Задайте вопрос юристу

664 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Семейное право, 27 декабря 2021, вопрос №53705 700 грн.

Избавиться от алкоголика в квартире

В неприватизированной квартире живет 51-летний алкоголик, который 7 лет не работает, постоянно в запоях, ворует в квартире деньги, продукты, вещи, всё пропивает. Терроризирует остальных жителей квартиры, особенно больную 76-летнюю мать, пьяный орет и обзывает, угрожает. Сам здоровый бык, уверен своей безнаказанности, ломает двери, ручки и другую мебель.
За квартиру не платит лет 10, даже и на еду для себя не тратит, просто ворует из холодильника. Изредка находит подработку, с первой зарплаты уходит в запой и с работы его выгоняют.
Вызов полиции ни к чему не приводит, он говорит что ничего не делал и не говорил, оформляется какой-то протокол и на этом всегда все заканчивается.
Есть ли какая-то возможность лишить его права проживания в этой квартире или любой другой законный вариант прекратить этот ужас?
Прописано в квартире 6 человек, но фактически проживают 3, кроме алкаша и его матери еще его бывшая жена, она в нормальных отношениях с его матерью.

Ответы юристов (18)

    Кирюшин Артем Андреевич
    Кирюшин Артем Андреевич 5 месяцев назад

    Адвокат, г. Киев

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Здравствуйте. Да, такое выселение возможно НО! только в судебном порядке.

    Согласно ч. 1 ст. 116 Жилищного кодекса

    Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

    Исходя из предоставленной Вами информации все основания для выселения есть (асоциальное поведение, фиксация такого поведения полицией).

    Если Вам нужна правовая помощь в решении данного вопроса - обращайтесь, буду рад помочь.

    0 / 0
    Иваненко Мария Владимировна
    5.7%
    Иваненко Мария Владимировна 5 месяцев назад

    Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Только в судебном порядке можете его снять с регистрации т. к. добровольно он вряд-ли выпишется:(. Заявление у частковому подавали о краже вещей в квартире? Родственник все-таки может стоит его к нарколог отвести или попытаться разменять квартиру?

    0 / 0
    Айвазян Юрий Климентьевич
    14.3%
    Айвазян Юрий Климентьевич 5 месяцев назад

    Адвокат, г. Николаев, 28 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Відповідно до норм Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, кожному гарантується недоторканність житла. Закріплення права на житло визначає більш точної характеристики права на недоторканність житла.

    Відповідно до чинного законодавства України для захисту своїх порушених прав у праві володіння, користування чи розпорядженням житла можна звернутися до суду з позовом про:

    - усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням;

    - виселення особи, яка не є власником житлового приміщення;

    - визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням;

    - визнання право користування житлом;

    - усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення.

    На сьогоднішній день суди не здійснюють зняття особи з місця реєстрації, а визнають особу такою, що втратила право користування жилим (житловим) приміщенням. В подальшому рішення, яке набрало законної сили, виконується компетентними органами державної влади, які виконають процедуру зняття особи з місця реєстрації (зазвичай - центри надання адміністративних послуг).

    На практиці, ви мусити фіксувати по можливрсті усі зазначені вами порушення: наприклад, викликати поліцію тощо. Щоби у Вас було якомога більше доведених фактів перешкоджання згадуваною Вами особою життя інших мешканців квартири, а може й для можливості порушення кримінальної справи.Хоча цей шлях важкий й в деяких випадках сумнівний, але він існує.

    0 / -1
    • Крикун Сергій  Павлович
      Крикун Сергій Павлович 5 месяцев назад

      Юрист, г. Днепр, 28 лет опыта

      Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

      Юрий Климентьевич, приношу извинение за свой плохой комментарий Вашего ответа - я не прав. Я обратился к администрации сайта об удалении комментария.

      0 / 0
    Адвокат Евгений Александрович
    14.3%
    Адвокат Евгений Александрович 5 месяцев назад

    Адвокат, г. Киев, 28 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий день, Віктор!

