Чи є фізична особа резидентом України і чи повинна вона подавати декларацію та звіт КІК ?

Вітаю!

1.

МАЙТЕ НА УВАЗІ, ЩО УКРАЇНА ПОЧАЛА ОБМІН ДАНИМИ ПРО ДОХОДИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ.

28 квітня набрав чинності Закон № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-IX#Text

"39-3.2.2. У випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:

1) документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи;

2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа (далі - документ самостійної оцінки CRS);

3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS відповідно до підпункту 39-3.1.3 пункту 39-3.1 цієї статті."

---

Україна приєдналась до CRS.

ОБМІН БУДЕ В АВТОМАТИЧНОМУ РЕЖИМІ.

Із впровадженням автоматичного обміну українські податкові органи отримуватимуть аналогічну детальну фінансову інформацію щодо рахунків українців. відкритих в іноземних фінансових установах, зокрема про українських бенефіціарів (контролерів) іноземних компаній та їхні рахунки.

Громадяни України, які залишили Україну (в тому числі у зв’язку з повномасштабною війною), також повинні повідомляти свої банки (як в Україні, так і за її межами) про зміну свого особистого резидентського статусу.

CRS вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (англ. Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information), скорочено – Багатостороння угода MCAA CRS. Ця угода передбачає забезпечення відповідності національного законодавства та практики вимогам CRS.

Відповідно до CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків (у певних випадках і серед їх контролюючих осіб) виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.

Відомості, які передаються у межах автоматичного обміну інформацією, включають ідентифікаційні дані фізичної або юридичної особи, яка є власником рахунку, номер рахунку, інформацію про залишок або вартість рахунку на кінець звітного року або на дату закриття рахунку, інформацію про суми доходів (проценти, дивіденди, доходи від продажу фінансових активів тощо) та інші надходження на рахунок.Автоматичному обміну інформацією підлягають усі рахунки незалежно від розміру залишку або вартості рахунку, окрім рахунків, які не є підзвітними рахунками. До рахунків, які не є підзвітними рахунками, належать накопичувальні та пенсійні рахунки, рахунки з пільговим оподаткуванням, строкові договори страхування життя (за певних умов) та деякі інші рахунки, які не використовуються для отримання прибутку або мають низький ризик уникнення оподаткування.

Запровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки покладає на банки та інші підзвітні фінансові установи обов’язок застосовувати заходи належної комплексної перевірки для виявлення підзвітних рахунків, що підлягають автоматичному обміну інформацією. В межах належної перевірки банки мають право вимагати від власника рахунку надати стосовно себе або контролюючої особи (у випадку організації) документ самостійної оцінки. Документ самостійної оцінки містить ідентифікаційні дані власника рахунку, інформацію про місце проживання, поштову адресу і податкову резидентність фізичної особи, а також відомості про тип організації згідно із загальним стандартом звітності CRS, якщо власником рахунку є організація. Фінансова установа може вимагати додаткові документи та інформацію, необхідні для належної перевірки.Власник рахунку зобов’язаний надавати документи та інформацію, про які запитує фінансова установа, а також повідомляти фінансову установу протягом 30 календарних днів про зміну статусу податкового резидентства та/або статусу контролюючої особи. Якщо власник рахунку не надає документи та інформацію на запит фінансової установи або не повідомляє про зміну статусу податкового резидентства, фінансова установа має право відмовити у встановленні ділових відносин, у наданні фінансових чи інших послуг, або навіть розірвати договірні відносин з власником рахунку.

За надання документа самостійної оцінки з недостовірною інформацією, в результаті чого рахунок не був встановлений як підзвітний, власник рахунку несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 мінімальних заробітних плат. У 2024 році сума штрафу відповідатиме 710 000 грн. (близько 18 000 Євро), проте згідно із перехідними положеннями Податкового кодексу за порушення, вчинені у 2024 році, штрафні санкції не застосовуватимуться, а за порушення, вчинені у 2025 році, санкції будуть застосовуватися у розмірі 50% від встановленого розміру. Для фінансових установ також передбачена відповідальність за невиконання обов’язків щодо виявлення і звітування про підзвітні фінансові рахунки.На період дії воєнного стану Податковий кодекс передбачає, що інформація про фінансові рахунки громадян України, яка надійшла від іноземних компетентних органів у межах автоматичного обміну інформацією, не може бути використана податковими органами України для визначення податкових зобов’язань таким громадянам, якщо сукупний залишок або вартість усіх рахунків, що належать одній особі, не перевищує еквівалент 250 000 дол. США станом на 31 грудня відповідного календарного року.Слід зауважити, що автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки між Україною та іншими країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки розпочнеться за умови, що угода почала діяти у відносинах між Україною та відповідною юрисдикцією. Для цього компетентні органи інших країн мають повідомити Секретаріат Координуючого Органу ОЕСР про намір вважати угоду такою, що набрала чинності з Україною. Передумовою для надання такого повідомлення може бути проведення перевірки і підтвердження експертами ОЕСР, що в Україні дотримані стандарти щодо конфіденційності та гарантій захисту даних.

Зважаючи на триваючу військову агресію РФ проти України, проведення такої перевірки може бути ускладненим, що може затримати початок обміну інформацією між Україною та країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Проте вже зараз платникам податків варто враховувати запровадження автоматичного обміну інформацією і бути готовими надавати банкам та іншим фінансовим установам запитувані ними інформацію і документи, а також своєчасно декларувати іноземні доходи.

2.

ВИ МОЖЕТЕ БУТИ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ ДВОХ КРАЇН.

ПРОСТІШЕ - ДОХОДИ В УКРАЇНІ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ, ДОХОДИ В КРАЇНІ ПЕРЕБУВАННЯ , ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ КРАЇНИ ПЕРЕБУВАННЯ .

Кожна країна виборює своє право на утримання податків з осіб, що в ній проживають незалежно від їх громадянства. Для цього застосовується термін “податковий резидентський статус”. Громадянство особи і його резидентський статус для цілей оподаткування не тотожні поняття. Так, особа може бути громадянином України, а податки сплачувати в іншій державі - в країні проживання.

Тому, аби попередити подвійне оподаткування необхідно визначити резидентський статус фізособи.

Фізична особа має сплачувати податки в Україні, якщо підпадає хоча б під один із критеріїв ( згідно пп.14.1.213.

наявність тісних особистих чи економічних зв'язків (центр життєвих інтересів) в Україні;

- перебування в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року;

- місце постійного проживання в Україні членів сім'ї;

- місце реєстрації фізособи, як суб'єкта підприємницької діяльності (ФОП).

