Які наслідки неоновлення даних до 16 липня

Вітаю Вас!

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень закону ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набув чинності 18 травня) лише громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

У разі перебування на території України уточнити дані можливо:

• шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або
• до центру надання адміністративних послуг, або
• через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

За неоновлення даних можливий штраф.

Проте, положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, якщо ТЦК отримає необхідну інформацію з інших реєстрів - Вас не повинні притягнути до відповідальності за неуточнення даних. Поки що судової практики по цьому питанню немає, тому яку позицію займе ТЦК невідомо.

За неоновлення даних або неявку по повістці для уточнення даних передбачена лише адміністративна відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Кримінальна відповідальність можлива лише якщо Ви пройдете ВЛК, Вам вручать повістку на відправку, а Ви по ній без поважних причин не явитесь.

Згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, якщо Вас все ж таки зможуть притягнути до адміністративної відповідальності за неоновлення даних - другий раз не мають права накладати штраф саме за неоновлення даних.

Але, якщо Вам вручать повістку - Ви не явитесь, Вас можуть спробувати притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Якщо після сплати/несплати штрафу Вам знову випишуть повістку та Ви не з'явитесь до ТЦК - тоді це буде вважатися повторним правопорушенням.

Ви повинні знати, що без виненесення постанови керівником ТЦК про притягнення до відповідальності - штраф сплачувати не потрібно.

Сам процес накладення штрафу виглядає так:

1. Спочатку ТЦК повинен належним чином повідомити військовозобов'язаного про місце та час розгляду справи.

2. Потім проходить сам розгляд справи за присутності військовзобов’язаного. Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

3. Після розгляду справи, керівник ТЦК виносить постанову, яка повинна містити:

• найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
• дату розгляду справи;
• відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
• опис обставин, установлених під час розгляду справи;
• зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
• прийняте у справі рішення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, особисте вручення повідомлення. При цьому, надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

ОТЖЕ, якщо ВАС не повідомлять про час та місце розгляд справи та винесуть постанову про накладення штрафу - ТЦК порушить ВАШІ права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таке рішення ТЦК може бути оскаржене у судовому порядку.

Теоретично, якщо Ви порушили законодавство про мобілізацію, Вас притягнули до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, Ви цей штраф не сплатили, то ТЦК може звернутись до виконавчої служби щоб арештувати Ваші рахунки чи майно. Проте, якщо штраф виписали незаконно - Ви його можете оскаржити.

Крім того, так як сума штрафу буде меншою за 20 мінімальних зарплат (160 тис грн) - звернення стягнення на єдине житло не здійснюється (частина 7 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження)

Якщо переоформите нерухомість та авто на родичів, то державний виконавець не зможе накласти на них арешт.

Щодо обмеження права керування авто, то це відбувається в судовому порядку. Спочатку ТЦК повинен повідомити поліцію, що Ви порушуєте правила військового обліку, потім поліція повинна повідомити ТЦК, що Вас не знайшла і наступним кроком буде звернення ТЦК в суд. Якщо ТЦК не доведе в судовому порядку, що дотрималось процедури оповіщення - то суд може відмовити в застосуванні обмеження права керування авто.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня!

1. За неоновлення даних можливий адмінистративний штраф, але зверніть увагу на наступне:

Відповідно примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.

2.Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2024 року «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

34. Повістка про виклик резервіста або військовозобов’язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням (поштовим відправленням з оголошенням цінності з описом вкладення) з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов’язаним своєї адреси місця проживання повістка надсилається на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

2. За неявку по повісті передбачена адмінистративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. Сума штрафу становить від 17000 грн до 25500 грн.

Проте, стаття 268 КУпАП зазначає настпне:

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279 - 1-279 - 8 цього Кодексу.

30 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 482/9/17, адміністративне провадження №К/9901/38702/18 (ЄДРСРУ № 87268086) та справі №308/12552/16-а, адміністративне провадження №К/9901/32526/18 (ЄДРСРУ № 87268082) досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Верховний суд вказує, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Щодо Вашого нерухомого та рухомого майна, то накладання арешту на останні можливе за умови того, що Ви не оскаржуватимете постанови ТЦК та несплачуватиме штраф. Врахуйте, що у випадку несплати штрафу упродовж 15 днів розмір останнього подвоюється. Тому, раджу все ж таки оскаржувати.

У разі несплати штрафу виконавча служба спочатку накладе арешт на Ваші банківськи рахунки, потім, якщо коштів буде недостатньо - на рухоме майно.

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 Закону).

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику (ч. 2 ст. 50 Закону).

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто з 01 січня 2024 року становить 142 000 грн., з 01 квітня 2024 року - 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (ч.7 ст. 48 Закону).

Щодо вимоги від ТЦК та обмеження у праві керування авто.

