Cколько можно денег зарабывать без охраны?

Доброго дня, Ірино!

Заробляти потрібно чим більше, тим краще. А потім вже думати про охорону. Але не навпаки думати про проблеми наперед.

Та і взагалі охорона потрібна людині, яка дійсно досягла дуже високого рівня і охорона для неї це першопотреба.

Спокійно можна заробляти великі гроші і жити без охорони, головне обрати правильну галузь та здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства. Тоді і побоюватись немає чого!

Конкретну і правильну відповідь не Ваше питання надати не можна! Заробляйте та ні про що не хвилюйтесь!

Всього найкращого!

Добрый день Ирина!

Ваш вопрос не правового характера.

Законом интересующие Вас рамки не устанавливаются. Вы можете зарабатывать сколько захотите, в этом нет никаких ограничений, главное чтобы эти деньги были добыты законным путем и с уплатой налогов. Другие ньюансы государство не интересуют в принципе. Касательно Вашей безопасности, то дело не столько в том, сколько Вы зарабатываете, а какой у вас круг общения и как Вы себя ведете, например с незнакомыми людьми или в социальных сетях. Если же Вы будете демонстративно показывать раскошную жизнь, конечно же это может привлечь внимание воров и мошенников. Поэтому многое зависит от Вас самой.

Вы можете в соответствии с законодательством Украины зарабатывать сколько угодно, сколько у вас получится. Ограничений в этом отношении нет. Иметь вам свою охрану или службу безопасности для бизнеса, или нет это решать вам, исходя из ваших финансовых возможностей, поскольку это удовольствие не дешевое. Главное работать в правом поле, соблюдать законодательство об охране труда, трудовое, налоговое, хозяйственное законодательства. Это важно в том бизнесе, которым вы собираетесь заниматься.

Доброго Дня

Ваше питання не відноситься до компетенції юристів, а відповідь не стосується існуючих правових норм, ви дійсно маєте бажання заробляти більше - це похвально, це ваше право, також неймовірно добре, що ви дбаєте про безпеку, але:

Бажаєте заробляти більше та будете отримувати в подальшому дохід подбайте, про його оподаткування - зареєструйте ФОП, або створіть юридичну особу.

Турбуєтесь про кошти ознайомтесь з поняттями та умовами банківського вкладу, відкриття депозитних рахунків, тощо...

Щодо безпеки, то промоніторте наявні системи електронної безпеки, ознайомтесь з умовами роботи служб охорони, наймом приватної охорони...

Успіхів

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Ваше питання не є юридичного характеру. Ваш дохід може бути такий як Ви забажаєте і зможете організувати.

Головне вчасно сплачувати податкиз підприємницької діяльності і мати документи , щодо джерел походження зароблених коштів.(аби не потрапити під процедуру фінансового моніторингу банку і як наслідок блокування рахунків та затримку видачі коштів) на предмет легалізації і відмивання доходів отриманих злочинним шляхом чи фінансування тероризму.

Наймати охорону чи ні вирішуєте виключно Ви особисто.

28 квітня 2020 року набирав чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон про фінансовий моніторинг»).

Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг:

1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.

Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)

Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу («СПФМ») у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Водночас, при визначенні критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід був імплементований при здійсненні валютного контролю відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

3. Запровадження механізму належної перевірки

Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.

4. Процедура верифікації по-новому

Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

5. Нові вимоги до процедури переказу коштів

У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:

1) стосовно платника - номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

2) стосовно отримувача - номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

1) якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

6. Вдосконалення процедури «замороження» активів

Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:

1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.

7. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг

Найбільшої уваги серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

2) для інших СПФМ - двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

По-четверте, при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

Постановлением Правления Национального банка от 19 мая 2020 года № 65 утверждено новое Положение об осуществлении банками финансового мониторинга. Постановление вступило в силу 22 мая. Именно на основании его норм банки собирают информацию о клиентах и блокируют при необходимости счета. И последнее особенно волнует многих. Ведь, несмотря на существенное увеличение предела для финмониторинга (до 400 тыс. грн), банки начали активно внедрять предусмотренный Законом о финмониторинге риск-ориентированный подход. То есть оценивать комплексно клиентов и их действия, делая выводы о блокировании счетов.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Закон Украины "Про охоронну діяльність" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4616-17):

"Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян;

об'єкт охорони - фізична особа та/або майно;

суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;

охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього;

охорона фізичної особи - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів (діяльності або бездіяльності) протиправного характеру;...

Стаття 5. Види охоронних послуг

1. Суб'єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:

1) охорона майна громадян;

2) охорона майна юридичних осіб;

3) охорона фізичних осіб...

