Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Недвижимость, 17 января 2023, вопрос №78739 150₴

Можно ли получить компенсацию за причиненный ущерб от затопления квартиры вследствие пожара сверху?

Добрый день. Летом (в августе) произошел пожар у соседей сверху в результате замыкания. Приехали пожарные, потушили. Пострадала моя квартира, которая находится снизу. Квартира застрахована, но страховая компания дала официальный ответ, что это не страховой случай. Соседи сверху компенсировать ущерб отказались. Из документов имею акт из ЖЭКа, акт от МЧС, фото повреждений. Оценку не делала, т.к. соседи - неблагополучные, и. вложение в размере 10к грн в оценку ущерба без гарантии возврата расценила, как нецелесообразное. Могу ли я яполучить компенсацию за нанесенный ущерб с наименьшими материальными потерями и дистанционно? На данный момент нахожусь за пределами Украины. Какие мои шаги?

Ответы юристов (8)

    Промський Євгеній Сергійович

    Добрый день!

    Получить компесацию возможно в судебном порядке. Дистанционно это может сделать адвокат вместо вас. Если виновник пожара соседи сверху, то компенсировать ущерб будут они.

    Для того, чтобы оценить размер ущерба, необходимо проводить экспертизу.

    В дальнейшем адвокат готовит исковое заявление и подает его в суд.

    Конечно, перед тем, чтобы начинать судебное дело необходимо понимать размер ущерба, кто виновник пожара и имеет ли виновник финансовую возможность компенсировать ущерб.

    Наша компания находится в Киеве и занимается подобными делами. Нажимайте кнопку "Обратиться для связи".

    Корнійчук Євген Іванович

    Добрий день, Ви маєте право подати в суд на виновника пожару і стягнути з нього матеріальний ущерб та моральну компенсацію.

    Відшкодування майнової шкоди

    Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

    Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

    Наведене свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

    Відшкодування моральної шкоди

    Відповідно до ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

    Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

    Як визначається розмір грошового відшкодування моральної шкоди?

    Залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, суд визначає розмір моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

    Аналіз судової практики
    • ухвалюючи рішення по справі №686/10520/15-ц від 14.02.2018 року, колегія суддів КЦС ВС дійшла до висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, звернувши увагу на тривалість порушення прав власника квартири, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов’язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном);
    • вирішуючи питання по справі №487/2120/16 від 14.11.2018 року, колегія суддів КЦС ВС дійшла до висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 000 гривень, зважаючи на характер та обсяг душевних страждань, яких власник затопленої квартири зазнав через пошкодження його майна.

    Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

    Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Досудове врегулювання

    Отже, якщо у вас є акт фіксації пошкодження вашого майна в результаті затоплення квартири, то Ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або наданні послуг щодо ремонтних робіт.

    Судове врегулювання

    У разі відмови винуватця залиття у добровільному порядку відшкодувати шкоду заподіяну вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.

    До кого може бути пред'явлений позов?Перелік необхідних документів
    • позовна заява відповідно до вимог ст.ст.175-177 ЦПК;
    • до позовної заяви обов`язково додати такі документи:
    1. документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою (наприклад, витяг із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухому майно та їхніх обтяжень, договір оренди (найму) приміщення тощо);
    2. акт про затоплення квартири, який оформлений відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій;
    3. документи, які підтверджують вартість збитків, завданих внаслідок залиття квартири (наприклад, кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведеної архітектором, повноваження якої підтверджуються сертифікатом архітектора, що зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів; висновок судової будівельно-технічної експертизи; звіт, складений особою, що має сертифікат суб’єкта оцінної діяльності; звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт; висновок про оцінку майна;
    4. рахунок та квитанція про сплату послуг з підготовки висновку про розмір шкоди, завданої затопленням, акт прийняття виконаних робіт з підготовки такого висновку;
    5. квитанція про сплату судового збору, якщо ви не належите до категорії осіб які звільнені від сплати судового збору (згідно ЗУ "Про судовий збір").
    Підсудність

    За загальним правилом позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

    Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди

    Якщо ваше питання вирішино ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Ольга!

