Питання щодо оподаткування позички

Доброго дня. Для такоъ схеми вам краще оформити фоп 2 групи і заключити з братом договір оренди з правом суборенди. У такому випадку ви будете сплачувати податок мінімальний страховий внесок з ЄСВ, який потрібно сплачувати , - 1562 грн. на місяць у період військового стану можно не сплачувати навідь ЄСВ.

Якщо ви будете сдавати як фіз.особа тоді податок буде 19.5 Відсотків..

Договір позички не рекомендує, бо це є додаткове благо ітеж опадатковується операція платника податку з надання позички, в тому числі на безоплатній основі, є об'єктом оподаткування ПДВ. Таку операцію оподатковують ПДВ за ставкою 20% виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ

Вітаю Вас, пані Ольга!

Ви можете на основі договору позички безоплатно передати власну нерухомість брату, а він як ФОП може здавати в її в суборенду. Але потрібно, щоб у брата був відкритий КВЕД 68.20.

Сума орендної плати, отриманої братом на підставі договору оренди включається до доходу ФОП, з якого Він буде сплачувати податки (5 %)

По договору безоплатної позички брат (як ФОП), та Ви ніяких податків не сплачуєте (джерело: https://buh.ligazakon.net/news/201654_dps-poyasnil...та https://buh.ligazakon.net/news/217653_pri-otrimann...)

Майно, отримане за договором позички, можна передати в суборенду, адже до договорів позички застосовуються ті самі правила, що й до договорів оренди (ч.3 ст.827 Цивільного кодексу України).

Така діяльність укладається в КВЕД 68.20 (рішення Запорізького окружного адмінсуду від 25.08.2020 р. у справі № 280/2144/20 )

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів та вдалого дня!

Доброго дня, Ольга!

Спочатку кілька слів про договір позички

Договір позички нежитлового приміщення має письмову форму і вступає в силу після підписання сторонами. Такими можуть виступати фізичні або юридичні особи, приватні підприємці (ФОП, в тому числі 3 групи). Заборона на безоплатне користування поширюється тільки на юридичні особи, в разі, коли нежитловий об'єкт передається його засновнику або керівнику управлінського органу компанії. При цьому Позичкодавцем може виступити не тільки власник приміщення, а й інші особи з його дозволу - письмової довіреності або договору доручення.

Документ не вимагає завірення у нотаріуса за винятком випадків, коли:

1. Обидві сторони бажають нотаріального засвідчення.
2. Об'єкт передається на більш ніж 3 роки.

У разі, якщо приміщення передається в користування на платній основі, потрібне укладення договору оренди.

Відносини між Позичкодавцем і Користувачем регулює Цивільний кодекс України (глави 58 і 60), крім статей про безплатність договору. У разі, якщо документ складається для юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, їх відносини регулюються Господарським кодексом України.

При складанні зразка договору позички нежитлового приміщення в Україні, його зміст регламентується законодавством та особливостями партнерства Позичкодавця і Користувача. Обов'язково в документі зазначається:

1. Ідентифікаційна інформація про передане приміщення: повна адреса, площа, дані документів на право власності, інші особливості.
2. Якщо документ укладається між юридичними особами або приватними підприємцями, обов'язково визначається термін позички.

Після закінчення терміну користування Користувач зобов'язаний звільнити об'єкт. Також розірвання договору можливе з ініціативи Позичкодавця, якщо:

1. Виникли непередбачені обставини, через які приміщення необхідне самому власнику.
2. Об'єкт використовується не за обумовленим призначенням.
3. Приміщення передано третій особі.
4. З вини Користувача об'єкт був сильно пошкоджений або зруйнований.

Розірвання договору допускається і з боку Користувача, якщо Позикодавець по факту не передає приміщення в користування.

У разі, коли умови договору вимагають внесення змін, процедура здійснюється шляхом створення додаткової угоди, яка підписується в тому ж порядку, що і договір позички.

Тепер щодо оподаткування

ДПСз цього приводу роз'яснює:

"Оскільки передача майна фізичній особі - підприємцю на підставі договору позички не передбачає переходу права власності на таке майно до фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, то доходу у розумінні пункту 292.1 статті 292 ПКУ у такого підприємця не виникає.

Відповідно до статті 1 ЦКУ цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частиною першою статті 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до статті 292 ПКУ для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, згідно з пунктом 292.3 статті 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку".

За посиланням: https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/...

З повагою, адвокат Айвазян.

ВІТАЮ ВАС, пані ОЛЬГА! Дійсно, можна оформити позичку і позику, але будьте готові, що своє право треба буде в суді захищати, бо "податкові цербери" нічого про це чути не хочуть і нахабно нараховують податки по-своєму, кваліфікуючи договори як їм хочеться.

Бажаючи взяти в платне користування приміщення у фізособи, потрібно оформити договір оренди (ст. 759 Цивільного кодексу України, далі - ЦКУ). Його укладають у письмовій формі (ст. 793 ЦКУ).