Стаття 283-2. Особливості провадження у справах за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації:

1. У разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

2. Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред’явлення позовних вимог відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинен містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається позов;

2) повне найменування позивача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

5) перелік документів та інших доказів, що додаються до позову;

6) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

7) підпис уповноваженої особи позивача та докази на підтвердження її повноважень;

8) докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

3. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд залишає позов без руху та надає позивачу строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позовної заяви та доданих до неї документів.

Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.

4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за позовом, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.

5. Ухвалу про відмову у відкритті провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її постановлення.

6. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви.

7. Суд розглядає позов у письмовому провадженні протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а за ініціативою суду чи клопотанням сторони - з проведенням судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

8. Суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме:

1) невиконання особою під час мобілізації обов’язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції;

3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом відповідно;

4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов’язку (обов’язків).

9. Суд також відмовляє у задоволенні вимоги щодо тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо:

1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;

2) особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

10. Суд закриває провадження у справі у разі виконання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом або у разі її відкликання відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

11. Тимчасове обмеження, передбачене частиною першою цієї статті, встановлюється на строк до виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

12. Рішення суду у справах, визначених цією статтею, підлягають негайному виконанню в порядку, встановленому законом.

13. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом 15 днів з дня їх проголошення.

Учасник справи, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов’язки, якій рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй рішення суду.

14. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених цією статтею, не перешкоджає його виконанню.

15. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у 15-денний строк з дня відкриття апеляційного провадження.

16. Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду може бути оскаржено в касаційному порядку".

Стаття 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Заходи впливу.

1. У разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п’яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом (далі - вимога).

2. Форма та зміст вимоги визначаються Міністерством оборони України.

3. Днем вручення вимоги є:

1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;

2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

4. У разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

5. Вимога вважається виконаною у разі виконання громадянином обов’язку (обов’язків), зазначеного у вимозі.

6. Вимога вважається відкликаною у разі припинення або завершення строку мобілізації.

7. У разі виникнення обставин, передбачених частиною п’ятою цієї статті, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, керівник якого видав вимогу, не пізніше наступного робочого дня з дня їх виникнення видає громадянину та/або його представнику документ, який підтверджує виконання вимоги.

8. У разі виникнення обставин, передбачених частиною п’ятою цієї статті, та призову громадянина на військову службу під час мобілізації територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, керівник якого видав вимогу, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення таких обставин надсилає органу державної виконавчої служби, на примусовому виконанні якого перебуває рішення суду про тимчасове обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, повідомлення про виконання вимоги".

Отже підставою для вручення вимоги є невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Короткий ланцюжок можливий дій уповноважених органів у випадку неоновлення даних виглядає +- наступним чином:

1. Адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. Наразі штраф 3400-5100 грн, але планується підняття штрафу до 17-25 тис грн. Це влада трактуватиме як порушення законодавства у сфері оборони, мобілізації і так далі.

2. ТЦК звертається до Нацполіції про Вашу доставку до них.

3. Нацполіція, якщо не може доставити, повідмоляє ТЦК про неможливість доставки.

4. Далі ТЦК направляє на Вашу адресу ВИМОГУ - це новий документ. Це та вимога, яка вважатиметься врученою, навіть якщо вона не буде вручена.

5. Якщо протягом 10 кал. днів з дня отримання вимоги Ви не зв'яляєтеся, ТЦК подає до суду позов про обмеження у праві керування ТЗ.

Ось коротко такий алгоритм дій. Особа не може бути притягнути до відповідальності двічі за одне і те ж правопорушення. Тому не оновили - понесли відповідальність і по суті все. Обмеження у праві керування ТЗ - це інше, але також не критичне, як на мою точку зору. Найгірший сценарій розвитку подій за новим законодавством - обмеження у праві керування ТЗ.

Щодо блокування рахунків, це можливо виключно в рамках виконавчого провадження, якщо особа не сплачує протягом певного часу штраф, але жодного відношення до мобілізаційного процесу це не має. Це виключно виконавче провадження та процес стягнення штрафу або іншої заборгованості. Не думаю, що при наявності штрафу Ви умисно не будете його сплачувати протягом довгого часу.

Щодо вилучення нерухомості, то звертаю увагу на статтю 47 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема частину сьому.

"7...У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника..."

Що означає?

1.кщо сума боргу не перевищує 160 тис грн (на щастя, але мобілізаційне законодавство таких розмірів не передбачає), у Вас не мають права "забрати" єдине житло та земельну ділянку, на якому воно розташоване.

2. Якщо Ви маєте декілька об'єктів нерухомості, ТЕОРЕТИЧНО одне з них може бути реалізоване в якості боргу. Але довести справу до цього моменту - ще треба вміти.

