Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Налоговое право, 31 января 2024, вопрос №101197 240₴

Чи маю я платити податок в Польші, якщо отримую дохід на польський PayPal до якого привязана польська карта

Доброго дня, займаюсь фрілансом і клієнти оплачують мої послуги на польський PayPal який оформлений на мою сестру (я і сестра проживаємо в Україні), яка тимчасово там проживала ( вказана її польська адреса і привязана польська карта), гроші переводяться звідти на український PayPal, а звідти на карту. Цікавить чи потрібно сплачувати Польщі податок, які можуть бути наслідки при несплаті і якщо все ж таки необхідно, то який найкращий спосіб це зробити.

Ответы юристов (3)

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Владиславе!

    Щоби надати Вам грунтовну відповідь на Ваше непросте питання, не може не зупинитись на проблемі резиденства та подвійного оподаткування.

    Підемо по порядку…

    Якщо пояснювати податкове резидентство простими словами, то це статус особи, яка проживає у певній країні, що передбачає обов’язок саме у цій країні сплачувати податки з усіх доходів.

    Загальний принцип податкового резидентства передбачає, що всі резиденти країни підлягають у ній оподаткуванню стосовно абсолютно всіх своїх доходів – як тих, що отримуються на території цієї країни, так і за її межами.

    Отже, отримавши статус податкового резидента за кордоном Ваша сестра повинна сплачувати податки до бюджету іншої країни.

    Коли особа отримує статус податкового резидента?

    У різних країнах світу статус податкового резидента настає за різних умов. Найпоширеніша з них – проживання у приймаючій країні протягом тривалого періоду. Як правило, пів року або 183 дні.

    У більшості країн першою підставою для набуття податкового резидентства є наявність власного або орендованого житла, в якому особа зазвичай проживає.

    Якщо таке житло є у двох країнах, тоді визначення податкового резидентства особи проводиться на основі інших критеріїв, і до них відносяться тісні сімейні та економічні зв’язки, знаходження в країні понад 183 календарних дні, громадянство та інше.

    Важливим критерієм, за яким особа отримує статус податкового резидента, є наявність так званого "центру життєвих чи економічних інтересів" у певній країні. Забігаючи наперед, якщо центр ваших економічних інтересів знаходиться в Україні, то, як правило, це є достатньою підставою для того, аби не платити податки з доходів за кордоном.

    Центр життєвих інтересів може охоплювати різноманітні аспекти – від кількості днів перебування в країні, володіння майном, наявності роботи до відвідування школи чи дитсадка дітьми, чи відвідування спортивного залу. Де центр життєвих інтересів, там і сплата податків.

    Центр економічних інтересів у особи виникає у тій країні, до якої вона найбільш тісно прив’язана як економічно, так і соціально.

    Як правило, центр економічних інтересів особи знаходиться у тій країні, де вона має:

    постійне місце проживання;

    офіційне місце роботи;

    зареєстрований бізнес (чи ФОП);

    відкриті банківські рахунки;

    регулярну сплату податків та комунальних платежів;

    тісні родинні зв’язки;

    місце, у якому постійно навчається неповнолітня дитина цієї особи (садочок, школа чи ВНЗ);

    абонементи до спортзалів, басейнів, секцій тощо.

    Проте, звання податкового резидента однієї з європейських країн може дорого Вам обійтися.

    Порівняно з країнами Західної Європи, українські ставки податків доволі посередні. Так, з отриманої в Україні зарплати до державного та місцевого бюджетів сплачується 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.

    У західних країнах фізичні особи сплачують набагато вищі податки, розмір яких може перевищувати половину доходу. Варто зазначити, що у більшості країн ЄС діє прогресивна система оподаткування. Тобто, чим меншим є розмір отриманого доходу, тим меншою є ставка податку, яка до нього застосовується

    Проте, навіть застосування знижених ставок податків до відносно невеликих в масштабах країн ЄС доходів все одно є додатковим тягарем для бюджету українського переселенця. У разі ж, якщо особа проігнорує вимоги податкової про сплату податків, то у ЄС їй загрожують штрафи та навіть кримінальна відповідальність.