    Відповідно до частини четвертої статті 9 Житлового кодексу Української РСР (далі - Житловий кодекс, ЖК) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

    Житловий кодекс передбачає, окрім добровільного виселення, процедуру виселення в адміністративному порядку та в судовому.

    Особи в залежності від підстав вселення в жиле приміщення, підлягають виселенню з наданням чи без надання іншого жилого приміщення.

    Виселення в адміністративному порядку провадиться в разі:

    Виселення піднаймачів і тимчасових жильців у разі припинення договору найму жилого приміщення з будинків, що загрожують обвалом, без надання іншого жилого приміщення (частина друга статті 99 ЖК).

    Виселення з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом (частина перша статті 109 ЖК).

    Виселення в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення відбувається у випадках:
    • Недійсності договору піднайму (стаття 94 ЖК).
    • Виселення тимчасових жильців на вимогу наймача або членів його сім’ї (частина третя статті 98 ЖК).
    • Виселення піднаймачів і тимчасових жильців у разі припинення договору найму жилого приміщення (стаття 99 ЖК).
    • Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина друга статті 109 ЖК). Вказане виселення є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 1322 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 1322ЖК, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті (частина четверта статті 109 ЖК).
    • Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого
    • жилого приміщення. Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною (частини перша-друга статті 116 ЖК).
    • В разі, якщо особа самоправно зайняла жиле приміщення (частина третя статті 116 ЖК).
    • У разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення (частина перша статті 117 ЖК).
    • Виселення з службового жилого приміщення робітників і службовців з усіма особами, які з ними проживають в разі припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією (стаття 124 ЖК).
    • Виселення з службового жилого приміщення громадян, з усіма особами, які з ними проживають, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням (стаття 124 ЖК).
    • Виселення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою, сезонних, тимчасових працівників і осіб, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу (частина перша статті 132 ЖК).
    • Виселення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з навчанням, осіб, що вчились у навчальних закладах і вибули з них (частина перша статті 132 ЖК).
    • Виселення інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину (частина друга статті 132 ЖК).Виселення колишнього подружжя, за яким визнано право на частину паєнагромадження в будинку житлово-будівельного кооперативу, в разі неможливості поділу квартири, після одержання компенсації і відмови звільнити приміщення (частина друга статті 146 ЖК).Виселення з житлово-будівельного кооперативу в разі виключенння з кооперативу члена житлово-будівельного кооперативу (частина перша статті 148 ЖК).Виселення з житлово-будівельного кооперативу в разі виключенння з кооперативу члена житлово-будівельного кооперативу разом з членами його сім'ї та іншими особами, які проживають разом з ним в випадках передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 статті 147 ЖК (частина перша статті 148 ЖК).Виселення члена житлово-будівельного кооперативу, який вибув з кооперативу або переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, а займане ним жиле приміщення не закріплено в установленому порядку за членами його сім'ї, вони, а також інші особи, що проживають у цьому приміщенні, підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення (частина друга статті 148 ЖК).Виселення наймача при проведенні капітального ремонту жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача (стаття 165 ЖК).Виселення наймача і осіб, які проживають разом з ним, у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності (стаття 169 ЖК).
    Виселення в судовому порядку з наданням іншого жилого приміщення

    Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятками, встановленими законом (див. пункт 2.2 даної консультації).

    Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду (частина друга статті 109 ЖК).

    Надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 ЖК.

    Вимоги, що пред'являються до благоустроєного жилого приміщення, яке надається у зв'язку з виселенням визначені ст. 113 ЖК, зокрема:

    • Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру.
    • Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат.
    • За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі.
    • Якщо наймач або член сім'ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі.
    • У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.

    З службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 ЖК, не може бути виселено:

    • осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті; учасників Другої світової війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; осіб з інвалідністю з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;
    • осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;
    • осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;
    • осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;
    • пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; осіб з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання І і ІІ груп, осіб з інвалідністю І і ІІ груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
    • одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

    Всього доброго!