Отже, невідповідність цим критеріям дозволяє змінити податковий резидентський статус та розглянути іншу країну як місце сплати податків.

ПІСЛЯ ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН, ВИ ЗАЛИШИТИСЬ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ЯКЩО БУДЕТЕ ПРАЦЮВАТИ НА УКРАЇНСЬКУ КОМПАНІЮ АБО Є ЗАСНОВНИКОМ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ.

Громадянин України, який виїхав за кордон, але продовжує працювати на українського роботодавця віддалено або є засновником юридичної особи, може вважатися податковим резидентом України та іншої держави (такі випадки врегульовуються нормами Конвенції про уникнення подвійного оподаткування).

Український роботодавець, як податковий агент, сплачує податок за такого працівника в Україні. Те саме стосується й виплати девідентів в Україні. Разом з тим, Податкова країни перебування може визначити різницю податків на доходи фізичних осіб, обов'язкову для сплати в країні перебування.

Тепер перейдемо до іноземних доходів та джерел їх походження для більш детального їх аналізу. Податковий кодекс України визначає іноземні джерела як доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1.3 ПК України). При цьому дана норма міститься в статті 163 ПК України, яка має назву «об`єкт оподаткування». Тобто, це те, що має оподатковуватись (на що накладається податок).

Ставка податку на іноземні доходи

Загальна ставка податку на іноземні доходи фізичної особи становить 18% від його суми. Не забуваємо також про військовий збір (ВЗ), який до 01 грудня 2024 року становив 1,5%, а з 01 грудня 2024 року складає 5%. Таким чином, за отриманий іноземний дохід доводилось сплачувати 19,5% (до 01 грудня 2024 року), а починаючи з 01 грудня 2024 року сума податків збільшилась до 23% від загальної суми іноземного доходу.

Інші ставки податку:

• Доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються за ставкою 9% + військовий збір.
• Прибуток від операцій з інвестиційними активами (цінні папери, деривативи та корпоративні права) оподатковуються в більшості випадків за ставкою ПДФО 18% + військовий збір. Проте, є й інші спеціальні ставки для доходів з цієї категорії (наприклад, 5% або 9% залежно від виду).
• Прибуток контрольованих іноземних компаній (КІК) оподатковується за ставкою ПДФО 18% в тому разі, якщо платник податку - резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії. У разі якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються інші правила та ставки ПДФО (наприклад, 5% або 9% в залежності від виду прибутку).
• Виплати у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи (партнерство, траст, фонд), оподатковуються за ставкою ПДФО 9%.

Не оподатковуються такі види іноземних доходів, як соціальна або гуманітарна допомога (кошти або товари), отримані резидентами України за кордоном в статусі біженця або тимчасового захисту, а також ті види іноземних доходів, які визначені у конкретній міжнародній угоді про уникнення подвійного оподаткування.

Зазначимо, що сума іноземного доходу має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Подвійне оподаткування доходів, отриманих закордоном

Гадаю, що цей підзаголовок відповіді міг викликати у вас не дуже приємні відчуття. І так ці податки ніхто не любить сплачувати, а тут мова ще й про подвійні починає йти. Давайте розбиратись. Якщо уявити логічний ланцюжок руху коштів, то зазвичай ситуація наступна. Фізичній особі виплачується певна сума доходу в іноземній країні.

Наприклад, заробітна плата. Місцевий роботодавець має сплатити податки в бюджет цієї країни. Але якщо фізична особа є резидентом України, то ця заробітна плата буде вважатись іноземним доходом в розумінні ПК України. Чи має застосовуватись стандартна ставка ПДФО 18% та ВЗ 1,5% (до 01.12.2024 р.) і 5% (з 01.12.2024 р.)? Чи відбувається подвійне оподаткування?

Розуміючи, що ця ситуація м`яко кажучи «не дуже», законодавець передбачив можливість уникнення від подвійного оподаткування. Для цього між Україною та іншими країнами укладаються двосторонні міжнародні договори про уникнення оподаткування. Вони передбачають, що сума сплаченого ПДФО, отриманий в іншій країні, має зараховуватись в рахунок податку на дохід в Україні (тобто, сума податку, яка має бути сплачена в Україні, може бути зменшена на суму податків, які вже сплачено за кордоном). Військовий збір має бути сплачений в повному обсязі в будь-якому випадку! Важливо зазначити, що навіть якщо ви сплатили податок в іншій країні по ставці, яка більше ніж визначена в ПКУ, то в Україні вам просто зарахується цей податок. Маємо на увазі, що не буде ніяких доплат з боку України. Або доплата з боку платника (якщо ставка ПДФО менше ніж 18%), або повне врахування вже сплаченого податку.

Звертаємо вашу увагу!

• Кожна така міжнародна угода може враховувати різні види доходів. Якщо в угоді про уникнення подвійного оподаткування не визначений певний вид доходу, то він буде оподатковуватись в Україні, незалежно від наявності сплати податку в іноземній країні (наприклад, прибуток від продажу криптовалюти, тощо). Тобто, перш ніж отримувати прибуток/дохід за кордоном, українцям варто вивчити умови угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною походження джерела прибутків такого українця і чітко визначити ті види доходів/прибутків, які звільняються від оподаткування в Україні.
• Якщо особа окрім громадянства України має також громадянство іншої країни і податкова про це дізнається, то така можливість (звільнення від сплати податків в Україні) втрачає свою силу.

Пам’ятайте, що українська податкова запитує документальне підтвердження факту сплати податків в іноземній країні. Мова йде про довідку про суму сплаченого податку, та про базу/об'єкт оподаткування. Довідку, видану іноземним органом, до якого були сплачені податки за кордоном, необхідно легалізувати в установленому діючим законодавстовм порядку (апостиль, легалізація іншим способом). Деякі документи можуть бути подані англійською, але більшість документів підлягає нотаріальному перекладу українською.

Після отримання цієї довідки наступним кроком буде подання податкової декларації про майновий стан і доходи (форму для заповнення можна знайти в Наказі Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859). При заповненні декларації необхідно порахувати суму податку, який має бути сплачений (з врахуванням вже сплаченого податку за кордоном). Не забуваємо, що в декларації вказується сума сплаченого податку в іноземній країні в гривнях. Тобто, суму, сплачену в іноземній валюті, необхідно перевести в національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. І не забуваємо, військовий збір ми сюди не враховуємо.

Декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, наступного за звітним (можна заповнити та подати особисто або через уповноваженого представника (з чим ми також успішно допомагаємо). Податки мають бути сплачені до 1 серпня року, наступного за звітним. Тобто, декларацію за 2024 рік ви маєте подати до 1 травня 2025 року, сплатити податки за 2024 рік – до 1 серпня 2025 року.

Якщо ви не встигаєте отримати необхідні підтверджуючі документи до податкової в Україні, ви маєте право на обгрунтоване перенесення строків подачі декларації.

3.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щороку подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 1.1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (пп. 49.18.4 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Водночас п. 179.1 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 110.1 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ПКУ).

Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 ЦКУ у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ПКУ).

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Проте несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164-1 КУпАП, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

---

ДЛЯ ТОГО ЩОБ ПРИПИНИТИ ПОДАТКОВЕ РЕЗИДЕНСТВО (НЕ ГРОМАДЯНСТВО) ПОТРІБНО ОФІЦІЙНО ВИЇХАТИ НА ПОСТІЙНЕ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ ЗА КОРДОН.

Які зобов'язання у власника іноземної компанії?:

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Всі зобов’язання контролера КІК можна поділити на декілька пунктів:

1. повідомляти про наявність КІК;
2. подавати КІК-звіт з додатками;
3. сплачувати податки із скорегованого прибутку КІК;
4. подавати щорічну декларацію про майновий стан і доходи.

Подання КІК-повідомлення

У відношенні до будь-якої КІК, за винятком публічних компаній, контролер зобов’язаний протягом 60 днів після відповідної ініціюючої події, подавати в електронній формі до ДПС повідомлення про кожне безпосереднє чи опосередковане набуття та/чи відчуження частки в КІК (включаючи заснування (набуття) та/чи ліквідацію (відчуження) майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку КІК у формі утворення без статусу юридичної особи, включно із партнерствами чи трастами), а також про початок та/чи припинення здійснення фактичного контролю над КІК, що призводить до визнання або втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролером цієї КІК (згідно з пп. 39-2.5.5 ПКУ).

КІК-повідомлення не містить ніякої фінансової інформації, лише ідентифікатори контролера та його КІК, вид контролю і розмір відповідної частки в КІК, а також визначення підстав набуття чи втрати статусу контролера.

Сенс цього документу – дати зрозуміти податковому органу України чи слід чекати від відповідної особи-резидента України подання КІК-звітності.

Подання КІК-звіту, включно із додатками

Це основний документ КІК-звітності, що, на відміну від повідомлення про КІК, вже містить фінансову інформацію КІК, і не передбачено ніяких виключень, за яких контролер має право не подавати КІК-звіт. Навіть якщо ваш КІК підпадатиме під будь-який варіант звільнення з-під оподаткування в рамках КІК-правил, це не звільняє вас як контролера від обов’язку подати відповідний КІК-звіт, в тому числі для цілей підтвердження підстав для КІК-звільнення з-під оподаткування.

Подання копії фінансової звітності КІК за відповідний звітний період

Оскільки у КІК-звіт вноситься певна фінансова інформація, що є базою для розрахунку скорегованого прибутку КІК та КІК-податків, на підтвердження коректності відповідних розрахунків до КІК-звіту слід додавати належним чином засвідчену копію неконсолідованої фінансової звітності КІК.

Не вимагається одразу надання копії аудійованої фінансової звітності КІК, однак аудиторський висновок контролер буде зобов’язаний надати протягом 30 днів на окрему вимогу податкового органу (під час відповідної податкової перевірки). Такий письмовий висновок має надаватися аудиторською компанією, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції (пп. 39-2.3.1 ПКУ).

Подання документів на окремий запит податкового органу та пояснень під час проведення податкових перевірок

Окрім аудиторського висновку, в рамках податкових перевірок дотримання КІК-правил фіскальні органи мають право (пп. 39-2.6.4.3 ПКУ) запитувати як пояснення, так і копії первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії.

Документи подаються протягом місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях.

Сплата КІК-податків

За загальним правилом, в Україні нерозподілений прибуток КІК і для контролерів фізичних осіб і для контролерів – юридичних осіб оподатковуватиметься за ставкою 18%.

Проте існують кілька автоматичних винятків (пп.39-2.4 ПКУ), за яких нерозподілена скоригована частина прибутку КІК не включається до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи:

• загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент €2 мільйонів на кінець звітного періоду;
• КІК є благодійною організацією за законодавством відповідної іноземної юрисдикції та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників);
• КІК є публічною компанією, акції якої лістингуються на визнаній КМУ фондовій біржі (постанова КМУ № 1275 від 16.12.2020).
• між Україною та країною КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та одночасно при цьому виконується будь-яка з наступних 2-х умов:

• 1. або КІК фактично у звітному періоді сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою ≥13%;
  2. або частка пасивних доходів КІК ≤50% від загальної суми доходів КІК з усіх джерел (для цілей оцінки доходу як «активного» застосовуються вимоги до substance).

Подання щорічної декларації про майновий стан і доходи, включаючи відповідні додатки КІК

КІК-звіт і додатки до нього подаються одночасно з щорічною декларацією про майновий стан і доходи (для фізичних і юридичних осіб різні терміни).

Так, якщо ви фізична особа - контролер, і ніколи раніше не подавали свою щорічну майнову декларацію про доходи і майно, тепер вам доведеться це робити через КІК-правила, і у своїй щорічній податковій декларації (навіть якщо ви окремо подаєте ФОП-декларації на єдиному податку) вказувати прибуток свого КІК, іноземні доходи, своє майно, тощо. Розрахунок імовірних податкових КІК-зобов’язань (у разі їх наявності) по кожному КІК доведеться зробити окремо, заповнюючи відповідні Додатки КІК до податкової декларації на кожен КІК окремо.

Контролери – фізичні особи свої щорічні декларації про майновий стан і доходи зобов’язані подавати до 01 травня року, наступного за звітним. Відповідно, в ці ж терміни подається і КІК-звіт разом із додатками та копією фінансової звітності КІК.

Уникнути необхідності подання КІК-звітності можна тільки через втрату статусу податкового резидента України.

Коли подаються звіти? Першими звітними (податковим) роками є 2022 і 2023 роки. Якщо підприємець зареєстрував КІК у 2024, то він мав протягом 60 днів з дати реєстрації подати КІК повідомлення. Якщо цього ще не зроблено – рекомендовано подати.

Також, якщо компанію було зареєстровано у 2023, підприємець повинен подавати звіт у 2025.

