Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Права человека, 12 декабря 2021, вопрос №53020 150₴

травля на работе с целью увольнения по моему собственному желанию

Добрый день .у меня такой вопрос .можно ли подать в суд на начальство за то хотят избавится от меня как работника .
Дело в том что я работаю контрольным мастером на заводе и слежу как бы за порядком на производстве .Наше начальство заставляет рабочих изготавливать детали на разное оборудование в целях собственной наживы.
Я с этим пытаюсь бороться .но за это меня всячески пытаются выжить .Было даже такое что включали электрический ток на складе когда я проходил через ограду (склад охраняется ка бы забор с натянутыми проводами ) но это было 3 сентября .Есть свидетель который со мной ходил на склад .
и еду отравленную подсовывали в столовой (пирожки ) .я ходил на работу с какой то заразой (как бы простуда только с температурой под 40 ) а один из начальников заставлял другого мастера фотографировать меня и смеялся типа как мне плохо .(я все фамилии знаю кто это все делал )
Стоит ли подавать в суд или это бесполезно так как они скажут мы ничего не знаем .он сам себе придумал.
Только если их садить на полиграф для проверки то так и проверить на правду .

Ответы юристов (10)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    30%

    Здравствуйте!

    Такое поведение против Вас ясно свидетельствует о нарушении ваших прав как работника и как человека!

    Но до обращения в суд, все таки советую подать жалобы в другие инстанции, например в государственную службу по вопросам труда!

    Жадоба должна быть письменной и таким же ответ!

    Если это не даст каких-то плюсов, тогда можно обращаться в суд с иском о возмещении например морального вреда!

    Трудовые отношения в суд можно обжаловать только тогда, когда есть факт их нарушения!в вашем же случает речь идёт больше о нарушении прав человека!

    Что касается тока и отравления, то с такими фактами нужно сразу общаться в полицию!

    Но доказательство - это ключевое!

    Удачи

    Адвокат Евгений Александрович
    26.7%
    Адвокат Евгений Александрович 2 года назад

    Адвокат, г. Киев, 30 лет опыта

    Здравствуйте, Алексей!

    В суд подать иск в отношении администрации места Вашей работы - предприятия, Вы имеете право, но до этого необходимо собрать доказательства, иначе суд откажет Вам в удовлетворении такого иска.

    Поэтому, для начала рекомендую Вам подать жалобу в Государственную инспекцию труда для проведения проверки и принятия мер реагирования, с указанных всех Вами обстоятельств.

    Также, рекомендую Вам подать жалобу в Госпродпотребслужбу (учреждения которое сменило Свнэпидемстанцию) для проведения проверки и принятия мер реагирования за нарушение санитарного состояния.

    Отдельно относительно доказательств:

    Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

    Докази в цивільному процесі повинні відповідати таким вимогам:

    • належність (містити інформацію щодо предмета доказування, де предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення) (cтаття 77 ЦПК України);
    • допустимість (суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом) (cтаття 78 ЦПК України);
    • достовірність (достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи) (cтаття 79 ЦПК України);
    • достатність (достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання) (cтаття 79 ЦПК України).

    Докази в цивільному процесі характеризуються єдністю таких елементів:

    • змісту доказів;
    • процесуальної форми доказів;
    • процесуального порядку одержання, дослідження і оцінки змісту;
    • процесуальної форми доказів.

    Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

    У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

    У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.

    У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

    Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

    Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України.

    Письмові докази - документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

    Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених кваліфікованим електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

    Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього або іншої особи, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв’язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором (стаття 95 ЦПК України).

    Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

    Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку (стаття 102 ЦПК України).

    Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини (стаття 90 ЦПК України).

    После сбора документов, доказательств, Вы имеете право подать иск в суд в отношении предприятия, где Вы работаете.

    Кроме того, по факту отправления Вы имеете право подать заявление в полицию о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела, о чём в полиции Вам должны выдать извлечение из Единого реестра досудебных расследований об открытии уголовного дела.

    Всего доброго, удачи Вам!

    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович 2 года назад

    Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта

    Добрый день!

    1. Для начала я Вам рекомендовал бы обратиться с заявлением к администрации Вашего предприятия, в котором все донести до руководства ( факты использования служебного положения в личных целях Вашими непосредственным начальн ками).

    2. Обратиться с жалобой в Гоструд о третировании Вас на предприятии.

