Задайте вопрос юристу

828 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Трудовое право, 20 мая 2022, вопрос №64748 250₴

Могут ли уволить с работы в военное время?

Здравствуйте. Ситуация следующая - приостановили трудовой договор. Трудовые вывезли в другой город и чтобы их вернули нужно писать заявление на увольнение по собственному. Вопрос - как уволиться лучше? По собственному или по согласию сторон? Чтоб я могла стать на биржу труда и получать выплаты. Могут ли сейчас просто уволить без моего ведома?

Ответы юристов (14)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%
    Общаться в чате Кирда Вячеслав Володимирович год назад

    Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Вітаю!

    ЯКЩО ВИ ЗБИРАЄТЕСЬ ЗВІЛЬНЯТИСЬ, ТО ЗВИЧАЙНО КРАЩЕ ЗВІЛЬНИТИ ЗА УГОДОЮ СТОРІН НА ПІДСТАВІ СТАТТІ 36 КЗПП УКРАЇНИ.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text

    Стаття 36. Підстави припинення трудового договору

    Підставами припинення трудового договору є:

    1) угода сторін;

    2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

    3) призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу;

    4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

    5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

    6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

    7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

    7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;

    7-2) з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";

    7-3) набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках;

    8) підстави, передбачені контрактом;

    9) підстави, передбачені іншими законами.

    У випадках, передбачених пунктами 7, 7-1 і 7-3 частини першої цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

    Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

    У разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

    Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника

    Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

    Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

    Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

    {Стаття 38 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 5584-09 від 17.01.80, № 6237-10 від 21.12.83, № 7543-11 від 19.05.89; Законами № 871-12 від 20.03.91, № 3694-12 від 15.12.93, № 6/95-ВР від 19.01.95, № 1356-XIV від 24.12.99}

    НЕ БУДЕ "БІДОЮ" ТА ПРОБЛЕМОЮ ЗАРАЗ, ЯКЩО ВИ ЗВІЛЬНИТЕСЬ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ, АДЖЕ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ВИ МОЖЕТЕ ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ В ЦЕНТРІ ЗАЙНЯТОСТІ ЗА НОВИМИ ВЖЕ УМОВАМИ.

    07.05.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану»

    Цим Законом внесено зміни до низки інших законів, а саме:

    • ЗУ «Про забезпечення прав та свобод ВПО».
    • ЗУ «Про зайнятість населення».
    • ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

    Нагадаємо, що перелік територій, які розташовані в зоні активних бойових дій, або перебувають під тимчасовою окупацією, визначений в Наказі Мінреінтеграції №75 від 25.04.2022.

    Основні зміни, що стосуються безробіття внутрішньо переміщених осіб (ВПО), та осіб, які перебувають на територіях ведення бойових дій, тимчасово окупованих територіях:

    • особам, які перебувають на територіях, де ведуться активні бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, надається статус безробітного на підставі поданої ними заяви до будь-якого територіального центру зайнятості у будь-який спосіб (електронна пошта, месенджер тощо). Проте, у разі дистанційної подачі заяви, свій статус безробітного потрібно підтверджувати кожні 30 днів.
    • статус безробітного надається з 1-го дня реєстрації.
    • грошова допомога по безробіттю призначається з першого дня надання такого статусу.
    • ВПО подають заявку до територіального центру зайнятості за місцем своєї тимчасової реєстрації.
    • якщо людина не має із собою документів, які підтверджують її страховий стаж, трудову діяльність, розмір зарплати, всі ці відомості центри зайнятості отримують з відповідних реєстрів.
    • на період отримання необхідних відомостей з Реєстрів людям виплачуватиметься грошова допомога у мінімальному розмірі, але не більше, ніж 180 днів. Після отримання всіх необхідних відомостей, грошова допомога розраховуватиметься за законом.
    • максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150% мінімальної зарплати станом на 1 січня (9750 ₴).
    • допомога по безробіттю припиняється, якщо людина знаходиться за кордоном понад 30 днів, знаходить роботу, відмовляється від запропонованої роботи.

    Якщо трудовий договір з роботодавцем не розірвано, то для отримання статусу безробітного місцевому центру зайнятості разом з заявою про надання відповідного статусу необхідно подати заяву на ім'я роботодавця про припинення трудового договору. Далі центр зайнятості інформує роботодавця та інші органи.

    Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

    ЗВІЛЬНИТИСЬ ВАС "ПРОСТО ТАК" ВАШ РОБОТОДАВЕЦЬ НЕ МАЄ ПРАВА. ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНІ ПІДСТАВИ.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

    Гуща Юрій Миколайович
    Общаться в чате Гуща Юрій Миколайович год назад

    Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Здравствуйте.

