставою для прийняття негативного рішення у наданні дозволу на виїзд на постійне місце проживання за кордон може бути наявність аліментних, договірних, податкових або інших невиконаних зобов’язань заявника. Також може бути відмовлено у випадку, коли щодо заявника подано позов до суду, він підлягає призову на строкову військову службу тощо.
Крім цього, громадянину може бути тимчасово обмежено право виїзду за кордон, наприклад, у випадках коли:
- він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, – до закінчення терміну, встановленого ст.12 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»;
- стосовно заявника у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, – до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;
- він засуджений за вчинення кримінального правопорушення – до відбуття покарання або звільнення від покарання тощо.
Дозвіл на виїзд дитини на постійне проживання за кордон:Дитина, яка не досягла віку 16 років, може виїхати за кордон на ПМП разом із батьками.
Якщо ж один з батьків залишається в Україні, то для того, щоб здійснити виїзд дитини за кордон на постійне місце проживання, потрібна згода того з батьків, хто залишається.
Якщо той із батьків, хто залишається в Україні, не дає згоди на виїзд дитини, вирішити це питання можна через суд.
Також підставою для виїзду дитини на ПМЖ без дозволу другого з батьків може бути пред’явлення таких документів:
Рекомендую Вам направити листа до Державної прикордонної служби України та органу опіки місцевої державної адмінінстрації про те, що Ви не надаєте згоду на перетин кордону дитиниою у присутності матері.
Для контролю та уточнення:
Контакти (dpsu.gov.ua)
Адміністрація Державної прикордонної служби України розташована за адресою:
вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна
adpsu@dpsu.gov.uaCлужба «Довіра»:+38(044)527-63-63Факс:+38(044)239-84-80
Громадська приймальня:
пн-чт: 09:00 - 17:00
пт: 09:00 - 16:00
обід: 13:00 - 14:00
Громадська приймальня Адміністрації Державної прикордонної служби України розташована за адресою (тимчасово не працює під час карантину):
вул. Володимирська, 30, м. Київ, 01601, Україна
zvernennia@dpsu.gov.ua+38 (044) 527-64-29
пн-чт: 09:00 - 17:00
пт: 09:00 - 16:00
обід: 13:00 - 14:00
Телефон гарячої лінії (Служба «Довіра»)
Надання громадянам відповідей на питання консультаційного характеру в межах компетенції Державної прикордонної служби України
1598 (для дзвінків з мобільного)+38(044)527-63-63 (для дзвінків із-за кордону)
dovira@dpsu.gov.ua
Подання запитів на отримання публічної інформації
ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює): вул.Володимирська, 30, м.Київ.
(044) 527-64-29(044) 239-84-80 (факс)
Publicinfo@dpsu.gov.ua
Подання звернень громадян
ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює під час карантину): вул.Володимирська, 30, м.Київ.
У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".
Всього доброго!
Юрист, м. Краматорськ, 15 років досвіду
Добрый день. Согласно п. 4 "Правил пересечения государственной границы гражданами Украины", утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 27.01.95 № 57 (в редакции постановления Кабинета Министров Украины от 25.08.2010р. № 724), выезд из Украины граждан, не достигших 16 -летнего возраста в сопровождении одного из родителей или других лиц, уполномоченных одним из родителей по нотариально заверенному согласию, осуществляется:
1. По нотариально заверенному согласию второго из родителей с указанием в нем государства следования и соответствующего временного промежутка пребывания в этом государстве, если второй из родителей отсутствует в пункте пропуска
В настоящее время при выезде ребенка с матерью нотариальное согласие отца не требуется. В условиях военного положения Кабинет министров Украины также ввел возможность выезда за границу с ребенком при наличии внесенной информации о нем в загранпаспорт одного из родителей. https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-vnesen...
Ребенку представилась возможность покинуть территорию Украины без разрешения того из родителей, который живет отдельно, если у последнего была задолженность по уплате алиментов.
Юрист, 19 років досвіду
Добрый день Влад.
Если спора с супругой касательно места жительства ребенка нет и сам ребенок не против проживать с Вами, то сейчас, в связи с военным положением, упростили порядок выезда за границу детей с родителями. Нотариального согласия второго родителя не требуется. После прибытия за границу необходимо поставить ребенка на временный консульский учет в течении одного дня.
