підвищення тарифного розряду, доплата

Добрый день!

1.

Схема тарифных разрядов библиотечных работников, в том числе работающих в учебных заведениях, приведена в таблице 1 приложения 3 к приказу № 745. Так, библиотекарям устанавливают следующие тарифные разряды:

Библиотекари

Тарифные разряды

Ведущие

9 — 12-й

I категории

8 — 11-й

II категории

8 — 10-й

Без категории

8 — 9-й

При установлении тарифных разрядов (категорий) библиотечным работникам применяются квалификационные требования, предусмотренные Справочником квалификационных характеристик профессий работников (Выпуск 81 «Культура и искусство». Раздел «Библиотеки, централизованные библиотечные системы»), утвержденным приказом Минкультуры от 14.04.2000 г. № 168 (далее — Справочник № 168). На это, в частности, указали специалисты МОНмолодежьспорта в письме от 24.10.2011 г. № 1/12-5765.

Для установления категории претендент на должность библиотекаря должен иметь:

— ведущего библиотекаря: полное высшее образование соответствующего направления подготовки (магистр, специалист), стаж работы по профессии библиотекаря I категории — не менее 2 лет;

— библиотекаря I категории: полное высшее образование соответствующего направления подготовки (магистр, специалист): для магистра — без требований к стажу работы, для специалиста — стаж работы по профессии библиотекаря II категории — не менее 2 лет;

— библиотекаря II категории: полное высшее образование соответствующего направления подготовки (специалист), стаж работы по профессии библиотекаря — не менее 1 года;

— библиотекаря: полное высшее образование соответствующего направления подготовки (специалист) без требований к стажу работы.

Положением о проведении аттестации работников предприятий, учреждений, организаций и учреждений области культуры, утвержденным приказом Минкультуры от 16.07.2007 г. № 44 (далее — Положение № 44), предусмотрено прохождение аттестации работниками библиотек. При аттестации библиотекаря определяется один из критериев его профессиональной компетенции и деловых качеств, в частности:

— соответствует занимаемой должности или выполняемой работе;

— не соответствует занимаемой должности или выполняемой работе, рекомендуется направить на обучение;

— не соответствует занимаемой должности или выполняемой работе.

Согласно вступительной части Справочника № 168, порядок применения квалификационных характеристик, присвоения и повышения разрядов приведен в Общих положениях Справочника квалификационных характеристик профессий работников, утвержденного приказом Минтруда от 29.12.2004 г. № 336 (далее — Справочник № 336). Он является обязательным при решении вопросов управления персоналом в учреждениях и организациях всех форм собственности и видов экономической деятельности.

Так, в соответствии с п. 10 Общих положений Справочника № 336 квалификационные категории повышаются прежде всего тем работникам, которые успешно выполняют должностные задачи и обязанности, творчески и добросовестно относятся к служебным поручениям и требованиям должностных инструкций.

Присвоение и повышение квалификационных категорий работникам осуществляют комиссии по проведению квалификационной аттестации (п. 10 Общих положений Справочника № 336). Это согласуется и со ст. 96 КЗоТ, которая гласит: работодатель имеет право изменять должностные оклады в пределах утвержденных в установленном порядке минимальных и максимальных размеров окладов на соответствующей должности по результатам аттестации.

Порядок проведения квалификационной аттестации может регламентироваться положением, которое принимается как приложение к коллективному договору или утверждается руководителем по согласованию с профсоюзным комитетом, в соответствии с которым возможно создание комиссии для решения вышеуказанных вопросов. На это обращалось внимание в письме Мисоцполитики от 27.03.2013 г. № 132/13/116-13, которое хоть и касается аттестации социальных работников, но может применяться и в нашем случае.

Вышеуказанное положение может предусматривать такие моменты как:

— периодичность проведения квалификационной аттестации;

— перечень должностей учреждения, которые могут претендовать на присвоение (повышение) категории;

— состав комиссии;

— сроки проведения аттестации и т. д.