    Важливо одразу дізнатись, як саме іноземні податкові стягуватимуть податки з сестри?

    Українці, які перебувають за кордоном вже понад 183 дні, а у Вашої сестри очевидно сталося саме таке, можуть навіть не знати про те, що іноземний податковий орган визначив їх податковими резидентами своєї країни. Все тому, що податковий період, за який необхідно буде здійснювати сплату податків, у більшості країн прирівнюється до року.

    Іншими словами, про необхідність сплачувати податки в іншій державі людина може дізнатися вже у 2024 році, на етапі, коли місцевий податковий орган виставить їй претензію на погашення податкового боргу.

    Тож не дивно, що наразі нічого не відомо про випадки подвійного оподаткування доходів українців, які виїжджали за кордон на початку війни, а потім навіть повернулись додому, попри те, що 183 дні їхнього перебування у новій країні вже минули.

    Ще у серпні 2022 року Україна приєдналася до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін податковою інформацією (CRS). Цей крок призведе і вже частково призвів до того, що українська податкова в автоматичному режимі надсилатиме всю інформацію про українців, які є податковими резидентами інших країн.

    Уряд та Рада фактично завершили імплементацію низки документів та законодавства у цій сфері.

    CRS в Україні дасть можливість обмінюватись податковою інформацією автоматично, а не по запиту.

    Проте навіть коли запрацює CRS, Україна не буде видавати інформацію по тих особах, кого вона вважає податковими резидентами України, а вона вважає такими всіх українців, крім тих, хто виїхав за кордон раніше і пройшов процедури виходу з податкового резидентства України.

    Тож існує висока ймовірність того, що багатьом українцям, які виїжджали за кордон, вдасться уникнути подвійного оподаткування, але повністю покладатися на це все ж не варто.

    Перейдемо до головного Вашого питання: як же уникнути подвійного оподаткування своїх доходів і в Польщі, і в Україні?

    Аби двічі не сплачувати податки рекомендую спочатку визначитися для себе, де Ви плануєте надалі жити. Виходячи з цього й потрібно буде відстоювати своє податкове резидентство у тій чи іншій країні.

    Якщо Ваш вибір впаде на користь податкового резидентства України, що по суті так і є, то найпростішим способом не потрапити під податковий контроль Польщі є оформлення підприємницької діяльності в Україні та сплата податків тут.

    ВИСНОВОК:

    1. Якщо Ваша сестра буде просто сплачувати податки, як фізична особа, то їй прийдеться з усіх коштів, які надходять на її рахунок у PayPal, а далі на її приватну картку, сплачувати податок у розмірі 19,5 % щорічно. Погодтесь, це значна сума!

    2. Тому, пропоную Вам оформити підприємницьку діяльність сестри у вигляді ФОП 3 групи на спрощеній системі оподаткування. Це дозволить в чотири рази мінімізувати сплачувані податки, оскільки при згаданій формі оподаткування сестра сплачуватиме до державної казни лише 5% від усього свого доходу.

    3. Сплата податків в Україні також убезпечить Вас і сестру від перспективи подвійного оподаткування в Україні і в Польщі.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    100%

    Вітаю Вас, Владиславе!

    Якщо Ви не проживаєте в Польщі - відповідно Ви не являєтесь її резидентом, тому сплачувати податки там не потрібно. Чи мають доступ польські контролюючі органи до рахунку PayPal - краще проконсультуватися із закордонними спеціалістами. Проте, щоб отримати доступ до повного функціоналу PayPal, користувачі з України часто реєструються як жителі Польщі і до них не виникає зайвих питань від податкової РП.

    Тепер щодо переводів з PayPal на українську карту.