Розмір орендної плати сторони встановлюють за домовленістю (ст. 632 ЦКУ). Тобто, орендуючи приміщення у фізособи, сторони мають право встановити будь-яку ціну (адже вона не підлягає держрегулюванню). Це випливає з норм ст. 44 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), ст. 632 ЦКУ, ст.ст. 10,11 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Договір оренди приміщення підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк договору становить 3 і більше років (ч. 2 ст. 793 ЦКУ). Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦКУ "правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін".

Тому якщо договір оренди укладено на строк до 3 років і в договорі не передбачили обов'язкового нотаріального посвідчення - цей договір оренди не обов'язково нотаріально посвідчувати. А коли строк договору оренди становить 3 і більше років, нотаріальне посвідчення є обов'язковим.

Якщо договір оренди укладено на строк не менш як 3 роки, то право користування підлягає реєстрації (ч. 1 ст. 794 ЦКУ). Про це зазначає також п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV. Правила реєстрації прописані в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127. У цьому випадку реєстрація права користування відбуватиметься в разі посвідчення договору оренди в нотаріуса.

Про необхідність оформлення документа (акта), який засвідчує факт передання нерухомості в користування, вказано у ч. 1 ст. 795 ЦКУ. Його мають підписати обидві сторони договору оренди.

Зазвичай під час складання такого акта за основу беруть типову форму Акта приймання-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1). Заповнюючи цю форму, підприємство-орендар у графі "Дебет" зазначає рахунок 01 позабалансового обліку, а в графі "Первісна (балансова) вартість" - оціночну вартість об'єкта, що прописана в договорі оренди.

Здебільшого орендарі ведуть облік орендованих основних засобів за інвентарними номерами орендодавця. Проте, оскільки останнім є фізособа, інвентарного номера вона не присвоювала, відповідно, ФОП для аналітичного обліку має право присвоїти свій. Графи, які стосуються амортизації, орендар не заповнюватиме.

Заборони на встановлення заниженої орендної плати немає, однак при цьому необхідно брати до уваги деякі аспекти оподаткування. Оренда плата буде становити дохід орендодавця, з якого має бути сплачений податок. Якщо орендодавцем є фізична особа, то потрібо буде сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, якщо фізична особа-підприємець чи юридична особа - податок відповідно до обраної системи оподаткування.

У випадку, якщо оренда буде заниженою, держава недоотримає податок. Тому у абз. 2 пп. 170.1.2. пункту 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України визначено, що при наданні в оренду об'єктів нерухомості об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

В свою чергу, мінімальна сума орендного платежу визначається відповідним органом місцевого самоврядування за методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 1253 від 29.12.2010 року.

Якщо мінімальну вартість не було встановлено чи оприлюднено органом місцевого самоврядування до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

ОПОДАТКУВАННЯ.

Варіант № 1. Дохід від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) який здійснює ФІЗИЧНА ОСОБА (не підприємець) оподатковуються за ставкою 18% (пп. 170.1.4 п. 170.1. ст. 170 ПК України, п. 167.1 ст. 167 ПК України). Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військового збору і утримується за ставкою 1,5% (п. 16.1 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України).

Варіант № 2. Надання в оренду нерухомого майна ФОП (платником єдиного податку 2 групи), серед видів діяльності якого передбачено «Надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна» (68.20 згідно КВЕД ДК 009:2010)

Така схема можлива з урахуванням наступних обмежень:

1) Треба не перевищувати обмеження за площею нерухомості, що надається в оренду (земельні ділянки, загальна площа яких не перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 300 квадратних метрів (пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПК України).

2) Обмеження у виборі статусу орендарів. В оренду надається нерухоме майно фізичним особам та/або платникам єдиного податку (іншими словами, виключаємо нерезидентів, платників податку на прибуток підприємств тощо).

3) Обсяг доходу не повинен перевищувати 1 500 000 гривень за календарний рік.

Щодо оподаткування такого доходу. Ставка єдиного податку для платників другої групи – встановлюється у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 293.1 ст. 293 ПК України). Єдиний податок на 01.01.2024 р. – 1420 гривень на місяць (20% від мінімальної зарплатні).

Варіант № 3. Надання в оренду нерухомого майна фізичною особою-підприємцем (платником єдиного податку 3 групи), серед видів діяльності якого передбачено «Надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна» (68.20 згідно КВЕД ДК 009:2010)

ФОП 3 групи на відміну від ФОП 2 групи не має обмежень у виборі статусу орендарів (на відміну від 2 групи). Однак обмеження за площею нерухомості, що надається в оренду, актуальні.

Ставка єдиного податку становить 5% від отриманого доходу (у разі, якщо ФОП не є платником ПДВ) або 3% від отриманого доходу (+ сплата ПДВ) (п. 293.3 ст. 293 ПК України).

Щодо визначення звичайної ціни з метою оподаткування ПДВ – операцій з надання в оренду нерухомості, то свою позицію податкова висловила в Індивідуальній податковій консультації від 20.04.2018 р. №1734/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

ДОГОВІР ПОЗИКИ НЕЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ОРЕНДІ

На відміну від договору найму (оренди), договір позики не має ознаки оплатності. У позику можуть передаватися не лише грошові кошти, а і речі, у тому числі нежитлові приміщення. Позика може бути безпроцентною.