Стоит заметить, что действующим законодательством не запрещено одновременное проведение квалификационной аттестации и аттестации на соответствие занимаемой должности (в данном случае аттестации, проводимой на основании Справочника № 336 и Положения № 44). Учитывая тот факт, что состав аттестационной комиссии формирует руководитель учреждения, обе аттестации можно проводить одновременно одним и тем же составом, но аттестационные листы и протоколы заседания комиссии будут разными.

2. Согласно ст. 21 КЗоТ работник за выполнение предусмотренной соглашением с работодателем работы должен получать обусловленную этим же соглашением заработную плату. Поэтому заработная плата является существенным условием трудового договора.

Трудовое законодательство устанавливает ряд гарантий защиты прав работников на надлежащую оплату труда. Так, в соответствии с ч. 4 ст. 97 КЗоТ и ст. 22 Закона № 108 работодатель не вправе в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.

Согласно ч. 3 ст. 32 КЗоТ в связи с изменениями в организации производства и труда допускается изменение существенных условий труда (к которым относятся системы и размеры оплаты труда) при продолжении работы по той же специальности, квалификации или должности. Об изменении таких существенных условий работник должен быть извещен не позднее чем за 2 месяца. Статья 103 КЗоТ также предусматривает, что о новых или об изменении действующих условий оплаты труда в сторону ухудшения работодатель должен уведомить работника не позднее чем за два месяца до их введения или изменения.

О том, что изменения существенных условий могут происходить только в связи с изменениями в организации производства и труда, говорится и в п. 10 постановления Пленума ВСУ от 06.11.92 г. № 9.

При этом под изменениями в организации производства и труда подразумевается рационализация рабочих мест, введение новых форм организации труда, в том числе переход на бригадную форму организации труда, и, наоборот, внедрение передовых методов, технологий и т. п.

Непосредственно перед началом работ по измененных существенных условий труда нужно издать приказ, в котором определить для каждого работника новые существенные условия труда, а также ознакомить работников с новыми (измененными при необходимости) должностными (рабочими) инструкциями и другими документами, нормативными актами, определяют новые условия проведения работ.

Пунктом 31 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 6 ноября 1992 года № 9 "О практике рассмотрения судами трудовых споров" предусмотрено, что в случае, если проведение изменения существенных условий трудового договора проведены не в связи с изменением в организации производства и труда, то на владельца может быть возложена обязанность обновить работнику предварительные условия труда.

В соответствии с ч. 2 ст. 97 КЗоТ вопрос оплаты труда определяется в коллективном договоре. Если коллективный договор не заключен, то работодатель обязан согласовать эти вопросы с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем), который представляет интересы большинства работников, а в случае его отсутствия - с другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом. Работодатель не имеет права в одностороннем порядке принимать решение по вопросам оплаты труда, которые ухудшают условия, установленные в т.о. коллективными договорами (ч. 4 ст. 97 КЗоТ). Изменения в коллективный договор могут вноситься только по взаимному согласию сторон, то есть работодателя и профсоюза (или представителями работников, избранными и уполномоченными трудовым коллективом). Статья 247 КЗоТ предусматривает решение вопросов оплаты труда, рабочего времени и часа отдыха работодателем вместе с выборным профсоюзным органом. Изменение условий трудового договора и оплаты труды работников, которые являются членами выборных профсоюзных органов, допускается только по предыдущему согласию выборного профсоюзного органа, членами которого они являются (ч. 2 ст. 252 КЗоТ).

Рекомендации:

1. Если у Вас категория "ведущий библиотекарь" и Вы прошли аттестацию, то Вы можете поднимать вопрос об изменении тарифного разряда.

2. Об определении правильности начисления и выплаты Вам зарплаты, обратитесь для начала за помощью в проффсоюзную организацию.

Добрый день!

согласно п. 1.1 Положения о библиотеке общеобразовательного учебного заведения от 14.05.99 г. № 139 (далее — Положение № 139) библиотека ОУЗ является его обязательным структурным подразделением, осуществляющим библиотечно-информационное, культурно-просветительское обеспечение учебно-воспитательного процесса как в урочное, так и во внеурочное время.

