Куда обратиться, если соседи строят свою теплицу близко к забору

Доброго дня

для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

необхідно звернутися із заявою до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування, або до суду.

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня, якщо ваші сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, ви маєте право подати заяву до сільської, селищної або міської ради аби примусити їх виконувати зазначені вимоги. Така заява розглядається у тижневий строк з дня її подання за участю зацікавлених сторін. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня, Юлія!

Основним документом, який на сьогодні регулює питання забудови, в т.ч. і нормує відстані, є ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

Відстані, передбачені в ньому, до меж та до сусідніх будинків і споруд такі:

• Перш за все — відстані до меж ділянки: згідно п. 3.25* ДБН 360-92, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
• ДБН Б.2.2-12:2019 передбачається, що для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м!
• У ДБН Б.2.2-12:2019 зазначається, що, планування та забудова територій» передбачається, що відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути не менше ніж 4-6 м в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів 1,0 м.

Стаття 103 Земельного кодексу України передбачає те, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні:

✓ обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам/користувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей

✓ використовувати землю відповідно до цільового призначення

✓ способами, які не заважають власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням

✓ співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель

Власники та землекористувачі земельних ділянок не мають права використовувати свої земельні ділянки так, щоб це заважало сусідам використовувати їхні земельні ділянки за цільовим призначенням. Це називається неприпустимим впливом.

Сусіди зобов’язані не порушувати права на землю один одного та дотримуватись при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі.

Земельним кодексом України встановлено, що спори щодо дотримання правил добросусідства вважаються земельними спорами.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб тощо.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

Так, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори, що стосуються додержання громадянами правил добросусідства. Тому, якщо Ваші сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, ви маєте право подати заяву до сільської, селищної, районної в місті або міської ради. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.

Якщо ж ви не згодні з рішенням органу місцевого самоврядування, то його можна оскаржити у судовому порядку.Для того, щоб звернутися до суду, необхідно зафіксувати порушення Вашого земельного права. Це здійснюється органами Державної екологічної інспекції України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, експертами.

Залежно від видів порушення, доказами для суду будуть акти перевірок, висновки експертів, показання свідків тощо. Ці та інші докази, а також документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, разом із позовною заявою подаються до суду за місцезнаходженням земельної ділянки.

Виникнуть додаткові питання чи уточнення, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь Вам допомогти.

Вітаю, Юлія!

Відстань має бути не менше 1 метру, а тому сусід явно порушує законодавство щодо добросусідства.

Вам потрібно звернутись з письмовою заявою до сільської (селищної, міської) ради, отримати їхні висновки щодо порушення права.

Однак рішення органу місцевого самоврядування не є остаточним, не має механізму його примусового виконання, а тому відновлення порушених прав може затягнутись.

А тому якщо розгляд земельного спору відповідним органом місцевого самоврядування не приніс позитивного результату, особа має право звернутися до суду.

В суді можна вирішувати суперечки і без попереднього їх розгляду в позасудовому порядку.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Зверніться в орган місцевого самоврядування із завою провести земельну комісію відповідно до п. 3 ст. 158 Земельного Кодексу України, де визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо: меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян (звертайтесь допоможу написати заяву - маю досвід).

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Відповідно п. 3.25 ДБН 360-92, ДБН Б.2.2-12:2019, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба забезпечити не менше 1,0 м.

Якщо має місце реконструкція в такому разі допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.

Необхідно розуміти , що розміщення інженерно -технічних мереж також має бути забезпечено так , аби до них був доступ у разі аварійних ситуацій для оперативного їх подолання.

---

Требования для обустройстве участка (+действуют новые правила застройки земельного участка, прописанные в строительных нормах ДБН Б.2.2-12: 2019 "Планирование и застройка территорий". ).

расстояние от забора до жилых построек: 3 метра;

от своего дома до соседского: 8 метров;

от забора до уличного туалета: 3 метра;

от забора до нежилых строений: 1 метр;

от забора до деревянных строений: 15 метров;

между двумя деревянными строениями: 15 метров;

от кустов до забора: 1 метр;

от деревьев до забора: 3 метра для высоких и 2 метра для средних;

от деревьев до других строений: 5 метров;

от деревьев до столбов линий электропередач: 3 метра;

от забора до сарая с животными: 4 метра;

от дома до сарая с животными:

от сарая с животными до колодца: 20 метров;

от жилого дома до колодца: 15 метров;