    Приостановление трудовых отношений в данное время не есть основанием для выдачи трудовой и тем более увольнениея.

    Если Вам нужно уволиться, то лучше сделать по "соглашению сторон".

    Адвокат Евгений Александрович
    20%
    Общаться в чате Адвокат Евгений Александрович год назад

    Адвокат, г. Киев, 30 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий день, Світлана!

    КРАЩЕ ЗВІЛЬНИТИСЯ ЗА УГОДОЮ СТОРІН.

    Порядок звільнення

    Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

    Потреба у використанні пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України з'являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення. З ініціативи власника такий трудовий договір може бути розірваний тільки за наявності підстав, зазначених у законі. Працівник також вправі розірвати строковий трудовий договір тільки за наявності причин, передбачених у статті 39 КЗпП України. Коли ж в кожної з сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України.

    Закон не перешкоджає тому, щоб за угодою сторін припинялися і трудові договори, укладені на невизначений строк.

    Переваги для працівника

    Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця останній зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

    Строк звільнення

    При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін договір припиняється в строк, визначений сторонами.

    У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву вирішує задовольняти її чи ні.

    Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.

    Є такі випадки, коли працівник перед тим, як звільнитися повинен передати матеріальні цінності, документи, тощо, на що необхідно певний час - то роботодавець виходить з інтересів підприємства при прийнятті рішення. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів").

    Крім цього, слід зауважити, що роботодавець не має права звільняти працівника за власним бажанням, якщо працівник про це не просив і не подавав про це заяви, а подав заяву про звільнення за угодою сторін.

    Форма угоди

    Форма домовленостi (угоди сторiн) про звiльнення за цiєю пiдставою припинення трудового договору не визначена, а це означає, що пропозицiя (iнiцiатива) i сама угода сторiн про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП можуть бути у письмовiй або уснiй формi.

    Незалежно вiд форми трудового договору припинення трудових правовiдносин допускається в разi досягнення домовленостi мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом у будь-який час i у строк, визначений сторонами.

    Якщо працiвник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в нiй має бути зазначено прохання звiльнити його за угодою сторiн i дату звiльнення.

    Ураховуючи, що трудовий договiр укладається, як правило, у письмовiй формi (ст. 24 КЗпП), процедуру припинення трудового договору вiдповiдно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП доцiльно теж оформлювати у письмовiй формi.

    Відмова роботодавця

    Роботодавець, зі свого боку, вправі відмовити працівникові у розірванні трудового договору за угодою сторін.

    Якщо роботодавець не погоджується звільняти працівника за угодою сторін, то він повинен написати письмову відмову у задоволенні заяви з обґрунтуванням того, чому він не може звільнити цього працівника.

    У разі відсутності такого обґрунтування і відмови у звільненні - працівник має право не продовжувати працювати і вимагати через суд звільнення з роботи. Хоча, якщо письмова відмова надійшла працівникові - вона повинна містити причини неможливості її задоволення, умови, при яких заява буде задоволена і дата потенційного звільнення працівника.

    Якщо працівник погоджується з цими причинами - він або переписує заяву, або на письмовій відповіді робить власноручний запис про те, що він погоджується бути звільненим за цих умов у визначений термін, що і виправдовує назву способу звільнення «за угодою сторін».

    Якщо ж працівник не погоджується на умови, викладені у письмовій відмові - він вправі звертатися до суду з позовом про її оскарження чи переписати свою заяву на звільнення за власним бажанням з поважних чи без поважних причин.

    А вже відмовити працівникові у звільненні за власним бажанням роботодавець не має права. При відсутності згоди кожної сторони на пропозицію іншої розірвання трудового договору проводиться за ініціативою працівника чи власника або уповноваженого ним органу.

    Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця

    Необґрунтована відмова працівнику звільнитися за угодою сторін обмежує права та законні інтереси працівника. Це дає право працівнику на оскарження таких дій (бездіяльності) роботодавця в судових органах.

    Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Відповідно до вимог статті 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

    Згідно з вимогами частини першої статті 28 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    Сплата судового збору

    Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2022 році - 992,40 грн.).

    Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Общаться в чате Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий день, Світлана!

    Звільнення працівників під час воєнного стану

    Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі — Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Застарілий КЗпП не містить положень про особливості трудових відносин під час воєнного стану. Порядок запровадження такого стану регулюється Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII (далі — Закон № 389). Цим Законом також передбачено обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, обмежується право на працю, та надаються гарантії щодо запобігання незаконному звільненню.

    Нагадаю, що звільнення (розірвання трудового договору) може відбуватися з таких підстав:

    з ініціативи роботодавця (ст. 40 та 41 КЗпП),

    за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП)

    згідно зі ст. 36 КЗпП.