При этом работа библиотекарей ОУЗ регламентируется рядом законодательных и нормативно-правовых актов в отношении двух отраслей — образования и культуры. Объяснение этому следующее: согласно ст. 6 Закона Украины «О библиотеках и библиотечном деле» от 27.01.95 г. № 32/95 библиотеки учебных заведений отнесены по назначению к специальным библиотекам, а библиотекари этих заведений в соответствии с Законом Украины «О культуре» от 14.12.2010 г. № 2778-VI — к работникам культуры. Следовательно, при решении вопросов об оплате труда библиотекарей ОУЗ следует руководствоваться нормативными документами как Минкультуры, так и Минобразования.

Так, оплата труда работников учебных заведений осуществляется согласно приказу МОН «Об упорядочении условий оплаты труда и утверждении схем тарифных разрядов работников учебных заведений, учреждений образования и научных учреждений» от 26.09.2005 г. № 557 и Инструкции о порядке исчисления заработной платы работников образования, утвержденной приказом Минобразования от 15.04.93 г. № 102 (далее — Инструкция № 102). Согласно п. 2 этой Инструкции работникам учреждений, заведений и организаций образования, для которых Инструкцией не предусмотрены условия оплаты труда (в частности, библиотечным работникам), устанавливаются условия оплаты труда для аналогичных работников соответствующих отраслей народного хозяйства и производств.

Для работников библиотек ОУЗ такие условия установлены приказом Минкультуры «Об упорядочении условий оплаты труда работников культуры на основе Единой тарифной сетки» от 18.10.2005 г. № 745 (далее — приказ № 745). Согласно п. 7 этого приказа определение конкретного тарифного разряда и размера должностного оклада библиотечного работника в пределах утвержденного фонда заработной платы является компетенцией руководителя учебного заведения. Подобную норму содержит и п. 6 Инструкции № 102, который гласит о том, что ответственность за своевременное и правильное установление работникам ставок заработной платы, должностных окладов, исчисление заработной платы возлагается на руководителей и главных бухгалтеров (бухгалтеров) учреждений и заведений образования, руководителей вышестоящих органов управления.

Схема тарифных разрядов библиотечных работников, в том числе работающих в учебных заведениях, приведена в таблице 1 приложения 3 к приказу № 745. Так, библиотекарям устанавливают следующие тарифные разряды:

Библиотекари

Тарифные разряды

Ведущие

9 — 12-й

I категории

8 — 11-й

II категории

8 — 10-й

Без категории

8 — 9-й

При установлении тарифных разрядов (категорий) библиотечным работникам применяются квалификационные требования, предусмотренные Справочником квалификационных характеристик профессий работников (Выпуск 81 «Культура и искусство». Раздел «Библиотеки, централизованные библиотечные системы»), утвержденным приказом Минкультуры от 14.04.2000 г. № 168 (далее — Справочник № 168). На это, в частности, указали специалисты МОНмолодежьспорта в письме от 24.10.2011 г. № 1/12-5765.

Для установления категории претендент на должность библиотекаря должен иметь:

— ведущего библиотекаря: полное высшее образование соответствующего направления подготовки (магистр, специалист), стаж работы по профессии библиотекаря I категории — не менее 2 лет;

— библиотекаря I категории: полное высшее образование соответствующего направления подготовки (магистр, специалист): для магистра — без требований к стажу работы, для специалиста — стаж работы по профессии библиотекаря II категории — не менее 2 лет;

— библиотекаря II категории: полное высшее образование соответствующего направления подготовки (специалист), стаж работы по профессии библиотекаря — не менее 1 года;

— библиотекаря: полное высшее образование соответствующего направления подготовки (специалист) без требований к стажу работы.

Как видим, одним из квалификационных требований является наличие полного высшего образования соответствующего профиля подготовки, т. е. библиотечного образования.

В рассматриваемом случае работник вообще не имеет высшего образования, но обладает достаточно большим практическим опытом работы на должности библиотекаря. Итак, как быть в таком случае и какой тарифный разряд ему установить?

Для ответа на эти вопросы следует обратиться к Справочнику квалификационных характеристик профессий работников. Выпуск 1 «Профессии работников, являющиеся общими для всех видов экономической деятельности», утвержденному приказом Минсоцполитики от 29.12.2004 г. № 336 (ср. 025069200). Именно он предусматривает порядок применения квалификационных характеристик, присвоения и повышения тарифных разрядов, поэтому является обязательным при решении вопросов управления персоналом в учреждениях и организациях всех форм собственности и видов экономической деятельности.