Аби не мати слабких місць у вигляді нерухомості, раджу подумати щодо її переоформлення на іншу особу. Зробити це можливо без Вашої присутності, але за довіреністю.

З повагою!

Доброго дня.

Відповідальність за Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку визначена ст. 210 КУпАП:

«Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.»

Штраф має бути сплачений порушником:

- не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу,

- а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ст. 307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ст. 308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень.

Примусові заходи включають звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно боржника, а також на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У разі відсутності у боржника достатніх коштів та цінностей для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на інше майно.

Якщо сума боргу перевищує 160 тисяч гривень, стягнення може бути звернено на нерухомість боржника.

ДОБРОГО ДНЯ, шановний Kalym Hayan!

Ну як перші враження від неоновлення даних 6 - 6.5 мільйонами громадян України?

Нікому рахунки не поблокували, майно не позабирали. От тепер держава вже сидить і думає, що їй робити, щоб не зганьбитися перед народом. Бо обіцяли, лякали.

В будь-якому з варіантів - процедура уточнення проводилася виключно з метою більш точного направлення повісток поштою чи врученя наручно на Військово-лікарську комісію.

Якщо повістка направлена хоч на уточнену / оновлену адресу в Резерв +, хоч на адресу місця реєстрації - не була отримана, ТЦК вважатиме особу належним чином оповіщеною і може складати постанову про штраф.

От з виконанням будуть проблеми, бо ТЦК має вручити копію постанови боржнику по штрафу, щоб особа могла виконати її добровільно протягом 15 днів.

Крім того, якщо звернути увагу на чинну редакцію статей 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вона містить наступну примітку:

Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Але ж в ТЦК працюють люди без вищої юридичної освіти і у них свої уявлення про право, закон і справедливість. "Закон тут вони". Тож жоден простий громадянин не застрахований від штрафів.

ТЦК ж надали доступ до усіх баз, реєстрів. От хай шукають інформацію про те, де люди.

У разі спроби виписати Вам штраф - вони мають перевірити де Ви. Доручити поліції це перевірити. Не знайдуть? - То у разі заочного складення постанови про штраф - вона не може бути звернута до примусового виконання, адже Ви не отримували її і не могли отримати повістку. Так само не можете отримати копію постанови та використати право на добровільну сплату штрафу.

Обов"язки військовозобов"язаних визначені статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а порядок дій ТЦК - статтею 27 цього ж Закону.

А тому, в силу ч. 1 ст. 307 КУпАП, строк для добровільного виконання постанови ТЦК про штраф не може розпочатися, адже відсутній факт вручення постанови. Тобто Ви навіть при бажанні про штраф не знали і не могли знати.

Зважаючи на наведене - штраф не може бути звернутий до примусового виконання державною виконавчою службою, бо Вам не забезпечили право на захист, право бути повідомленим про штраф.

Нісенітниці щодо заочного вручення повістки на ВЛК, які дозволив Уряд всупереч закону на підставі постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 р. не дають право ТЦК робити усі свої дії і реалізовувати повноваження лише формально відправивши повідомлення на пошту.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Штраф має бути сплачено порушником не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а у разі оскарження такої ухвали - не не пізніше ніж через п'ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Якщо ухвала вручена особі під підпис не була, то й строки добровільної оплати штрафу не можуть бути розпочаті. А тому передача постанови на примусове виконання до державної виконавчої служби - незаконно і легко скасовується навіть без оскарження постанови ТЦК. Тому, по можливості, потрібно уникати отримання штрафу на руки. Ще жодної людини не штрафанули заочно, тільки тих наївних, хто своїми ногами прийшов до ТЦК, або когось притягли силою, нібито в рамках адмін.затримання.

Якщо Вам буде поставлено у вину порушення правил військового обліку, то штраф можна скасувати за термінами. Статтею 38 КУпАП передбачено обмежуючий строк на 1 рік з моменту вчинення порушення, коли може бути накладено адміністративне стягнення (штраф).ТЦК це робити не захочуть, що є підставою для оскарження ухвали до суду.

Крім того. Статті 210, 210-1 КУпАП доповнили Приміткою такого змісту:

Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання власником Єдиного державного реестру призівників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призівника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реестрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, власниками (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, обов'язок уточнити дані в Резерв+ у Вас начебто і був, але притягнути Вас до відповідальності за неоновлення згідно із законом не можуть, тому що це не так просто згідно з приміткою до ст.ст. 210, 210-1. Адже штрафи не застосовуються у разі можливості отримання власником ЄДРПВР персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом доступу до реєстрів, баз даних держави.

Тобто я рекомендую своїм клієнтам - не реагувати і не схиляти голову перед ТЦК, яке починає порушувати закон.