    Якщо буквально тлумачити положення вище перелічених нормативних актів, то будь-яке звільнення у період дії воєнного стану буде правомірним. У той же час ми вперше з часів незалежності нашої держави опинилися в обставинах, пов’язаних із воєнним станом. Тому, на мою думку, необхідно брати до уваги кожну ситуацію окремо, керуючись не тільки нормами законодавства, а й нормами людської моралі.

    Отже, в період дії воєнного стану допускається:

    звільнення працівників за власним бажанням (але якщо справді є волевиявлення працівника) згідно зі ст. 38 КЗпП;

    звільнення відповідно до ст. 36 КЗпП (найпоширеніше ― це припинення трудових відносин за п. 1 (угода сторін), п. 2 (звільнення після закінчення строку дії трудового договору));

    скорочення чисельності та штату працівників, якщо процедура була розпочата до 24.02.2022 р. і працівників належним чином попередили про звільнення;

    звільнення в разі ліквідації підприємства.

    Не слід забувати, що процедуру звільнення ніхто не скасовував, тож у разі припинення трудових відносин необхідно дотримуватися законодавчих норм. Детально про припинення трудового договору можна прочитати за посиланням.

    У період дії воєнного часу не рекомендовано звільняти працівників за прогул, адже багато людей виїжджали в надзвичайних умовах і були змушені залишити свої домівки через військову агресію РФ.

    Оформлення кадрових документів під час воєнного стану

    У разі звільнення за власним бажанням (частина перша ст. 38 КЗпП) та за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) необхідне волевиявлення працівника. Без нього звільнення в подальшому може бути визнане незаконним.

    Але як бути, якщо під час дії надзвичайної ситуації в більшості випадків кадровик фізично не може отримати письмову заяву? Звертаю увагу, що в КЗпП немає жодного слова про те, що заява має бути написана від руки та передана безпосередньо в руки кадровику. Але так вже склалося та випливає із судової практики, що волевиявлення працівника має бути підтверджено власноручно написаною заявою. В сучасних умовах диджиталізації, коли є електронна пошта, різні месенджери, та особливо в умовах воєнного стану своє волевиявлення працівник може підтвердити і в інший спосіб: наприклад, написати від руки заяву, сфотографувати її та надіслати в месенджер.

    Якщо кадровик перебуває на робочому місці й поруч є особи (працівники підприємства), які можуть підтвердити надходження заяви, це можна зафіксувати шляхом складення акта й зберігати його як доказ, що працівник особисто виявив бажання звільнитися. Такі дії можуть убезпечити підприємство від небажаних судових спорів після перемоги у військовій агресії РФ. Також можна попросити працівника записати відео, на якому він озвучить своє бажання звільнитися, та надіслати його керівнику. Звертаємо увагу, що так допускається діяти лише на період воєнного стану до врегулювання цієї процедури на законодавчому рівні.

    Якщо написання працівником заяви про звільнення за власним бажанням зумовлене неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Оскільки перелік поважних причин для припинення трудових відносин містить формулювання «з інших поважних причин», воєнний стан можна вважати такою причиною.

    Як віддати копію наказу про звільнення й трудову книжку

    Нагадаємо, що згідно зі ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у день припинення трудових відносин, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

    Якщо всі належні суми, як правило, виплачуються на картку працівника, то ситуація із ознайомленням з наказом про звільнення та видачею його копії за надзвичайних обставин не врегульована. За винятком випадків, коли на підприємстві налагоджений електронний документообіг і працівники мають електронний цифровий підпис ― у такому разі працівник може дистанційно ознайомитися з наказом.

    У разі якщо такої можливості немає, можна вийти із ситуації таким чином: надіслати працівнику наказ електронною поштою або через месенджери чи, якщо є можливість, зателефонувати й зачитати при свідках наказ про звільнення й скласти акт про такий спосіб ознайомлення працівника з наказом. Така можливість застарілим трудовим законодавством не передбачена, але принаймні у подальшому працівник зможе працевлаштуватися за основним місцем роботи в іншому місці.

    Щодо трудової книжки, то нагадаємо, що з березня 2021 р. відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 р. № 1217-IX (далі ― Закон № 1217) облік трудової діяльності здійснюється в електронній формі. Тобто з цього періоду на більшості підприємств скан-копії трудових книжок працівників передані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі ― Державний реєстр). Відповідно після передання відомостей до Державного реєстру роботодавець не повинен залишати трудові книжки в себе (прикінцеві та перехідні положення Закону № 1217), а відомості до них вносяться лише за бажанням працівника, а не в обов’язковому порядку, як це було раніше.