Так, согласно п. 11 Общих положений этого Справочника лица, не имеющие соответствующего образования или стажа работы, установленных квалификационными требованиями, но имеющие достаточный практический опыт и успешно выполняющие в полном объеме возложенные на них задачи и обязанности, могут быть, как исключение, оставлены на занимаемой должности либо назначены на соответствующие должности по рекомендации аттестационной комиссии.

То есть решение о том, возможно ли назначить работника на соответствующую должность, соответствует ли он всем необходимым требованиям, принимает аттестационная комиссия.

Кроме того, о необходимости проходить аттестацию библиотекарям ОУЗ указано в п. 4.6 Положения № 139.

Аттестация библиотечных работников проводится согласно Положению о проведении аттестации работников предприятий, учреждений, организаций и заведений области культуры, утвержденному приказом Минкультуры и туризма от 16.07.2007 г. № 44 (далее — Положение № 44).

Внимание! Квалификационные категории на основании этого Положения работникам культуры, к которым относятся библиотекари, не присваиваются.

При установлении категорий библиотечным работникам применяется, как указывалось выше, Справочник № 168.

В свою очередь согласно п. 4.6 Положения № 44 при аттестации библиотекаря определяется одна из оценок его профессиональной квалификации: «Соответствует занимаемой должности или выполняемой работе», «Не соответствует занимаемой должности или выполняемой работе, рекомендовано направить на обучение», «Не соответствует занимаемой должности». На основании такого решения руководитель заведения принимает решение об установлении должностного оклада в пределах, предусмотренных тарифным разрядом.

При этом в соответствии с п. 1.3 Положения № 44 аттестации не подлежат работники, отработавшие на соответствующей должности менее одного года.

Принимая во внимание все указанное выше, подытожим: в сложившейся ситуации при приеме на работу в штат ОУЗ библиотекарю следует установить либо 8-й, либо 9-й тарифный разряд как работнику без категории. Решение о том, какой именно разряд установить (в пределах 8 — 9-го), как указывалось выше, принимает руководитель учебного заведения в пределах имеющегося фонда оплаты труда.

Через год после принятия на работу этот работник обязательно должен пройти аттестацию на соответствие занимаемой должности согласно нормам Положения № 44.

Увеличение нагрузки - это существенное изменение условый труда , поэтому можете просить доплату за дополнительный труд и нагрузки.

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрий вечір.

Що передбачено умовами трудового та колективного договорів, внутрішніми правовими актами Вашої організації?

Законодавство про працю передбачає, що працівник виконує трудові функції та отримує заробітну плату відповідно до умов трудового договору.

Колективний договір визначає умови, які захищають права та інтереси працівника і роботодавця.

Правовими актами підприємства можуть бути передбачені положення про покращення матеріального становища працівника.

Доброго Дня

Щодо зазначеного вами питання

Відповідь на нього зазначена у таблиці РОЗМІРИ посадових окладів (ставок заробітної плати) керівних працівників, художнього, артистичного персоналу, професіоналів, фахівців, службовців, робітників бюджетних установ, закладів та організацій культури, визначені на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1285-05#Text а також врегульована вашими внутрішньо трудовими документами + вашою посадовою інструкцією та штатною структурою вашого підприємства.

Тобто написати ви можете проте вам необхідно щоб ваша заява узгоджувалась з зазначеними вище документам.

Успіхів

Кодекс законів про працю України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text):

Стаття 9. Недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівників

Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Стаття 16. Недійсність умов колективного договору

Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) незалежно від підпорядкування і типів розробляються на основі типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених МОН, та затверджуються керівником ЗЗСО за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом (ст. 60 Закону № 463).

Також Типовими штатними нормативами передбачено, що в опорній школі (для обслуговування філій) за наявності у неї не менше чотирьох філій з контингентом 20 і більше учнів у кожній філії додатково вводиться 0,25 посади бібліотекаря.

