Договір фінансової поворотної допомоги від засновника підприємству

Доброго дня!

Краще не підписувати договір «самим із собою», адже наслідком такого підписання може бути визнання договору нікчемним (недійсним).

Підприємства – платники податку на прибуток, як юридичні особи, мають право отримувати поворотну фінансову допомогу від інших юридичних осіб або фізичних осіб (засновників, їх родичів, працівників, зовсім сторонніх осіб) і це не потребує будь-яких дозволів чи ліцензій.

З позиції Податкового кодексу України (п. 14.1.257):

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (далі – ПФД)».

З позиції ЦКУ (ст. 1046) – це договір безпроцентної позики:

за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у простій письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми (ст. 1047 ЦКУ). За бажанням сторін договір може бути нотаріально завірений.

На практиці часті ситуації, коли ПФД підприємству надає засновник, який також є керівником або підписантом за даними ЄДР від імені підприємства. Тобто, маємо фактично ситуацію укладення договору «сам із собою» – директор діє від імені підприємства з одного боку (отримувач ПФД), і з іншого боку (як фізособа – надавач ПФД).

Краще уникати таких ситуацій!

Інакше будуть порушені норми ст. 238 ЦКУ, яка вказує, що представник (в даній ситуації – директор) не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє (наприклад, ТОВ), у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Наслідком такого підписання може бути визнання договору нікчемним (недійсним).

В такому разі оформлюють довіреність на підписання (укладання) договору від імені підприємства на іншу особу або ПФД повинен надавати не засновник, а інша особа.

Або засновник може передати кошти за договором позики третій особі (бажано обрати людину, якій довіряєте), а вона в свою чергу передасть кошти на ТОВ.

Після закінчення строку користування коштами - ТОВ передасть їх третій особі, яка в свою чергу поверне їх засновнику.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ДОБРОГО ДНЯ, ВІКТОРІЯ! Так, такий договір звісно ж можливий і дуже часто практикується коли потрібно швидко поповнити оборотні кошти ТОВ, прибутки якого не дозволяють виконати певні зобов"язання. Єдиний нюанс з підписанням, бо Ви не можете це зробити з двох сторін.

Підписувати договір з двох сторін одна і та ж особа не може. Річ у тому, що згідно з ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Виняток комерційне представництво або інші випадки, встановлені законом.

Чому ця норма поширюється на ситуацію з підписанням договору?

Проблема тут у тому, що директор юридичної особи (в тому числі ТОВ) виступає представником тієї ж юридичної особи.

Підписуючи договір від імені останнього із самим собою (тобто як із фізичною особою або ФОП), він явно діє у своїх інтересах.

Тим не менш існує альтернативна точка зору. Сенс її в тому, що директорі юридична особа не перебувають у правовідносинах представництва. Директор виступає від імені юридичної особи як її виконавчий орган.

Ця альтернативна позиція свого часу з'являлася в практиці вищих судових інстанцій (див, наприклад, постанову Вищого госпдарського суду України від 03.06.2014 р. у справі № 911/3556/13

reyestr.court.gov.ua/Review/39057370).

Проте ще Верховний Суд України дійшов висновку про те, що у відносинах між директором і юрособою застосовувати ч 3 ст. 238 ЦКУ потрібно (див. постанову Верховного Суду України від 23.09.2014 р. № 9-110rc14

/reyestr.court.gov.ua/Review/40821958)

Інших відмінних думок Верховний Суд України і його наступник Верховний Суд (без України) не приймав.

Тому, якщо не хочете проблем з податковою, щиро не рекомендую підписувати одній і тій же особі договір з різних сторін.

ЯК ВИЙТИ З СИТУАЦІЇ? Відповідь очевидна - з однієї сторони не має виступати прямо директор.

Якщо Ви доручите будь-якій третій особі (немає вимоги, щоб це був офіційно влаштований працівник) укласти договір від імені ТОВ.

Якщо доручити від імені фіз.особи - далеко не підемо від ч. 3 си. 238 ЦК України.

Тут всеодно будуть простежуватися дії директора у своїх інтересах.

Якщо ж договір від імені юридичної особи підпише не директор, то по суті, такий правочин уже відповідатиме ст. 239 ЦК України. Адже інтерес в укладенні договору виявлятимуть два різні суб"єкти - юридична особа і фізична особа (він/вона ж директор ТОВ).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її статутними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Директор має право підписання договорів в силу закону (ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, ч. 10 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ч. 5 ст. 59, ч. 2 ст. 60 Закону України "Про акціонерні товариства").

Тому довіреність директору не треба. Якщо це не директор, то юридична особа може уповноважити будь-кого на підписання договору за допомогою - довіреності, статутних документів.

Довіреність - найпоширеніший і оптимальніший спосіб вирішити цю проблему. Наприклад працівники банків підписуючи з Вами договори - виступають по довіреності.

