Лікаря не слухає його помічник мед брат

Вітаю, Лано!

користуючись моїм електронним ключем виписує направлення які я не назначаю,

ВИБАЧТЕ, АЛЕ ЦЕ ВЖЕ ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ НЕ ТІЛЬКИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, АЛЕ Й ЕЛЕМЕТАРНИХ НОРМ ПРО ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ. ВАМ ПОТРІБНО ПОДАТИ ПИСЬМОВЕ ЗВЕРНЕННЯ НА ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ З ВИМОГОЮ ВИРІШИТИ СИТУАЦІЮ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗМІНОЮ ВАМ ПОМІЧНИКА.

ЗВЕРТАТИСЬ РАДЖУ САМЕ В ПИСЬМОВОМУ ВИГЛЯДІ, АБИ НА ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ ВИ ТАКОЖ ОТРИМАЛИ ПИСЬМОВУ ВІДПОВІДЬ.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня, Лана!

В цьому випадку, якщо Ваш помічник не виконую своїх обов'язків за штатним розкладом, Вам треба звернутись із доповідною запискою до завідуючої відділенням або поліклінікою про те, що помічник відмовляється виконувати Ваші доручення. У таких випадках завідуюча полікліникою має право прийняти рішення у відповідності з чинним законодавством про працю, в тому числі звільнити такого недолугого працівника.

Згідно з вимогами статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках (можливі підстави для звільнення я виділив жирним шрифтом):

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування такого допуску, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування".

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь на них відповісти.

Доброго дня, за кожне порушення вам треба писати службові записки керівнику. Після фіксації не одна розового порушення з виконання своїх обов'язків можно спочатку притягнути до дисциплінарного стягненню після чого ставити питання про його звільнення відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП.

систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Реагування зазвичай відбувається не на усні, а письмові звернення до керівництва. Так і зробіть. Не всі особи можуть виконувати покладені на неї обов'язки, тому можуть бути з цієї підстави звільнені.

Закон України " Основи законодавства України про охорону здоров'я" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text):

"Стаття 22. Державний контроль і нагляд в сфері охорони здоров'я

Держава через спеціально уповноважені органи виконавчої влади здійснює контроль і нагляд за додержанням законодавства про охорону здоров'я, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на забезпечення здорового навколишнього природного середовища і санітарно-епідемічного благополуччя населення, нормативів професійної діяльності в сфері охорони здоров'я, вимог Державної Фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій та протоколів надання реабілітаційної допомоги.".

---

Доброго дня, пані Лано! Необхідним вважаю звернутись, подати письмову заяву до Відділу охорони здоров'я Ізмійльської міської ради (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/...).

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Відповідно до статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) злочином визнається привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Склад злочинуОб'єкт злочину

Родовим об’єктом злочину є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.

З об'єктивної сторони злочин, передбачений статтею 191 КК України, може бути вчинений у формі:

• привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;

Привласнення - це протиправне і безоплатне вилучення (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.

В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним.

• розтрати такого майна зазначеною особою;

Розтрата - це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.

В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Розтрата вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення, при розтраті намомент пред’явлення вимоги про повернення ввірене майно у винного відсутнє.

Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така-правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод підряду, оренди, комісії, прокату, перевезення, схову, майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна.

• заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (за умови, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває в його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном).

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Наприклад, службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно отримує премії, надбавки до зарплати. Закінченим цей злочин визнається з моменту незаконного, безоплатного заволодіння майном.

На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майно офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.

Якщо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем було пов'язане з внесенням такою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншим підробленням документів або складанням і видачею завідомо неправдивих документів, дії винного потребують кваліфікації за сукупністю криінальних правопорушень, передбачених відповідними частинами статей 191, 366 КК України.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд.

Суб’єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Суб’єкти злочину

Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 191 КК України, може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього злочину, було ввірене чи перебувало в її віданні.

Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК України) може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до стаття 364 КК України та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК України.

