Знайшов загублену річ великої вартості. Алгоритм дій

Вітаю, Вадиме.

Цивільний кодекс України:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 337. Знахідка

1. Особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі.

Особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов'язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов'язків особи, яка знайшла загублену річ.

2. Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку Національній поліції або органові місцевого самоврядування.

3. Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання Національній поліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали.

Річ, що швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю, може бути продана особою, яка її знайшла, з одержанням письмових доказів, що підтверджують суму виторгу. Сума грошей, одержана від продажу знайденої речі, підлягає поверненню особі, яка має право вимагати її повернення.

4. Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності.

{Стаття 337 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

Стаття 338. Набуття права власності на знахідку

1. Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку Національній поліції або органові місцевого самоврядування, якщо:

1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі;

2) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про своє право на річ особі, яка її знайшла, Національній поліції або органові місцевого самоврядування.

2. Якщо особа, яка знайшла загублену річ, подасть органові місцевого самоврядування письмову заяву про відмову від набуття права власності на неї, ця річ переходить у власність територіальної громади.

3. Знайдені транспортні засоби передаються на зберігання Національній поліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації.

Якщо протягом шести місяців від дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявлять про свої права на транспортний засіб, Національна поліція має право продати його, а суму виторгу внести на спеціальний рахунок у банку. Якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому суми виторгу, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб.

{Стаття 338 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

Стаття 339. Право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних із знахідкою

1. Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов'язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо).

2. Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі.

3. Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.

4. Право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її.

...

Отже, Вадиме!

1. Ви повинні заяви про знахідку до органів Національної поліції або місцевого самоврядування.

2. Ви можете зберігати річ у себе, або передати на зберігання Національній поліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали.

3. Вартість зберігання речі у даному випадку розраховується пропорційно розміру коштів, які Ви особисто витратили на зберігання, розшук власника, продаж і так далі. Наприклад, Ви можете просити компенсацію за простий доїзд до відділення поліції і так далі. Витрати повинні бути документально підвтерджені.

У даному випадку, це мізерні кошти, раджу не звертати увагу, оскільки не думаю, що зберігання айфону вимагало серйозних витрат.

4. Право на компенсацію у розмірі 20 % Ви точно маєте.

5. Як реалізувати право на компенсацію:

- якщо Ви зберігаєте річ у себе, маєте право не повертати її до виплати Вам компенсації;

- якщо Ви передали річ на зберігання до Національної поліції або ОМС, стягнення винагороди може бути або в добровільному порядку, або за його відсутності через суд.

Якщо Вам цікавлять ще питання, задавайте!

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня!

Знахідка – це майно, втрачене власником (володільцем) поза його волею і знайдене іншою особою. Порядок поводження зі знахідкою, її зберігання та набуття у власність регулюється нормами Цивільного кодексу України. Так, відповідно до законодавства особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі. Особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов’язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу, а така особа в свою чергу набуває прав та обов’язків особи, яка знайшла загублену річ. Якщо місце перебування особи, яка має право вимагати повернення загубленої речі, невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана заявити про знахідку територіальному органу поліції або органові місцевого самоврядування. Разом з цим, особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання до територіального органу поліції або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали. Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності. Коли людина може стати власником загубленої речі Право власності на загублену річ може виникати у особи, яка знайшла її, або у територіальної громади. Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після закінчення шести місяців з моменту заявлення про знахідку територіальному органу поліції або органу місцевого самоврядування за умови, що: не встановлений власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі; власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявили про своє право на річ тому, хто її знайшов, територіальному органу поліції або органу місцевого самоврядування. До територіальної громади право власності на знахідку переходить у разі подання особою, яка її знайшла, письмової заяви про відмову від набуття права власності на знахідку до органу місцевого самоврядування (стаття 338 Цивільного кодексу України). Право особи, яка знайшла річ, на відшкодування чи винагороду у випадку, якщо з’явився власник загубленої речі Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов’язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо), а також винагороду за знахідку в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі. Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки. Водночас право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її.У Вашому випадку у суді треба подати письмові докази свідчення , що ви не мали умислу спеціально загубити майно, або привласнити його, якщо власник у суді подасть відомості з яких можна встановити , що така річ належить йому , а також відомості щодо розрахуку вартості, або ринкову вартість , суд на основі вивчення цінової політики аналогічного майна призначить виплату компенсації за втрачене чуже майно на відповідний рахунок власника у рішенні суду. Також треба подати оголошення до місцевих ЗМІ про знахідку та подати як доказ суду, що ви не навмисне втратили майно. С уважением, Константин Гончаренко

Доброго дня, Вадиме!

Стаття 339 ЦКУ за знахідку загублеої річи дійсно надає Вам право на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних із знахідкою. Відповідно до неї:

Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов'язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо), в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі.

