Подача батьків на позбавлення батьківських прав

Доброго дня.

Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони (у тому числі) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;

звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків ;

звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
3. органу опіки та піклування;
4. прокурора;
5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

Таким чином, в першу чергу Вам необхідно звернутися до органу опіки та піклування за проведенням обстеження умов мешкання дітей та належності виконання батьками своїх обов'язків.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Доброго дня, Катерина!

Ви маєте повне право це зробити! Допоможе Вам в цьому місцевий орган опіки або служба у справах дітей.

Законодавством чітко встановлений порядок позбавлення батьківських прав, - в Україні такий процес відбувається тільки в судовому порядку.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Цей перелік підстав є вичерпним. Чинний СК України, на відміну від попереднього КпШС України, що був чинний до 2004 року, не містить такої підстави як «зловживання батьківськими правами», як це передбачено, наприклад, Кодексом Республіки Білорусь про шлюб та сім'ю, Кодексом Республіки Казахстан про шлюб (подружжя) і сім'ю, Цивільним кодексом Грузії тощо. Зловживання батьківськими правами може і не мати ознак порушень закону, проте, порушує права та інтереси дитини, здійснюються всупереч їм. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року визначала зловживання батьківськими правами як використання їх на шкоду інтересам дітей, наприклад, схиляння до жебракування, створення перешкод у навчанні, у передбаченому рішенням суду спілкуванні з дитиною тощо.

Для того, щоб звернутися до суду необхідно завчасно підготувати ряд всіх можливих доказів, які необхідно додати одразу до позовної заяви: довідки, зокрема, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, характеристики, інформація щодо вчинення насильства над дитиною (звернення до поліції), психологічні висновки, довідки про лікування із наркоцентру, акти обстеження умов проживання, аудіо-, фото-, відеофайли, копії судових рішень, які вже є щодо батьків чи дитини тощо. За подання позову необхідно сплатити судовий збір.

Наступний етап – звернення до суду: складення позову із детальним зазначенням ситуації, фактів, обставин, з наведенням конкретних підстав для позбавлення батьківських прав, посиланням на відповідні докази.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Зазначу, що добровільно відмовитися від дитини неможливо. Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

Позов подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч. 4, ч. 5, ч. 6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, про позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як вбачається з судової практики, найбільш поширена підстава позбавлення батьківських прав - це ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на це, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

При розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав. Але суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла (ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Правові наслідки

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини: при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування. Дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.

Статтею 168 СК України передбачено право матері, батька, позбавлених батьківських прав, на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Поновлення батьківських прав

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом або якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Під час розгляду такого позову суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. Суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Якщо рішення про позбавлення батьківських прав буде прийнято, Ви може за бажанням стати законним опікуном своїх братів.

Будуть питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче Вам допоможу!

Доброго дня, так можете позбавити батьківських прав. Позбавлення батьківських прав в судовому порядку. Позов може подати дитина від 14 років або опікун. Позбавлення батьківських прав можливо щодо дітей, які не досягли 18 річного віку. Раджу спочатку звернутись до органів опіки за вашим місцем проживання. Звертайтесь, допоможу вам з позбавленням батьківських прав.

Вітаю.

Можете, але це буде однозначно не просто.

Законодавством чітко встановлений порядок позбавлення батьківських прав, - в Україні такий процес відбувається тільки в судовому порядку.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Цей перелік підстав є вичерпним. Чинний СК України, на відміну від попереднього КпШС України, що був чинний до 2004 року, не містить такої підстави як «зловживання батьківськими правами», як це передбачено, наприклад, Кодексом Республіки Білорусь про шлюб та сім'ю, Кодексом Республіки Казахстан про шлюб (подружжя) і сім'ю, Цивільним кодексом Грузії тощо. Зловживання батьківськими правами може і не мати ознак порушень закону, проте, порушує права та інтереси дитини, здійснюються всупереч їм. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року визначала зловживання батьківськими правами як використання їх на шкоду інтересам дітей, наприклад, схиляння до жебракування, створення перешкод у навчанні, у передбаченому рішенням суду спілкуванні з дитиною тощо.