от жилого дома до туалета с выгребной ямой: 12 метров;

от жилого дома до септика: 5 метров;

от септика до колодца: 10 метров;

от места для автомобиля до соседского дома: 10 метров;

от фундамента дома до водопровода: 3 метра;

от фундамента дома до электрокабеля: 0,6 метров;

Не следует также забывать о максимально допустимой высоте забора: со стороны соседей желательно не превышать полтора метра, а со стороны улицы – 2,2 метра. В случае установки капитального забора постарайтесь проследить, чтобы он не выходил за пределы вашего участка. При устройстве капитального забора, а также если высота забора превышает 1,5 метра со стороны соседей, необходимо получить их письменное согласие. Хотя, с учетом сегодняшних реалий, на эти параметры сейчас обращают меньше всего внимания.

Многое зависит и от ваших отношений с соседями: если отношения напряженные, то даже собачья будка, поставленная вами ближе чем 4 метра от забора, может стать предлогом жалобы на вас в соответствующие инстанции. Также обратите внимание на положения земельного кодекса Украины, где говорится, что если ветки ваших деревьев находятся над территорией соседа, то он имеет полное право обрезать их без вашего разрешения. Это же правило применимо и к корням деревьев. Если планируете в дальнейшем содержать кур или гусей, позаботьтесь о том, чтобы площадка для их выгула была не ближе 4 метров от соседнего участка.

При установлении минимальных расстояний от соседских построек, проследите чтобы все сооружения соседей также были построены на необходимом расстоянии от вашего общего забора. Например, не совсем справедливо отступать в соответствии с нормами 8 метров от соседского дома, если этот дом построен вплотную к забору.

Зерніться до міської ради з заявою про порушення сусідом меж і правил добросусідства.

С уважением,

Константин Гончаренко

Вітаю. Зміст добросусідства визначено статтею 103 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), і полягає в наступному:

• власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо);

• власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив);
• власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Прикладом неприпустимого впливу на сусідню земельну ділянку є втрата можливості власником або землекористувачем вирощувати сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво будинків та інших споруд тощо, що є перепоною для використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.Також незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню городини).

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (ст. 104 ЗК України).

У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (ст. 105 ЗК України).

Спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезназнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань,а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків.Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

• визнання прав;
• відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
• визнання угоди недійсною;
• визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
• відшкодування заподіяних збитків;
• застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.Колишній власник земельної ділянки, яка викуплена для суспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки та відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспільних потреб.Відповідальність за порушення правил добросусідства

Досить часто власники (землекористувачі) здійснюють самовільне знищення зелених насаджень, які їм заважають, не розуміючи юридичних наслідків таких дій.Власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У будь-якому іншому разі, положення земельного та цивільного законодавства, не дають права власникам (землекористувачам) на знищення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності, зокрема:

• особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи;
• особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність та відшкодовує нанесенні збитки.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійсненні власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Збитки, завданівласникам земельних ділянок внаслідок визнання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

ВИКЛЮЧНО судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

В досудовому порядку розгляд земельних спорів здійснюється органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства, передбачено досудовий порядок шляхом звернення землевласника (землекористувача) у відповідну сільську, селищну, міську раду із заявою.

Подана заява розглядається у тижневий строк з дня подання, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї зі сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання.

Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

За наслідками розгляду спору приймається рішення, виконання якого здійснюється органом, який прийняв це рішення.Спори щодо додержання правил добросусідства – обов’язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення розглядаються судами і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідними органами місцевого самоврядування.

Однак, перш ніж звертатися до суду, на доказ того, що Ваше право порушено, необхідно зібрати такі документи, як акт перевірки, експертний висновок тощо.

Зафіксувати порушення земельного законодавства мають право:

• органи Держекоінспекції;
• незалежний експерт.

Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.Предмет доказування:

• факти завдання незручностей власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо);
• користування земельною ділянкою способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив);
• факти попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку;
• факти визнання спільних меж земельних ділянок;
• факти порушення спільного використанням межових споруд;
• використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок.

Приблизний перелік необхідних доказів:

• договір оренди;
• сертифікат на земельну частку (пай);
• план (схема) земельної ділянки, яка надається в оренду;
• копія державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб;
• кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
• акти, які підтверджують порушення права власності на земельну ділянку;
• показання свідків.