В мироное время выезд из Украины граждан, не достигших 16-летнего возраста, в сопровождении одного из родителей осуществляется по нотариально удостоверенному согласию второго родителя с указанием в ней государства следования и соответствующего временного промежутка пребывания в этом государстве, если второй родитель отсутствует в пункте пропуска.
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДобрий день, Владе!
У зв'язку з тим, що в країні війна і велика кількість осіб виїжджають з України разом із дітьми, держава спростила режим перетину кордону. За звичайних умов (не під час режиму воєнного стану) для вивозу дітей діють визначені законом вимоги. Зокрема, під час перетину кордону дитиною з одним із батьків обов’язково вимагалася нотаріально посвідчена згода іншого збатьків. Якщо дитина виїжджала з іншими особами, то необхідною була нотаріальна згода обох батьків.
В умовах воєнного стану, а також з огляду на реальну загрозу життю та здоров’ю українського населення було спрощено формальні вимоги для виїзду дітей за кордон. Так, батькам необхідно мати закордонний паспорт дитини або принаймні свідоцтво про народження дитини. Бажано мати медичні документи, зокрема страховку, але на практиці перетин кордону здійснюється й без них. Нині в разі виїзду дитини з матір’ю не вимагається нотаріальна згода батька. Водночас варто зауважити, що Кабінет міністрів України своєю постановою спростив процедуру оформлення нотаріусами згоди другого з батьків на виїзд дитини за кордон. Такий дозвіл оформлюється на білому аркуші паперу (без використання нотаріальних бланків) з надрукованими на ньому реквізитами нотаріуса. Тож за наявності такої можливості можна завчасно оформити дозвіл у нотаріуса за вказаною спеціальною процедурою й у такий спосіб пришвидшити перетин кордону.
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Влад!
Вы имеете право принимать участие в воспитании ребенка на равных условиях с его матерью.
Вы имеете право в судебном порядке получить решение суда, которым обязать мать обеспечить Вам условия для принятия участия в воспитании ребенка.
Решение суда, является обязательным для исполнения, а если нет, то: "У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним" (ч.4 ст.159 СК Украины); "Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини" (ч.5 ст.159 СК Украины).
СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135):
Сімейний кодекс України | від 10.01.2002 № 2947-III (rada.gov.ua)
"Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу.
Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування
1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Стаття 154. Права батьків по захисту дитини
1. Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
2. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
3. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини
1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.
2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
5. Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:
1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
Стаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання дитини
1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
3. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Стаття 161. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини
1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
2. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
3. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
Стаття 162. Правові наслідки протиправної поведінки одного з батьків або іншої особи при визначенні місця проживання малолітньої дитини
1. Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
2. Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Стаття 163. Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.
2. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
3. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.
Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.
6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини".
У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".
Всього доброго!
Юрист, м. Суми, 6 років досвіду
Добрий день!
Ст. 155 СК України передбачає, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків повинні ґрунтуватися на повазі прав дитини та її гідності.
Ви можете подати позов про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Суд може задовольнити позов, якщо Ви доведете, що спосіб виховання матері не забезпечує необхідного фізичного чи духовного розвитку сина. А саме, своєю поведінкою мати дитини нав'язує їй ті, якості життя які сповідує сама, не дивлячись на малий вік дитини на її нерозвинутий кругозір, недостатність пізнань та досвіду щодо тих чи інших питань. Дії матері негативно впливають на духовний розвиток дитини,
В такому позові можете зазначити усі моменти зустрічей матері та сина, які Вас непокоять, наприклад, погане або недостатнє харчування, що негативно впливає на здоров'я сина та його самопочуття.
Долучіть до позову висновки дитячого психолога (негативний вплив на дитину нав’язування тих чи інших бачень ) та лікаря (необхідність правильно харчування дитини).
Таким чином, суд може задовольнити Ваш позов та визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні матері з сином, у Вашій присутності, у визначені дні та часи за умови забезпечення мамою необхідного духовного фізичного та морального розвитку дитини.
Доки не розпочато процесс розлучення та визначення способу участі вас у житті дитини , без дозволу матері нотаріального дитину не можна забрати інакше мама має право ініціювати розшук дитини та негайне повернення їй дитини.
Ви можете аргументувати таку необхідність крайньою необхідністю для життя та здоров я дитини та вивезти без дозволу , проте обгрунтованість ваших дій треба буде потім доводити.