Для того, щоб звернутися до суду необхідно завчасно підготувати ряд всіх можливих доказів, які необхідно додати одразу до позовної заяви: довідки, зокрема, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, характеристики, інформація щодо вчинення насильства над дитиною (звернення до поліції), психологічні висновки, довідки про лікування із наркоцентру, акти обстеження умов проживання, аудіо-, фото-, відеофайли, копії судових рішень, які вже є щодо батьків чи дитини тощо. За подання позову необхідно сплатити судовий збір.

Наступний етап – звернення до суду: складення позову із детальним зазначенням ситуації, фактів, обставин, з наведенням конкретних підстав для позбавлення батьківських прав, посиланням на відповідні докази.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Зазначу, що добровільно відмовитися від дитини неможливо. Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

Позов подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня!

Позбавлення батьківських прав спрямоване, перш за все, на захист прав і інтересів дитини. Для несумлінних батьків така відповідальність настає за умови винної поведінки батьків (чи одного з них),свідомого нехтування ними своїх обов’язків.

1. Підстави Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на недобросовісних батьків і це можливо тільки у наступних випадках:

а) батьки без поважної причини залишили дитину у пологовому будинку або лікарні і протягом 6 місяців не цікавилися її подальшою долею;

б) ухилення від виконання обов’язків по вихованню дитини. Це поняття широке, але довести таке ухилення насправді не просто. Ознаками такої поведінки може бути: свідома і навмисна відсутність турботи про розвиток дитини, її навчання, ігнорування потреб дитини, систематична невиплата аліментів. Це мають бути не одиничні випадки, а системна поведінка. Те, що хтось з батьків не може піклуватися про дитину через свою хворобу, чи з інших поважних причин, не є підставою для позбавлення батьківських прав;

в) жорстоке поводження з дитиною. Це насильство над дитиною як кимось із батьків, так і їхніми співмешканцями, якщо батьки цьому не перешкоджають;

г) хронічний алкоголізм або наркоманія. Це обов’язково потрібно підтвердити медичним висновком;

д) експлуатація дитини, примушування до жебракування, залучення до важкої праці;

е) засудження за умисний злочин щодо дитини. Для цього необхідно отримати вирок суду.

Кожну із цих підстав потрібно доводити і підтверджувати окремими доказами.

2. Хто може звернутися із позовом про позбавлення батьківських прав?

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Зустрічаються випадки коли з позовами про позбавлення батьківських прав звертаються родичі дитини: бабуся, дідусь, брат, сестра, вітчим, мачуха.

На практиці часто звертаються саме матері для того, щоб остаточно розірвати усі зв’язки з батьком своєї дитини. Поширеною причиною звернення є те, що після позбавлення батьківських прав жінці більше не треба буде просити у чоловіка дозвіл на виїзд дитини за кордон.

3. Процедура позбавлення батьківських прав

Позбавити батьківських прав можливо тільки у судовому порядку!

Послідовність дій:

Збір доказів. Чи не найважливіший етап. Всі докази потрібно одразу подати з позовною заявою. Тому потрібно отримати всі можливі підтвердження несумлінної поведінки іншого із батьків, отримати всі довідки, характеристики. Вже на цьому етапі важлива допомога адвоката. Він не тільки підкаже що потрібно зібрати, а і зможе направити необхідні адвокатські запити. Це значно прискорить і полегшить процес збору доказів.

Складання позовної заяви. У позові необхідно викласти детальну інформацію про конкретну ситуацію з батьком або матір’ю, вказати конкретні підстави позбавлення батьківських прав і навести докази, які підтверджують існування таких обставин. Також важливо обґрунтувати чому таке позбавлення буде відповідати інтересам дитини.

