Востребование выплаты расчетных сумм и компенсации.

Доброго дня.

Чи залишились у вас примірники чи копії заяв, які Ви подавали керівнику?

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції).

Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»). Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), статей 15 і 24 Закону «Про оплату праці»).

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП; ст. 24 Закону «Про оплату праці»).

Стаття 117. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні (КЗпПУ)

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Затримка виплати заробітної плати навіть на один день є порушенням строків виплати згідно зі ст. 115 КЗпП. Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, згідно зі ст. 265 КЗпП несуть фінансову відповідальність у розмірі: 3 мінімальні заробітні плати (на сьогодні – 12 519 грн.) - за порушення встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплату не в повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 175 Кримінального кодексу за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Для початку за захистом своїх прав Вам необхідно звернутися до Державної служби України з питань праці . А вже потім, якщо це також не вплине на роботодавця, стягнути заборгованість по заробітній платі у судовому порядку.

Всього доброго. Сподіваюсь, що Вам допоміг.

Добрый день!

Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Стаття 44. Вихідна допомога

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

В связи с не проведением работодателем с Вами в день увольнения расчета ВЫ имеете право обратится в суд с иском о взыскании суммы заработной платы, выходного пособия в размере трех средних заработных плат (так как Вы увольнялись по ч.3 ст.38 КЗоТ) и средней заработной платы за весь период задержки выплаты по день фактического расчета с Вами.

За подачу такого иска Вы освобождены от уплаты судебного сбора на основании с.5 Закона Украины "О судебном сборе". К иску необходимо приложить копию трудовой книжки, копию приказа об увольнении, копию Вашего заявления об увольнении, копию расчетного листа, расчет суммы задолженности работодателя перед Вами. Если работодатель откажется выдать Вам копию приказа об увольнении и копию Вашего заявления об увольнении то эти документы будет необходимо истребовать через суд, заявив об этом при подаче иска соответствующее ходатайство.

Одновременно Вы можете написать жалобу в территориальную инспекцию по труду о нарушении Ваших прав.

Геннадий, добрый день,

в первую очередь, рекомендую обратиться в Держпраці - это контролирующий орган, который на сегодня наделен довольно широкими полномочиями и возможностью наложения серьезных санкций на работодателя за такие нарушения (несвоевременная выплата зарплаты), причем штрафы налагаются за каждого работника, т.е. можете найти еще несколько сотрудников, кому задержали выплату зарплаты и за каждого такого сотрудника на работодателя наложат штраф.Также предусмотрена и уголовная ответственность руководителя за задержку выплаты зарплаты более 1 месяца.

Контакты Держпраці: http://lg.dsp.gov.ua/2017-08-01-07-48-30/grafik-prijomu#fish1

Удачи Вам!

Доброго дня! Вам необхідно звернутися до суду із позовною заявою про стягнення невиплаченої заробітної плати а також розрахунку при звільнені, та середнього заробітку за весь час затримки такого розрахунку. Крім того ,можна заявити вимогу про відшкодування моральної шкоди (якщо буде доведено, що така дійсно була заподіяна).

Згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Тобто останній робочий день — це день, коли мають здійснити всі виплати у випадку, якщо працівник «на місці».

Згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівнику сум при звільненні у відповідні строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відсутність коштів у роботодавця не може бути підставою невиплати належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності.

При поданні позовної заяви в цій категорії справ судовий збір не сплачується згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, Ви можете звернутися до Центрів безоплатної правової допомоги у Вашому місті, і якщо підпадаєте під одну із категорій - Вам складуть такий позов безкоштовно, та за необхідності будуть представляти інтереси в суді.

Документи які Вам необхідні будуть:

1) довідка про наявність заборгованості (сумма заборгованості);

2) копія наказу про звільнення;

3) копія трудової книжки;

Как можно отстоять свое право на заработанные деньги?

Согласно ст. 43 Конституции Украины, каждый гражданин имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд также защищается законом.

КЗоТ. Несмотря на то что в скором времени ожидается принятие обновленного Трудового кодекса, следующие нормы, скорее всего, не изменятся.1. Ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины. Собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику правильно оформленную трудовую книжку и произвести расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, то есть непосредственно в день увольнения.

2. Ст. 116 КЗоТ Украины. При увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган обязан в указанный этой статьей срок выплатить как минимум не оспариваемую сумму.

3. Ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины. В случае невыплаты в вышеуказанные сроки по вине собственника или уполномоченного им органа при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.Ч. 2 ст. 233 КЗоТ Украины. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.

Конвенция Международной организации труда. Ст. 12 Конвенции № 95 Международной организации труда об охране заработной платы подчеркивает, что при прекращении действия трудового договора с работником производится окончательный расчет с выплатой всей надлежащей ему заработной платы в соответствии с законодательством данной страны.