    Утім, якщо роботодавець (чи працівник) не встиг оцифрувати трудову книжку, то, безумовно, в разі звільнення роботодавець повинен видати її працівнику. Якщо немає можливості віддати трудову книжку, необхідно скористатися п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці України, Мін’юсту України та Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 р. № 58. А саме якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення (на думку автора, таке повідомлення може бути надіслане й електронною поштою) із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

    У будь-якому разі вважаємо, що якщо в умовах воєнного стану роботодавець не може виконати своїх зобов’язань щодо видачі трудової книжки у зв’язку з обставинами непереборної сили, він звільняється від відповідальності за невиконання своїх зобов’язань.

    Адвокат Евгений Александрович
    Общаться в чате Адвокат Евгений Александрович год назад

    Адвокат, г. Киев, 30 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Світлана!

    У РАЗІ ПОРУШЕННЯ ВІДНОСНО ВАС ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ПОДАТИ СКАРГУ ДО:

    - Державна служба України з питань праці:

    Контакти – Державна служба України з питань праці (dsp.gov.ua)

    Державна служба України з питань праці (Держпраці)центральний орган виконавчої влади України, утворений відповідно до вимог постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», в результаті реорганізації шляхом злиття Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки та Державної інспекції з питань праці, а також передачі Держсанепідслужбою функцій з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

    Основними завданнями Держпраці є:

    1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

    2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;

    3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

    4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи.

    Діяльність Держпраці спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

    Положення про Державну службу України з питань праці було затверджене 11 лютого 2015 р Текст Положення.

    Держпраці здійснює свої повноваження через утворені в установленому порядку територіальні органи Постанова від 11 лютого 2015 року.

    Держпраці очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

    Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40). Основним правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України такого права, є Закон України “Про звернення громадян”.

    Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 16 листопада 2016 року № 1339 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2016 року за № 1595/29725.

    Звернення надсилаються на поштову адресу: Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14 або на електронну адресу: zvern@dsp.gov.ua

    Вимоги до звернення

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

    Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, у тому числі містити підпис заявника (заявників) крім електронного цифрового підпису. Отже, електронне звернення може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотографії (у тому числі із відображенням підпису заявника) та надіслано з використанням мережі Інтернет.

    Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України “Про звернення громадян”.

    Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

    Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

    Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

    • письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
    • звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
    • повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
    • звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;
    • звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

    Термін розгляду звернення

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (ст.20).Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги

    Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

    • особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;
    • брати участь у перевірці заяви або скарги;
    • ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;
    • подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;
    • бути присутнім при розгляді заяви або скарги;
    • користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;
    • одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;
    • висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;
    • вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

    Відповідальність громадян при поданні звернень

    Пам’ятайте! Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26).

    Як правильно оформити звернення

    Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

    • Кому адресується звернення (наприклад: Голові Держпраці, ПІБ керівника)
    • Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
    • Вид звернення (заява(клопотання), скарга або пропозиція)

    Далі йде загальний текст звернення, де чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми, який, як правило, складається за наступною схемою:

    • вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
    • мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
    • результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
    • далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
    • письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
    • для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!

    Велегура Ростислава
    24%
    Общаться в чате Велегура Ростислава год назад

    Юрист, г. Днепр, 12 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня!

    Звільнити Вас без Вашого відома роботодавець не має права. На це повинні бути поважні причини та виданий відповідний Наказ з яким ви повинні ознайомитися, а також роботодавець повинен провести з вами розрахунок при звільненні (виплати заробітної плати, не використаних відпусток, тощо).

    За загальним правилом для того, щоб відразу отримати допомогу по безробіттю необхідно звільнитися за згодою сторін.

    Але в умовах воєнного стану питання порядку реєстрації безробітних та виплати допомоги регулюється постановою КМУ від 19 березня 2022 року № 334 «Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану» (Постанова про реєстрацію безробітних під час війни).

    Окрім того, 21 квітня Верховна Рада прийняла законопроект № 7275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» (Закон про безробіття в умовах війни). Цей закон спрощує отримання статусу безробітного та соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, або територіях де ведуться бойові дії. Правила, які встановлюються цим законом, будуть діяти на період воєнного стану та 180 днів після його закінчення.

    Хто має право на отримання допомоги?

    Право на допомогу має особа, яка отримала офіційний статус безробітного.

    Набути цей статус можуть:

    - особи працездатного віку до призначення пенсії; та

    - особи, які не отримують заробіток та інші передбачені законодавством доходи; та

    - особи, які мають бажання бути працевлаштованими; а також

    - інші категорії осіб, визначені в частині 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення».