У окремих випадках взагалі знахабнілі працівники ТЦК вручають невідомі шматки паперу з сумою штрафу і реквізитами для оплати. Сподіваюся завжди це казначейський рахунок, а не їх банківські реквізити чи рахунок якоїсь зліпленої швидкоруч псевдоблагодійної / громадської організації на рахунок якої боязкі співгромадяни почнуть переказувати по 17 тисяч гривень, думаючи, що це штраф сплачують.

Ви реквізити в будь-якому разі отримати не можете, як і постанову. А тому живіть спокійно.

Якщо ТЦК порушить закон і вступереч законному порядку притягнення до адміністративної відповідальності передасть постанову на виконавчу службу - то Ви маєте законні підстави оскаржити такі дії до суду.

Ключовим є встановлення дати набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, оскільки пред`явити до виконання можливо лише той виконавчий документ, який набрав законної сили, а також встановлення обставини, щодо того, що сплата штрафу не відбулася у строки, встановлені для добровільного виконання постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 291 КУпАП, Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Статтею 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Тобто - високі шанси оскарження постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про розшук майна боржника та ін. постанови, які може прийняти державний виконавець.

В іншому, на моє глибоке переконання - це проблеми держави, а не громадян, що держава маючи абсолютно безпрецедентні для цивілізованого світу бази і реєстри, які контролюють і фіксують майже усі аспекти життя людини - не знають, або не хочуть знати, де громадянин знаходиться.

Ви не зобов"язані державі звітувати де Ви. І повертатися не зобов"язані, бо їм щось придумалося.

Жоден закон такого обов"язку на громадян не покладає, власне як і Конституція України.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Конституції України, Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Реагування та комунікація з ТЦК на жаль нічого не дає у 99 % випадків, адже ТЦК - це не податкова і не статистичний орган. Їх цікавить не стільки штраф або збір інформації, як основне завдання - мобілізація будь-якою ціною.

В будь-якому разы - Ви завжди можете піти на комунікацію з ТЦК, оновити дані (Резерв+ нікуди не дівається). Але що це дасть - побачимо.

Тобто якщо нема бажання служити - не слід думати, що Ви виконаєте якісь бюрократичні формальності дистанційно і це когось задовільнить. Не задовільнить. Он зараз вже є практика, що купа людей, яка оновила дані в Резерв +, отримали штрафи.

Рішення звісно Ваше, але я далекий від думки, що 6 мільйонів громадян України, які не уточнили (не оновили) свої дані в ТЦК, отримають штрафи. Це нереально ні юридично, ні технічно.

Притягнення до адміністративної відповідальності осіб, яким не пощастило, може розтягнутися на місяці. З цим зараз особливо ніхто не заморочується в ТЦК. Навіть постанови про штарфи не оформляють, а малюють папірці з реквізитами як я вже казав. І знаходяться забиті залякані громадяни, які похиливши голову і опустивши очі - йдуть і віддають останні гроші, бо ж бачте ТЦК сказало. А якщо там скажуть з 10 поверху зістрибнути з балкону чи з даху? - Теж будете виконувати?

Хай щастить! Бережіть себе!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня,

Добрий день. Зараз багато всіляких чуток і вбросів про наслідки для воєннозобов'язаних внаслідок неоновлення даних. Опишіть будь-ласка реальні наслідки і варіанти їх запобіганню. Я планую піти з офіційної роботи через вимоги оновлення, маю свій дім, ще один будинок та автомобіль. Збираюсь працювати неофіційно. Яка небезпека з боку держави та військомату на мене чекає. Чи можуть забрати житло, авто, право на керування. Дайте свої рекомендації. Дякую

є Примітка до ст 210. Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто вони самостійно можуть оновити ваші дані.

Я зараз на етапі прохоження тестів для вступу на магістратуру, в мене тільки бакалавр, якщо вийде поступити, то бронь точно буде

Дочекайтесь вступу, потім звертайтесь до ТЦК,

На мою думку всі штрафи за не поновлення даних можно буде з легкістю скасувати у судовому порядку.

З таких підстав:

1. Нормою прийнятого закону зазначається , що всі військово'язані повинні оновити свої дані протягом 60 днів з моменту отримання мобілізації. Указом президента оголошення мобілізації було у 2022 році, всі інші укази мають іншу назву а саме "продовження мобілізації" тому це вже різні речі і тут вступаю в силу норма ст. 58 Конституції України. Стаття 58.Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
2. Особа не може бути притягнена до відповідальності, тому що термін 60 днів для оновлення даних вже давно сплив. Штрафи,додаток Резерв, це є пряма маніпуляція свідомістю людини примушення до цивільних відносин, які можно охарактеризувати як шахрайство зі сторони держави.

Штрафи досить великі, тому у будь якому випадку треба їх оскаржувати.