Воєнний стан не звільняє контролюючих осіб від обов'язку дотримуватися встановлених строків та вимог податкового законодавства щодо КІК.

Невиконання або несвоєчасне виконання обов'язків щодо подання звітності КІК може призвести до накладення штрафних санкцій.

Якщо повідомлення не подане протягом 60 календарних днів, застосовуються такі штрафи:

• За 2023 рік – 805 200 грн
• За 2024-2025 рік – 908 400 грн

Додаткові штрафи для контрольованих компаній:

• Неподання звіту – 100 прожиткових мінімумів (302 800 грн)
• Запізнення з подачею звіту – 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення (від 3 028 грн до 151 400 грн)
• Неповне відображення інформації – 3% від не відображених операцій або 25% від скоригованого прибутку, але не більше 3 028 000 грн

Порушення строків подання звітності може стати підставою для проведення податковими органами позапланових перевірок діяльності платника податків.Недотримання податкових зобов'язань, зокрема щодо подання звітності КІК, може призвести до втрати довіри з боку партнерів, інвесторів та клієнтів. Це, у свою чергу, негативно впливає на подальший розвиток бізнесу та його конкурентоспроможність.

• Важливо дотримуватися строків. Відповідно до ст. 39-2.5.2 Податкового кодексу України, для подання звіту необхідно завчасно підготувати та замовити завірену фінансову звітність щодо контрольованих іноземних компаній. Кінцевий термін подання звіту — 30 квітня 2025 року.
• Якщо контрольовані іноземні компанії були зареєстровані у 2022–2023 роках, варто врахувати необхідність підготовки комплексної фінансової звітності й щодо них.
• У разі наявності неактивних КІК (компаній без фінансової діяльності, але зареєстрованих юридично), доцільно ініціювати їхню ліквідацію. Це дозволить оптимізувати обсяг звітності в майбутньому та уникнути зайвих адміністративних витрат.

Наразі законодавством передбачено дві форми КІК-звіту — повну та скорочену.

• Скорочена форма подається, якщо немає можливості вчасно підготувати фінансову звітність або розрахунок скоригованого прибутку.
• Повна форма включає понад 30 пунктів, вимагає деталізації структури володіння, типу контролю та транзакцій з контрагентами.

У разі ухвалення законопроекту №8137 залишиться лише повна форма звіту.

Доброго дня!

Чи вважаюся я податковим резидентом України за 2022, 2023 і 2024 податкові роки?

Чи маєте штамп в паспорті про постійне місце проживання за кордоном?

Згідно законодавства - за 2024 рік українська податкова скоріш за все визнає Вас резидентом України.

2022 та 2023 рік під питанням, адже Ви не мали постійного місця проживання в Україні, а більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) були в іноземній державі.

Проте, податківці на цей рахунок не дуже заморочуються і говорять, що людина в такому випадку має подвійне резиденство.

Відповідно до підпункту 14.1.213. ПКУ резиденти - це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Чи мала / маю я обов’язок подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК) за ці роки?

Контрольована іноземна компанія (КІК) — це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених пп.39-2.1.1 ст 39-2 ПКУ.

Іноземна компанія визнається КІК (пп.39-2.1.2 ст 39-2 ПКУ), якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

ОТЖЕ Вам обов'язково потрібно звітувати до 1 травня за роки коли Ви вважаєтесь резидентом України та маєте частку понад 50% (в деяких випадках 10%) в іноземній компанії.

Чи мала / маю я обов’язок подавати річну податкову декларацію (форма ДПС-0320201) за 2022, 2023 і 2024 роки, з урахуванням моїх доходів у листопаді–грудні 2024 року?

Звіт про КІК https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1219-22#n19 подається одночасно з поданням річної звітності (пп. 39-2.5.2 ПКУ) фізичними особами – до 01 травня року, наступного за звітним (одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи).

Так як, в 2024 році Ви заснували ТОВ і отримували зарплату, то з точки зору податкової Ви є резидентом за цей рік і до 01 травня повинні подати віт КІК та декларацію про майновий стан та доходи.

За 2022 та за 2023 роки можна поборотися в судовому порядку.

Які податкові наслідки в разі визнання мене в якомусь із цих років резидентом України?Враховуючи, що в Україні діяв/діє воєнний стан, чи застосовуються або скасовані штрафи та пені за неподання чи несвоєчасне подання:– звіту КІК,– річної декларації фізособи,за 2022–2024 роки?

Відповідальність за неподання звітності по КІК визначена в п. 120.7 ПКУ. Ідеться про штрафи у розмірі:

1. 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи (ПМПО) на 1 січня звітного року – за неподання контролюючою особою Звіту про КІК;
2. 1 ПМПО за кожен календарний день неподання, але не більше ніж 50 ПМПО – за несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту про КІК;
3. 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, що їх не відобразили у Звіті про КІК, залежно від того, яке із цих значень є більшим, але не більше ніж 1000 ПМПО, за кожен факт невідображення та/або за всі невідображені суми – за невідображення контролюючою особою у Звіті про КІК відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та / або невідображення інформації, визначеної пп. «г»–«з» пп. 39-2.5.3 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній;
4. 5 ПМПО за кожен календарний день неподання Звіту про КІК, але не більше ніж 300 ПМПО – за неподання Звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафів, передбачених у п. 120.7 ПКУ.

Чи існують спеціальні пільги, мораторії або відстрочки відповідно до законодавчих змін у період дії воєнного стану?

ТАК, ІСНУЮТЬ.

ШТРАФИ ЗГІДНО З П. 120.7 ПКУ НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ ІЗ 01.01.2022 ПРОТЯГОМ ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ, ЯКЩО ПЛАТНИК ВИКОНАЄ СВОЇ ОБОВ'ЯЗКИ ЩОДО ПОДАННЯ ЗВІТУ ПРО КІК ЗА ПЕРІОДИ, ЩО ПРИПАДАЛИ НА ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ, ПРОТЯГОМ ШЕСТИ МІСЯЦІВ ПІСЛЯ ЙОГО ЗАВЕРШЕННЯ

Згідно п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ

За порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

• до платників податків не застосовуються штрафні санкції - за порушення, передбачені абзацами першим - восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39-2 цього Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану
• до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність - за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 цього Кодексу.

Прошу також надати рекомендації щодо подальших кроків для мінімізації ризиків.

На час воєнного стану Вас не повинні штрафувати за неподання звіту.

