Оформлення генеральної довіреності

Вітаю, Тарасе.

Чи може в такому випадку його син враховуючи психічне захворювання батька якимось чином оформити документи квартири на себе, щоб мати можливість її продати.

На жаль, оскільки для переходу права власності необхідно обов'язково відвідувати нотаріуса, то зробити щось поза нотаріальною конторою не представляється можливим.

"Якщо він спробує оформити генеральну довіреність на продаж квартири на свого сина то з великою ймовірністю нотаріус йому відмовить у оформленні довіреності"

Я б все таки радив не робити таких поспішних висновків, адже чоловік дієздатний, це перше. По-друге, найчастіше нотаріуси за наявності певних суперечностей звертаються саме до органу опіки та піклування для з'ясування дієздатності особи.

І по третє, за спробу оформити довіреність і відмову, відповідальність не передбачена. Тому пробуйте, а далі буде видно.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання або Вам потрібна індивідуальна консультація, натискайте зелену кнопку «Звернутися»!

Доброго дня!

Для врегулювання питання встановлення дієздатності особи існує декілька підходів - медичний та юридичний. Медичний передбачає встановлення безпосереднього стану особи на момент вчинення нотаріального правочину (наприклад, вживання алкоголю, наркотичних засобів або психічний розлад). Юридичний підхід передбачає встановлення нотаріусом юридичних фактів щодо обмеження дієздатності чи визнання особи недієздатною.

Дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених статтею 43 Закону України "Про нотаріат", що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз’яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз’яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.

У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

Шукайте нотаріуса, який це може зробити і в жодному випадку не акцентуйте увагу на ніби то хворобі, так як правильно зазначив колега, що ваш батько є дієздатний.

Доброго дня, Тарасе!

Як я вже Вам і відповідав, якщо людина дієздатна, то однозначно вона може зробити на Вас довіреність у нотаріуса! Якщо нотаріус побачить, що така людина нездатна адекватно орієнтуватись у розумінні своїх власних вчинків або дій по виявленню власної волі, він може відмовитись від оформлення довіренності. Так що до цієї ситуації треба ставитись дуже і дуже оборежно! Втім, якщо батько є власником квартири, то продати квартиру можно тільки через нього чи, як Ви правильно думаєте, завдяки довіренності!

Проте є ще один майже стовідсотковий по результативності варіант: оформити на батька опікунство. Для того його придеться аповністю чи частково позбавити батька дієзжаності в судовому порядку. При його стані здоров'я це цілком можливе.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ОПІКИ ЧИ ПІКЛУВАННЯ ТАКИЙ:

У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, воєнний стан в країні був продовжений на підставі Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб (https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737).

Перш за все зазначимо, що особливого порядку для встановлення опіки або піклування під час воєнного стану не запроваджено, процедура здійснюється відповідно до загальних правил.

Окрім цього, варто пам'ятати про відмінність понять "опіка" та "піклування".

Відтак, у ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України (далі – "ЦК України") закріплено, що опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Ч. 1 ст. 59 ЦК України передбачено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч. 1 ст. 62 ЦК України).

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні,районнівмістахКиєвітаСевастополідержавні адміністрації,виконавчікомітетиміських,районниху містах, сільських, селищних рад (п. 1.3 наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці та соціальної політики України № 387/3680 від 26.05.1999 (далі – "Наказ № 387/3680 від 26.05.1999")

1. Щодо питання оформлення опіки.

Хто може оформити опіку над літніми людьми?

На роль опікунів і піклувальників можуть претендувати повнолітні громадяни, які є дієздатними. Також відповідно до п. 3.2 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999 не можуть бути опікунами / піклувальниками особи, які:

перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;

раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;

інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;

засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Окрім цього, бажаючим встановити опіку над літньою людиною необхідно пройти медичний огляд і спеціальні підготовчі курси.

Документи,які необхідні для призначення опікуна (передбачені п. 3.3 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999), серед них:

повідомленнядержавних,громадськихорганізаційабо заява громадянина (громадян);

копіясвідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік (копія паспорту);

рішення суду про визнання даної особи недієздатною;

акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;

довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);

довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;

акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки тапіклування за місцемпроживанняопікунапро можливість виконувати опікунські обов'язки;

довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань,що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Як бачимо, для оформлення опікунства над людиною похилого віку необхідно, зокрема,рішення суду про визнання такої особи недієздатною.

Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі – "ЦПК України").

Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України). Окрім цього, варто пам'ятати, що до заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною регулюється главою 2 ЦПК України.

2. Щодо питання оформлення піклування.

Зазначимо, що піклувальник повинен відповідати таким самим вимогам, що і опікун.

Що стосується документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника, то мають бути відповідно до п. 3.4 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999:

повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);

рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною;

медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує піклування;

довідка про місце проживання особи, що потребує піклування;

заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов'язків щодо піклування.

Тобто, для оформлення піклування над людиною похилого віку необхідно, зокрема, рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (стаття 36 ЦК України).

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу (ч. 1 ст. 295 ЦПК України).

Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи обмежено дієздатною також регулюється главою 2 ЦПК України.

Якщо є сумніви в подальших діях чи додаткові питання, раджу поспілкуватись з того приводу зі мною. Є досвід по вирішенню таких питань, тому обов'язково постараюсь допомогти!