    Головне управління Держпраці у Запорізькій області

    Адреса : Україна, 69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25;

    Е-mail : dsp@zp.dsp.gov.ua

    сектор звернень громадян : zvern@zp.dsp.gov.ua

    Web : http://www.zp.dsp.gov.ua

    Графік роботи : пн-чт: з 8-00 до 17-00, пт: з 8-00 до 15-45. Перерва з 12-00 до 12-45

    Телефон : +38 (061) 226 22 45

    http://zp.dsp.gov.ua/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b...

    Гончаренко Константин
    23.3%
    Гончаренко Константин 2 года назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    Щодо погроз та принижень на робочому місці:

    проект Закону № 7005 про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання мобінгу.( наразі проект закону не прийнято та знято з розгляду http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf35...

    Під мобінгом слід розуміти форму психологічного насилля, яка полягає в тривалому та систематичному цькуванні працівника в колективі, сексуальному домаганні, психологічному тиску на нього з метою подальшого звільнення.

    Проектом Закону пропонується імплементувати Європейське законодавство та ввести до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про зайнятість населення» та Кримінального кодексу України поняття мобінг, врегулювати на законодавчому рівні права та гарантії для працівників, які постраждали від проявів мобінгу на робочому місці, а також передбачити кримінальну відповідальність за систематичне застосування елементів мобінгу наслідком якого є звільнення працівника.

    Зокрема, пропонується передбачити, що мобінг може бути причиною розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. В разі припинення трудового договору через мобінг працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

    В разі ушкодження здоров’я працівника, причиною якого став мобінг, заподіяна шкода відшкодовується в розмірі понесених витрат на лікування та грошової компенсації моральної шкоди, яка відповідає розміру заробітної платні працівника за час тимчасової непрацездатності.

    Окрім того, пропонується за систематичне порушення прав працівника, шляхом застосування психологічного насилля та інших елементів мобінгу, а також незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю, карати штрафом від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

    Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, караються штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

    Зазначимо, у цій сфері суспільних відносин діє Кодекс законів про працю України, Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України та Закон України «Про зайнятість населення».

    Поки , що -це лише проект , але порушення трудових прав у повному обсязі зобов язана розглядати Державна служба з питань праці (обласні управління) за письмовими заявами працівників.

    Рекомендую подати таку заяву.( с доказами письмовими свідків , відео фіксація з камер, довідки з лікарні)

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович 2 года назад

    Юрист, г. Днепр, 30 лет опыта

    Уголовный кодекс Украины (УК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text):

    "Стаття 15. Замах на кримінальне правопорушення

    1. Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

    2. Замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

    3. Замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця...

    Стаття 115. Умисне вбивство

    1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, -

    карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.".

    Обстоятельства, которые Вы изложили, являются по сути покушением на убийство, при этом, поскольку действия, совершенные в отношения Вас, не доведены до конца, не имели результата, которые преследовались, независимо от волеизъявления этих лиц, покушения являются законченными, т.е. эти лица подлежат уголовному преследованию по соответствующей статье УК, в данном случае по признакам ст.115 УК - умышленное убийство.

    Считаю надлежащим подачу Вами заявление в полицию о фактах покушения на Вас, тем более, как Вы пишите, есть свидетели происходившего. Что касается: "так как они скажут мы ничего не знаем .он сам себе придумал" - это дело и задача следствия. Допросы, в том числе встречные, другие следственные действия установят фактические обстоятельства.

    Что касается обращения в Государственную службу по вопросам труда и/или в суд, я не вижу оснований для этих обращений. Если травлю работника за выполнение ним трудовых обязанностей еще возможно связать с нарушением права работника на труд, нарушением трудового договора как основание для обращения в Гоструда, то для обращения в суд, тем более, к предприятию предмета иска я не представляю.

    Токмач Галина Николаевна

    Здравствуйте, Алексей. Имеет подавать в суд, если вас реально незаконно уволят и восстанавливаться по суду на работе.

    Ввиду сложившейся ситуации я бы рекомендовала общаться с начальством под аудиозапись. Это будет являться доказательством в суде их неправомерных действий

    Шишкин Алексей Юрьевич
    Шишкин Алексей Юрьевич 2 года назад

    Юрист, г. Харьков, 32 года опыта

    Если вы видите, что в отношении вас совершается уголовное преступление, то должны обратиться в национальную полицию, например по факту отравления или других случаев покушения на вашу жизнь. Это нужно делать сразу по факту по прошествии времени правоохранителям трудно будет собрать доказательства. Что касается уже вашего возможного незаконного увольнения, то вы сможете его обжаловать в суде, но уже после такого увольнения. Если вы видите, что на производстве происходят нарушения связанные с производственными процессами, то вы можете действовать путем подачи докладных записок самому высокому начальству на заводе и через заявления инспекцию по вопросам труда.