Стаття 6. Забезпечення охоронної діяльності

1. Охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів:

1) використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;

2) контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони;

3) запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється;

4) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані з посяганням на об'єкт охорони...

Стаття 7. Ліцензування охоронної діяльності

1. Ліцензування охоронної діяльності здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Стаття 8. Договір про надання послуг з охорони

1. Суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства...

Стаття 9. Права суб'єкта охоронної діяльності

1. Суб'єкт охоронної діяльності має право:

1) для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

2) для забезпечення радіозв'язку використовувати в установленому порядку радіочастоти;

3) використовувати в охоронній діяльності службових собак;

4) використовувати в охоронній діяльності технічні засоби охоронного призначення;

5) використовувати транспорт реагування;

6) одержувати за своїм письмовим запитом від замовника послуг з охорони відомості та копії документів, необхідні для здійснення заходів охорони на об'єкті охорони;

7) за згодою замовника послуг з охорони (його представника) оглядати територію, будинки, приміщення, майно, що охороняються...

Стаття 12. Права персоналу охорони

1. Персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків має право:

1) вимагати від осіб припинення протиправних дій, дотримання законності та правопорядку;

2) вимагати від службових осіб об'єктів охорони та інших осіб дотримання пропускного та внутрішньооб'єктового режимів;

3) не допускати проникнення осіб та затримувати тих, які намагаються проникнути (проникли) на об'єкт охорони або залишити його, порушуючи встановлені правила, з обов'язковим негайним повідомленням про це територіального органу Національної поліції;

4) протидіяти правопорушникам і негайно повідомляти органи Національної поліції про вчинення цими особами кримінального або адміністративного правопорушення;

5) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та використовувати службових собак відповідно до цього Закону;

6) під час здійснення пропускного режиму на об'єктах охорони проводити огляд речей фізичних осіб (за їх добровільною згодою), транспортних засобів, вилучення речей і документів, що є знаряддями або предметами правопорушення, перевірку документів, що засвідчують особу, дають право на вхід (вихід) осіб, внесення (винесення), ввезення (вивезення) майна, в'їзд (виїзд) транспортних засобів, зокрема щодо їх відповідності складу матеріальних цінностей, що переміщуються на об'єкти охорони (з об'єктів охорони);

7) проводити відкриту відео- та фотозйомку подій як допоміжний засіб запобігання протиправним діям з обов'язковим оприлюдненням на об'єкті, що охороняється, інформації про здійснення таких заходів.

2. Суб'єкт охоронної діяльності зобов'язаний забезпечити належне зберігання відео- та фотоматеріалів, отриманих під час здійснення заходів охорони, протягом одного року з можливістю використання їх виключно у службовій діяльності. Після закінчення строку зберігання зазначених матеріалів проводиться їх знищення комісією у складі трьох представників суб'єкта охоронної діяльності із складенням акта знищення відео- та фотоматеріалів.

Стаття 13. Обов'язки персоналу охорони

1. Персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків зобов'язаний:

1) забезпечувати цілісність об'єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається, недоторканність фізичних осіб;

2) припиняти шляхом здійснення заходів реагування правопорушення проти власності, фізичних осіб, порушення режиму роботи об'єктів охорони;

3) негайно у будь-який спосіб повідомляти відповідні правоохоронні органи про вчинення протиправних дій щодо власності, фізичних осіб та інших незаконних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, у місцях здійснення заходів охорони;

4) зберігати таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційну інформацію про господарську діяльність суб'єктів господарювання, оголошену такою в установленому порядку, відомості про особисте і сімейне життя фізичних осіб, що стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, крім випадків, передбачених законодавством;

5) не вчиняти дій, що порушують громадський порядок...".

При необходимости обратитесь в фирму по охранной деятельности (имеющую на это лицензию) о необходимости, целесообразности и заключения договора. Более детально смотрите Закон самостоятельно.

Добрый день!

На законодательном уровне не установлены граничные суммы доходов, при наличии которых Вам в обязательном порядке необходимо пользоваться услугами охраны.

Это сугубо индивидуальный критерий, который зависит от множества факторов - внутреннего мироощущения человека ( многие чувствуют себя безопасно при месячном доходе 5 тыс.долларов, а некоторые - при 2 тыс .долларов уже обеспечивают себя охраной); немаловажным является вид Вашей деятельности (если Вы публичная личность с доходом 1тыс.долларов - Вам скорее понадобится охрана, чем обычному человеку с таким же доходом); кроме того, существенным является и круг общения человека (есть ли в окружении лица, которые могут представлять определенную опасность для Вас).