Кваліфікуючі ознаки

Кваліфікуючими обставинами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення їх:

1. повторно (вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями 185-187, 189-191, 262 КК України) або за попереднім зговором групою осіб;
2. у великих розмірах (на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
3. особливо великих розмірах (на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
4. організованою групою.

Санкція (покарання)

1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, -

карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

У Вашому випадку необхідно було б звернутися до поліції з заявою про злочин.

---

Увольнение работника по п. 3 ст. 40 КЗоТ возможно в случае невыполнения работником своих обязанностей при условии наличия примененного и такого, которое не потеряло юридической силы (то есть не прошел 1 год и не снято досрочно) взыскания, предшествующего новому нарушению, а не просто фактическое наличие совокупности выговоров.

То есть важно не количество выговоров, а факт их вынесения в течении года до нового нарушения, за которое руководитель хочет уволить работника.

При этом, неисполнение или ненадлежащее исполнение работником трудовых обязанностей должно быть виновным, совершенным без уважительных причин умышленно или по неосторожности. Для подтверждения вины работника работодателю необходимо не только провести внутреннее расследование, но и потребовать и проанализировать письменные объяснения работника на основании ст. 149 КЗоТ, учесть все существующие обстоятельства проступка.

Основанием для увольнения может быть только систематическое нарушение работником своих должностных / рабочих обязанностей, непосредственно вытекающих из его трудовой функции (трудового договора, должностной / рабочей инструкции) и / или Правил внутреннего трудового распорядка, с которыми работник ознакомлен работодателем.

Также работодатель не может применить две или более санкции за одно и то же нарушение (выговор и позже увольнение).

То есть если работник допустил нарушение и за это вынесен выговор, его уже нельзя уволить за то же нарушение.

Кроме того, увольнение за новый совершенный работником проступок возможно не позже 1 месяца со дня выявления такого проступка.

Только если совокупность указанных условий (наличие нового нарушения и вины работника, наличие выговоров за последний год за другие проступки, не истечение срока в 1 месяц) соблюдена, увольнение по п. 3 ст. 40 КЗоТ возможно. В противном случае увольнение будет незаконным, что грозит работодателю судебным разбирательством, результатом которого может быть: восстановление на работе уволенного работника, взыскание с работодателя среднего заработка за время вынужденного прогула и морального ущерба.

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрый день!

Сообщаю следующее:

В соответствии с Законом Украины «Про электронные доверительные услуги», квалифицированная электронная подпись – усовершенствованная электронная подпись, которая создается с использованием средства квалифицированной электронной подписи и базируется на квалифицированном сертификате открытого ключа;

Электронная подпись – это электронные данные, которые добавляются подписантом к другим электронным данным или логично с ними связываются и используются им как подпись.

Средство квалифицированной электронной подписи – аппаратно-программное или аппаратное устройство, или программное обеспечение, реализующие криптографические алгоритмы генерации пар ключей и / или создание квалифицированной электронной подписи и / или проверки квалифицированной электронной подписи и / или хранения личного ключа квалифицированной электронной подписи, который соответствует требованиям действующего Закона «Про электронные доверительные услуги».

КЭП накладывается с помощью личного ключа и проверяется с помощью открытого ключа. Система цифровой подписи предполагает, что каждый пользователь сети имеет свой личный ключ (хранится в тайне), который используется для формирования подписи, а также соответствующий этому личному ключу открытый ключ, известный остальным пользователям сети, и предназначен для проверки подписи. Цифровая подпись вычисляется на основе личного ключа отправителя информации и, собственно, информационных битов документа (файла). Способ вычисления цифровой подписи гарантирует, что знания открытого ключа не может привести к подделке подписи.

Вам необходимо в короткие сроки получить новый файл ЕЦП и пароль,таким образом старая версия утратит дееспособность.

Пока ЕЦП действует, лицо завладевшее ею сможет подписывать договора от вашего имени в том числе сомнительного содержания.

С уважением,

Константин Гончаренко