    Національний банк здійснює фінансовий моніторинг, щоб запобігти використанню банківської системи України для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Здійснюючи фінансовий моніторинг, банки і небанківські фінансові установи перевіряють клієнтів та аналізують їхні фінансові операції. У разі виявлення підозрілих операцій банки інформують Державну службу фінансового моніторингу та правоохоронні органи України.

    Коли банк чи будь-яка інша фінансова організація проводить блокування коштів, по суті вони хочуть перевірити дві основні речі. По-перше, чи ваша діяльність законна, не суперечить закону. І по-друге, чи з вашої діяльності сплачені податки.

    Обсяг критеріїв, за якими банк має право ініціювати перевірку клієнта досить обширний, але можна виділити основні з них, які беззаперечно стануть підставою для фінмоніторингу:

    • Клієнт здійснює постійні перекази за кордон або отримує перекази з-за кордону, отримує кредити чи позики з-за кордону.
    • Здійснення транзакцій з азартними іграми та лотереями.
    • Клієнт має відношення або зв’язки з Російською Федерацією або Республікою Білорусь.
    • Клієнт зареєстрований за адресою масової реєстрації або його адреса реєстрації є вигаданою.
    • Розмір витрат клієнта перевищує розмір надходжень на рахунок.
    • Клієнт отримує кошти від віртуальних активів (криптовалюти) на суму понад 30 000 гривень.
    • Клієнт регулярно здійснює або отримує значну кількість переказів (це може бути будь-яка кількість переказів та на будь-які суми, банк зіставляє інформацію про доходи клієнта та звичні обороти по рахунку, при їх невідповідності клієнт є ризиковим).
    • Якщо у клієнта відбулись значні зміни в розмірах фінансових операцій.
    • Новостворений суб’єкт господарювання переказує та /або отримує значні суми коштів.
    • Клієнт регулярно отримує перекази та одразу переводить їх у готівку.
    • Клієнт переказує чи отримує кошти, розмір яких перевищує 400 000 гривень.

    Зазвичай клієнт банку дізнається про те, що в нього буде проводитися фінансовий моніторинг через додаток банку. Відповідно він бачить сповіщення про те, що йому потрібно додати документи про походження коштів.

    Щоб підтвердити походження коштів, потрібно надати документи, які вказують на їх джерела. Наприклад, це може бути декларація про майновий стан і доходи, договір позики, договір дарування, копії документів, що підтверджують джерела доходів родичів. Також часто використовується декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Річна, квартальна та інша фінансова звітність (якщо ФОП).

    Окрім усього переліченого, законодавством передбачена можливість надання інших документів, якими підтверджується походження коштів. Тому вище були перераховані лише деякі поширені приклади.

    Якщо пояснення буде недостатньо, банк може задати уточнюючі питання і відповідно після цього вже банк приймає фінальне рішення, чи відмовляти від обслуговування вам як клієнту, чи продовжувати з вами працювати. Якщо банк відмовить вам від обслуговування, то в такому випадку максимум, що ви можете зробити, це зобов'язати банк через суд повернути ваші гроші на інший банківський рахунок.

    Тому, якщо Ваша сестра буде з підозрілою періодичністю отримувати перекази з PayPal на українську карту, вона може потрапити під внутрішній фінмоніторинг українського банку. Їй можуть заблокувати рахунок поки вона не надасть документи, які підтверджують законність походження коштів. Якщо сестра не надасть документи - банк розірве з нею договір, адже вона будете вважатися ризиковим клієнтом. Кошти їй повинні повернути.

    Щоб цього не трапилось Вам краще зареєструвати ФОП 3 групи та отримувати кошти на свій IBAN рахунок ФОП.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, у вашому випадку треба сплачувати лише послуги банку та комісію.

    Що стосується закону, ви повинні зареєструватися як ФОП 3 групи і отримувати кошти від клієнта на рахунок фоп. При цьому ви будете сплачувати податок ЄСВ 1500 гривень та 5 відсотків від прибутку.

    На разі, якщо це не великі кошти працюйте, як є.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України