    Отримати статус безробітного можуть особи, які після введення воєнного стану працювали за трудовим договором, цивільно-правовим договором, або гіг-контрактом.

    Отже, щоб отримати допомогу, необхідно звернутись із заявою до центру зайнятості. Існує декілька варіантів як це зробити: через Портал Дія, особисто прийти в центр зайнятості або надіслати заяву електронною поштою.

    Щоб скористатись послугою на Порталі Дія потрібно:

    Зареєструватись чи авторизуватись в електронному кабінеті за посиланням: https://diia.gov.ua/ за допомогою системи ID.GOV.UA, застосунку Дія або особистого ключа.

    Перевірити та (за необхідності) актуалізувати дані в електронному кабінеті.

    Заповнити анкету для формування заяви про надання статусу безробітного та заяви про призначення допомоги по безробіттю.

    Обрати банківський рахунок для здійснення виплат. Можна вказати рахунок, на який здійснювалась виплата заробітної плати чи соціальних виплат, або відкрити банківський рахунок в межах програми «єПідтримка».

    Завантажити скан-копії або фотографії документів (паспорту, документу про останній вид зайнятості, документу про освіту та інших).

    Підписати за допомогою електронного підпису та подати до обраного центру зайнятості сформовані заяви.

    Статус розгляду заяви можна перевірити в особистому кабінеті на Порталі Дія. Інформація про надання статусу безробітного або відмову у наданні такого статусу надійде на електронну пошту та телефон заявника.

    Після закінчення воєнного стану, протягом 30 днів, встановлюється строк, у який заявник зобов’язаний з’явитись до центру зайнятості, в якому він зареєстрований, та подати такі документи:

    - документ, який посвідчує особу (паспорт, посвідчення водія тощо);

    - реєстраційний номер облікової картки платника податків;

    - документ про освіту;

    - документ про зайнятість, досвід роботи (трудова книжка, цивільно-правовий договір, або документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості).

    додаткові документи для окремих категорій осіб:

    - для осіб з інвалідністю: довідка до акту огляду МСЕК та індивідуальна програма реабілітації;

    - для окремих категорій військовослужбовців та для осіб, які звільнились зі строкової військової служби: військово-обліковий документ;

    - для членів особистого селянського господарства: довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або про вихід з такого господарства;

    - інші документи, подання яких передбачене для осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, перелік яких визначений пунктом 19 постанови КМУ від 19 вересня 2018 року № 792 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» (Порядок реєстрації безробітних).

    Крім того, Ви взагалі можете звільнитися дистанційно. Для цього потрібно подати до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудових відносин. Центр зайнятості повідомляє про це роботодавця будь-яким засобом комунікації.

    Законом про безробіття в умовах війни максимальний розмір виплат становить 1,5 мінімальні заробітні плати станом на 1 січня календарного року (сьогодні це 9750 гривень).

    Статус безробітного надається з першого дня реєстрації особи у центрі зайнятості, а допомога по безробіттю призначається з першого дня отримання статусу безробітного.

    За новим Законом про безробіття, в умовах війни, виплата допомоги громадянам, які виїхали за кордон, припиняється у разі перебування за кордоном понад 30 днів.

    Богачевська Ольга Дмитрівна
    16%
    Общаться в чате Богачевська Ольга Дмитрівна год назад

    Юрист, г. Днепр, 5 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня!

    Згідно ч.1 ст. 13. Призупинення дії трудового договору "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

    Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

    Тобто, в даному випадку мова про звільнення йти не може. А якщо все таки захочете звільнитися то звичайно краще за згодою сторін.

    Карпенко Андрей Владимирович
    20%
    Общаться в чате Карпенко Андрей Владимирович год назад

    Адвокат, г. Киев, 24 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Здравствуйте!

    1.

    Вопросы трудовых правоотношений во время военного положения регулируются этим законом: Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text

    Стаття 3. Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу

    1. У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

    2. У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

    Стаття 4. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника

    1. У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

    Стаття 5. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

    1. У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

    У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

    Стаття 13. Призупинення дії трудового договору

    1. Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

    Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

    Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

    2. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

    3. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

    УВОЛИТЬ ВАС РАБОТОДАТЕЛЬ МОЖЕТ, ЕСЛИ БУДЕТ ЛИКВИДИРОВАТЬ ПРЕДПРИЯТИЕ.

    По п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗоТ Украины работодатель имеет право уволить работника в случае изменений в организации производства и труда, в частности ликвидации, реорганизации, банкротства или перепрофилирования предприятия, учреждения, организации, сокращения численности или штата работников.