    Перш за все, слід відразу зафіксувати факт затоплення. Це можна зробити шляхом детальної фото- та відеозйомки. Про факт залиття квартири, в першу чергу, буде свідчити головний документ – акт. Необхідно відразу звернутися із заявою в довільній формі до ЖЕКу чи створеного ОСББ про складення акту про залиття квартири. Даний акт оформлюється відповідно до затвердженої форми. У документі повинні міститись наступні відомості:

    – дата та місце складання;

    – ПІБ членів комісії;

    – адреса, за якою відбулося затоплення;

    – перелік пошкодженого майна, види та обсяги пошкоджень;

    – причини залиття.

    Акт підписується членами відповідної комісії та з його змістом мають бути ознайомлені мешканці квартир, які мають відношення до цієї події.

    2. Встановлення розміру шкоди, завданої залиттям квартири

    Після усіх цих процедур необхідно підрахувати суму завданих збитків. Для цього можна запросити експертів-оцінювачів або самостійно скласти кошторис з описом всіх пошкоджених речей і майбутніх ремонтних робіт. Експертний висновок у разі звернення до суду буде підтверджувати понесені Вами збитки та визначати їх розмір.

    3. Встановлення винуватого у затопленні

    Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, яка була заподіяна внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, що була заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її спричинила. Звідси виходить, що в разі доведення вини сусідів, саме вони відшкодовуватимуть збитки. У разі залиття квартири внаслідок, наприклад, протікання даху, відповідачами можуть стати ЖЕК чи ОСББ.

    4. Мирне вирішення питання

    У разі коли винуватцем затоплення виявився сусід, слід звернутися до нього для відшкодування збитків мирним шляхом. Проте, для уникнення неприємностей краще оформити письмову домовленість – скласти розписку, в якій зазначити суму переданих грошей та відсутність претензій у разі повного відшкодування.

    5. Звернення до суду

    Якщо мирне вирішення конфлікту не відбулось, необхідно звертатися до суду. Порядок звернення до суду з позовною заявою врегульовано Цивільним процесуальним кодексом України. Саме відповідач буде доводити в суді свою непричетність.

    До позовної заяви слід додати такі документи:

    – копія акту про затоплення;

    – перелік вартості пошкодженого майна, витрат на реставраційні чи оздоблювальні роботи;

    – кошторис відновлювальних робіт служб ЖКГ під час проведення заходів з припинення потопу;

    – правовстановлюючі документи на квартиру.

    Подаючи позов про відшкодування майнової шкоди до сусіда, який затопив вашу квартиру, слід належним чином довести факт затоплення. Крім того, Ви маєте право на відшкодування і моральної шкоди.

    Загалом, затоплення квартири – ситуація дуже неприємна. Але не слід панікувати, необхідно дотримуватися вищезазначеного алгоритму дій, що надалі допоможе Вам отримати відшкодування завданого збитку.

    Будуть питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Зможу допомогти Вам скласти претензію та судовий позов про відшкодування збитків.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю.

    Так, це можливо.

    Більшість пожеж трапляється саме в житлових будинках. Причини стандартні: застарілі комунікації, несправна електропроводка, паління в неналежних місцях, залишені без нагляду електричні пристрої.

    Що робити, якщо пожежа пошкодила ваш дім чи квартиру? Як визначити причину займання та отримати компенсацію? Ми розпитали адвоката, партнера юридичної компанії ILF Олексія Харитонова та помічницю адвоката Тетяну Лузгареву.

    Що робити після ліквідації пожежі?

    Після ліквідування пожежі дуже важливо нічого не чіпати до моменту прибуття служби з надзвичайних ситуацій та експертів, які оцінюватимуть пошкодження, завдані об’єкту. До цього часу ви можете:

    • Зробити фото та відео з місця події.
    • Знайти свідків. Обов’язково дізнайтеся їхні імена, номери телефонів та адреси.

    Якщо ваше житло було застраховане, впродовж 24 годин треба повідомити страхову службу про пожежу.

    Хто має визначити причину займання?

    Причина займання визначається співробітником Державної служби України з надзвичайних ситуацій та вказується в акті про пожежу. Крім співробітника служби цей документ мають підписати представник власника об’єкта та потерпілий.

    Важливо, щоби причина пожежі в акті була визначена максимально точно, адже це важливо для подальшого винесення судового рішення з приводу відшкодування збитків.

    Якщо причина займання визначена розмито або її неможливо визначити одразу, потерпілий може замовити незалежну пожежно-технічну експертизу в сертифікованій експертній установі. Враховуйте, що така експертиза займає приблизно 3–4 місяці. Увесь цей час не можна щось змінювати в приміщенні чи ремонтувати його.

