Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 10 сентября 2023, вопрос №92270

Может ли забрать мама парня приписное , если он находится заграницей?

Здравствуйте, парень которому 17 лет находится как беженец заграницей. Может ли забрать его мама приписное с военкомата , комиссию он прошел. Либо может ли военкомат предоставить эту информацию о приписном учебному учреждению?

Ответы юристов (3)

    Богун Сергій Павлович

    Військово - облікові документи надаються особисто призивнику. На офіційний запит навчального закладу ТЦК та СП можуть надати відповідну інформацію.

    Айвазян Юрій Климентійович
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Альбіна!

    Це навряд чи можливо. УЗ можете зробити до ТЦК запит про надання інформації.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Турчин Ярослав Олександрович

    Вітаю Вас, пані Альбіна!

    Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

    Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

    Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

    Згідно з частинами першою та другою статті 238 ЦК України, Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

    Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

    Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє (ч. 2 ст. 238 ЦК України).

    Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

    Використаний ст. 11 ЦК термін "цивільні права та обов'язки" охоплюються поняттям суб'єктивного цивільного права як належної певній особі правової можливості певної поведінки особи, захист якої гарантовані державою.

    Відповідно до статті 201 ЦК України, Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

    Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов"язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 чітко визначає які дії має вчиняти призовник в режимі "особисто" та "під підпис". Серед цих дій відсутнє отримання вже оформлених військово-облікових документів на осіб, які ВЖЕ прийняті на військовий облік.

    В той же час, абзаци 1 - 4 пункту 28 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (в редакції постанови КМУ від 20.01.2021 р. № 100) визначають, що:

    Посвідчення про приписку до призовної дільниці видається громадянам, приписаним до призовних дільниць, яких за результатами проходження комісії з питань приписки визнано придатними до військової служби або тимчасово непридатними до військової служби чи такими, що потребують лікування. Форма посвідчення про приписку визначається Міноборони.

    Інформація про номер посвідчення про приписку вноситься до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних. Окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних (за наявності) зазначається у посвідченні про приписку.

    Посвідчення про приписку до призовної дільниці видається під особистий підпис громадянина в обліковій картці призовника. Номер посвідчення відповідає порядковому номеру, під яким прізвище призовника внесено до обліково-алфавітної книги.

    Посвідчення про приписку до призовної дільниці громадян, яких визнано придатними до військової служби або тимчасово непридатними до військової служби, які потребують лікування, вручається в день ухвалення рішення комісією. Під час вручення посвідчення про приписку до призовної дільниці керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідальна посадова особа районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки) зобов’язаний роз’яснити призовникам їх права та обов’язки з додержання правил військового обліку, відповідальність за порушення цих правил, а особам, щодо яких ухвалено рішення про направлення на медичне обстеження (лікування) або для підвищення рівня освітньої підготовки, - про необхідність регулярного відвідування закладів охорони здоров’я чи закладів освіти (курсів). Про доведення інформації про свої права і обов’язки призовник розписується в обліковій картці призовника.

    В той же ча, відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів", до персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста належать:

    1) прізвище;

    2) власне ім’я (усі власні імена);

    3) по батькові (за наявності);

    4) дата народження;

    5) місце народження;

    6) стать;

    7) місце проживання та місце перебування;

    8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження);

    ОТЖЕ, закон про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов"язаних та резервістів ПЕРЕДБАЧАЄ можливість представництва щодо призовників. Нажаль зміст цього представництва закон не розкриває.

    Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів", Призовник, військовозобов’язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру.

    Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів", Призовник, військовозобов’язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру.

    Згідно зі статтею 19 Конституції України, Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

    Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі держави, в основному, у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін, без визначення його змісту, використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади. У Кодексі законів про працю України термін "законодавство" в цілому вживається у широкому значенні, хоча його обсяг чітко не визначено. (абзаци третій та четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/1998 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство").

    ОТЖЕ, положення підзаконних актів, навіть за умови їх нормативно-правового характеру - не є зобов"язуючими для громадян України, не можуть росширяти обов"язки чи покладати на них додаткові обов"язки, не передбачені Конституцією, чи змінювати правову природу наданих Конституцією і законами України прав.

    Однак, у ТЦК та СП сидять як правило люди, які не знають або й не бажають знати досконало Конституцію (крім статті 65 про обов"язок захисту Вітчизни), не мають достатніх юридичних знань щодо правильного застосування ієрархії нормативно-правових актів України (Конституція - має вищу силу ніж закон, закон - має вищу силу ніж постанова Кабінету Міністрів, указ Президента, інші акти Верховної Ради, накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади), не діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а вважають, що їх внутрішня інструкція - є важливішою, ніж норма закону чи якоїсь там Конституції з принципами верховенства права, яку багато хто з політиків поставив на словах "на паузу". Тож скоріш за все Вам військово-облікові документи за довіреністю ніхто не видасть... а враховуючи те, що суди, як правило, наразі діють за принципами військово-політичної доцільності у категоріях справ щодо військового обліку, то і шанси в судовому порядку щось отримати - мізерні. Нажаль.

    У дійсно правові державі, Вам би мали пояснити в чому полягає зміст отримання приписного посвідчення і чому ця дія може бути вчинена лише особисто призовником, якщо це не передбачає необхідність проходження особистої співбесіди, фотографування, проходження медичної комісії, здачі аналізів та ін., дій, які за здоровим глуздом може вчинити лише безпосередньо призовник. Крім того, посвідчення Вашому сину були зобов"язані видати ОДРАЗУ.

    Але ж Вам нічого скоріш за все не будуть пояснювати, бо побутує думка, що простим цивільним громадянам ніхто нічого не винен у цьому житті, тож права "на паузі", а існують лише обов"язки та повинності. Знову-таки нажаль.

    В той же час, Ви як представник за довіреністю - можете Вимагати письмову інформацію про включення Вашого довірителя до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов"язаних та резервістів на підставі статті 9 відповідного Закону.

    В той же час, Ви як представник за довіреністю - можете Вимагати письмову інформацію про включення Вашого довірителя до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов"язаних та резервістів на підставі статті 9 відповідного Закону.

    Чи буде достатньо закладу вищої освіти відомостей з Реєстру для зарахування особи на навчання - не знаю. Можливо у приймальній комісії Ви теж зустрінете "беземоційні функції", що діють за внутрішньою інструкцією та буквою наказу, а не "Homo sapiens". Але в такому б разі я особисто задумався, чи потрібне навчання в закладі, де люди не здатні вільно мислити, реалізовувати положення Конституції та законів, та привчають зі вступу молодь до "рабської покори" та бездумного виконання "що скажуть, з похиленою головою" і не задумуючись відносно законності наказів та розпоряджень. "Папірець" про ступінь освіти, внесений до Електронної бази - сам по собі нічого не вартує (окрім грошей, сплачених за контрактне навчання), якщо за ним не слідує підготовка вільно мислючої особистості, здатної застосовувати свої знання й навички у сучасному світі.

    Маю надію, що мої роз"яснення стануться Вам хоч трохи в нагоді.

    З повагою.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України