Начните консультацию с юристом онлайн
Знаю, что в США есть такой объект инвестиций как "сертификат налогового залога". То есть, приобретение обеспеченного долга плательщика с возможностью: а) получать проценты, б) получить залог в случае неуплаты.
Вопрос: есть ли в Украине что-то подобное? И если да, как и где его можно купить?
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (7)
Спасибо! Несколько уточняющих вопросов:
- Если налоговый залог возникает при образовании налогового долга, то на какие активы?
- Когда эти активы изымаются у плательщика, они реализуются через аукцион (если это не денежные активы)?
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 розділу II Податкового кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган державної фіскальної служби про наявність такого майна.
Якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Податковим кодексом передбачена відповідальність платника за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, а саме тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
Стягнення безготівкових та готівкових коштів платника податків, продаж майна, що перебуває в податковій заставі проводяться не раніше, ніж через 60 днів після направлення податкової вимоги.
Першим етапом з погашення податкового боргу є робота протягом 60 днів після формування податкової вимоги безпосередньо з платниками для забезпечення ними добровільної сплати, та проведення податковим керуючим підготовчої роботи, до проведення примусових заходів стягнення:
- проведення співбесіди з платниками;
- аналіз податкової звітності;
- наявність та дислокація рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, касових апаратів.
Метою проведення співбесіди з платником є: інформування його про факт наявності боргу; ознайомлення із заходами, які можуть бути застосовані у разі його непогашення, передбачені діючим законодавством (стягнення грошових коштів з рахунків, вилучення готівки, виділення, опис та наступна реалізація активів, застосування адміністративного арешту, банкрутство); пояснення обов’язкового дотримання податкової дисципліни, оскільки конституційний обов'язок платника податків сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції до бюджетів; отримання, від боржника необхідної інформації щодо причини виникнення податкового боргу та можливостей його погашення; пояснення шляхів погашення податкового боргу, передбачених діючим законодавством; роз’яснення порядку застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, інше.
Результатом співбесіди може стати самостійне погашення боржником всієї суми податкового боргу, без застосування заходів щодо його стягнення.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно, у разі непогашення платниками податків податкового боргу протягом двох місяців, територіальні органи ДФС здійснюють за платника податків заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. У разі недостатності коштів - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі. Такі заходи здійснюються на підставі відповідного рішення суду.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено у статті 95 ПКУ. Згідно з цією статтею продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торговельні організації.
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному п.п. 95.7 - 95.21 ст. 95 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено ст. 95 ПКУ.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПКУ).
Пунктом 95.3 ст. 95 ПКУ визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Відповідно до п. 95.7 ст. 95 ПКУ продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:
майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;
цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»;
інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.
Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені контролюючим органом на конкурсних засадах (п. 95.8 ст. 95 ПКУ).
З огляду на зазначене, погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному п.п. 95.7 - 95.21 ст. 95 ПКУ.
При наявности запитань звертайтеся.
Успіхів Вам!
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Здравствуйте, Сергей!
Такого сертификата налогового залога в Украине нет.
Право фискалов на применение инструмента налогового залога установлено в положениях ст.88.1 Налогового кодекса.Налоговый долг: согласно ст.14.1.175 НКУ - это совокупность денежных обязательств плательщика (включая штрафные санкции и пеню), которые были согласованы, но не оплачены в законодательно установленные сроки.Налоговый залог – один из способов обеспечения такой уплаты (НКУ, ст.14.1.155).
По состоянию на сегодняшний день использование инструмента налогового залога регламентируется следующими нормативными актами: Закон «О залоге» (№2654-ХII от 2/10/92 года); Налоговый кодекс (ст.88-93) Закон «Об обеспечении требований кредиторов» (№1255-IV от 18/11/20013 года).
Право налогового залога, исходя из положений ст.89 НКУ, не требует обязательного оформления в виде письменного документа и возникает при образовании налогового долга.
Удачи Вам!
Юрист, г. Сумы, 6 лет опыта
Доброго дня!
По Вашому питанню повідомляю наступне:
Податкова застава - передбачає спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у визначений строк (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).
Податкова застава є одним з найефективніших способів забезпечення виконання податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. У силу податкової застави держава (територіальна громада) має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених ПКУ, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися у межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету, та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.
Підстави виникнення податкової застави:День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів (ДФС) відповідно до законодавства.
ПРОЦЕДУРА застосування є наступною:Майно, на яке поширюється податкова заставаПраво податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому статті 89 Кодексу.
Право податкової застави не поширюється на:
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оформлення майна, на яке поширюється податкова заставаМайно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим відповідно до Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2016 року № 586.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, що діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
Право користування заставленим майномПлатник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.
У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.
Відсутність у платника податків майнаУ разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.
У разі порушення платником податків зазначених вимог, він несе відповідальність згідно із законом. Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Призначення податкового керуючогоУ разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов’язки, визначені ПКУ.
Податковий керуючий:
У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені ПОДАТКОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 статті 93 ПКУ.
У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 ПКУ таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Нормативне регулювання є наступним:
Право податкової застави виникає у уповноваженого податкового органу , воно не вимагає якогось особливого оформлення у матеріальній формі , його вимога може здійснюватися при виникненні боргу у платників податку.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта
Доброго дня.
Порядок застосування податкової застави контролюючим органом затверджено наказом Мінфіну від 16.06.2017 № 586 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0859-17).
Податкова застава є тимчасовим примусовим заходом забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права і вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
При цьому, наявність податкового боргу є підставою для внесення майна боржника до податкової застави та реєстрації її у відповідному державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Контролюючий орган для прискорення вжиття заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу користується інформаційними ресурсами, а саме:
Опис майна в податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу (заступника, уповноваженої особи), яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Податкові органи здійснюють стосовно фізичної особи наступні заходи для забезпечення погашення податкового боргу:
1. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу – письмове повідомлення боржника про наявність податкового боргу.
Така вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
2. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів платника податків.
3. Після отримання рішення суду та виконавчого листа, контролюючий орган направляє виконавчий лист суду до відповідного органу державної виконавчої служби для вжиття заходів останнім щодо примусового погашення податкового боргу (п. 87.11 ПКУ).
В процесі виконавчого провадження здійснюються наступні заходи:
Платник самостійно може дізнатись про наявність податкового боргу в такий спосіб:
Якщо наявність податкового боргу у фізичної особи підтвердилась, необхідно здійснити наступні кроки:
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує будь-яку з вищезазначених подій.
Успіхів Вам!
Адвокат, г. Винница, 10 лет опыта
Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
- при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст.100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
При збільшенні суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).
Крім того, зазначаю, що сертифікату податкової застави в Україні немає.