Суть в тому, що юридична особа доручає будь-кому (неважливо працівник чи ні) підписати такий договір чи будь-які договори. Довіреність посвідчується нотаріально тільки якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).

Проте, існує позиція судів, що і це не дуже надійно і всеодно директор має свій інтерес.

Наприклад, постанова Верховного Суду від 17.10.2018 р. по справі № 910/16391/17 і постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 р. по справі № 910/1798/16.

https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77...

https://reyestr.court.gov.ua/Review/76507160

Іноді радять проводити це через рішення Загальних зборів засновників ТОВ. Однак, оскільки Ви єдиний засновник, то Вас це не врятує.

Тому єдиний варіант - це підписання договору через довіреність.

ТЕПЕР ЩОДО ПОВОРОТНОЇ ДОПОМОГИ І ЇЇ СТАТУСУ.

Податковий кодекс України дає чітке визначення поняттю "поворотна фінансова допомога".

Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, така допомога - це сума коштів, що надійшла у користування платнику податків на визначений строк за договором, який не передбачає нарахування та сплати процентів (або надання інших видів компенсацій) і є обов'язковою до повернення у визначений строк.

Якщо договір містить умову відплатності повернення, або якщо право користування коштами коштує хоча б одну гривню, то такий договір вже може бути визнаний фінансовою позикою (ст. 14.1.258 ПК України) або кредитом (ст. 14.1.267 ПК України). До таких відносин застосовуються принципово різні умови оподаткування та бухгалтерського обліку.

При укладанні договору поворотної фінансової допомоги від засновника необхідно дотримуватися ряду важливих моментів, які забезпечать відповідність такого договору чинному законодавству та запобігатимуть подальшим проблемам у фінансовому та бухгалтерському відображенні. Нижче перераховано ключові аспекти, яким слід приділити особливу увагу:

1. Форма укладення договору: Договір поворотної фінансової допомоги має бути укладений в письмовій формі (згідно з вимогами частини 1 статті 1047 Цивільного кодексу України). Навіть якщо угода не передбачає сплату відсотків чи інших форм компенсації, письмовий договір рекомендований для уникнення можливих спірів.
2. Термін дії договору: Дуже важливо чітко встановити термін дії договору поворотної позики, оскільки користування коштами від засновника протягом невизначеного терміну може призвести до визнання отриманої суми доходом. Відсутність визначеного терміну може призвести до недійсності договору згідно з судовою практикою.
3. Відсутність процентів (відсотків): Договір поворотної фінансової допомоги повинен чітко визначати, що проценти або фінансові відсотки за користування позиковими коштами не нараховуються на протязі усього терміну дії договору. Відсутність такого зазначення може призвести до подальших розрахунків процентів згідно з обліковою ставкою Національного банку України.

При розгляді особливостей оподаткування поворотної фінансової допомоги від засновника варто враховувати деякі ключові аспекти, які спрощують бухгалтерський та податковий облік:

Податок на прибуток:

• У випадку дотримання вимог щодо безвідсотковості та визначеного терміну повернення, сума грошових коштів, отриманих підприємством у вигляді допомоги, не підлягає оподаткуванню.
• Немає податкових різниць при отриманні та поверненні допомоги, тому база для нарахування податку на прибуток відсутня.

Податок на додану вартість (ПДВ):

• Отримання або повернення фінансової допомоги від засновника не враховується у визначенні бази оподаткування ПДВ для постачання товарів чи послуг відповідно до положень Податкового кодексу України.
• Ця операція не призводить до зміни податкових зобов'язань або податкового кредиту ні в одній із сторін.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО):

• Отримання поворотної фінансової допомоги від засновника-фізичної особи не відображається у звітності підприємства за формою 1ДФ.
• Однак при поверненні грошової допомоги засновникові, суму слід відобразити в звітності за формою 1ДФ у кварталі, що відповідає фактичній даті повернення. Виплата відображається зі спеціальною ознакою доходу за кодом 153, незважаючи на відсутність оподатковуваного доходу у засновника внаслідок цієї операції.

Єдиний податок (якщо тов на спрощеному оподаткуванні):

• Згідно з Податковим кодексом України, фінансова допомога, яка повертається протягом 12 календарних місяців від дати отримання, не включається до доходу, що підлягає оподаткуванню єдиним податком.
• Однак довгострокова (понад рік) фінансова допомога повинна включатися до загальної суми доходу, незважаючи на "безвідсотковість" та обов'язковість повернення її засновнику.

Ці особливості дозволяють підприємствам спрощувати податковий та бухгалтерський облік поворотної фінансової допомоги від засновника.

Для відображення в обліку суб'єктів господарювання-позичальників (користувачів поворотної фінансової допомоги) необхідно звернутися до положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "Зобов'язання". Оскільки допомога повертається грошовими коштами, зобов'язання має характер фінансового зобов'язання (п. 4 П(С)БО 13). Водночас позичальник не визнає жодних доходів чи витрат (при отриманні та погашенні допомоги).