    Таким образом, в вашей ситуации можно уволиться двумя способами:

    Увольнение сотрудника по собственному желанию или по соглашению сторон (сотрудник может подать вам такое заявление дистанционно, отправив его фото или скан на электронку).

    2.

    Статус безработного предоставляется лицам трудоспособного возраста, не получающим пенсию и не имеющим предусмотренных законодательством доходов. Этот статус, согласно постановлению Кабмина от 19.03.2022 № 334, предоставляется с первого дня регистрации в центре занятости.

    Есть несколько вариантов подачи заявления. Заявление можно подать:

    • при непосредственном посещении центра занятости;
    • через портал "Дія" в электронной форме;
    • посредством средств телекоммуникационной связи.

    Для взятия на учет и оформления пособия по безработице (найти ближайший центр занятости можно здесь) нужны следующие документы:

    • документ, идентифицирующий личность, (паспорт. ID карта и т. п.);
    • документ, удостоверяющий место регистрации (прописку);
    • идентификационный код;
    • трудовая книжка (гражданско-правовой договор или документ, подтверждающий прекращение последнего вида занятости);
    • при наличии - документ об образовании;
    • при наличии - справка о взятии на учет внутренне перемещенного лица.

    Регистрация через приложение "Дія" предусмотрена постановлением Кабмина от 19.03.2022 № 334. Воспользоваться им, когда услуга заработает, могут те граждане, которые на время введения военного положения имеют или имели место работы на территории г. Киева, Волынской, Днепропетровской, Донецкой, Житомирской, Запорожской , Киевской, Луганской, Николаевской, Одесской, Сумской, Харьковской, Херсонской или Черниговской областей.

    Воспользоваться электронной формой представления документов могут только граждане Украины, у которых есть:

    • ID-карта или биометрический загранпаспорт;
    • идентификационный код;
    • банковский счет, открытый по программе «єПідтримка»;
    • которые смогли пройти электронную идентификацию с помощью "Дія.Підпис", квалифицированных электронных подписей или других средств, позволяющих однозначно устанавливать личность.

    На портале "Дія" необходимо заполнить, подписать и подать в электронной форме заявление о предоставлении статуса безработного и назначении помощи. Для этого необходимо:

    • создать личный электронный кабинет пользователя на портале "Дія";
    • заполнить и подписать заявления о предоставлении статуса безработного и о назначении пособия по безработице, формируемые средствами портала "Дія";
    • подать в избранный центр занятости заявление о предоставлении статуса безработного и о назначении пособия по безработице;
    • выбрать и/или открыть банковский счет в рамках программы «єПідтримка».

    Внимание тем, кто подаст заявление в электронной форме. В любом случае в течение 30 дней со дня завершения военного положения необходимо будет обратиться в ближайший центр занятости и предоставить все другие документы, которые требуются для взятия на учет в центре занятости.

    Как зарегистрироваться в центре занятости с помощью средств телекоммуникационной связи

    При невозможности явиться в центр занятости или оформить статус безработного в электронном виде, можно:

    • подать онлайн заявление через специальную форму;
    • отправить по электронной почте. В этом случае распечатанные, заполненные, подписанные и сфотографированные/отсканированные заявления необходимо направить на электронную почту inbox@dcz.es.gov.ua. В теме письма указать: фамилию, имя, отчество заявителя и слова «регистрация». Все приложения к письму в архивы не паковать, присылать во вложениях;
    • через «горячии линии» Государственной службы занятости: +380963841043; +380677465665, +380635824623, +380990980243, +380981524170, +380683089314, +380934802190, +38096326569

    Так же, как в случае с регистрацией в электронной форме, нужно будет в течение 30 дней с даты завершения военного положения принести до центра занятости все остальные документы, необходимые для взятия на учет в центр занятости.

    Размер помощи определяют в зависимости от страхового стажа и заработной платы, которую человек получал раньше. Если таких данных нет, то сумму определяют на основе справок о заработной плате (денежное обеспечение, вознаграждение по гражданско-правовому договору), которую человеку выдал работодатель, военный комиссариат, где человек стоял на учете, или воинская часть, где человек проходил службу.

    Такую помощь выплачивают не реже 2 раз в месяц. Также возможен вариант 1 выплаты в месяц, если на это согласен безработный.

    В то же время пособие по безработице не предоставляется лицам, не имеющим страховой стаж. Это правило не касается только:

    • молодежи, которая окончила или прекратила обучение в заведениях общего среднего, профессионального (профессионально-технического), профессионального высшего и высшего образования, уволилась из срочной военной или альтернативной (невоенной) службы и требующей содействия в трудоустройстве на первое рабочее место в случае регистрации в установленном порядка соответствующих лиц как безработных;
    • взятых на учет внутренне перемещенных лиц, не имеющих документов, необходимых для предоставления статуса безработного. До получения документов и сведений о периодах трудовой деятельности, заработной плате (доходе), страховом стаже пособие по безработице таким лицам назначается в минимальном размере, установленном законодательством на случай безработицы.