    4 фактори для успішного отримання компенсації

    1. Доведений факт протиправної поведінки. Треба довести, що особа, щодо якої заводиться справа, дійсно не дотримувалася правил пожежної безпеки та взагалі мала такий обов’язок.
    2. Наявність результатів експертизи з оцінки розміру завданої шкоди. Ця експертиза обов’язкова, вона займає приблизно 30 днів.
    3. Встановлений причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою.
    4. Встановлена провина особи. Якщо в пожежі винен ваш сусід, треба довести, що квартира зайнялася не в той момент, коли його не було вдома.

    Хто відшкодовуватиме збитки?

    Це залежить від причини пожежі. Наприклад, якщо квартира сусідів зайнялася через невимкнену праску, а полум’я перекинулося на ваше житло, відповідальною особою буде сусід чи сусідка.

    Якщо пожежа трапилася через коротке замикання чи подібну причину, домогтися відшкодування збитків достатньо важко, адже доказова робота буде дуже кропіткою. Щоб встановити винну особу, необхідно встановити причину займання, яка, як правило, визначається в акті про пожежу. Також ця особа може додатково встановлюватися пожежно-технічною експертизою.

    Матеріали тут: https://www.ilf-ua.com/uk/blog/stalasia-pozhezha-s...

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Десятник  Володимир  Олексійович

    Дотримуючись вимог ст. 175-177 ЦПК України, подавайте позов через систему "Електронний суд" https://id.court.gov.ua/

    Гончаренко Константин
    100%

    Доброго дня!

    незалежно від обставин та причин затоплення квартири Ви маєте право на відшкодування завданих Вам збитків. Це передбачено ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), де зазначається, що фізична особа, яка отримала збиток внаслідок порушення її цивільного права, має право на відшкодування таких збитків. Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, яка була заподіяна внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, що була заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її спричинила.

    Законодавчо дане питання регулюють наступні нормативно-правові акти:

    Цивільний кодекс України;

    Цивільний процесуальний кодекс України;

    Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затвердженні Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76;

    Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

    У процесі відшкодування шкоди внаслідок залиття можна виділити наступні етапи:

    Етап 1. Відразу зафіксувати акт залиття квартири. Це можна зробити шляхом детальної фото- чи відеозйомки.

    Етап 2. Документально зафіксувати факт затоплення квартири. При виникненні такої ситуації необхідно відразу ж звернутися в ЖЕК (чи створене ОСББ) для перекриття подачі води та оформлення акту. Акт затоплення квартири є основним підтвердженням та доказом залиття Вашої квартири. Для цього потрібно відразу звернутися з заявою в довільній формі до обслуговуючої організації про складення Акту про залиття квартири. Даний Акт оформляється відповідно до затвердженої форми.

    В Акті вказуються дата події, перелік пошкоджень, нанесених залиттям квартири та речам, які знаходяться в ній. Акт підписується членами відповідної комісії та з його змістом мають бути ознайомлені мешканці квартир, які мають відношення до цієї події.

    Етап 3. Встановлення розміру шкоди, завданої залиттям квартири.

    Для оцінки збитків затоплення квартири краще провести оцінку збитків та отримати експертний висновок вартості майнової шкоди, який у разі звернення до суду буде підтверджувати понесені Вами збитки та визначати їх розмір. Так, згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами.

    Правила виконання дослідження чітко регламентовані в «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».

    Орієнтовний перелік питань, які вирішуються експертом під час експертизи:

    які пошкодження об’єкта виникли внаслідок залиття?

    яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна?

    яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок затоплення?

    який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту унаслідок його залиття?

    Етап 4. Визначення винних осіб. Наступним для Вас має бути встановлення винних осіб. Не обов’язково ними можуть бути Ваші сусіди, затоплення може відбутися і з вини експлуатаційної організації (ЖЕКу, ОСББ), яка обслуговує будинок та внутрішні комунікації в ньому.

    Винна сторона визначається за місцем знаходження точки протікання відповідно до точки розподілу, в якій здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві. А саме:

    централізованого опалення – відгалуження від стояків у межах квартири;

    постачання холодної та гарячої води – після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача;

    водовідведення – зливний отвір санітарно-технічних приладів;

    у будинках садибного типу – місце підключення відповідної інженерної мережі будинку до мережі виконавця.