    +2 / 0
    Савченко Олександр
    14.3%
    Савченко Олександр 5 месяцев назад

    Юрист, г. Чернигов, 7 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня, Віктор!

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

    Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

    1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

    2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

    3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах

    Житловий Кодекс Української РСР (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/conv#n...):

    Стаття 64. Права і обов'язки членів сім'ї наймача

    Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

    До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

    Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

    Стаття 116. Виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення

    Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

    ПРАВИЛА реєстрації місця проживання (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%B...)

    26. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

    заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;

    рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

    1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

    Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

    1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

    3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

    Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n...):

    Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

    1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

    1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    Стаття 175. Позовна заява

    1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

    2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

    3. Позовна заява повинна містити:

    1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

    2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

    3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

    4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

    5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

    6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

    7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

    8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

    9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

    10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

    5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

    6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

    Стаття 177. Документи, що додаються до позовної заяви

    1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

    У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

    2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

    3. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

    4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

    5. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

    6. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

    7. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

    Позовна заява про виселення без надання іншого житлового приміщення (ЗРАЗОК):

    Я, (ПІБ), зареєстрована та проживаю в квартирі за адресою . Ордер на вказану квартиру був виданий року на ім’я мого чоловіка, (ПІБ), однак, у зв’язку з його смертю, договір найму був переукладений на мене як основного квартиронаймача відповідно до виписки із протоколу № від року.

    Згідно довідки про склад сім’ї, виданої в квартирі № по вул. зареєстровані:

    • наймач – ПІБ – року народження;
    • дочка – ПІБ– року народження;
    • внучка – ПІБ – року народження;
    • внучка – ПІБ – року народження;
    • зять – ПІБ – року народження.

    ___року за рішенням суду області шлюб між моєю дочкою, ПІБ, та відповідачем, ПІБ, розірвано. Але після розірвання шлюбу колишній зять залишився проживати в квартирі.

    Квартира двокімнатна, відповідно я з дочкою та двома внучками проживаємо в одній кімнаті, відповідач - у іншій. Проживання разом із відповідачем є нестерпним. Відповідач безробітний, веде антигромадський спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, приходить до квартири у нетверезому стані, псує наше майно, часто влаштовує сварки, з приводу чого ми неодноразово зверталися до поліції. Повсюди розкидує недопалки, забирає від власних дітей продукти харчування, просить в мене та моєї доньки гроші на спиртне та сигарети. Одного разу відповідач вигнав мою дочку з внучками ночувати на вулицю, часто нас обзиває нецензурними словами. У період моєї відсутності запрошує до квартири свою сестру, з якою вони розпивають спиртні напої.

    Через те, що відповідач курить у квартирі, не стежить за власною гігієною, в квартирі постійно присутній неприємний запах.

    Відповідач жодним чином в утриманні квартири, її ремонті, оплаті комунальних послуг участі не приймає (копії квитанцій додаються), чим завдає значних матеріальних збитків.

    Відповідач застосовував домашнє насильство щодо мене та моєї доньки. Ми неодноразово зверталися до поліції з цього приводу, але ніякого впливу на його поведінку такі звернення не мали, через 15 хвилин після затримання його відпускали і відповідач знову продовжував застосовувати щодо нас домашнє насильство. На судові засідання щодо притягнення до відповідальності відповідач не з’являвся.

    Своєю поведінкою відповідач порушує наше право на спокійне життя, завдає нам моральних страждань та подає негативний приклад моїм внучкам.

    Частиною першою статті 116 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

    Відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 2 березня 2016 р. № 207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

    Також підтверджую, що мною не подано іншого позову до цього суду з тим самим предметом та з тих самих підстав. Орієнтовна сума витрат складається зі судового збору. Оригінали документів котрі додані до заяви знаходяться в мене.

    Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною першою статті 109, частиною першою статті 116 Житлового Кодексу Української РСР, статтею 2, статтею 4, частиною першою статті 19 Цивільного процесуального Кодексу України, статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,

    ПРОШУ:

    1.Прийняти позовну заяву до розгляду;

    2.Виселити відповідача, ПІБ, з квартири, що знаходиться за адресою:

    Додатки:

    1.копія паспорта та РНОКПП позивача;

    2.копія ордера на квартиру;

    3.копія договору найму квартири;

    4.довідка про склад сім’ї від;

    5.копія рішення суду про розірвання шлюбу;

    6.копії квитанцій про оплату комунальних послуг;

    7.відповідь з відділення поліції про звернення позивача;

    8.квитанція про сплату судового збору.

    р. підпис ПІБ позивача

    Якщо буде потрібна допомога (в тому числі, зі складанням позовної заяви), звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

    Всього доброго!

    Щасти Вам!

    +1 / 0
    Гончаренко Константин
    8.6%
    Гончаренко Константин 5 месяцев назад

    Юрист, г. Сумы, 3 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня!

    Зняття з реєстрації в судовому порядку власником квартири(місцевим органом влади) , або відповідальним квартиронаймачем вписаним в ордер комунальної частини квартири( наприклад його мамою)

    Підстави звернення до суду

    Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

    Втрата права користування житлом:

    Перелік осіб, які є членами сім’ї власника житла визначено в статті 64 Житлового кодексу УРСР, зокрема, до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

    До якого суду звернутися

    Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення та зняття з реєстрації подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходження жилого приміщення.

    Вартість позову

    За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно до Закону України "Про судовий збір" (908 грн. 00 коп. - станом на 01 січня 2021 року).

    Перелік та зразки необхідних документів

    Форма і зміст позовної заяви - "Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі"

    Строки розгляду питання

    Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України).

    Порядок оскарження

    Особа у випадку прийняття судом рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання має право протягом 30 днів з дня проголошення рішення подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

    Вартість оскарження

    За розгляд апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (1362 грн. 00 коп. - станом на 01 січня 2021 року, підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

    Судова практика

    Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 Житлового кодексу УРСР; статті 405 Цивільного кодексу України).

    ---

    Якщо мати має поважний вік і таке спільне проживання загрожує її життю , вона особисто , або інший родич її

    маєте терміново з представниками поліції та спеціалістом соц.захисту прибути та за участі лікарів забезпечити огляд особи , далі за згодою її невідкладно направити до приватної лікарні. Є загроза життю тому Ви як родич маєте право невідкладно надати допомогу. Надалі поки лікарі будуть проводити обстеження.

    Або у разі неможливості ,Ви запрошуєте нотаріуса та мама хворої особи підписує довіреність на вас,щодо представництва інтересів і ви узгоджуєте питання з медичними заходами невідкладного характеру , та іншими питаннями.

    Питання майна треба вивчати окремо.( якщо він не власник квартири виписати можливо, проте, якщо іншого житла немає у нього , особу не знімуть з реєстрації - це не можливо). Тоді родичі особи вирішують питання про поміщення особи до спеціального лікувального закладу.

    У будь-якому разі потрібно спочатку повідомити про даний випадок соціальні служби, так як вони зобов'язані здійснювати соціальний захист осіб похилого віку. і інших осіб які потребують догляду чи не можуть розуміти свої дії. І вже працівники цих служб звернуться до правоохоронних органів та разом із ними зможуть потрапити до квартири.

    Звернення до поліції також є обов'язковим, оскільки дії хворого родича , містять ознаки кримінальних правопорушень за ст. 135 "Залишення в небезпеці" та ст. 136 "Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані"

    Закон України "Про психіатричну допомогу"

    Стаття 3. Презумпція психічного здоров’я

    Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

    Стаття 11. Психіатричний огляд

    Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

    вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

    неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або

    завдасть значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.

    Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.

    Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обгрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.

    У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    +1 / 0
    Білогай Ігор Петрович
    7.1%
    Білогай Ігор Петрович 5 месяцев назад

    Юрист, г. Конотоп, 5 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Так як особа не сплачує комунальні платежі та руйнує майно - Ви маєте всі правові підстави позбавити права проживання даної особи у квартирі, проте, лише в судовому порядку.