    Если из-за военных действий центры занятости не могут обеспечить финансирование, то средства будут перечисляться Ощадбанком на счета безработных.

    Гончаренко Константин
    Общаться в чате Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня!

    Надаю виписку з Кодексу законів про працю України, у редакції від 01.01.2020 року

    Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника

    Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу(поважні причини):

    (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин),

    власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

    Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

    Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

    Припинення трудового договору внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору передбачає обов'язкову виплату вихідної допомоги у розмірі, передбаченому у колективному договорі, але не менше трьохмісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

    Якщо подана Вами заява оформлена належним чином, з викладенням підстав для звільнення, з наведенням поважних причин, можливо з приєднанням документів, які підтверджують вказані причини, то такі дії щодо вимоги прибуття до головного офісу компанії для складання іншої заяви, є незаконними.

    Вы маєте право подати скаргу до Державної інспекції праці для проведення перевірки та прийняття заходів реагування відносно работодавця.

    Ви можете направити заяву рекомендованим листом, та письмову згоду вашу на ім я директора з тим, що ви погоджуєтесь з тим , що наказ про звільнення ним буде виданий пізніше ніж дата у заяві з урахуванням часу поштового пересилання та вручення.

    Краще все ж таки за згодою сторін ч. 1 ст.36 Кзпп для успішного прийняття на облік до центру зайнятості

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    Общаться в чате Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    додатково , щодо організації праці у воєнний стан

    вступив у дію

    15 березня, ВРУ прийняла в цілому Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (законопроєкт №7160).

    Поки що остаточного тексту закону не оприлюднено. З текстом законопроєкта можна ознайомитися за посиланням>>>

    Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Діятиме він протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону “Про правовий режим воєнного стану” та втратить чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану.

    Цим законом визначаються особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону “Про правовий режим воєнного стану” (воєнний стан).

    У Законі зазначено, що на період дії воєнного стану:

    • вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 43, 44 Конституції України;
    • не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих цим законом.

    Укладення трудового договору

    На період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

    При його в період дії воєнного стану умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

    З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

    Переведення та зміни істотних умов праці

    На період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

    На період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

    Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

    З ініціативи працівника. У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури).

    З ініціативи роботодавця. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

    На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, крім випадків.

    На період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

    Встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку

    Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

    Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.

    П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.

    Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

    Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

    На період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частина перша статті 65, частини третя - п'ята статті 67 та статті 71 - 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП

    Організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця

    На час воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця.

    Робота в нічний час

    На час воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час:

    • вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року,
    • особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

    На час воєнного стану частини перша та друга статті 54 КЗпП не застосовуються.

    Залучення до роботи деяких категорій працівників

    На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

    Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.

    Оплата праці

    Заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором.

    У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.

    Зупинення дії окремих положень колективного договору

    На час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.

    Відпустки

    На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.

    На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.

    Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без врахування норм частини першої статті 26 Закону«Про відпустки».

    Призупинення дії трудового договору

    Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

    Дія трудового договору може призупинятися у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання ним роботи.

    Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.

    Діяльність профспілок

    В межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

    На період воєнного стану тимчасово призупиняється дія статті 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів.

    Навіть у такому формулюванні максимум , що вас може очікувати це призупинення трудового договору , без зарплати лікарняних та інших гарантій , проте ви залишаєтесь на посаді і після припинення чи скасування военного стану трудові відносини з вами мають відновитися згідно раніше укладених умов.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Костромина Виктория
    Общаться в чате Костромина Виктория год назад

    Адвокат, г. Киев, 19 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Вопрос - как уволиться лучше? По собственному или по согласию сторон? Чтоб я могла стать на биржу труда и получать выплаты - конечно лучше по согласию сторон

    Без причины Вас уволить не могут .

    Если Вы уверены что предприятие работать не будет и\или Вы сейчас не получаете хоть какой то зарплаты - то конечно лучше уволиться по согласию сторон и стать в центр занятости на учет с выплатой

    Крикун Сергій  Павлович
    Общаться в чате Крикун Сергій Павлович год назад

    Юрист, г. Днепр, 30 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    КЗоТ Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141):

    "Стаття 9. Недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівників

    Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.".

    Закон Украины " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#n230):

    "I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

    1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

    1) у статті 24:

    частину другу після слів "трудову книжку" доповнити словами "(у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування";

    після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

    "При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки".