    Етап 5. Відшкодування: добровільно чи в судовому порядку. У разі, якщо винуватцем затоплення виявився сусід, перш за все радимо спробувати домовитися особисто.

    У випадку, якщо винуватець у залитті квартири, добровільно не відшкодовує збитки, заподіяні затопленням, власнику слід звернутися за захистом своїх прав до суду. Порядок звернення до суду з позовною заявою врегульовано Цивільним процесуальним кодексом України.

    Пам’ятайте, що подаючи позов про відшкодування майнової шкоди до сусіда, який затопив Вашу квартиру, слід належним чином довести факт затоплення. Крім того, Ви маєте право вимагати відшкодування і моральної шкоди.

    Додатково повідомляємо, що при виникненні додаткових запитань та необхідності більш детальних роз’яснень законодавства, Ви маєте можливість зателефонувати за номерами телефонів 0800 213 103 де вам нададуть державного представника для представництва у суді.

    Заяву з підписами та доказами можна подати поштою рекомендованим листом з консульства до суду за місцем виникнення спору ,або через систему електронний суд пвсля реєстраціі у ній https://id.court.gov.ua/

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович

    Закон України " Про страхування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text):

    "Стаття 1. Визначення термінів

    1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:...

    40) Регулятор - Національний банк України;

    59) страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства;...

    Стаття 4. Класи страхування

    1. До класів страхування іншого, ніж страхування життя, належать:...

    8) клас 8 - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ;

    9) клас 9 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (включаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна), крім подій, визначених у класі 8;...

    Стаття 104. Відмова у здійсненні страхових виплат

    1. Порядок прийняття страховиком рішення про відмову у здійсненні страхової виплати визначається в договорі страхування або законодавством України.

    У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової виплати страховик зобов’язаний протягом строку, передбаченого договором страхування або законодавством, повідомити страхувальника (іншу особу, яка відповідно до договору або законодавства має право на отримання страхової виплати) у письмовій формі про прийняте рішення з обґрунтуванням підстави відмови.

    2. Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є:...

    1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, або випадків, визначених законом чи міжнародними звичаями;

    2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвело до настання страхового випадку;

    3) подання страхувальником неправдивих відомостей про об’єкт страхування, обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, або про факт настання страхового випадку;

    4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх заподіяла. Якщо збиток відшкодований частково, страхова виплата здійснюється з вирахуванням суми, отриманої від зазначеної особи як відшкодування збитків;

    5) несвоєчасне повідомлення страхувальником (особою, визначеною у договорі страхування або законодавством) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов’язків, визначених договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди (збитків);

    6) наявність обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими договором страхування;

    7) наявність інших підстав, встановлених законодавством, у тому числі для договорів страхування, обов’язковість укладення яких визначена законом.

    3. Умовами договору страхування можуть передбачатися також інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству.

    4. Рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхової виплати може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку...

    Стаття 121. Заходи впливу

    1. У разі порушення страховиками або іншими особами, які відповідно до цього Закону та Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є об’єктом нагляду Регулятора, вимог цього Закону і нормативно-правових актів Регулятора, вимог, рішень та/або розпоряджень Регулятора або здійснення страховиками ризикової діяльності, яка загрожує інтересам клієнтів...,Регулятор адекватно до вчиненого порушення або рівня загрози може застосовувати такі заходи впливу:

    1) письмове застереження про усунення порушень та/або вжиття заходів для усунення причин та умов, що сприяли вчиненню порушень страховиком або іншою особою, яка може бути об’єктом нагляду Регулятора;...

    3) укладення із страховиком письмової угоди, за якою страховик зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень,...

    Стаття 122. Порядок застосування коригувальних заходів, заходів раннього втручання та заходів впливу...

    3. Заходи впливу, встановлені статтею 121 цього Закону, можуть бути застосовані Регулятором протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення, якщо інший строк не встановлений законом.".

    ---

    Доброго вечора, Ольго! З певністю є підстави вважати, що Ваш випадок є страховим випадком, який передбачений пунком (класом) 9 ч.1 ст.4 наведеного Закону, тому відмова страховика у виплаті страхового відшкодування є незаконною. Ви маєте право звернутись або до Регулятора (НБУ) про змушення до виплати страхового відшкодування, або до суду про стягнення суми страхового відшкодування.