    Костромина Виктория
    20%
    Костромина Виктория 2 года назад

    Адвокат, г. Киев, 19 лет опыта

    Стоит ли подавать в суд или это бесполезно так как они скажут мы ничего не знаем .он сам себе придумал. Только если их садить на полиграф для проверки то так и проверить на правду .

    в суд Вы можете подать когда Вас уже уволят

    А СЕЙЧАС МОЖЕТЕ

    1. написать докладную на имя директора

    2. обратиться в полицию по поводу отравления

    3. в инспекцию по труду -

    4. в Госпродпотребслужбу

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо вашого питання

    Існують різні способи протистояння психологічному насильству в робочому колективі, найбільшою ефективністю відрізняється комплексне вжиття заходів як з боку керівництва організації, так і жертви, яка систематично піддається тиску. Всі необхідні дії більш детально описуються нижче. Дії з боку начальства: Усунення прогалин в знаннях, пов’язаних з управлінням колективом, а також отримання повної і об’єктивної інформації про психологічний клімат в організації і наявні проблеми серед співробітників. Усвідомлення того факту, що жертвою пресингу може стати абсолютно будь-який співробітник організації незалежно від його стажу, кваліфікації та інших факторів. Додавання в штат організації посади професійного психолога, який не тільки буде надавати своєчасну допомогу жертвам подібного терору, а й мінімізує ймовірність нових проявів моббинга або буллінг. Здійснення перекладу наявних жертв на інші посади або в інші структурні підрозділи. Подальше прояв пильності і пильності для своєчасного розпізнання знову виникають спроб психологічного тиску на інших співробітників. Створення кодексу компанії, який допоможе сформувати і прищепити всім членам колективу політику організації, засновану на взаємній шанобливе ставлення один до одного.

    Успіхів

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Доброго дня!

    Згідно статті 153 КЗпП на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

    Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

    Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.

    Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

    У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов’язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може надати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

    На власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки.

    Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов праці, охорони праці та проведення санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання таких планів.

    При укладенні трудового договору про дистанційну роботу на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

    Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відеозв’язку. У такому разі підтвердженням проведення інструктажу (навчання) вважається факт обміну відповідними електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником.

    При виконанні дистанційної роботи власник або уповноважений ним орган відповідає за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи.

    Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо стаття 158 КЗпП.

    Права працівників на охорону праці під час роботи:

    Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

    Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

    За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

    Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

    Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

    На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток стаття 6 ЗУ "Про охорону праці".

    Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті:

    Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

    Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

    За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

    Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом стаття 9 ЗУ "Про охорону праці".

    Управління охороною праці. Обов'язки роботодавця та працівника:

    Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

    З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

    • створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
    • розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
    • забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
    • впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
    • забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
    • забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
    • організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
    • розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
    • здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
    • організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
    • вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

    Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

    При укладенні трудового договору про дистанційну роботу, про надомну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем.

    Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відеозв’язку. У такому разі підтвердженням проведення інструктажу (навчання) вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.

    При виконанні дистанційної роботи роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи стаття 13 ЗУ "Про охорону праці".

    Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

    Працівник зобов'язаний:

    • дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
    • знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
    • проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

    Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

    При виконанні роботи за трудовим договором про дистанційну роботу, про надомну роботу працівник самостійно визначає своє робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому, а роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної або надомної роботи. При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу визначене працівником робоче місце має характеризуватися наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами. стаття 14 ЗУ "Про охорону праці"..

    Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

    • спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду — Держпромгірнагляд);
    • спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Головна державна інспекція з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою Міністерства екології та природних ресурсів України);
    • спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Державний департамент пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);
    • спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України).

    Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законом України "Про охорону праці", законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

    Ви можете подати в Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду заяву-повідомлення про порушенння вашим роботодавцем законодавства, правил і норм з охорони праці та звернутися до поліції з заявою про кримінальне правопорушення за ст. 172 КК України "Грубе порушення законодавства про працю" (https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%93%D1%8...).

    Всього доброго!

    Щасти Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України