    Для цього зберіть необхідні докази: ваші платіжки за комуналку, фото,відео матеріали його протиправних дій та їх наслідків, протоколи поліції тощо. Дані матеріали додати до позовної заяви та звернутися до суду.

    +1 / 0
    Антоненко Вячеслав
    4.3%
    Антоненко Вячеслав 5 месяцев назад

    Юрист, г. Чернигов, 4 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня!

    Бачу тільки один варіант припинити такий безлад - виселення людини з квартири.

    Оскільки добровільно особа точно не залишить своє місце проживання, то залишається єдиний варіант - позбавлення права проживання через суд.

    Для цього потрібно звернутись із позовною заявою до суду, та з відповідними додатками.

    Але б я ще звернув Вашу увагу на наступне: який характер носять дії особи, чи можливо що кримінальний? Чи вдається він до побоїв тощо?

    Для виклику поліції та прийняття дійсно серйозних мір, потрібні докази. Документуйте, тобто знімайте відео, аудіо та інші матеріали, які б свідчили про протиправність дій особи.

    Все це точно буде великим плюсом.

    Радив би провести у першу чергу розмову з такою особою, пригрозити, що всі його дії є на відео, і що поліція буде відкривати кримінальне провадження, і що його можуть "посадити".

    Почніть з профілактики, думаю може вийти!

    Якщо потрібна допомога, звертайтесь!

    0 / 0
    • Виктор Клиент 5 месяцев назад

      Розмови марні, він поліції майже в очі сміється, тому перестали її викликати.

      До побоїв не доходить, він може стояти біля сидячої матері і годину кричати матюки, при цьому бити кулаками по дверях, грюкати дверима, його накриває якась оскаженілість.

      Хотілось би знайти в реєстрі рішення суду про виселення, не через відсутність а саме через неможливість спільного проживання, з прописаною особою у неприватизованій квартирі

      • Білогай Ігор Петрович
        Білогай Ігор Петрович 5 месяцев назад

        Юрист, г. Конотоп, 5 лет опыта

        Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

        https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-documen... ось рішення суду у схожій справі

        "Розмови марні, він поліції майже в очі сміється, тому перестали її викликати.

        До побоїв не доходить, він може стояти біля сидячої матері і годину кричати матюки, при цьому бити кулаками по дверях, грюкати дверима, його накриває якась оскаженілість.

        Хотілось би знайти в реєстрі рішення суду про виселення, не через відсутність а саме через неможливість спільного проживання, з прописаною особою у неприватизованій квартирі"

        +1 / 0
      • Білогай Ігор Петрович
        Білогай Ігор Петрович 5 месяцев назад

        Юрист, г. Конотоп, 5 лет опыта

        Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

        Також, неважливо чи приватизована квартира чи ні, якщо є підстави для виселення: такі як відсутність участі в утриманні квартири(комуналка), псування майна, надокучання співмешканцям, що унеможливлює спільне проживання

        +1 / 0
      • Антоненко Вячеслав
        Антоненко Вячеслав 5 месяцев назад

        Юрист, г. Чернигов, 4 года опыта

        Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

        Ознайомтесь із наступним, дуже цікавий матеріал: http://cvu.com.ua/news/porushennya-pravil-spivzhit...

        Рішення суду, про яке Ви прохали: https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/67...

        Успіхів!ххххххххххххххх

        +1 / 0
    Крикун Сергій  Павлович
    10%
    Крикун Сергій Павлович 5 месяцев назад

    Юрист, г. Днепр, 28 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    "Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи...

    2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

    3. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

    4. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

    Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

    1. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

    2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.

    3. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника.

    Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.

    4. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

    5. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

    Стаття 38. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена

    1. У разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність.

    2. У разі припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо суд поновлює її цивільну дієздатність.

    3. Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності.

    4. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.".

    Гражданский процессуальный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8275):

    "Розділ IV ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ

    Глава 1. Загальні положення

    Стаття 293. Окреме провадження...

    2. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

    1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;...

    Глава 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

    Стаття 295. Підсудність

    1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи,...