    Адвокат Евгений Александрович

    ДОБРОГО ВЕЧОРА, ОЛЬГА!

    ТРЕБА ПОДАВАТИ ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ПРО ВІДШКОДУВАНЯН МАЙНОВОЇ ТА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ.

    У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

    Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України– «Способи захисту, які застосовуються судом. 1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону».

    За вимогами ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

    Згідно до вимог Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), становить джерело права - «Суди застосовують прирозгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права» та вимог ч.4 ст.10 ЦПК України – «Верховенство права та законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. 4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

    Рівність сторін у процесі.

    Принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами». І кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення від 26.05.20009 року, у справі «Бацаніна проти Росії», заява № 3932/02, 22).

    Право на вирішення спору.

    Право на суд включає не лише право звертатися до суду, а також право на вирішення спору (справа «Кутіч проти Хорватії», параграфи 25, 32).

    Незалежність суду.

    Так. термін «незалежний суд» стосується незалежності від інших органів влади (виконавчих і законодавчих) (справа «Бомартен проти Франції», параграф 38), а також від сторін (справа «Срамек проти Австрії», параграф 42).

    Суду повинно бути притаманне існування гарантії проти зовнішнього тиску, суд повинен представлятися незалежним (справа «Ленгборгер проти Швеції, параграф 32; справа «Клейн та інші проти Нідерландів». /ВП/, параграф 190.

    Неупереджений суд.

    Так, стаття 6 параграф 1 Конвенції, вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженостіабо суб’єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (справа «Мікалефф проти Мальти», /ВП/, параграф 93), де вказано про те, що навіть прояви неупередженості мають значення, «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись», кожний суддя стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості повинен відмовитися від розгляду справи.

    Також, необхідно визначити, чи виявляв суддя негативне ставлення (справа «Бушемі проти Італії», параграфи 67-68).

    Справедливий суд.

    Вимога справедливості застосовується до проваджень у загалом і не обмежується слуханнями (справа Стрен Грік Рифайнеріз і Стратіс Андреадіс проти Греції», параграф 49).

    Суд повинен на рівних засадах заслуховувати аргументи сторін (справа «Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції»).

    Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (справа «Міролюбов та інші проти Латвії», параграф 103).

    Відповідно до вимог ст.16 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)«Захист цивільних прав та інтересів судом. 1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. 3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13цього Кодексу».

    Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 24 січня 2006 року № 45, власник квартири зобов`язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приладів та обладнання будинку.

    Згідно до ст.151 Житлового кодексу України, громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

    Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

    Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

    За вимогами ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

    Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    У свою чергу, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

    Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

    Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

    З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

    Наведена позиція відображена в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц. та від 27 березня 2019 року справа № 643/19078/15-ц, провадження № 61-17962св18).

    Крім того, як зазначено у позиції Верховного Суду по справі № 638/9035/16-ц від 08.05.2018 р. про те, що саме відповідач повинен довести, що шкоди завдано не з його вини, оскільки законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди.

    Так, Верховний Суд, скасував рішення судів попередніх інстанцій і стягнув з відповідача на користь позивача майнове та моральне відшкодування, зазначивши при цьому, що частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини. З зазначеного акту житлового органу вбачається, що факт залиття квартири позивача внаслідок течі з квартири відповідача підтверджений, в судовому засіданні відповідач не довів, що шкода завдана не з його вини. Позивач надав достатньо доказів про наявність факту залиття його квартири, а відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті його квартири, хоча це його процесуальний обов'язок, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди. Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акт про залиття квартири не відповідає вимогам щодо його змісту та форми, проте не врахували, що сам по собі акт є одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди і зазначені в ньому обставини відповідачем не спростовані.

    Відповідно до вимог ст.509 ЦК України – «Поняття зобов'язання та підстави його виникнення. 1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. 3. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості».

    Згідно до вимог ст.510 ЦК України – «Сторони у зобов'язанні. 1. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. 2. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. 3. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї».

    Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України – «Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. 1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом».

    Згідно до вимог ст.526 ЦК України – «Загальні умови виконання зобов'язання.1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 2. Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін».

    Відповідно до вимог ст.527 ЦК України – «Виконання зобов'язання належними сторонами. 1. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. 2. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги».

    Згідно до вимог ст.530 ЦК України – «Строк (термін) виконання зобов'язання.1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. 2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства».

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України