Для того треба лише натиснути кнопку "звернутись" біля мого профілю!

Тарасе!

Однак через дане захворювання він не може повністю усвідомлювати своїх дій та керуватися ними. - чому Ви так вирішили? Адже, рішення суду про визнання особи недієздатною або обмеження її дієздатності відсутнє, а наявність психічного захворювання/розладу не обов'язково впливає на дієздатність.

Раджу перед візитом до нотаріуса звернутися до психіатра, пройти психіатричний огляд та отримати відповідний медичний висновок, в якому має бути зазначено, що стан психічного здоров’я особи свідчить про її дієздатність. У такому випадку проблем з оформленням генеральної довіреності точно не виникне.

Успіхів!

Добрий день!

Раджу спочатку спробувати оформити довіреність, якщо не вийде, то жодних негатнивних наслідків, відповідальності тощо для друга не буде.

Якщо ж не вийде, то єдиною можливістю буде визнання батька недієздатним та оформлення сина опікуном через суд.

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року
• Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ч. 3 ст. 39 Цивільного кодексу України).

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 39 Цивільного кодексу України).

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду (ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України).

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України).

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України).Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи. ( чи хворіє особа на психічне захворювання ? чи розуміє особа характер та зміст власних дій, чи може керувати ними і передбачати їх наслідки ? чи потребує особа призначення йому опікуна ?)

Відповідно ч.2 ст.299 Цивільного процесуального кодексу України Судові витрати,пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави. Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати (ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України).Європейський суд з прав людини визначив вимоги, яких необхідно дотримуватися під час розгляду такої категорії справ, вказавши, що сама сутність того, в чому слід переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, що вимагає об’єктивної медичної експертизи (пункт 39 рішення у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року).Європейський суд з прав людини також вказав, що ця процедура повинна мати судовий характер. (пункт 40 рішення у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року).За таких підстав по справі доцільне проведення судово-психіатричної експертизи.

Справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною

Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 Цивільного процесуального кодексу України.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (ст. 40 Цивільного кодексу України).

1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного кодексу України)

Доброго вечора Тарасе. В мене питання чому батько сам не продає квартиру?

Якщо він спробує оформити генеральну довіреність на продаж квартири на свого сина то з великою ймовірністю нотаріус йому відмовить у оформленні довіреності.

Так він може спробувати оформити довіреність.

Чи може в такому випадку його син враховуючи психічне захворювання батька якимось чином оформити документи квартири на себе, щоб мати можливість її продати.Обмежена дієздатність - обмежена дієздатність може бути визначена судом особі, яка страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.Фізична особа може бути визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а відтак над нею встановлюється опіка, що призводить до втрати можливості укладення правочинів. Односторонні правочини (наприклад, заповіт, видача довіреності укладені до визнання особи недієздатною, втрачають чинність. У разі одужання чи значного покращання здоров'я особи, яку визнано недієздатною, суд поновлює її в дієздатності

Тільки якщо доведе недіїздатнісь батька.

Вітаю!

Законодавство України передбачає можливість невизнання угоди, якщо вона підписана суб'єктом, не здатним розуміти і усвідомлювати, що він робить. Причому, не обов'язково, щоб громадянина визнали недієздатним, буде досить того, що він був неадекватним в момент, коли підписувалися первинні документи. За рішенням суду, угода з такою людиною може бути визнана недійсною.

ЯКЩО БАТЬКО ВШОГО ЗНАЙОМОГО СТОЇТЬ НА ОБЛІКУ В ПСИХДИСПАНСЕРІ ТО ПРИ РФОРМЛЕННІ УГОДИ ЦЕ БУДЕ БАЧИТИ НОТАРІУС І ТІЛЬКИ ВІН БУДЕ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ ЗАТВЕРДЖУВАТИ УГОДУ ЧИ НІ.

Дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз’яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз’яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.

ПОРЯДОКвчинення нотаріальних дій нотаріусами України

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text

Доброго дня!

Якщо немає рішення суду про визнання особи недієздатною, особа вважається здоровою і може укладати правочини. Поки рішення суду немає.

Якщо особа зможе розуміти свої дії зможе укласти довіреність.

Якщо виявиться ,що особа не контролювала свої дії то у подальшому у суді правочини по довіреності будуть визнані недійсними.

Нотаріус перевірить дієздатність і факт розуміння дій особою.

Якщо батько не здатен вчинити правочин.

Треба визнати батька недієздатним та призначити вас опікуном рішенням суду з цього моменту ви як розпорядник майна підопічного в його інтересах вчиняєте нотаріальний продаж майна батька.

Або поки він дієздатний нехайй подарує нотаріально майно вам і ви як власник продасте майно

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Тарас!

Генеральна довіреність, тобто закріплення за третьою особою всіх тих зобов'язань і прав, які до цього були закріплені за власником нерухомості. Щоб нашим читачам було зрозуміло, пояснимо: оформлення такого документа дозволить третій особі, щодо якої складено дозвіл:

• продавати;
• здавати;
• обмінювати нерухомість;
• здійснювати управління квартирою чи будинком.

Єдине, що згідно із законом не може зробити розпорядник, так це скласти договір дарування щодо цього об'єкта нерухомості, а також заповісти його кому-небудь.

Якщо особа є психічно хворою, що явно буде видно, нотаріус може відмовити у оформленні генеральної довіреності.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".