Должна ли жена выплачивать долг мужа по аварии

Таким чином, саме ваш чоловік має виплачувати ці кошти, але, в той самий час, оскільки ви перебуваєте у шлюбі, то усі ваші доходи, та науте під час шлюбу майно є об'єктом права спільної власності, і вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок такого майна, оскільки 50% у ньому належить вашому чоловіку.

Добрый день!

Долг на вас перейти не может, поскольку ущерб возмещает то лицо, которое причинило вред.

Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Долг будет взыскиваться за счет личного имущества мужа, его заработную плату, счета, открытые на его имя. Если такого недостаточно, то обратить взыскание могут на половину общего имущества супругов.

Сімейний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text

Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

{Частину першу статті 57 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 4766-VI від 17.05.2012}

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

{Частину першу статті 57 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4766-VI від 17.05.2012}

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

{Частина п'ята статті 57 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006}

6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 61. Об'єкти права спільної сумісної власності

1. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

{Частина перша статті 61 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006}

{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 61 див. в Рішенні Конституційного Суду № 17-рп/2012 від 19.09.2012}

2. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

{Частина друга статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

3. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

4. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Как только возникнут вопросы - обращайтесь! Буду рад помочь.

Вітаю!

Оскільки саме Ваш чоловік є винним у аварії, саме він має нести збитки, пов'язані з відшкодуванням!

Незважаючи на шлюб, обов'язок щодо відшкодування шкоди до Вас точно не може перейти.

Успіхів!

Вітаю!

Згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України (далі — СК України), майно чоловіка та дружини, набуте ними за час шлюбу, вважається спільною сумісною власністю подружжя незалежно від того, за чиї кошти та за яких обставин воно було придбане. Майже всі матеріальні речі, які були нажиті під час спільного життя подружжя, є об'єктом права їх спільної сумісної власності.

Інститут шлюбу передбачає встановлення тісного взаємозв'язку між чоловіком та дружиною. Часто досить важко визначити, коли у відносинах з третіми особами кожен з подружжя діє у власних інтересах, а коли в інтересах сім'ї. Зважаючи на це, на переконання Великої Палати Верховного Суду, законодавчий орган влади затвердив презумпцію спільності інтересів подружжя і сім'ї. Таку пропозицію Велика Палата ВС внесла у справі №638/18231/15-ц від 30 червня 2020 р.

Презумпція спільних інтересів передбачає, що вчинки будь-якого з подружжя здійснюються у спільних, а не у власних інтересах.

Грошові зобов'язання діляться саме солідарно, а не навпіл. За матеріалами справи №205/5882/18, один з подружжя намагався довести саме подільність грошового зобов'язання навпіл, а також звертав увагу на те, що ні договором кредиту, ні застави не передбачена солідарна відповідальність подружжя. Однак Верховний Суд по цій справі у своїй постанові від 7 жовтня 2020 р. наголосив, що якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, цивільні права та обов'язки за цим договором виникають у обох з подружжя, незважаючи на відсутність у законі прямої вказівки на солідарну відповідальність. А також нагадав, що при вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов'язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім'ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов'язаннями солідарно усім своїм майном. Отже, кредитор може вимагати повернення боргу у того з подружжя, хто навіть не надавав згоду на такий правочин. Якщо один з членів сім'ї не згоден з цією вимогою, він може її оскаржити через суд, довівши, що кошти були використані не в спільних, а в особистих інтересах позичальника.

ЯКЩО автомобіль використовувся в інтересах сім'ї, то відповідальність солідарна.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

МТСБУ( Моторне (транспортне) страхове бюро України) після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто крім учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та осіб з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, осіб з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

ВЛАСНИКОМ АВТО Є ПОДРУЖЖЯ.

Звернення буде на спільне майно подружжя.

Добрий вечір, Анна!

ЦЕ НЕ БОРГ, А ЗОБОВ"ЯЗАННЯ ЗА ЗАПОДІЯНОЮ ШКОДОЮ, ТОМУ ЧОЛОВІК ПОВИНЕН ВІДПОВІДАТИ САМОСТІЙНО.

За нормами чинного законодавства кожен повинен відповідати за своїми зобов'язаннями особисто, та коли йде мова про борги одного із подружжя, то це має певний вплив і на всю сім'ю.

Для цього перш за все треба нагадати, що майно, яке є в сім'ї, може бути як особистою приватною власністю одного із подружжя так і їх сумісною власністю. Зокрема, Сімейний Кодекс України ст... 57 до особистої власності належить майно, набуте до шлюбу або за час шлюбу, але на підставі договору дарування, в порядку спадкування, чи за кошти, які належали одному із подружжя особисто. До особистої приватної власності належать також речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю є і премії, нагороди, одержаніи за особисті заслуги; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) належної одному із подружжя речі, як відшкодування моральної шкоди; є страхові суми, одержані за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю. У випадках звернення стягнення на таке майно будь-якого погодження іншого із подружжя не вимагається.

Всього доброго!