Повний звіт про КІК за 2024 рік Ви повинні подати до 01 травня 2025 року, але часу залишилось небагато, тому Ви можете подати скорочений звіт про КІК https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1219-22#n21

Адже своєчасне подання Скороченого звіту дозволяє без штрафів подати повний Звіт про КІК пізніше – до 31 грудня року, наступного за звітним (пп. 39-2.5.4 ПКУ).

Проте, знову ж таки нагадую, що штрафи за п. 120.7 ПКУ не застосовують із 01.01.2022 протягом дії воєнного стану і шести місяців після його завершення.

Крім того, я рекомендую Вам звернутися за індивідуальною податковою консультацією до ДПС із проханням роз'яснити чи вважаєтесь Ви резидентом та чи є у Вас обов'язок подавати звіт про КІК

Згідно пп. 14.1.172-1 Податкового кодексу України Індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Зокрема, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі (п. 52.3 ПКУ).

ІПК має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Людмила!

Чи вважаюся я податковим резидентом України за 2022, 2023 і 2024 податкові роки?

За 2024 рік Ви точно вважаєтесь податковим резидентом України.

За 2022 рік та 2023 рік ні, оскільки не проживали у Україні більш ніж 183 дні, мали центр життєвих інтересів за кордоном, не мали зареєстрованого місця проживання в Україні. Проте, скорше за все, Вам прийдеться ще довести це податковій.

Фізична особа, яка має місце проживання в Україні є її резидентом (пп. 14.1.213 (в) п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Податковий резидент України — це статус, який визначає, чи підпадає фізична особа під оподаткування в Україні згідно з податковим законодавством країни. Якщо дуже спростити, це обов’язок особи сплачувати податки в Україні, подавати податкову звітність (якщо це необхідно).

Особа, вважається податковим резидентом України, якщо:

• - вона є громадянином України;
• - вона має місце постійного проживання в Україні, незалежно від наявності місця проживання в іноземній державі;
• - має місце постійного проживання як в Україні, так і в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо має тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні - це означає, що на території України у особи проживає сім’я, особа може бути зареєстрованою як ФОП та/або відкрити свій власний бізнес (відкрити фірму як ТОВ), особа має у власності житло, транспортний засіб, т.д.

Отже, якщо особа є громадянином України, вона має житло, сім’ю, зареєстрована як ФОП, має бізнес – вона є податковим резидентом України, а отже, має сплачувати вчасно податки до держави та подавати податкову звітність.

Особа стає податковим резидентом іншої держави автоматично після спливу конкретно визначеного терміну (у багатьох країнах це 6 місяців) проживання (працевлаштування, відкриття власної справи, відкрити індивідуального підприємця) в іншій державі. Відтак, особа має сплачувати місцеві податки до бюджету цієї держави.

Податкове резидентство в кожній країні визначається відповідно до внутрішнього податкового законодавства. Відтак, можна звернутися до місцевої податкової цієї держави із запитом за яких умов особа стає податковим резидентом в цій країні та коли їй потрібно сплачувати податки, скільки та куди.

Подвійне оподаткування — це обов’язок податкового резидента сплачувати відповідні податки до тих країн резидентами яких вони є. Тобто, якщо особа є податковим резидентом і України та іншої країни — вона зобов’язана сплачувати податки до бюджетів обох країн.

На сьогоднішній день між Україною та іншими державами діють 73 міжнародні двосторонні міжурядові конвенції (угоди) про уникнення подвійного оподаткування, згідно із цими Угодами, особа, яка сплачує податки до бюджету України, має право уникнути оподаткування (зменшити ставку ПДФО) в державі перебування.

Чи мала / маю я обов’язок подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК) за ці роки?

З 25 листопада 2022 року набрав чинності Закон №2719-ІХ від 3 листопада 2022 року. Він вносить зміни в дію статей 39 та 39-2 Податкового кодексу України, що стосуються Контрольованих іноземних компаній.

Контролюючою особою може бути як фізична, так і юридична особа-резидент України.

Фізична особа-резидент України, яка визнається кінцевим бенефіціарним власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.

Юридична особа-резидент України, яка є прямим чи опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.

А далі має дотримуватися одна з трьох умов (або\або\або):

• вказана особа володіє більш ніж 50% в іноземній юридичній особі (важливо саме більш ніж 50%);
• володіє більш ніж 10% та при цьому ще 40% або більше належать фізичним чи юридичним особам-резидентам України;
• окремо чи спільно з іншими особами здійснює фактичний контроль за діяльністю іноземної юридичної особи.

Критерії “фактичного контролю” дещо розмиті, перелік умов, представлених у законі, не є вичерпним. Наприклад, “фактичним контролем” вважається:

• генеральна довіреність на управління компанії;
• володіння компанією через номінальних директорів та акціонерів;
• право керувати банківським рахунком;
• право підписувати контракти та договори від імені компанії;
• право розпоряджатися майном підприємства.

КІК стосується виключно податкових резидентів України.

Підготовка фінансової звітності про діяльність компанії та отриманий прибуток. У тому числі існує ймовірність, що у вас вимагатимуть надати аудіовану податкову звітність.

Оплата податків в Україні, якщо немає умов для звільнення. Умови звільнення від оподаткування прибутку КІК у двох випадках:

1. Між Україною та країною реєстрації компанії є чинний закон про відсутність подвійного оподаткування (Естонія, США, UK, Грузія, Чехія, Кіпр) і при цьому одночасно виконується одна з цих умов (або/або):
   • КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, яка не менша за базову ставку податку на прибуток підприємств в Україні, або менша за таку ставку не більше ніж на 5%;
   • частка пасивного доходу компанії – трохи більше 50% від загальної суми доходів із усіх джерел (роялті, дивіденди, відсотки за депозитами тощо. буд.).
2. Скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
   • сукупний дохід від усіх ваших КІК не перевищує еквівалент 2 млн. євро наприкінці звітного періоду;
   • компанія, яку ви контролюєте – публічна та її акції представлені на біржі. Перелік бірж та умов для акцій визначається Кабміном;
   • компанія веде благодійну діяльність відповідно до законодавства країни реєстрації та не розподіляє дохід між засновниками чи учасниками.

Відповідно до Податкового кодексу України:

39-2.5.4. У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає звіт про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами "а" - "в" підпункту 39-2.5.3 цього пункту.

Контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Чи мала / маю я обов’язок подавати річну податкову декларацію (форма ДПС-0320201) за 2022, 2023 і 2024 роки, з урахуванням моїх доходів у листопаді–грудні 2024 року?