Якщо процес розлучення не розпочато ви маєте однакові права та маєте враховувати думку іншого з подружжя , що не суперечить інтересам дитини.
Наразі дозвіл матері є необхідним. Або окремий судовий процес з винесенням рішення.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, м. Суми, 6 років досвіду
Доброго дня!
Додатково
довіреність є необов язковою , а дозвіл , якщо прикордонний пост буде вимагати , необхідно скласти у простій письмовій формі без бланку у консульстві України на території закордоном консул , має право завірити ,
копії офіційних документів мають бути достатнім аргументом.
---
постановою Кабінету Міністрів Українивід 1 березня 2022 р. № 179:
Про внесення змін до пункту 2-4 ... | від 01.03.2022 № 179 (rada.gov.ua)
ЗМІНИ,що вносяться до пункту 2-4 Правил перетинання державного кордону громадянами України...
2. Після абзацу шостого доповнити пункт абзацами такого змісту:
“...Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/ документів, що містять відомості про особу, визнаних Держприкордонслужбою.”.
У зв’язку з цим абзаци сьомий - дев’ятий вважати абзацами дев’ятим - одинадцятим.
3. Абзац дев’ятий викласти в такій редакції:
“Після прибуття дітей, зазначених в абзацах першому, четвертому, сьомому та восьмому цього пункту, за межі України особи, що супроводжують дитину, зобов’язані протягом одного робочого дня звернутися до консульської установи України в країні перебування для постановки дитини на тимчасовий консульський облік.”.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Адвокат, м. Київ, 16 років досвіду
Добрый день, Влад!
В текущих условиях военного времени, ребенка жена вывезет.
Но Ваше право будет его вернуть (в том числе и на основании решения суда) в послевоенное время.
Вероятно я бы даже сейчас, до момента их выезда, рекомендовал бы вам оформить нотариальный договор с супругой, в котором определить взаимные права и обязательства на период ПМЖ за пределами Украины.
Подайте информацию по этому договору так, что он будет выгоден и ей, и вам, и ребенку.
Если остались вопросы, набирайте.
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
"ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...):
"2-3...Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата,сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним збатьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьківта за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені відвійськової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.(абзац тринадцатый - прим. авт.)
Нацсоцслужба протягом трьох робочих днів після погодження дозволу на виїзд за межі України дітей, зазначених в абзацах першому, шостому, дванадцятому та тринадцятому цього пункту, повідомляє про це МЗС із зазначенням держави остаточного перебування дітей.
Після прибуття дітей, зазначених в абзацах першому, шостому, дванадцятому та тринадцятому цього пункту, до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов’язані протягом одного робочого дня звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий консульський облік.
Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана через МЗС поінформувати Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу про взяття дітей на консульській облік...
Мінсоцполітики через уповноважених представників Мінсоцполітики, Нацсоцслужби, інших центральних органів виконавчої влади, громадських об’єднань, зокрема міжнародних, та осіб, діяльність яких спрямована на захист прав дітей, може відповідно до міжурядових домовленостей проводити моніторинг умов перебування дітей за межами України, дотримання соціальних стандартів та прав у державі їх перебування та разом з консульськими установами та дипломатичними представництвами України сприяти реалізації та захисту прав та інтересів дітей, які перебувають за межами України, їх батьками та іншими законними представниками."
Семейный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#Text):
Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання дитини
1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
3. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Стаття 161. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини
1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення...
Стаття 162. Правові наслідки протиправної поведінки одного з батьків або іншої особи при визначенні місця проживання малолітньої дитини
1. Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
2. Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.".
Пост. Пленума ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Te...):
"14. У випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.".
---
Здравствуйте, Влад!
Во-первых, вывоз ребенка матерью за границу в условиях войны без Вашего согласия предусмотрен приведенными мной выше Правилами, является законным, правомерным и оправданным. При этом, вы имеете возможность через Министерство иностранных дел, Министерство социальной политики, Национальную социальную службу Украины контролировать пребывание ребенка за границей, получать необходимые сведения.
Во-вторых, при расторжении брака, если между вами-супругами не будет достигнуто согласия о месте проживания ребенка после развода (с кем из родителей), суд долже разрешить данный вопрос одновременно с вопросом расторжения брака и указать это (место проживания ребенка после расторжения брака) в судебном решении (что является очень важным вопросом и обстоятельством в будущем).