• Постанова Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 133/670/18 (інститут земельних відносин добросусідства, є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників ( землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідних земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Доброго дня, Алгоритм дій для з'ясування чи будівництво проводиться на законних підставах:

ᗌ Звернутися до забудовника з проханням надати документи, що посвідчують право на земельну ділянку, будівельний паспорт тощо.

ᗌ Отримати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій зазначається власник земельної ділянки, її кадастровий номер, наявність / відсутність обтяження.

ᗌ Замовити Витяг про земельну ділянку або отримати інформацію про право власності або речові права з Державного земельного кадастру з метою з'ясування цільового призначення земельної ділянки.

ᗌ Перевірити чи цільове призначення земельної ділянки відповідає Генеральному плану міста та плану зонування території (з даними документами можна ознайомитися на офіційному сайті міської/районної ради або звернутися до зазначених органів з запитом на інформацію). Якщо земельна ділянка знаходиться поруч з територією історичних забудов, пам'яток чи об'єктів культурної спадщини необхідно додатково перевірити наявність у Генеральному плану міста історико-архітектурного опорного плану, де зазначені планувально-просторові обмеження для забудови (пункт 13.1 розділу 13 Державних будівельних норм України Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій").

ᗌ Звернутися з запитом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів для отримання інформації про наявність повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівельного паспорта. Відповідну інформацію можна також переглянути в Реєстрі дозвільних документів.

ᗌ Звернутися із заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів з проханням провести перевірку щодо дотримання забудовником будівельних норм та виконання умов будівельного папорту.

ᗌ З'ясувати в органі місцевого самоврядування чи проводилися громадські обговорення щодо будівництва на відповідній земельній ділянці. У випадку, якщо громадські обговорення не проводилися, вимагати врахування інтересів громадськості шляхом написання протестів.

♦ Об'єкт будівництва знаходиться в зоні охорони пам'яток та може загрожувати їх цілісності: звернутися до Міністерства культури України або до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування для отримання копій охоронного договору та дозволу на виконання будівельних робіт на території пам'ятки (Закон України "Про охорону культурної спадщини").

♦ Будівництво супроводжується виробкою дерев, кущів та інших зелених насаджень: з метою перевірки законності вирубки необхідно ознайомитися в організації, що здійснює безпосередньо такі дії, з рішення про видалення зелених насаджень, що має відповідати вимогам Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045. Додатково особа може здійснити фотофіксацію вирубки. Якщо рішення про видалення зелених насаджень відсутнє, особа має право звернутися з заявою про виявлене порушення до Державної екологічної інспекції України, її територіального органу, а також до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

♦ Будівництво знаходиться у прибережній захисній смузі або порушує окремий порядок надання та використання таких земель: необхідно звернутися із заявою до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування, територіального органу Державної екологічної інспекції, Басейнового управління водних ресурсів та землевпорядної організації з проханням провести перевірку законності вчинення таких дій (статті 88-90 Водного кодексу України).

У випадку, якщо наявні докази того, що забудова є незаконною, заінтересована особа має право звернутися із заявою до органів Національної поліції, а також оскаржувати бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної влади у суді.

Постанова Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 N 7 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Te...):

6. Спори щодо додержання правил добросусідства - обов'язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо), - розглядаються судами відповідно до статей 103-109 ЗК ( 2768-14 ) і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Зазначені спори потрібно відрізняти від спорів щодо земельних сервітутів - права власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою (право проходу чи проїзду на велосипеді; проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; право прогону худоби по наявному шляху; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд тощо), - вирішення яких не віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Розгляд земельного спору з питання добросусідства:

→ Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян,обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах (частина третя статті 158 ЗК України).Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви (частина перша статті 159 ЗК України).Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо. Строки, визначені статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", згідно якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Див. додатково "Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду".→ У разі, коли помилка в межах земельних ділянок виникла в процесі внесення відомостей до Державного земельного кадастру, то застосовуються правила підпункту 2 пункту 144 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. Згідно із ним, якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, то державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення державного земельного кадастру безоплатно виправляє допущену помилку.→ У разі незгоди власників або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку (частина п'ята статті 158 ЗК України)

Якщо ж між землевласниками існує спір, то питання щодо меж земельних ділянок вирішуватиметься у судовому порядку. Спори щодо додержання правил добросусідства — обов’язку власників і землекористувачів обирати способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей, розглядаються судами у порядку цивільного судочинства за нормами ст. 103-109 Земельного кодексу України і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №826/25099/15 (провадження №11-1138апп18). Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Всього найкращого!