В этой ситуации можно порекомендовать следующее - начинайте развивать свой бизнес и параллельно подбирайте охранное агенство в соответствии с Вашими предпочтениями, чтобы в том момент когда Вы почувствуете малейшую обеспокоенность Вашей безопасностью - Вы сразу же могли прибегнуть к их услугам.

С уважением, адвокат Татьяна Власенко

Вопрос такой: сколько можно безопасно зарабатывать денег в месяц и сколько можно иметь вообще денег всего, чтобы при этом безопасно без охраны жить? Я слышала где-то, что безопасно можно зарабатывать до 10 тысяч долларов в месяц и иметь денег не больше, чем один миллион долларов (включая свои квартиры, дома, машину, денежный счет в банке).

никто Вам не ответит на такой вопрос - многие зарабатывают 10 миллионов и ходят без охраны и никому нет до них дела

Здравствуйте, Ирина!

"Я слышала где-то, что безопасно можно зарабатывать до 10 тысяч долларов в месяц и иметь денег не больше, чем один миллион долларов (включая свои квартиры, дома, машину, денежный счет в банке)"?

- Это не предусмотрено каким-либо нормативно-правовым актом, а делается Вами на свое усмотрение вне зависимо от суммы доходов, наличия денежных средств. Вы имеете право хранить денежные средства в ячейке банка, установить квартиру под пульт службы охраны.

Всего доброго!

Целесообразность охраны зависит от способа жизни. Чем больше будет признаков успешного заработка, тем выше необходимость охраны.

Доброго вечора, Ірино!

1) Но я не решаюсь зарабатывать много денег, потому что не хочу, чтобы в будущем кто-то из плохих людей меня преследовал из-за моих денег - звідки третім особам буде відомо розмір вашого доходу, адже згідно ст. 60 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. А інформація про місце вашого проживання є конфіденційною (інформацією з обмеженим доступом), яка не може бути передана третім особам без вашої згоди (лише у випадках, визначених законом).

Так, відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини

2) Вопрос такой: сколько можно безопасно зарабатывать денег в месяц и сколько можно иметь вообще денег всего, чтобы при этом безопасно без охраны жить? - навіть отримуючи мінімальну заробітну плату, людина може стати жертвою кримінального правопорушення (розбою, крадіжки, грабежу тощо).

Тому живіть спокійно, заробляйте гроші та ні про що не хвилюйтеся. А в разі виникнення небезпечних обставин Ви можете завжди звернутися до органів Національної поліції України за допомогою.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Здравствуйте.

Спасибо за ответ! Да, Вы правы, по закону никто не имеет право получить конфиденциальную информацию о том, сколько денег на денежном счету в банках у человека. Но зато есть данные статистики. Например, в Google можно вбить запрос: «Сколько миллионеров в Украине» и получить ответ, что в Украине есть такое-то определенное количество долларовых миллионеров. Также есть информация, сколько гривневых миллионеров (то есть информация о том, что, например, в 2020 году 8 тысяч человек в Украине задекларировали свои доходы от 1 миллиона гривен и больше). Об этом знает налоговая.

В связи с этим три вопроса:

• 1.Когда речь идет о гривневых миллионерах (1 миллион гривен – это около 36 тысяч долларов), то имеется ввиду, что они подали декларацию о доходах в налоговую о том, что они зарабатывают 36 тысяч долларов В ГОД или В МЕСЯЦ? Потому что, если в год, то это всего лишь 3 тысячи долларов в месяц? Неужели люди с доходом 3 тысячи долларов в месяцтак легко могут засветить свои доходы для общества?
• 2.Когда пишут такую статистику в интернете о том, сколько долларовых миллионеров в Украине, тогда эти данные просто приводят в цифрах и нигде не указывают фамилии и имена людей, которые стали долларовыми миллионерами? Это является тайной или, когда человек заработал такую сумму 1 миллион долларов, то где-то будет указана в статистике его имя и фамилия и другие данные?
• 3.Я думаю, что очень богатые люди могут дать взятку и узнать подробности о том, какие у человека доходы и сколько денег у него на денежном счету в банке?

- Доброго дня, Ірино!

Для отримання відповідей на дані питання звертайтесь за індивідуальною консультацією.

Всього доброго!

Щасти Вам!

может быть, давайте я вам перешлю деньги за консультацию по зеленой кнопке "отблагодарить" и вы мне ответите тут на мои вопросы? Я могу заплатить за консультацию, если не очень дорого

Также я могу оплатить консультацию таким способом: пришлите мне, пожалуйста, на мой емейл qwerty0987ira@yandex.ru ответы на вопросы, а также ваш номер карты и сумму, которую я должна перевести вам. Желательно, чтобы у вас был номер карты Приватбанка. И я ОБЯЗАТЕЛЬНО оплачу вам консультацию.