    Стаття 296. Особи, які можуть бути заявниками

    1. Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги...

    Стаття 300. Рішення суду

    1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна...

    3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування...".

    Как вариант, родственникам или органу опеки и попечительства (местный райисполком) подать в суд заявление об ограничении дееспособности лица, по решению которого лицу будет назначен попечитель.

    0 / 0
    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 4 месяца назад

    Адвокат, г. Киев, 28 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Віктор!

    "Хотілось би знайти в реєстрі рішення суду про виселення, не через відсутність а саме через неможливість спільного проживання, з прописаною особою у неприватизованій квартирі"

    - Рішення суду про виселення саме з не приватизовано квартири через номожливість спільного проживання, з Єдиного реєстру судових рішень, яке Вам треба:

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/21723953

    МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___

    Справа № 2/1519-6598/11

    № пр. 2/1519/3245/12

    РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    14 лютого 2012 року м. Одеса

    ...

    Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

    головуючого - судді Сегеди О.М.

    при секретарі - Луньовій В.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення за неможливістю спільного проживання із квартири комунального житлового фонду,

    встановив:

    "... За правилами ч.1 ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сімї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

    З розяснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України» вбачається, що при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній кварти рі або будинку, слід виходити з того, що при триваючий антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

    Отже вимоги позивача відносно виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 на підставі ч.1 ст. 116 ЖК України без надання іншого жилого приміщення, підлягають задоволенню...".

    На підставі ст. ст. 64, 65, 116 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 214, 218 ЦПК України, суд

    вирішив:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення за неможливістю спільного проживання із квартири комунального житлового фонду задовольнити частково.

    Виселити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення...".

    Всього доброго!

    +1 / 0
    Пуха Наталія ТендерОк
    14.3%
    Пуха Наталія ТендерОк 4 месяца назад

    Юрист, г. Ровно

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Погоджуюсь з колегами примусово виселити з квартири вам буде складно- шансів, що ваш позов буде задоволене в судовому порядку дуже мало, скоріше за все вам відмовлять, з причин описаних колегами.

    Спробуйте зайти до розгляду даного питання дещо по іншому, а саме:

    Поговоріть з ним про виписку з квартири добровільно, мотивуючи наявністю комунальної заборгованості та можливістю оформлення субсидії, яку ви зможете оформити лише у випадку якщо він не буде зареєстрований у даній квартирі.

    Наступний варіант поспілкуйтесь з працівниками організацій, що наркологічних диспансерів та приватних клінік по лікуванню алкоголізму з метою погодження умов лікування.

    Також поспілкуйтесь з технічним інженером Жеку про можливість виготовлення документів на виділення части нерухомості в натурі та оформлення цих документів.

    Успіхів

    0 / 0
    Рибінцев Сергій Сергійович
    7.1%
    Рибінцев Сергій Сергійович 4 месяца назад

    Адвокат, г. Киев, 13 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрый день, Виктор!

    На основании описанного вижу вариант через суд выселение и лишения права пользования. И сделать это до приватизации будет более с высокими шансами, чем после.

    Также уточните, при выдаче ордера на квартиру, данный субъект-51-летний гражданин, фигурировал в орере на право заселение?

    Набирайте.

    0 / 0
    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 4 месяца назад

    Юрист, г. Чернигов, 7 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    - Хотілось би знайти в реєстрі рішення суду про виселення, не через відсутність а саме через неможливість спільного проживання, з прописаною особою у неприватизованій квартирі

    - Ось зразок судового рішення за 2021 рік (https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-documen...).

    При цьому зареєстровану в житлі особу не можна виселити, якщо їй немає де жити.Тривалий час проживання у спірній квартирі/будинку особи, яка не має іншого житла, є достатньою підставою для того, щоб вважати квартиру/будинок житлом цієї особи в розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

    Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18.

    Якщо буде потрібна допомога (в тому числі, зі складанням позовної заяви), звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

    Всього доброго!

    Щасти Вам!

    0 / 0

Похожие вопросы