    У зв’язку з цим частини третю - шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою;

    2) у статті 47:

    у назві слова "і видати йому трудову книжку" виключити;

    частину першу викласти в такій редакції:

    "Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника";..

    "Стаття 48. Облік трудової діяльності працівника

    Облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

    На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

    Власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

    Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України";...

    6. Частину третю статті 9 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121; 2011 р., № 2-3, ст. 11) викласти в такій редакції:

    "Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше".

    7. Частину другу статті 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171; 2011 р., № 2-3, ст. 11) викласти в такій редакції:

    "2. Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше"...".

    Закон Украины " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n374):

    "Стаття 12-1. Функції Пенсійного фонду

    1. Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань:

    1) формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону;...

    Стаття 17. Використання інформації з Державного реєстру...

    6...Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб чи уповноважених ними третіх осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом...".

    ___

    Здравствуйте, Светлана!

    Во-первых, требование уволнения по собственному желанию для выдачи трудовой книжки является незаконным.

    Во-вторых, согласно приведенному Закону в Украине внедрен учет страхового (рабочего) стажа в электронной форме в Реестре, который ведется органами Пенсионного фонда. При этом, трудовая книжка находится у работника и сведения в нее о работе вносятся администрацией работодателя по желанию, требованию работника.

    В-третьих, считаю надлежащим в Вашей ситуации подать заявление об увольнении по согласию сторон, выдаче Вам копии приказа об увольнении, занесении записи в трудовую книжку об увольнении и ее выдаче Вам, проведении расчета.

    В-четвертых, если Вы имеете возможность трудоустроиться самостоятельно, Вам, для оформления на работу, трудовая книжка не нужна, необходимо получить в Управлении ПФУ информацию из Реестра застрахованных лиц

    Пуха Наталія ТендерОк
    Общаться в чате Пуха Наталія ТендерОк год назад

    Адвокат, г. Ровно

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Вам краще звільнятися за згодою сторін

    Щоб отримати допомогу по безробіттю, необхідно звернутись із заявою до центру зайнятості.

    Існує кілька варіантів як це зробити: через портал «Дія», особисто прийти в центр зайнятості або надіслати заяву електронною поштою.

    Щоб скористатись послугою на порталі «Дія» потрібно:

    Зареєструватись чи авторизуватись в електронному кабінеті за посиланням: https://diia.gov.ua/ за допомогою системи ID.GOV.UA, застосунку «Дія» або особистого ключа.

    Перевірити та (за необхідності) актуалізувати дані в електронному кабінеті.

    Заповнити анкету для формування заяви про надання статусу безробітного та заяви про призначення допомоги по безробіттю.

    Обрати банківський рахунок для здійснення виплат. Можна вказати рахунок, на який здійснювалась виплата заробітної плати чи соціальних виплат, або відкрити банківський рахунок в межах програми «єПідтримка».

    Завантажити сканкопії або фотографії документів (паспорту, документу про останній вид зайнятості, документу про освіту та інших).

    Підписати за допомогою електронного підпису та подати до обраного центру зайнятості сформовані заяви.

    Статус розгляду заяви можна перевірити в особистому кабінеті на порталі «Дія». Інформація про надання статусу безробітного (або відмова) надійде на електронну пошту та телефон заявника.

    На період дії воєнного стану отримати статус безробітного можна без повного переліку документів (трудової книжки, документу про освіту тощо).

    Внутрішньо переміщені особи та особи, які перебувають на території, де ведуться бойові дії та не мають документів, що підтверджують періоди трудової діяльності, страхового стажу, заробітну плату, можуть отримати статус безробітного та соціальні виплати без них.

    Визначення розміру допомоги буде здійснюватися на підставі відомостей, які містяться в реєстрах.

    Однак після закінчення воєнного стану протягом 30 днів встановлюється термін, у який заявник зобов’язаний з’явитись до центру зайнятості, де він зареєстрований, та подати необхідні документи.

    Успіхів

    Савченко Олександр
    Общаться в чате Савченко Олександр год назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення трудових книжок працівників (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#Text):

    4.1. У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

    Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

    При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

    Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

    4.2. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

    ВЫВОДЫ: трудовая храниться у работодателя и возвращается сотруднику только в случае его увольнения. То есть, если Вы хотите забрать трудовую, то действительно нужно увольняться. Если же нет - то не пишите никакого заявления на увольнение. Без него уволить Вас работодатель не сможет.

    Основание увольнения (по собственному желанию или по согласию сторон) - значения не имеет и никак не влияет на размер и продолжительность выплат помощи по безработице.

    Ознакомьтесь - https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A3%D0%B...

    Обращайтесь, если будет нужна помощь.

    Удачи!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України