На роботі змушують вагітну написати заяву за згодою сторін

Добрий вечір.

В даному випадку ніякої заяви про звільнення за угодою чи за власним бажанням писати не потрібно, оскільки роботодавець намагається позбавити Вас трудових гарантій та прав пов'язаних з вагітністю та відпусткою по догляду за дитиною. До них зокрема належить: відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Якщо Ви підите у соціальну відпуску, то в період її дії роботодавець не має права Вас звільнити.

Щодо відмінностей звільнення за угодою сторін та за власним бажанням, слід зазначити наступне:

Однією з підстав для припинення трудових відносин є звільнення за угодою сторін, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 32 КЗпП України.

Особливістю даної підстави звільнення є те, що роботодавець та працівник за взаємною згодою припиняють трудові правовідносини між собою та визначають дату звільнення.

Відтак при звільнення за угодою сторін не потрібно відпрацьовувати два тижні до бажаної дати звільнення. Днем звільнення за угодою сторін може бути день досягнення взаємного волевиявлення як роботодавця так і працівника на припинення правовідносин.

Працівникові при звільнення за угодою сторін не потрібно зазначати причин звільнення.

Для звільнення за угодою сторін необхідно написати заяву про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 32 КЗпП України та узгодити з роботодавцем бажану дату звільнення.

Дана підстава звільнення може бути застосовано як до строкового так і безстрокового трудового договору.

Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення.

Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Натомість при звільнення за власним бажанням працівник повинен повідомити роботодавця за два тижні до дати фактичного звільнення.

Законодавство передбачає низку випадків за наявності яких працівник не зобов’язаний відпрацьовувати двотижневого терміну, до них зокрема належить: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

Відтак при звільнення за власним бажанням ініціатива про звільнення виходить саме від працівника. В даному випадку не можна звільнитися в будь-який момент, без наявності поважної причини та її документального підтвердження. Необхідно пам’ятати, що заяву на звільнення не може бути подано в строк менше двох тижнів до бажаної дати звільнення (крім випадків, коли зазначена і документально підтверджена поважна причина передбачена ч. 1 ст. 38 КЗпП).

При цьому, якщо працівник після написання заяви про звільнення за власним бажанням передумав звільнятися, то після закінчення строку попередження про звільнення працівник не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, то роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою.

У разі необхідності консультації, то звертайтесь через мій профіль.

Добрый вечер!

1. Ни в коем случае не пишите никаких заявлений. Вы многое потеряете и материальном и социальном плане.

2. В случае психологического или иного воздействия на Вас обращайтесь с жалобой в трудовую инспекцию или с иском в Суд.

3. Права беременных: https://zmina.info/ru/articles-ru/prava_beremennyh...

УДАЧИ!