Маєте такий обов'язок за 2024 рік, якщо:

а) володієте часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володієте часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Які податкові наслідки в разі визнання мене в якомусь із цих років резидентом України?

120.7 ПКУ. Неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 39-2 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів, передбачених статтею 39-2 цього Кодексу.

Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Враховуючи, що в Україні діяв/діє воєнний стан, чи застосовуються або скасовані штрафи та пені за неподання чи несвоєчасне подання.

Відповідно до норм абз. 18 пп. 69.2 п. 69 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ (вчинення діяння (дії або бездіяльність) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності.

Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, починаючи з 27.05.2022 року і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо не застосовування штрафних санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовуються.

Відповідно, платники податків не звільняються від застосування до них штрафних санкцій за:

• неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності (ст. 120 ПКУ);
• за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання (ст. 124 ПКУ);
• за зниження податкового зобов’язання (ст. 123 ПКУ), у тому числі, за звітні (податкові) періоди, які припадають до 24 лютого 2022 року, з урахуванням умов, за яких платники у період до припинення або скасування воєнного стану на території України звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків, визначених пп. 69.2 п. 69 підр. 10 розділу XX ПКУ.

При цьому, у разі дотримання платниками податків термінів подання податкової звітності, але недотримання термінів сплати податкових (грошових) зобов’язань на підставі такої звітності, до платників податків застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ та не застосовуються – відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ, та навпаки.

Відповідно до вимог пп. 11 п. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 п. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Законом України від 04.12.2024 р. № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який набрав чинності 26.12.2024 р., внесені зміни щодо застосування штрафних санкцій до контролерів контрольованих іноземних компаній, а саме: абз. перший – четвертий п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в такій редакції:

«За порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39-2 цього Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану;

до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність – за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 цього Кодексу.

Інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39-2 цього Кодексу у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано».

Отже, до контролюючої особи не будуть застосовано штрафи за порушення, вчинені у період з 01.01.2022 р. та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39-2 ПКУ, протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на зазначене, ДПС України наголошує на необхідності виконання контролюючими особами правил КІК, які регламентує ст. 39-2 ПКУ.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ВЕЧОРА, ЛЮДМИЛО! 2022, 2023 - точно не резидент, по 2024 - питання дискусійне, тому оскільки в Україні діє позаправовий принцип використання спірних моментів не на користь громадян, хоча закон каже про зворотнє, всі дії / рішення держави йдуть по замовчуванню не на користь людини, а на користь самої держави, яку відповідні органи ототожнюють з собою, а не з народом та суспільством... Тому існує ризик, що доведеться податкову переконувати в судовому порядку, адже за замовчуванням вона буде виходити з найменш вигідного для Вас варіанту. Тобто, що Ви були, є і будете податковим резидентом обох країн.

Відповідно до п.п. "в" п.п. 14.1.213 п. 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України, фізична особа-резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

При цьому, відповідно до п.п. 34.1.14 п. 34.1 ст. 34 ПКУ чітко встановлено, що податковим періодом є, зокрема календарний рік.

Також, достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого-четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

ОДНАК, як відомо, в Україні не існує законодавчо визначеної процедури визнання фізичної особи нерезидентом, як і процедури підтвердження факту втрати статусу резидента громадянином України. Повноваження ДПС України фактично обмежені лише можливістю надання підтвердження такого статусу, у формі довідки за затвердженою формою, за наявності підстав вважати особу резидентом України. Натомість, з початку 2022 року коректне встановлення актуального резидентського статусу набуло максимальної актуальності в зв’язку з початком дії в Україні КІК-правил, адже вони поширюються тільки на осіб, що зберігають статус податкового резидента України.

Точка зору податкових органів, що періодично висвітлюється на сайтах територіальних органів ДПС і лунає від представників податкових органів в телефонних консультаціях та на освітніх семінарах, тощо, часто зводиться до висновку, що «припинити податкове резидентство можна ТІЛЬКИ після отримання «ПМП» у іноземній юрисдикції та постановки на консульський облік в даній юрисдикції в установленому українським законодавством порядку, за умови відсутності реєстрації в Україні самозайнятою особою».

Є ціла низка фахівців, що поділяють подібний підхід фіскальних органів, і вважають, що для виключення ризиків фіскальної оцінки громадянина України, що проживає та/або має право на проживання в іншій країні, податковим резидентом України, необхідно виконати певну, достатньо «жорстку» та «об'ємну» послідовність дій для «втрати» «українського» резидентства, зокрема:

1. Обрати цільову країну переїзду та отримати там право на довготривале проживання.
2. Врегулювати в Україні усі цивільні зобов’язання (борги, аліменти тощо).
3. Врегулювати в Україні усі публічні зобов’язання (штрафи і т.п.).
4. Позбавитись права власності на майно (продаж бізнесу, нерухомості і ТЗ).
5. Обов’язково припинити реєстрацію суб’єктом підприємницької діяльності в Україні.
6. Звільнитись із займаних посад в усіх українських роботодавців.
7. Подати звітну «нульову» декларацію ФО про майновий стан і доходи не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду на ПМП (п.179.3 ПКУ).
8. Отримати в ДПС довідку про відсутність податкових зобов’язань.
9. Перерахувати всі кошти із українських рахунків на закордонні рахунки й українські рахунки закрити.
10. Знятися з української реєстрації місця проживання («виписатись за кордон»).
11. Отримати закордонний паспорт з відміткою «постійне проживання у …….».
12. Встати на консульський облік у країні переїзду.

На мій професійний погляд, згаданий набір дій надмірний, і в інтересах клієнтів краще такі питання розглядати індивідуально та вибудовувати позицію також індивідуально по кожному кейсу, виходячи із суб'єктивних факторів, у тому числі шляхом відстоювання позиціонування громадянина України як податкового резидента іншої країни, в адміністративному (на рівні податкових органів) чи судовому порядку.

На користь точки зору, що витяг з місця проживання в Україні, отримання в закордонному паспорті позначки про виїзд на ПМП та постановка на консульський облік для підтвердження втрати статусу резидента України не є обов'язковим набором дій, свідчить і судова практика, що складалась в Україні (наприклад, № 757/15441/16-ц, № 344/768/19).

