Військові дії щодо замінування території

Доброго дня, Маргарита!

Це можливо. Для того треба подавати позов до суду. Також вважаю за необхідне негайно звернутись до воєнної прокуратури із заявою про кожен такий випадок травмування! Невстановлення відповідних огороджувальних дорожніх знаків довкола замінованої території, де відсутній ворог та неоповіщення про такі території цивільного населення - це грубе порушення елементарних правил безпеки, а до того ж, за певних обставин, - злочин!

Складність вирішення цього питання полягає, перш за все, у доведенні причинно-наслідкового зв'язку між замінуванням ділянок дороги саме українськими військовими та отриманням цивільним населенням вибухових травм чи матеріальних збитків.

В кожній окремій ситуації тут треба ретельно розбиратися, залучаючи до того військове командування даного регіону. Серйозна і велика робота! Але, погоджуюсь з Вами, потрібна.

Виникнуть додаткові питання чи потреба у моїй допомозі, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото!

Маргарита!

На доповнення до моєї відповіді...

Ось яких мір безпеки пропонують дотримуватись військові експерти на щойно визволених територіях, де можуть бути ще нерозміновані території.

"Якщо ви перебуваєте у щойно звільненому населеному пункті, або ви опинилися на території, яку ще не розмінували, чи на якій тривають бойові дії – варто дотримуватися кількох правил мінної безпеки.

Насамперед потрібно пересуватися асфальтованими, бетонними, щебенистими дорогами чи бруківкою, де неможливе замінування.

НЕ МОЖНА!:

• Виходити до парканів, садів, городів, поки не буде проведене обстеження.
• Торкатися тіл загиблих.
• Заходити в ліси й лісосмуги, на поля.
• Засівати чи перекопувати город.
• Виходити на колишні бойові позиції чи блокпости окупанта.
• Підбирати зброю, торкатися техніки чи підозрілих предметів.
• Заходити у закинуті чи зруйновані будівлі, зокрема дітям.
• Купатися у водоймах, ходити на пляж.
• Відвідувати кладовища.
• Відкривати залишені автомобілі.
• Збирати металолом.

"

Доброго дня, потрібно почати з заяви у військову прокуратура з приводу службової недбалості ст. 367 ККУ

Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Якщо за цією статтею було спричинено смерть або тяжкі телесні пошкодження статтю буде перекваліфіковано на ст 128 ККУ

Після реєстрації кримінального провадження треба подавати цивільний позов у кримінальному провадженні і стягнути моральну і матеріальну шкоду.

Для вирішення питання вам обов'язково потрібен адвокат.

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Підслідність злочинів передбачена ст. 216 КПК України в цій ситуації досудове розслідування повино проводити Державне бюро розслідувань, , а процесуальне керівництво (тобто організація прокурором процесу досудового розслідування в порядку ст. 36 КПК України) здійснюється Військовою прокуратурою гарнізону тому під час досудового розслідування та до початку судового розгляду потерпілий або представник потерпілого може подати цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України для отримання компенсації матеріальної та моральної шкоди. Для більш детальної інформмації натисніть, «звернутись»

Доброго дня!

Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення ст. 172--19 КУпАП

Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами передбачає штраф від 100 до 1000 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб.

Діяння, вчинені в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 н.м.д.г., або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб.

Вам необхідно зібрати докази ,свідків, відеофіксацію, документи, які свідчать про причинно-наслідковий зв'язок того ,що ці боєприпаси належали , саме представникам ЗСУ.

Сформуйте колективну письмову скаргу, на ім'я Керівників Військової прокуратури, Міноборони та військової служби порядку, опишіть ситуацію що склалася. Скаргу бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини або іншого державного органу, у компетенції якого розгляд вашого питання. Другий примірник з відміткою про отримання залишається у Вас як особи, яка подала скаргу. Це є підтвердженням того, відповідний орган отримав скаргу, і може бути використаний як доказ факту звернення, якщо виникне потреба оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги. У письмовій скарзі слід вказати -прізвище, ім’я і по батькові, -адресу місця проживання і номер телефону, -посадову особу або орган державної влади, якому адресована скарга, -ясно і докладно описати обставини порушення вашого права, суть порушення, -зазначити, які дії ви просите відповідальну посадову особу вчинити для відновлення цього права, вказати дату і поставити підпис.

Після отримання письмових рішень від всіх уповноважених органів в тому числі Уповноваженого з прав людини ВР України. (Гаряча лінія: 0800-50-17-20 (Безкоштовно) 044-299-74-08 hotline@ombudsman.gov.ua). Вирішити питання звернення до суду для відшкодування збитків та відновлення порушених прав.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Маргарита!

Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 60. Заявник

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

"Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому

1. Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

2. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

3. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні

1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

2. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками.

3. Цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

4. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства.

5. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

6. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні.

7. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Стаття 129. Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні

1. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

2. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

3. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися"!

Всього доброго!

Успіхів Вам!