Залежно від встановленого строку повернення фінансової допомоги, підприємство нараховує кредиторську заборгованість. Така кредиторська заборгованість може бути поточною або довгостроковою.

Якщо отримана допомога надається на строк, що не перевищує 12 місяців з дати балансу, вона вважається короткостроковою і відображається на субрахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами".

Під час розгляду питання про довгострокові фінансові зобов'язання, слід звернути увагу на вимоги П(С)БО 11. Згідно з цим стандартом, види зобов'язань, на які нараховуються відсотки за користування, повинні бути відображені в балансі за їх дисконтованою (тобто, теперішньою) вартістю.

Однак, коли йдеться про поворотну фінансову допомогу на безвідсотковій основі, то отримані кошти позичальником не підлягають дисконтуванню. Бухгалтерський облік проводиться за фактично отриманою сумою фінансової допомоги в грошовому виразі.

Отже, якщо власник (засновник) підприємства має намір та можливість здійснити фінансове оздоровлення компанії через поворотну фінансову допомогу, необхідно виконати наступні умови:

1. Скласти і підписати договір поворотної фінансової допомоги від засновника. Зразок такого договору можна знайти в мережі Інтернет або отримати в юристів.
2. Обліковувати отриману фінансову допомогу в бухгалтерському обліку, додаючи її до суми зобов'язань перед позичальником.
3. Вчасно та відповідно до умов договору повертати фінансову допомогу, відображаючи цю операцію в бухгалтерському обліку.

Дотримання всіх вимог чинного законодавства дозволить вирішити питання без надмірної бюрократії та додаткових податкових обов'язків і проблем з податковою.

Щасти Вам у підприємницькій діяльності!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Вікторія!

Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога (ПФД) – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Договір ПФД з правової позиції є договором позики, що підтверджують і податківці (див., наприклад, листи ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5314/6/99-99-19-02-02-15, від 18.04.2016 р. № 8645/6/99-99-19-02-02-15, від 25.01.2017 р. № 1420/6/99-99-13-02-03-15, від 03.04.2017 р. № 6839/6/99-99-13-02-03-15).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання коштів або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ).

Отже, сторонами договору позики можуть бути будь-які особи, зокрема юридичні особи, фізичні особи – підприємці та фізичні особи – громадяни.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ). Водночас на практиці юридичні особи зазвичай укладають саме договір надання позики (ПФД).

За нормами ч. 1 ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦКУ договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн), і не пов'язаний зі здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Отже, відносини щодо передання коштів за договором позики, у яких однією із сторін є юридична особа, до зазначених винятків не потрапляють. Тому в договорі позики важливо вказати, що проценти за користування позикою не нараховуються. Якщо цієї фрази не буде, типово договір позики вважатиметься оплатним (див. з цього приводу листи Мін'юсту від 14.04.2004 р. № 19-5-375, ВСУ від 01.03.2015 р.). Тоді розмір процентів визначатиметься на рівні облікової ставки НБУ.

Разом з тим сторони зазвичай уникають надання процентних позик, побоюючись, що такі операції можуть прирівнюватися до фінансової послуги.

2.Підписантом у такому договорі з однієї сторони буде Іванова І.І. як фіз особа )позикодавець), а з іншої ТОВ, в особі директора Іванової І.І. (позичальник)?

У такому варіанті - це договір «сам із собою» – директор діє від імені підприємства з одного боку (отримувач ПФД), і з іншого боку (як фізособа – надавач ПФД). Тому будуть порушені норми ст. 238 ЦКУ, яка вказує, що представник (в даній ситуації – директор) не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє (наприклад, ТОВ), у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Поворотна фінансова допомога може надаватися засновником підприємства. Але потрібно уважно складати договір. Це допоможе уникнути помилок під час складання фінансової та податкової звітностей.

Законодавством чітко не регламентується форма документа, але для уникнення проблем краще дотримуватися таких рекомендацій:

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦКУ подібні договори мають укладатися у письмовій формі. Навіть попри вимоги законодавства варто мати паперовий варіант документа. Адже під час перевірок контролювальними органами або для ведення власного фінансового обліку такий формат є більш зручним. Крім того, наявність письмового договору допоможе уникнути ситуацій, коли отримані кошти будуть вважатися доходом та потребуватимуть оподаткування.

У договорі важливо чітко вказувати термін, на який надається допомога. Завдяки цьому вдасться уникнути ситуацій, коли документ визнають недійсним. Як наслідок, кошти можуть перевести у категорію доходів. Також без вказаної дати важко визначити термін давності, якщо допомога не буде вчасно повернута.