Оскільки «місце проживання» – одна з первісних підстав для аналізу статусу резидента, слід пам'ятати, що згідно з пп. 70.2.4 та п.70.7 ПКУ всі українці та іноземці, які є платниками податків в Україні (дані яких внесені до Державного реєстру платників податків) повинні протягом місяця з дати змін подавати до податкових органів відомості про зміну тих даних, які обов'язково вносяться до облікової картки платника податків. Серед таких даних – відомості про актуальне місце проживання. Таким чином, при переїзді на тривалий термін на проживання до іноземної країни слід оперативно надати до податкової служби підтвердження нового закордонного місця проживання (незалежно від виконання імміграційних вимог щодо виїзду на ПМП, а в рамках виконання податкового обов'язку підтримувати в актуальному стані відомості платника податків у Державному реєстрі платників податків, на який орієнтується податкова служба у своїй діяльності). Це, як мінімум, без оцінки всіх інших факторів був би жирний натяк на ймовірну втрату статусу резидента України та набуття статусу нерезидента України та резидента відповідної країни проживання.\

Отже, за відсутності законодавчо передбаченого обов’язку та процесуальної дорожньої карти дій фізичної особи щодо необхідності підтвердження актуального резидентського статусу (збереження статуту резидента України чи втрата статусу резидента України) для кожного звітного періоду, за певних обставин набуває актуальності питання – які можливі варіанти дій платника податків у разі, якщо є підстави вважати, що за актуальними податковими базами України ФО має підстави вважатись резидентом України, проте, фактичні обставини по конкретному звітному календарному року свідчать про підстави вважати таку особу нерезидентом України? Чи слід якимось чином повідомляти податковий орган про зміну фактичних обставин фізичної особи, що впливають на її статус резидента і податкові зобов’язання?

Податкові органи вказують (наприклад, №1512/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 28.06.2023р.), що:

1. «нормативно–правовими актами не передбачено надання довідок, які б підтверджували статус фізичної особи, яка не є податковим резидентом України»;
2. «положеннями ПКУ не встановлено обов'язку надання фізичною особою–підприємцем інформації до контролюючих органів щодо набуття статусу податкового резидента іншої країни».

Таким чином, якщо фізична особа вважає себе нерезидентом України, послідовність її дій буде залежати від її намірів і фактичних обставин.

На сьогодні, за існуючою практикою можливі чотири основні варіанти дій (жоден з них не дає гарантій, що податкові органи України не будуть наполягати на своїй «профіскальній» точці зору, що в більшості випадків апріорі не співпадає з точкою зору платників податків).

Варіант 1

Нічого не робити, жодних дій по інформуванню податкового органу про якісь особисті обставини, хіба що, окрім подання заяви про внесення змін до облікової картки платника податків в Державному реєстрі платників податків щодо зміни адреси фактичного місця проживання з українського на іноземне (подання через електронний кабінет Довідки за формою 5ДР).

Для цілей КІК правил виходити з оцінки фактичної наявності статусу нерезидента України на початок 2022 року, а відтак неможливості наявності статусу контролера в розрізі КІК-правил. Так, в №1453/ІПК/99-00-24-03-03-09 від 22 червня 2023 року податкові органи підтверджують, що «у разі, якщо відповідно до положень пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа може бути визнана нерезидентом, то норми ст. 392 Кодексу у такому випадку не застосовуються».

І лише у разі, коли фізичній особі податковим органом може бути надісланий запит про надання пояснень щодо відсутності поданої КІК-звітності, через те, що в податкового органу є дані про наявність у ФО як резидента України (по податковим базам ДПС, якщо завчасно про зміни особистих обставин не повідомлялось, зокрема, про зміну української адреси проживання) під контролем певної КІК (інформація може випадково потрапити до податкового органу завдяки наявним публікаціям з інтернету, в рамках міжнародних обмінів інформації, в рамках інших дій процесуального характеру (певна виїмка документів, серед яких випадково можуть бути КІК-документи бенефіціарів, тощо), внаслідок отримання інформації за автоматичним обміном за стандартом CRS і т.п.), на цьому етапі ФО може викладати всі деталі зміни своїх життєвих обставин (із всіма можливими документальними підтвердженнями) і зазначати, що наявне свідчить про втрату статусу резидента України і набуття статусу резидента іншої країни. Тут максимально необхідним буде наявність tax certificate про набуття статусу резидента закордоном, від відповідної країни), а відтак і про відсутність статусу контролюючої особи і про відсутність виконувати якісь зобов’язання контролера в рамках українських правил КІК. Звісно, доведеться документально доводити перенесення за кордон свого центру життєвих інтересів (можете надіслати мені запит в Інстаграм – я поділюсь формою відповідного чек-листа для визначення цих ознак).

Варіант 2

Не чекати імовірних запитів від податкових органів України, а відкоригувати зміну української адреси на адресу проживання за кордоном на постійній основі через подання форми 5ДР. І у довільній формі через Електронний кабінет платника податків у форматі електронного листування із підписом КЕП подати до податкового органу електронні пояснення щодо зміни своїх фактичних життєвих обставин (із відповідними документами підтвердженнями появи за кордоном місця постійного проживання і фактичного проживання у звітних періодах більше 183+ дні, та перенесення за кордон більшості елементів ЦЖІ) із висновками, що наведене свідчить про втрату статусу резидента України і набуття статуту резидента у країни проживання (з підтвердження локальною податковою довідкою про визнання резидентом за кордоном), й відтак одночасно зміни статусу резидента України на нерезидента Україні. Посилатись на КІК-правила, при цьому, не обов’язково, але буде корисним на додачу до власних пояснень надати юридичний висновок незалежного консультанта (адвоката) на підтвердження фактичної втрати статусу резидента України (в ідеалі і висновок українського експерта і висновок локального експерта з країни проживання).

І чекати подальшої реакції податкового органу, яка може як бути, так і не проявитись в жодній формі. Однак, можливо, це допоможе уникнути імовірності отримання будь-яких майбутніх запитів від податкового органу (як у варіанті 1), оскільки ФО завчасно виклала свою правову позицію щодо фактичної втрати статусу резидента України.

Варіант 3

У разі невпевненості в коректному застосуванні тих чи інших законодавчих правових положень, скористатись правом на звернення до податкового органу за індивідуальною податковою консультацією з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, як це передбачено ст. ст. 52-53 ПКУ. І сформулювати податковому органу ті питання, які будуть відповідати інтересам ФО, на кшталт (можуть бути різні варіанти, в тому числі більш деталізовані по кількості питань): чи можна за наведених у зверненні фактичних обставин вважати, що фізична особа не підпадає під ознаки резидента України і повинна фактично визнаватись нерезидентом України у наведених звітних податкових періодах? І чи звільняється за таких умов фізична особа–нерезидент від будь-яких обов’язків за законодавством про КІК?