Договір позики нежитлового приміщення може бути укладений в простій письмовій формі. На відміну від договору найму (оренди), укладення договору позики нежитлового приміщення трьорічний чи довший строк не вимагатиме нотаріального посвідчення такого договору.

З іншого боку, позика як така передбачає передачу коштів чи інших речей не у користуванння, як це часто сприймається (за користування грошовими коштами сплачуюються проценти - це невірно), а у власність:

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Зрозуміло, що коли фактично нежитлове приміщення передається у користування, передача його у власність нікому не потрібна, та й потребує державної реєстрації. Саме тому договір позики не підходить для оформлення тимчасового користування нежитловим приміщенням.

ДОГОВІР ПОЗИЧКИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ОРЕНДІ

Інша справа - договір позички, передбачений Главою 60 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Форма договору позички нежитлового приміщення така ж сама, як і для договору оренди - проста письмова, а якщо договір укладається на трирічний чи довший строк, то нотаріальна.Таким чином, договір позички підходить для оформлення відносин, за яких нежитлове приміщення передається у користування на безоплатній основі. Варто пам'ятати, що юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (ч. 2 ст. 829 ЦК України).

Статтею 827 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 828 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Щодо нерухомості нічого не зазначено щодо цього, але може бути застосовано аналогію... В принципі правочин щодо оренди нерухомості не передбачає нотаріальне посвідчення, якщо він не перевищує 3 роки (без урахування можливої пролонгації), тому можна застосувати і цю аналогію. Проте, можуть бути питання від податкової щодо удаваності правочинів, оформлення їх заднім числом та інших речей.

ОДНЕ МОЖНА КОНСТАТУВАТИ ОДНОЗНАЧНО, навіть Велика Палата Верховного Суду не ставить під сумнів можливість укладення договору позички нерухомого майна.

Втім, виникає запитання, чи не буде позичка нежитлового приміщення розцінена ДПІ як безоплатне отримання послуг? Такі ризики дійсно мають місце, однак відповідь тут не буде однозначною. Наведу приклад з судової практики, який ілюструє ставлення судів до цього питання.

Закарпатський окружний адміністративний суд у 2015 році виніс постанову по справі № 807/1504/15 за позовом до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Позивачу за договором позички її матір'ю було передано в строкове безоплатне користування (позичку) нежитлове приміщення для використання в нотаріальній діяльності. Відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення виходив з того, що до даного договору позички повинні застосовуватися положення про найм (оренду), відповідно до ч. 3 ст. 827 ЦК України та кваліфікував дії позивача щодо отримання у безоплатне користування нежитлового приміщення за договором позички, як «безоплатне отримання послуг оренди». З таким висновком суд не погодився, оскільки договір позички не підпадає під ознаки договору оренди, та задовольнив позов.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/53403489

Рішення суду залишено в силі Львівським апеляційним адміністративним судом.

Постанова від 04.02.2016 р. https://reyestr.court.gov.ua/Review/55648665

До Верховного Суду України податкова йти не ризикнула.

Але рішення суду першої інастанції - це не усталена позиція Верховного Суду. Тож можуть бути різні неприємні моменти в судах.

Проте, слід відзначити, що поки що Верховний Суд ніяких новацій в тлумаченні права на укладення договору позички не вносив своїми рішеннями.

Але ж податковій суди не вказівка ,тож, укладаючи договір позички нежитлового приміщення, необхідно бути готовим до претензій податківців, однак свою позицію можна буде відстоювати у судовому порядку.

ІНШИХ ВАРІАНТІВ УНИКНУТИ ОБОВ"ЯЗКУ ДЕКЛАРУВАННЯ та ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДУ ВІД ОРЕНДИ ПРИМІЩЕННЯ - НАЖАЛЬ НЕМАЄ. Не для того держава утримує "податкових церберів", щоб громадяни "крутили схеми" і не платили податки.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Ольго!

1) Цікавить питання, які податкові зобов'язання виникають у власника приміщення та Користувача в цій схемі (ПДВ, податки на дохід, тощо). - ні у вашого брата ФОП 3 групи, ні тим паче у Вас як власника приміщення не виникають податкові зобов'язання по договору позички.

Згідно зі ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Передача квартири фізичній особі – підприємцю на підставі договору позички не передбачає переходу права власності на таке майно до фізичної особи – підприємця, тому доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 ПКУ у такого підприємця не виникає.

Разом з тим до доходу вашого брата ФОП 3 групи буде включатися сума орендної плати, отриманої на підставі договору оренди. ФОП 3-ї групи сплачують ЄП від суми всього отриманого доходу (п. 293.3 ПКУ).

2) Як альтернативний варіанти: якщо використовувати замість договору позички договір оренди з правом суборенди, які податки виникають в цьому випадку. - краще договір позички, тому що оренда може бути тільки платною. Тобто, по договору оренди у Вас виникатимуть податкові зобов'язання. Якщо Ви не зареєстровані як ФОП, то це ПДФО 18% та 1,5% військовий збір.

Згідно зі ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

З наведеного законодавчого визначення предмету договору оренди можна зробити висновок, що оренда безоплатною бути не може.

Успіхів!