Поворотна фінансова допомога від засновника готівкою також має бути підтверджена документально, а факт передачі коштів варто проводити у присутності нотаріуса.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Наразі це питання досить суперечливе. Я Вам не рекомендую це робити.

Згідно п.п. 14.1.257 п.14.1 ст. 14 розд.1 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.3 ст.238 Цивільного кoдексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в iнтересах іншої особи, прeдставником якої він однoчасно є, за винятком кoмерційного представництва, а такoж щодо інших осіб, встановлених законом.

При цьому словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти так, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи й тих, представником яких він одночасно є.

Отже, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Директор є представником ЮО, і підписуючи договір "сам з собою" діє в власних інтересах.

Доручіть підписання договору (та інших документів за таким договором) від імені ЮО іншій особі.

Пані ВІКТОРІЯ! Як уже зазначав у своїй відповіді - БУДЬ_ЯКОМУ. Працевлаштування уповноваженого ТОВ не передбачено жодним актом законодавства в Україні. Раніше адвокати та представники-юристи від ТОВ та інших суб"єктів господарювання без проблем не заморочуючись з ордерами і договорами на правничу допомогу - представляли інтереси в судах навіть. Ніколи не було і немає ніяких питань щодо представництва по довіреності.

Я особисто неодноразово представляв інтереси підприємств різної форми власності (приватної, комунальної, державної, громадських формувань і об"єднань, благодійних фондів тощо) - не будучи офіційно працівником, і навіть на стажуванні у таких підприємствах, в тому числі для цілей внесення змін до відомостей про назву, керівника, статут таких орагнів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРЮОФОПГФ, ЄДРПОУ).

Якщо ж Вам не цікава думка юристів, а просто хочеться написати, що ми усі неправі та нічого не розуміємо, то можете діяти на власний розсуд. Може рівень беззаконня в державі такий, що ніхто цього ніколи у податковій і не помітить.

Вирішувати звісно Вам.

Я ж лише наголосив які вимоги законодавства та практика щодо цього і які можуть бути наслідки при податковій перевірці. У подібних речах маю досвід з 2011 року. Тому можу стверджувати, що щось розумію в таких питаннях.

Не визнають поворотну допомогу податкова, донарахують несплачені податки з суми такої допомоги і штрафні санкції за весь період до перевірки, тоді вже не буде питань щодо того як і хто по довіреності може підписати договір.

Припускаю, що Ваше ТОВ діє на підставі модельного статуту, затвердженого урядом для спрощеної реєстрації ТОВ через ДІЮ.

В модельному статуті ні у редакції до 2019 рок, ні після постанова КМУ від 27.03.2019 р. № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» - не передбачає обмежень щодо надання директором повноважень за довіреністю від імені юридичної особи.

Підписання договору з двох сторін однією особою , незважаючи на те, що Ви один засновник і в будь-якому разі свої інтереси відстоюєте у таких відносинах - буде однозначно не сприйняте органами державної влади та контролюючими органами.

А без договору - будуть проблем з оподаткуванням такої операції, бо податкова хоче бачити саме договір, а не односторонній правочин.

Щасти Вам у підприємницькій діяльності без проблем з податковою і законом!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Вітаю Вас!

Добрий день, шановні юристи!Є ТОВ, засновником і директором якого є одна й таж сама особа - Іванова І.І.Інших працівників на підприємстві немає (як офіційно, так і не офіційно).Виникла необхідність укласти договір поворотної фінансової допомоги від засновника своєму підприємству.1.Підкажіть, будь-ласка, чи може таке ТОВ укласти зазначений договір?

На мій поглял, так, ТОВ має право укладати договір поворотної фінансової допомоги зі своїм засновником, навіть якщо він є одноосібним учасником і директором одночасно. Законодавство України не містить заборони на надання засновником поворотної фінансової допомоги власному підприємству. Така допомога не є доходом для ТОВ і не підлягає оподаткуванню, якщо її повернення відбувається у встановлений договором строк.

2.Підписантом у такому договорі з однієї сторони буде Іванова І.І. як фіз особа )позикодавець), а з іншої ТОВ, в особі директора Іванової І.І. (позичальник)?

Формально, так, допустимо, але є нюанси:

У договорі чітко вказується, що з одного боку виступає фізична особа Іванова І.І. (позикодавець), а з іншого — ТОВ в особі директора Іванової І.І. (позичальник).

Юридично такі дії не суперечать законодавству, але важливо мати на увазі, що виникає конфлікт інтересів (одна особа діє з обох сторін). Тому:

-рекомендується оформити протокол загальних зборів засновника (навіть якщо він один), в якому буде зафіксовано намір укласти договір та визначено суму/умови позики;

- для уникнення претензій з боку контролюючих органів бажано зберігати максимальну прозорість: зазначати підстави позики, строки повернення, відсотки (або їх відсутність).

З повагою! Щасти Вам!