Якщо результати отриманої ІПК не задовольняють ФО (наприклад, ДПС буде визначено збереження статусу резидента України, коли ФО вважає, що для цього відсутні підстави, або, що буває в більшості випадків, ІПК не буде містити індивідуальних висновків, а буде містити лише «копіпаст» статей ПКУ, які і без того відомі ФО), можна оскаржити її в суді і скасувати, при цьому намагаючись встановити в судовому порядку факт визнання втрати статусу резидента України (прикладом може бути справа № 520/22616/21 з резидентом Ізраїлю).

Варіант 4

Самостійно виходити із факту наявності статусу нерезидента України. Але для фіксації цього факту «свідомо створити» (та, можливо, це зайве і не потрібно ФО за інших обставин) дохід з території України (сума не має значення, це може бути мінімально прийнятна сума доходу з урахуванням необхідності сплати ПДФО з неї), у якого не буде податкового агента (найпростіше – випадки отримання разового доході від фізичної особи без статусу ФОП), а відтак, виникне потреба за наслідками звітного періоду подати в України щорічну майнову декларацію фізичної особи, з проставленням в ній відповідної відмітки (рядок 6), що ФО подається декларація у статусі «нерезидента» України, і сплатити належну суму ПДФО саме за нерезидентною ставкою (зазвичай це 18%, але без необхідності додаткової сплати 1,5% військового збору через відсутність статусу резидента України).

Всі вищенаведені варіанти мають свої нюанси, вам доведеться робити вибір за своїми суб’єктивними відчуттями.

Довідка про податковий статус нерезидента видається компетентним (уповноваженим) органом країни нерезидента. У контексті ст. 103 ПКУ, компетентний орган визначається відповідно до положень міжнародних договорів, укладених Україною з іншими країнами. Тобто, такими компетентними (уповноваженими) органами є Міністерство фінансів/податкова служба відповідної договірної держави або уповноважений представник цих державних органів.

Форма довідки

Важливо відзначити, що форма довідки про податковий статус нерезидента не має універсального вигляду, в кожному випадку ця форма затверджується органом відповідної іноземної країни згідно з її законодавством. Тобто, не існує стандартизованої форми для видачі довідки про податковий статус нерезидента, проте, кожна така довідка (сертифікат, тощо) зазвичай містить наступні елементи:

• Назву платника податку.

• Податковий рік, за який видана довідка (сертифікат, тощо).

• Дату видачі документа.

• Підпис уповноваженої особи, яка уповноважена видавати довідку (сертифікат, тощо).

• Повідомлення про те, що вказані платники податку є резидентами у змісті відповідного договору про уникнення подвійного оподаткування.

Зверніть увагу, що ПКУ не передбачена можливість використання довідки, яка підтверджує податковий статус нерезидента, наданої у електронному вигляді з метою застосування переваг міжнародного договору у частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.

Також в Україні існує процедура підтвердження статусу податкового резидента. Якщо особа не відповідає критеріям - дають відмову у статусі податкового резидента. Ця відмова податкової і є відповідним доказом відсутності статусу податкового резидента України.

https://guide.diia.gov.ua/view/pidtverdzhennia-sta...

Оскільки обидві податкові в рамках обміну інформації (якщо з країною реєстрації Ваших іноземних ТОВ існує такий договір про обмін) можуть отримати інформацію про Ваші доходи - Вам можливо доведеться вирішувати питання уникнення подвійного оподаткування доходів. Це питання вирішується у разі наявності у України договору про уникнення подвійного оподаткування громадян.

Перелік країн та договорів про уникнення подвійного оподаткування наведено на сайті Міністерства фінансів України.

https://mof.gov.ua/uk/international_agreements_of_...

Для надання більш конкретної відповіді треба аналізувати вимоги країни в якій Ви проживаєте, в якій зареєстровані іноземні ТОВ (офшорні / неофшорні).

В іншому, якщо Ви отримували зарплату - то треба аналізувати чи повідомляли Ви банк про статус нерезидента... як оформлювалось це все в ТОВ по документам. Яким чином Ви працювали директором не знаходячись в Україні, тобто за межами робочого місця. Чи робоче місце не визначалося... Дуже багато питань може бути у податкової, якщо буде перевірка.

Скоріш за все Вас будуть вважати податковим резидентом обох країн в 2024 році і треба буде працювати над уникненням подвійного оподаткування доходу отриманого у вигляді зарплати та / або дивідендів (прибутку).

На жаль законодавство України дикунське в цьому плані і зовсім не гармонізоване з Європою та світом, незважаючи на публічні заяви та піар по телебаченню. За 3 роки війни навіть не сподобились вирішити питання податкового статусу біженців з України в країнах ЄС. І зовсім не факт, що люди не почнуть потім отримувати нараховані на додаткове благо (виплати ЄС) податки України.

Про більш індивідуальні речі як от у Вас - і говорити не приходиться. Як правило бізнеси за кордоном до цього часу мали лише впливові в Україні люди, які вирішували питання з податковою зовсім не юридичним шляхом. Після 2014 року ця обція стала більш доступною для всіх, але підходи "азаровської" податкової нікуди не пішли за 28 років незалежності.

На жаль виходимо з того, що українці за кордоном розглядаються усіма лише як джерело заробітків (офіційних і неофіційних). Навіть коли стикаєшся з лікарями, чи якимсь чиновником з України по будь-яким питанням... Лікування родичів, спадщина, інші питання.. Коли дізнаються, що за кордоном - одразу починається "у вас же купа грошей там за кордоном якщо... Віддячіть, діліться і таке інше". Така прикра ганьба і на душі якось не дуже стає, адже у кожного свої обставини і за кордоном українці не усі з золотою ложкою у роті. Проте, співгромадяни в Україні це не усвідомлюють і не хочуть усвідомлювати. Тому дуже часто заздрість і упереджене ставлення. До цього треба бути готовими, щоб якось протидіяти порушенню своїх прав.

Значна частина клієнтів за кордоном, на жаль, через таке ставлення виходить із свідомого ігнорування України та вимог податкової, адже не планують повернутися в Україну і вважають, що ніхто з них за кордоном борги перед Україною не стягне. Чи адекватний такий підхід - не певний. Дуже багато ризиків, адже якщо буде політичне рішення, то і борги за кордоном з українців цілком зможуть стягувати.

Якщо коротко, то бачу Ваше питання таким чином.

Щасти Вам!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)