Оплата праці

Працівники бібліотек у закладах освіти є учасниками освітнього процесу, але не є педагогічними працівниками. Згідно зі ст. 6 Закону про бібліотеки бібліотеки навчальних закладів віднесено за призначенням до спеціальних бібліотек, а самі бібліотекарі відповідно до Закону про культуру належать до працівників культури.

Отже, за родом своєї діяльності шкільні бібліотекарі є працівниками культури, а за відомчою належністю — працівниками освіти. Саме тому оплата праці бібліотечних працівників здійснюється за нормативними документами як Мінкультури, так і МОН.

Заробітна плата працівників бібліотеки складається з посадових окладів, премій, доплат та надбавок. Розглянемо складові їх зарплати детальніше.

Посадові оклади

Згідно зі ст. 17 Закону про оплату праці для працівників, які виконують роботи, не властиві основній діяльності галузі, умови оплати праці встановлюються відповідно до актів чинного законодавства тих галузей, до яких належать ці роботи за характером. Така ж сама умова встановлена п. 2 розд. I Інструкції № 102. Тому посадові оклади працівників бібліотеки ЗЗСО встановлюються відповідно до наказу № 745, виданого на виконання постанови № 1298.

Схема тарифних розрядів бібліотекарів наведена у таблиці 1 додатка 3 до наказу № 745, згідно з якою бібліотекарю встановлюються такі тарифні розряди:Бібліотекарі Тарифні розрядиПровідні 9 — 12I категорії 8 — 11II категорії 8 — 10Без категорії 8 — 9

Що стосується тарифних розрядів завідувача бібліотеки, то згідно з приміткою 2 до таблиці 4 додатка 2 до наказу № 745 у бібліотеках, які є структурними підрозділами установи, посадові оклади завідувачів установлюються на рівні посадових окладів бібліотекарів відповідної категорії.

Згідно з п. 4 Інструкції № 102 посадові оклади встановлюються керівниками на основі діючих кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 7 наказу № 745, п. 6 Інструкції № 102 керівникам бюджетних установ надано право встановлювати посадові оклади (ставки заробітної плати) працівникам, виходячи зі схем тарифних розрядів, у межах фонду заробітної плати. Тобто визначення конкретного тарифного розряду та розміру посадового окладу належить до компетенції керівника закладу.

Приймає і призначає на посаду бібліотечних працівників керівник навчального закладу. У наказі на призначення зазначається, на яку посаду приймається працівник і який йому встановлюється посадовий оклад.

Основою для присвоєння чи підвищення категорій є Довідник № 168.

Кваліфікаційні вимоги

Під час встановлення посадових окладів працівникам галузі культури користуються Довідником № 168.

Згідно з цим Довідником бібліотекарі віднесені до професійної групи «Професіонали», для яких установлені такі кваліфікаційні вимоги:

1) Провідний бібліотекар - Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); стаж роботи за професією бібліотекаря I категорії — не менше 2 років2) Бібліотекар I категорії - Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст): для магістра — без вимог до стажу роботи, спеціаліста — стаж роботи за професією бібліотекаря II категорії — не менше 2 років3) Бібліотекар II категорії - Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст); стаж роботи за професією бібліотекаря — не менше 1 року4) Бібліотекар - Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи

Для бібілотекарів встановлено такі завдання та обов’язки: виконує роботи щодо забезпечення бібліотечних процесів відповідно до профілю та технології однієї з виробничих ділянок (комплектування, оброблення бібліотечного фонду, організація та використання каталогів та інших елементів довідково-бібліографічного апарату, ведення та використання автоматизованих баз даних, облік, організація та зберігання фондів, обслуговування читачів та абонентів). Бере участь у науково-дослідній та методичній роботі бібліотеки, у розробленні та реалізації програм розвитку бібліотеки, планів бібліотечного обслуговування населення. Застосовує наукові методи та передовий досвід роботи в бібліотечній діяльності.

Що стосується завідувачів бібліотек, то їх Довідником № 168 віднесено до професійної групи «Керівники». При цьому встановлено такі кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), післядипломна освіта в галузі управління; стаж бібліотечної роботи за професіями керівників нижчого рівня — не менше 5 років.