Крім того, якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.

Право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати.

ВАМ ТАКОЖ ВАРТО ЗНАТИ:

Особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її втратила, або власнику речі і повернути знайдену річ цій особі, якщо останні йому відомі.

Якщо річ знайдена в приміщенні або в транспортному засобі, особа, яка знайшла її, зобов'язана передати річ особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов'язків особи, яка знайшла загублену річ.

Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку органу поліції або органу місцевого самоврядування.

Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання органу поліції або органу місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, вказаній ними (стаття 337 Цивільного кодексу України).

ТЕПЕР З ПРИВОДУ ВАШИХ ПИТАНЬ:

Від якої ціни рахується, коли визначаються 20%?

Для того існує таке поняття, як оцінки майна, яку повинен зробити експерт, уповноважений на подібне. Наприклад, товарознавець. Або по домовленності з власником знайденого майна можно оцінити його виходячи з риночної вартості.

Якщо власник відмовляється надати будь-яку винагороду за знайдену річ, або пропонує меншу сумму, ніж вимагає, згідно закону, той, хто знайшов, або якщо власник погрожує поліцією, мотивуючи необов'язковість надання винагороди, то як діяти?

В такому випадку Ви маєте право не повертати знайдене майно, допоки не отримаєте винагороду або кошти на покриття своїх витрат.

Якщо не вдається домовитися з власником знахідки про сумму винагороди, яка задовольнить обох, який порядок вирішення цього питання і як діяти далі тому, хто знайшов річ?

Сума винагороди має значення лише в тому випадку, якщо вона була оголошена публічно, тобто шляхом публічної оферти.

У кого залишається річ, до того моменту, коли питання винагороди не вирішено в інтересах обох учасників (власника, хто втратив річ і того, хто знайшов)?

Однозначно у того, хто її знайшов!

Крім того, право власності на загублену річ може виникати у особи, яка знайшла її, або у територіальної громади.

Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після закінчення шести місяців з моменту заявлення про знахідку органу поліції або органу місцевого самоврядування за умови, що:

• не встановлений власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі;
• власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявили про своє право на річ тому, хто її знайшов, органу поліції або органу місцевого самоврядування.

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче на них відповім!

Доброго дня, Вадим!

Особа, що знайшла загублену річ, має право на відшкодування необхідних витрат, зумовлених знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо) від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, чи від органу місцевого самоврядування, у власність якого перейшла дана річ, а також винагороду за знахідку від її власника (володільця).

Закон визначає, що розмір винагороди не має перевищувати 20 % від вартості речі.

Розглядаючи поняття «знахідка» потрібно керуватись статтями 337—339 Цивільним Кодексом України (далі. — ЦКУ).

ЦКУ зазначає правила щодо знахідки та порядку виникнення права власності щодо неї. При знахідці випадковість має місце як на стороні того, хто втратив, так і на стороні того, хто знайшов річ. Оскільки знахідка не є безхазяйною річчю, вона по можливості повинна бути повернена власнику або іншій особі, що загубила її. Для цього той, хто знайшов, повинен вчинити необхідні дії, передбачені в частині першій статті 337.

Річ, що знайдена в приміщенні або на транспорті, повинна одразу передаватися особі, що представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу.

Речі, що знайдені в інших місцях, наприклад, на вулиці, можуть зберігатися в особи, що їх знайшла, з обов'язковим повідомленням поліції або органу місцевого самоврядування, або передаватися на зберігання зазначеним органам. Ці органи можуть також передати річ на зберігання іншим особам. Вибір однієї з вказаних можливостей щодо зберігання речі належить особі, що знайшла річ.

Особа, що знайшла загублену річ, повинна забезпечити її охоронність. І хоча стаття 337 ЦКУ покладає такий обов'язок лише на особу, що знайшла річ, очевидно, що і в разі передачі такої речі володільцю приміщення (транспортного засобу), а також в поліцію, органу місцевого самоврядування або третій особі, відповідальність за її втрату або пошкодження покладається саме на них.

Розмір відповідальності особи, що зберігає річ, обмежується вартістю речі.

По закінченні шести місяців з моменту повідомлення про знахідку поліції або органові місцевого самоврядування особа, яка знайшла загублену річ, набуває права власності на неї. Такими фактами є, по-перше, невиявлення власника або іншої особи, яка має право вимагати повернення речі. По-друге, відсутність заяви власника або іншої особи, що знайшла річ, органу поліції або місцевого самоврядування про повернення загубленої речі.

Органи поліції мають право продати транспортний засіб, якщо протягом шести місяців від дня опублікування оголошення власник або особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявлять про свої права на транспортний засіб. Сума виторгу, отримана від продажу транспортного засобу, має бути внесена на спеціальний рахунок в банку і зберігатися там протягом трьох років. Якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому суми виторгу, дана сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися" .