владение с женой квартирой частями 50/50

Доброго дня, Борисе!

Ви є таким самим повноправним власником квартири, що і Ваша дружина. Тому остання не має жодного права не пускати Вас в оселю, половина якої належить також і Вам!

Якщо Вам знадобиться моя детальна консультація, яку покроковор боротися із зазначеними Вами ситуаціями, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче Вам допоможу!

ЯКщо в документах на майно так і написано, що кожному належить 1/2 квартири, то це називається спільна часткова власність.

Стаття 358 ЦК України Здійснення права спільної часткової власності

1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

2. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Тому дружина не може не пускати вас чи міняти щось в квартирі без вашої згоди.

якщо квартира лише на папері належить Вам з дружиною 50/50, а по факту не виокремлено належних кожній стороні приміщень, не присвоєно окремі адреси та особові рахунки на комуналку, то ви з дружиною повинні спільно(виключно спільно) приймати рішення про зміну замків, проведення ремонтів та інших дій, які стосоютьчя вашого спільного майна.У разі, якщо дружина змінює замки чи не допускає Вас до житла, викличте поліцію.Також, щоб урегулювання проблему використання приміщень, Ви можете в судовому чи позасудовому порядку, виокремити свої частки або ж отримати кошти за свою частку продавши її дружині.

Доброго дня!

Сімейний Кодекс України

Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тож , якщо квартира придбана у шлюбі ця власність є спільною частковою власністю, та дії з майном мають бути погоджені з другим з подружжя , без вашої згоди дружина не може вчиняти дії з майном та обмежувати ваше проживання у спільній частковій власності.

Можете викликати поліцію та на підставі документів про власність примусово вселитись до квартири особисто, без третіх осіб , лише Ви.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня, якщо ви є співвласником майна, всі дії пов'язані з ним, тільки за вашої згоди.

Ви маєте право вскрыти замки для доступу до свого майна.

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 356. Право спільної часткової власності

1. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю...

Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності

1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

2. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

3. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

4. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно...

Стаття 360. Утримання майна, що є у спільній частковій власності

1. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Стаття 361. Право співвласника розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності

1. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Стаття 362. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності

1. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

2. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі...

Стаття 368. Право спільної сумісної власності

1. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю...

Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності

1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена...".;

"Стаття 19. Самозахист цивільних прав

1. Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.

Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

2. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства...

Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння

1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.";

" Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом...

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:...

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;...

Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:...

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;..".

---

Доброго дня, Борисе! По-перше, Ви маєте право в порядку самозахисту вчинити дії із застосуванням власних та сторонніх сил і засобів, в межах необхідної оборони, для проникнення до квартири - наприклад, зверненням до служби, фірми з відкривання дверей, зняття встановленого замка, входженням до квартири подоланням фізичного спротиву дружини. По-друге, Ви маєте право на зверення до суду з позовом в порядку наведеної ст.391 ЦК про усунення порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов) - про усунення порушень входження до квартири, користування квартирою, усунення зроблених дружиною дій щодо стану квартири та, за необхідності, його відновлення, про зобов'язання недопущення порушень у майбутньому. По-третє, Ви маєте право на позов про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з незаконними діями дружини. Направте дружині заяву (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а для більшого остраху - через нотаріауса) про усунення порушень з її боку під страхом перелічених мною заходів з Вашого боку.

Вітаю, Борисе!

Имеет ли она право не пустить меня в квартиру и менять без моего ведома замки.Выполнять без моего согласия что либо менять в квартире.

Якщо об'єкт не виділений частками і Ви маєте спільний вхід до приміщення, дружина не має на це права. Теж саме стосується і того, що вона не впускає Вас до квартири.

Бажано детально розібратись із спільною власністю, але наперед точно можу сказати, що дії Вашої дружини носять неправомірний характер.

При подібних проявах я раджу викликати правоохоронні органи. От побачите, Ви швидко потрапите до свого майна. А на майбутнє я взагалі раджу Вам вирішити питання щодо спільного майно або шляхом продажу одним із Вас частки іншому, або шляхом встановлення різних входів та виходів, по можливості конструкції.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго вечора, Борис!

Спільна власність на квартиру може існувати в разі наявності таких ознак, як множинність мешканців і єдність об’єкта, то належить їм на праві власності – будинку, квартири як єдиного цілого, яка може складатися з однієї чи багатьох кімнат. Житло може приносити певні доходи, водночас потребуючи необхідних витрат на його утримання, які повинні розподілятися між власниками пропорційно їх частці у спільному майні.

При спільній власності на будинок (квартиру) права власності належать усім тільки в сукупності, тобто окрема особа не може вільно розпоряджатися своєю частиною. Право кожного співвласника поширюється на весь об’єкт у цілому, а не на певну його частину. У той самий час не виключається можливість будь-якого співвласника користуватися правами володіння і користування як певними частинами квартири, так і квартири в цілому.

Правове регулювання спільної часткової і спільної сумісної власності може мати ті чи інші особливості, зумовлені призначенням того чи іншого об’єкта, складом або характером зв’язків учасників спільної власності, що визначається, насамперед, Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України та Законом України «Про власність».

Спільна власність на житло. Регулюється гл. 26 ЦК України. Відповідно до ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майио). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна часткова власність. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожної з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб’єктами права спільної часткової власності можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи, держава, територіальні громади.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений, він визначається з урахуванням внеску кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Співвласник жилого будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, але не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Порядок отримання дозволу на улаштування мансардного поверху над багатоквартирними жилими будинками вирішується на підставі чинного законодавства залежно від форми власності на житло або власником будинку, або виключно на підставі рішення загальних зборів членів об’єднання співвласників багатоквартирного будинку про реконструкцію та ремонт будинку чи про зведення господарських споруд. У жилих будинках, де частина або всі квартири приватизовані, улаштування мансард може здійснюватись за погодженням із власниками приватизованих квартир та власником будинку.

Важливою особливістю права власності є його непорушність (ст. 321 ЦК), як зазначає Я.М. Шевченко, «намагання з боку адміністративних органів обмежити як його сутність, так і здійснення суперечить історичному розвитку України і заслуговує на однозначне засудження».

Тому, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 2 березня 2004 р. такі прояви були засуджені і, зокрема, було визначено:

1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не погребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

2. Власник неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відловідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Таке рішення, як зазначає Я.М. Шевченко, є принциповим.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов’язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном.

Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Стаття 362 ЦК передбачає переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності. Так, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічиих торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна – протягом десяти диів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця,

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ст. 363 ЦК моментом переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором є момент нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Відповідно до ст. 183 ЦК подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 365 ЦК передбачає випадки припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Так, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ст. 367 ЦК майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Договір про поділ житла, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню.

Право спільної сумісної власності на житло. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожної з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Суб’єктами права спільної сумісної власності у більшості випадків є фізичні особи – члени сім’ї, проте ними можуть бути і юридичні особи.

Майно, в т.ч. і житло, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!