Завдання та обов’язки завідувача бібліотеки наступні: здійснює оперативне керівництво бібліотекою, забезпечує її високоефективну діяльність, розроблення та виконання виробничо-творчих і фінансових планів, що спрямовані на формування та забезпечення потреб населення у бібліотечно-бібліографічних послугах, соціальний розвиток колективу. Діє від імені бібліотеки. Представляє її інтереси в державних, кооперативних, комерційних підприємствах і установах, громадських організаціях, судових і арбітражних органах. Відкриває у банках рахунки. Користується правом розпорядження коштами. Видає, приймає до платежів зобов’язання. У межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов’язкові для всіх підрозділів та працівників. Укладає угоди та контракти. Вживає заходів щодо морального заохочення і матеріального стимулювання працівників, накладає дисциплінарні стягнення. Забезпечує ефективне виконання і зберігання закріпленого за бібліотекою майна. Організовує формування бібліотечного фонду. Вживає заходів щодо забезпечення бібліотеки кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань та досвіду працівників, створення безпечних і сприятливих умов праці. Вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам директора, керівникам функціональних підрозділів бібліотеки. Забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни та обліку.

Порядок застосування характеристик, присвоєння та підвищення розрядів, унесення змін та доповнень наведено в Загальних положеннях Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1), затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336.

Атестація бібліотечних працівників:

Бібліотечні працівники підлягають атестації відповідно до чинного законодавства (п. 4.6 Положення про бібліотеку). І здійснюється вона згідно з Положенням № 44.

Відповідно до його п. 1.3 основним завданням атестації є оцінка професійної кваліфікації і ділових якостей працівника на основі об’єктивних, обґрунтованих критеріїв, виходячи з результатів його роботи, з метою визначення можливостей професійного і посадового росту.

Результатом атестації є оцінка професійної кваліфікації і ділових якостей працівника (відповідає займаній посаді або виконуваній роботі; не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, рекомендовано направити на навчання; не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі).

Атестації не підлягають:

• працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;
• вагітні жінки;
• особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства;
• одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до 14 років;
• неповнолітні;
• особи, які працюють за сумісництвом.

Законом чи колективним договором можуть установлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації (п. 1.4 Положення № 44).

Атестація проводиться не частіше ніж один раз на три роки. Тобто, атестація може проводитись не частіше ніж один раз на 3, 4, 5, 7 і т.п. роки.

Повторна атестація проводиться не пізніше ніж через рік у разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі та рекомендації комісії щодо направлення працівника на навчання.

Категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність її проведення визначаються колективним договором.

Доплати та надбавки:

Бібліотекарям навчальних закладів, як і іншим працівникам, можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі у розмірі до 50 % посадового окладу, як це передбачено абз. «а» п.п. 3 п. 2 наказу № 745. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються.

Бібліотекарю-суміснику, а також бібліотекарю, який працює на неповну ставку (наприклад, 0,5 ставки), зазначені надбавки встановлюється у розмірі 50 % до його посадового окладу (наприклад, до 0,5 ставки).

Далі зупинимося на доплатах та надбавках, які є специфічними для бібліотечних працівників.

Доплата за завідування бібліотекою:

Відповідно до п. 58 Інструкції № 102 у ЗЗСО, штатними розписами яких не передбачена посада бібліотекаря, педагогічним та іншим працівникам, які ведуть бібліотечну роботу та роботу з бібліотечним фондом підручників, установлюється доплата за завідування бібліотекою в розмірі 10 % посадового окладу (ставки заробітної плати).

За наявності в закладах штатних посад бібліотечних працівників за завідування бібліотекою встановлюється доплата в розмірі 5 — 15 % посадового окладу. Конкретний розмір доплати визначає керівник навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом, ураховуючи розмір фонду підручників, з яким ведеться робота.

Так, у навчальних закладах з кількістю класів менше 5, де посаду бібліотекаря не передбачено, виконання бібліотечної роботи, у тому числі з бібліотечним фондом підручників, покладається на педагогічних чи інших працівників, яким здійснюється відповідна доплата (про умови встановлення доплати див. далі у розділі «Якщо обов’язки бібліотекаря покладено на педагогічного чи іншого працівника»).