Подача позову. У суд позовна заява подається вже разом з усіма підготовленими доказами. Позов подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Не забутьте обов’язково залучити до справи орган опіки та піклування в якості третьої особи.

Звернення до органів опіки та піклування. Ці органи повинні надати до суду письмовий висновок про можливість позбавлення батьківських прав. Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ще не гарантує перемогу в суді, суд може і не погодитися з цим висновком.

Судовий розгляд позовної заяви про позбавлення батьківських прав. Такі справи не розглядаються за один раз. Будьте певні, що до суду вам доведеться з’явитися не менше трьох разів. Тому запасіться терпінням і хорошим адвокатом.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану. Однак, можна самостійно звернутися до органів РАЦСу з рішенням, щоб пришвидшити процес його виконання.

Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються!

4. Перелік необхідних документів для позбавлення батьківських прав

Приблизний перелік документів, необхідних для позбавлення батьківських прав. У кожному конкретному випадку він може різнитися, але ось основні документи:

копія паспорта заявника;

довідка про місце проживання дитини разом з матір’ю (батьком) та підтвердження факту утримання дитини;

копія свідоцтва про народження дитини;

копія свідоцтва про розірвання шлюбу (за наявності);

письмовий висновок органів опіки та піклування;

характеристика з місця навчання дитини із зазначенням участі батьків у вихованні;

довідки з медичних закладів, дошкільних закладів, спортивних секцій, тощо;

довідка з місця роботи матері (батька), дані про доходи (того з батьків, хто звертається з позовом про позбавлення батьківських прав);

характеристика матері (батька) з місця роботи або проживання;

висновок психолога після бесіди з дитиною (психолог установи, в якій навчається дитина чи психолог органу опіки та піклування);

докази, що свідчать про аліментну заборгованість;

висновки лікарів, які підтверджують залежність одного з батьків від наркотиків або алкоголю;

докази вчинення насильства стосовно дитини, тощо.

Усі докази повинні беззаперечно підтверджувати провину батька (матері) та свідчити про неможливість зміни поведінки.

Суд не може винести рішення, ґрунтуючись тільки на словах позивача.

5. Чи можливо відмовитися від дитини?

Добровільно відмовитися від дитини неможливо!

Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини застосовується процедура оскарження батьківства. У таких випадках найважливішим доказом наявності або відсутності спорідненості є генетична експертиза. Якщо її результати спростують спорідненість, суд може зобов’язати ДРАЦС виключити відомості про батька з актового запису про народження дитини.

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

6. Чи можна позбавити батьківських прав за несплату аліментів?

Дуже часто доводиться чути фрази на зразок: Не платить аліменти позбавити батьківських прав!. Не все так просто.

Практика Верховного Суду у таких справах однозначна: якщо один з батьків (зазвичай, саме батько) не платить аліменти на утримання дитини це не є самостійною підставою для позбавлення його батьківських прав.

Отже, ухилення від сплати аліментів не є підставою для позбавлення батьківських прав, а буде лише додатковим доказом на вашу користь, якщо зможете довести наявність інших підстав.

За злісне ухилення від виплат аліментів на дитину передбачена кримінальна відповідальність.

7. Юридичні наслідки позбавлення батьківських прав

Результатом набрання законної сили рішенням суду про позбавлення батьківських прав батька і/або матері є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною.

Це означає, що такі особи:

а) втрачають право на виховання дитини;

б) втрачають немайнові права щодо дитини (втрачають право на спілкування з дитиною, визначення її місця проживання і навчання, тощо);

в) перестають бути представниками дитини;

г) втрачають права на пільги і державну допомогу;

ґ) не можуть бути усиновлювачами та опікунами;

д) не можуть розраховувати на майнові права, пов’язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності, а саме:

право на аліменти від такої дитини;

права на спадкування після цієї дитини;

права на управління майном дитини;

виплати аліментів, пенсій, грошової допомоги на дитину такому батьку або матері також припиняються.