Постановления Пленума Верховного Суда Украины. П. 25 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 "О практике применения судами законодательства об оплате труда" установил, что отсутствие расчета с работником в день увольнения или же на следующий день после его обращения с требованием о расчете (при условии, что в последний день сотрудник отсутствовал на рабочем месте) является основанием для применения ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины. То есть предприятие обязано выплачивать работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.П. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда»: суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины может взыскать в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета. А при не проведении расчета до рассмотрения дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в такой ситуации своей вины.Если работодатель ссылается, например, на финансовые трудности компании или отсутствие хозяйственной деятельности, это никак не снимает с него вины и не освобождает от ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины.Непродолжительное время работы сотрудника на предприятии и незначительная доля задолженности предприятия перед работником по выплате заработной платы также не являются основанием для освобождения работодателя от указанной ответственности. Такая правовая позиция содержится в постановлениях Верховного Суда Украины (от 03.07.2013 № 6-64цс13 и от 02.07.2014 № 6-76цс14), которые в соответствии со ст. 417 Хозяйственного процессуального кодекса Украины являются обязательными для судов.

Мирное урегулирование. Прежде чем обращаться в суд, я бы рекомендовал попытаться урегулировать этот вопрос в досудебном порядке. Грамотная аргументация собственной позиции способна повлиять на «добропорядочность» работодателя или как минимум сыграть на его нежелании тратить время и ресурсы на защиту в суде.В судебном порядке. Если работодатель не идет на переговоры с уволившимся сотрудником и категорически отказывается выплачивать деньги, безусловно, наиболее безрисковый и надежный вариант – обратиться в суд. Однако следует понимать, что этот процесс займет время. Особенно если будет необходимо обращаться не только в суд первой инстанции, но и подавать апелляцию.

Окрім усного звернення (по телефону) я би рекомендував Вам також подати до Головного управління Держпраці у Луганській області письмову заяву, оформлену відповідно до ЗУ "Про звернення громадян", в якій вказати про порушення керівником ваших законних прав, а саме затримку розрахунку при звільненні. До заяви рекомендую додати копію наказу на звільнення та/або трудової книжки, а також копію розрахункового листа, який підтверджує наявність заборгованості.

Звичайно спочатку можна повторно звернутися до керівника з вимогою добровільно сплатити належні Вам кошти та повідомити, що у випадку відмови Ви спочатку звернетесь до Держпраці України (думаю додаткові фінансові витрати на погашення штрафів йому не потрібні, краще ці кошти спрямувати на погашення заборгованості перед вами).

Якщо добровільно керівник відмовиться це зробити у встановлені вами строки - тоді звертайтесь до Держпраці та суду.

Єдине, якщо все-таки доведеться все стягувати через суд, я б рекомендував Вам звернутися за юридичною допомогою для підготовки цивільного позову.

Можливо Ви маєте право на безоплатну правову допомогу, тоді Вам складуть цивільний позов і представлятимуть ваші інтереси в суді безкоштовно.

Стаття 14. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу (ЗУ "Про безоплатну правову допомогу")

1. Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

2-1) внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;

9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, - до моменту прийняття рішення про надання такого статусу.

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією;

13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

Стаття 15. Суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги

1. Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:

1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Всього доброго.

Здравствуйте. Вам нужно подавать в суд на взыскание задолженности по выплате заработной платы плюс средний заработок за все время задержки выплат.

Для этого можно обратиться к любому юристу.

Документы для составления заявления в суд: копия вашего паспорта, кода; расчетный лист о задолженности и копия приказа об увольнении.

Согласно ЗУ "О судовом сборе" вы освобождаетесь от уплаты судебного сбора.

Надеюсь, я смогла вам помочь

Ну і звичайно, якщо буде звертатися до суду, то Вам необхідно просити стягнути з роботодавця суму нарахованої, але не сплаченої заробітної плати (сума заборгованості вказана у розрахунковому талоні) та ваш середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Цивільний процесуальний кодекс України:

Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Стаття 177. Документи, що додаються до позовної заяви

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

3. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

5. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, Вам необхідно подавати позов лише в одному примірнику, без копії для відповідача.

До позовної заяви необхідно додати: копію вашого паспорту та коду, копію наказу про ваше прийняття на роботу, копію наказу про ваше звільнення, копію трудової книжки про ваше звільнення, копію розрахункового талону та підготовлену вами довідку про загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Копії документів Ви повинні завірити особисто, поставивши свої ПІБ, підпис та дату.

Як я вже вказував - Вам краще звернутися за юридичною допомогою для підготовки цивільного позову, щоб у випадку самостійної підготовки позовну заяву не залишили без руху.

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви (ЦПК України)

1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

5. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

6. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

7. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Всього доброго.

Добрый день.

1. Жалоба в Гоструда на работодателя, исковое заявление в суд.

2. Документы: копия паспорта, кода; расчетный лист о задолженности и копия приказа об увольнении.

3. Прежде чем обращаться в суд, я рекомендую урегулировать вопрос в досудебном порядке.

4. Вы освобождены от уплаты судебного сбора.