Якщо штатним розписом закладу передбачено тільки 0,5 штатної одиниці посади бібліотекаря (5 — 10 класів), то працівнику, якій обіймає цю посаду, встановлюється доплата згідно з п. 58 Інструкції № 102 у розмірі 5 — 15 % посадового окладу. Увага: доплата нараховується у розмірі, встановленому від посадового окладу працівника, тобто 0,5 ставки. На це звернуло увагу й Міносвіти в листі від 18.02.2010 р. № 10/2-239.

Згідно зі ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Робота на 0,5 ставки передбачає, що працівник зайнятий на умовах неповного робочого часу, а саме — неповного робочого дня, встановленого для займаної ним посади. Працівником виконується норма годин не на повну тарифну ставку, а тільки на 0,5 ставки. Відповідно оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу.

Але слід зазначити, що залежність розміру доплати саме за завідування бібліотекою від обсягу роботи працівника за основною посадою нормативно-правовими актами чітко не встановлена.

Якщо штатним розписом закладу передбачена посада завідувача бібліотеки, то тут важливо знати наступне. Міносвіти в листі від 29.08.2006 р. № 1/9-549 роз’яснило, що при визначенні конкретного розміру доплати за завідування бібліотекою згідно з п. 58 Інструкції № 102 керівником навчального закладу має враховуватись і розмір фонду підручників, з яким ведеться робота бібліотечним працівником. Ураховуючи це та зважаючи на особливості визначення розміру посадових окладів завідувачів бібліотек, які є структурними підрозділами навчальних закладів, працівникам, які обіймають у них штатні посади завідувачів бібліотек, установлюється доплата у розмірах, визначених п. 58 Інструкції № 102, за роботу саме з фондом підручників.

Доплата за вислугу років:

Завідувач бібліотеки та бібліотекар ЗЗСО мають право на одержання доплати за вислугу років за наявності відповідного стажу роботи на посадах, визначених додатком до Порядку № 84. Посади завідувача бібліотеки та бібліотекаря у цьому додатку зазначені.

Розмір доплати становить від 10 до 30 % посадового окладу залежно від стажу роботи, зокрема: понад 3 роки – 10 %; понад 10 років – 20 %; понад 20 років – 30 % посадового окладу.

Нараховується вона щомісяця за основним місцем роботи.

Особам, які працюють за сумісництвом, зазначена доплата не виплачується.

Якщо бібліотекар працює у навчальному закладі за основним місцем роботи на 0,5 ставки, то доплата за вислугу років нараховується у розмірі, встановленому від його посадового окладу, тобто від 0,5 ставки.

Доплата за вислугу років обчислюється з посадового окладу без урахування інших надбавок і доплат.

Надбавка за особливі умови роботи:

Працівники бібліотек мають право на надбавку за особливі умови роботи відповідно до Постанови № 1073.

Надбавка встановлюється працівникам державних та комунальних бібліотек (публічних, спеціальних та спеціалізованих), які здійснюють культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та обіймають посади, зазначені в додатку до Порядку № 84. Посади завідувача бібліотеки та бібліотекаря зазначені у цьому додатку.

Надбавка за особливі умови роботи встановлюється і працівникам бібліотек, що є структурними підрозділами навчальних закладів, оскільки, відповідно до ст. 6 Закону про бібліотеки бібліотеки навчальних закладів за призначенням належать до спеціальних бібліотек.

Граничний розмір надбавки – до 50 % посадового окладу (ставки зарплати). Конкретний розмір надбавки встановлюється керівник ЗЗСО у межах фонду оплати праці незалежно від установлення інших надбавок та доплат.

Тобто надбавку за особливі умови роботи можна виплачувати у максимальному розмірі – 50 % за умови, якщо вистачає фонду оплати праці на її виплату саме у такому розмірі. Або ж, якщо коштів недостатньо, надбавка може бути встановлена у меньшому розмірі, наприклад, 40, 30, 20, 10 %.

Керівник має право встановлювати конкретний розмір надбавок відповідно до особистого внеску працівників у загальні результати роботи у межах фонду оплати праці.