Дитина зберігає свої майнові права, засновані на факті спорідненості з особою, позбавленою батьківських прав, у тому числі: право на одержання аліментів від такої особи та на спадкування після неї.

8. Чи можливо відновити батьківські права?

Так, можна звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав. При цьому у позовній заяві необхідно вказати та надати суду докази, які свідчитимуть про виправлення особи і бажання надалі брати активну участь у вихованні і житті дитини.

У такому випадку суд також буде встановлювати чи відповідатиме відновлення батьківських прав інтересам дитини. Також суд обов’язково враховує думку другого з батьків та інших осіб, з якими проживає дитина.

Обов’язковим для розгляду такої категорії справи є висновок органу опіки та піклування про можливість поновлення батьківських прав.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторно звернутися із таким позовом можна лише через рік.

9. Позбавлення батьківських прав і виїзд з дитиною за кордон.

Дуже часто причиною такого серйозного кроку, як позбавлення батьківських прав, є саме необхідність виїзду дитини за кордон.

Дітям до 16 років, обов’язково потрібна згода батьків на виїзд за кордон.

Увага! Перетнути кордон з дитиною самостійно можна тільки з оригіналом довіреності від іншого з батьків.

На практиці часто зустрічаються випадки, коли батько не дає згоду на виїзд неповнолітніх дітей з України. Причини різні: конфлікт з дружиною, невідоме місце проживання батька та його контакти. Якщо отримати у чоловіка/дружини нотаріально посвідчену згоду на виїзд за кордон дитини не вдається, єдиним варіантом вирішення проблеми є звернення до суду.

Тут є два варіанти:

Якщо виїхати потрібно один раз то простіше отримати рішення суду на таку разову поїздку.

Якщо ви виїжджаєте часто, а з іншим із батьків немає зв’язку чи ви постійно конфліктуєте, то доцільно пошукати можливості для позбавлення його батьківських прав.

Безперечно, отримати дозвіл на виїзд дитини закордон у судовому порядку є значно легшим і значно швидшим способом, ніж позбавлення батьківських прав.

Для отримання рішення про надання дозволу виїзду дитини за межі України необхідно:

довести, що батько/матір ухиляється від надання дозволу;

обґрунтувати необхідність виїзду дитини за кордон (лікування, запрошення від родичів, навчання, оздоровлення, тощо), вказати країну і термін перебування.

У разі ж позбавлення батьківських прав, за такими дозволами на виїзд не треба бігати до суду кожного разу, коли виникла потреба для поїздки дитини. Адже рішення суду про позбавлення батьківських прав вже є доказом, що дозвіл треба тільки від одного з батьків.

10. Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території?

Так, можна. Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.

Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.

Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього.

Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі відеоконференції.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Катерино!

Спочатку необхідно звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків.

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
3. органу опіки та піклування;
4. прокурора;
5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Мати табатько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини за умови свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Тому звертаючись до суду повинні бути належні докази винної поведінки батьків, адже позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 Сімейного кодексу)

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. (ст. 199 Сімейного кодексу)

Ваші брати, які досягли чотирнадцяти років, мають право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд може застосувати такий спосіб захисту як примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку.

Тобто, якщо Вашим братам є 14 років, то до досягнення 18 років вони мають право звернутись до суду про стягнення аліментів з батьків (якщо буде доведено, що ті не виконують свій обов'язок по утриманню дітей).

Також, якщо брату більше 18 років, але він навчається він має право подати на стягнення аліментів, за умови можливості у батьків надавати матеріальну допомогу.

При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго!

Доброго дня, Катерина!

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України права і обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому в установленому законом порядку. Саме на батьків покладається відповідальність за виховання дітей, захист їх прав та інтересів, турботу про здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток дитини.

Всвоїй постанові від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про її застосування слід вирішувати тільки після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, в тому числі ставлення батьків до дітей.

Законодавством України, зокрема ч. 1 ст. 164 СК, встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення матері або батька дитини батьківських прав. Згідно норм зазначеної статті, до втрати прав може призвести:

• залишення без поважної причини дитини в пологовому будинку або іншій установі охорони здоров’я та відсутність відносно неї батьківського піклування протягом шести місяців
• ухилення від виховання дітей (свідома і навмисна відсутність турботи, ігнорування потреб дитини та інше)
• хронічний алкоголізм або наркотична залежність (необхідна наявність відповідних медичних висновків)
• експлуатація дитини, в тому числі примушування до жебракування та бродяжництва
• засудження за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини
• жорстоке поводження з дітьми (приниження, фізичне або психічне насильство тощо)

Порядок позбавлення батьківських прав передбачає виключно судову процедуру, за обов’язкової участі органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України). Відкриття судового провадження відбувається на підставі позовної заяви.

Стаття 165 СКУ називає обмежене коло осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Цей перелік включає в себе одного з батьків, опікуна, піклувальника, особу, в сім’ї якої проживають діти, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому знаходиться малюк, орган опіки та піклування, прокурора, а також саму дитину, яка досягла 14 років.

Хоча список осіб, зазначених у цій статті є вичерпним, у судовій практиці зустрічаються випадки розгляду справ про позбавлення батьківських прав за позовами інших родичів. Так, згідно з ч. 2 ст. 258 СК і ч. 2 ст. 262 СК бабуся, дідусь, брат, сестра, вітчим, мачуха мають право звернутися за захистом прав та інтересів дитини в орган опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

• копія паспорта позивача
• довідка про склад сім’ї
• довідка про доходи позивача
• копія свідоцтва про народження дитини
• характеристика з місця роботи заявника
• висновок психолога після бесіди з дитиною
• копія свідоцтва про розірвання шлюбу
• характеристика з місця проживання позивача
• акт обстеження житлово-побутових умов
• характеристика з місця навчання дитини із зазначенням участі батьків у її вихованні

Більш точний перелік документів для позбавлення батька або матері батьківських прав залежить від індивідуальних особливостей справи, з якими під час особистої юридичної консультації допоможе розібратися адвокат по позбавленню батьківських прав.

Слід зауважити, що батько і мати, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку по утриманню дитини до досягнення нею 18 років (ч. 2 ст. 166 СК). Крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей (ст. 185 СК) і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною (ст. 1183 Цивільного кодексу України).

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня.

Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).

Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав".

Відповідно частини другої статті 164 Сімейного кодексу України не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

1. встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
2. звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків (Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx; Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx);
3. звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
3. органу опіки та піклування;
4. прокурора;
5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

• Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до частини першої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:

• ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
• жорстоко поводяться з дитиною;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
• в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який унеможливлює виконання ним батьківських обов'язків, не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав (постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20).

Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав.

Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови до одного із батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позовна заява про позбавлення батьківських прав обох батьків, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.

За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до Закону України "Про судовий збір" (у 2023 році - 1073,80 грн.).

До позовної заяви додаються:

• свідоцтво про народження дитини;
• свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу (рішення суду про розірвання шлюбу);
• довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);
• акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
• висновок органу опіки та піклування про обґрунтованість подачі позову в суд;
• рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
• відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;
• довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичним, духовним, моральним розвитком дитини)
• судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і тощо);
• відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
• довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
• пояснення, свідчення;
• аудіо-, фото-, відеофайли;
• квитанція про сплату судового збору

Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.

Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:

1. втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;
2. перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
3. втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4. не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5. не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо);
6. втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7. втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).

Увага! Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

У випадку відсутності передати дитину зазначеним родичам, дитина передається на опікування органу опіки та піклування.Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату.

Згідно статті 168 Сімейного кодексу України мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.

Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.

Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього. Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі відеоконференції.

Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.