Щодо працівників, які виконують обов’язки бібліотекаря на умовах сумісництва, то постановою № 1073 не встановлено обмеження щодо виплати такої надбавки бібліотекарям, які працюють за сумісництвом. Таким чином, бібліотекарю-суміснику, а також бібліотекарю, який працює на неповну ставку (наприклад, 0,5 ставки), встановлюється надбавка за особливі умови роботи у розмірі до 50 % до його посадового окладу (наприклад, до 0,5 ставки).

Преміювання:

Працівникам бібліотек можуть надаватися премії, розмір яких чинним законодавством не обмежено. Порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці затверджуються керівником ЗЗСО за погодженням з профспілковим комітетом.

Матеріальна допомога:

Відповідно до ст. 30 Закону про бібліотеки працівники бібліотек мають право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірах та порядку, що встановлюються Кабміном.

Постановою № 1062 установлено, що працівникам державних і комунальних бібліотек виплачується:

• допомога на оздоровлення під час щорічної відпустки у розмірі посадового окладу;
• матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за рішенням керівника бібліотеки у розмірі до одного посадового окладу на рік.

Керівнику бібліотеки допомога для вирішення соціально-побутових питань надається за погодженням із засновником бібліотеки.

Матеріальна допомога може бути надана лише в межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисі установи.

Пунктом 3 Інструкції № 102 передбачено право закладів освіти вирішувати серед низки інших питань в галузі організації і оплати праці питання щодо передбачення в кошторисах закладів витрат на преміювання, надання матеріальної допомоги працівникам закладів, а також на стимулювання творчої праці й педагогічного новаторства керівних і педагогічних працівників, у розмірах не менше 2 % планового фонду заробітної плати. Про це йдеться також у п.п. 6.3.16 Галузевої угоди.

Тривалість щорічної відпустки:

Відповідно до ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Пунктом 1 постанови ВРУ «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 505/96-ВР установлено, що зазначений Закон уведено в дію з 1 січня 1997 року.

У п. 2 постанови, зокрема, зазначено, що відпустки раніше встановленої загальної тривалості зберігаються за працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, на весь час їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася.

Згідно з п.п. 5.2.6 Положення про бібліотеку бібліотечні працівники ЗЗСО мають право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований рік та додаткову відпустку до 7 календарних днів за колективним договором.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР «Про відпустки працівникам науково-дослідних, навчальних та культурно-просвітницьких установ» від 21.04.49 р. № 1577, що діяла до прийняття Закону про відпустки, бібліотекарям навчальних закладів відпустка надавалася тривалістю 24 робочих дні.

Оскільки з прийняттям Закону про відпустки всі види відпусток надаються не в робочих, а календарних днях, то бібліотекарям навчальних закладів, які були прийняті на роботу до введення в дію цього Закону, тобто до 1 січня 1997 року, має надаватися щорічна відпустка тривалістю 28 календарних днів.

Відповідно до ст. 8 зазначеного Закону та Орієнтовного переліку посад працівників з ненормованим робочим днем, яким може надаватись додаткова відпустка, що є додатком № 1 до Галузевої угоди, бібліотекарям ЗЗСО може надаватися відпустка за особливий характер праці, зокрема — за ненормований робочий день. Її тривалість не може перевищувати 7 календарних днів.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором.

Таким чином, тривалість щорічної основної та додаткової відпусток для бібліотекарів ЗЗСО, які були прийняті на роботу до 1 січня 1997 року, не може перевищувати 35 календарних днів (28 основної та 7 додаткової), а для всіх інших — 31 календарного дня (24 основної та 7 додаткової).

Тривалість робочого тижня:

Тривалість робочого часу завідувача бібліотеки та бібліотекаря ЗЗСО становить 40 год. на тиждень (ст. 50 КЗпП).

Для працівників, які працюють у закладах (структурних підрозділах) на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, установлюється скорочена тривалість робочого тижня відповідно до Переліку № 163.

Так, розд. 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Переліку № 163 для працівників, які займають посаду бібліотекаря санаторно-лісових шкіл та шкіл-інтернатів для дітей, хворих на туберкульоз, установлюється скорочений робочий тиждень тривалістю 36 год.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Успіхів Вам!